Рішення № 88573574, 03.04.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 р. справа № 400/1585/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

провизнання дій протиправними; зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення при перерахунку з 14.05.2018 року основного розміру пенсії з 83 % на 70 % грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії з 14.05.2018 року виходячи з основного розміру пенсії 83 % грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії з 05.03.2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що пенсія йому була призначена відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон України № 2262-ХІІ), а тому під час перерахунку пенсії з 14.05.2018 року відповідач не мав права застосовувати норми законодавства, чинні на момент здійснення перерахунку пенсії, а не на момент її призначення, а саме зменшувати розмір пенсії з 83 % до 70 %.

Відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову, вважаючи свої дії правомірними, оскільки ним було здійснено перерахунок пенсії позивача у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова № 103) та Закону України № 1166-VII від 27.03.2014 року "Про запобігання фінансової катастрофи та створення умов для економічного зростання в Україні" (надалі - Закону України № 1166-VII) і Закону України № 2262-ХІІ.

Ухвалою від 31.05.2019 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.

Ухвалою від 31.05.2019 року судом зупинено провадження у справі № 400/1585/19 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 160/3586/19.

Ухвалою від 14.11.2019 року суд поновив провадження у справі для розгляду заяви позивача про поновлення провадження у справі.

Ухвалою від 14.11.2019 року суд відмовив у задоволенні заяви позивача про поновлення провадження у справі № 400/1585/19.

Ухвалою від 14.11.2019 року судом зупинено провадження у справі № 400/1585/19 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 160/3586/19.

26.12.2019 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. В зазначеній заяві позивач відмовився від вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати пенсію з 05.03.2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.

Суд поновив провадження у справі та прийняв до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Відповідач подав заперечення на заяву про уточнення позовних вимог, в якому просить повернути без розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи її тим, що поданий позивачем документ не може вважатись заявою про зміну предмету або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог. Окрім того, приписи КАС України не передбачають подачу позивачем такого документу як "заява про уточнення позовних вимог".

Суд звертає увагу відповідача, що своєю заявою від 20.12.2019 року позивач відмовився від позову в частині позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача перерахувати пенсію з 05.03.2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, адже справа № 400/1585/19 мала ознаки типової справи саме в частині вимоги про зобов`язання перерахунку пенсії з 05.03.2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, на підставі чого справа й була зупинена.

Тобто, фактично позивачем позовні вимоги не змінені, а позивач відмовився від частини вимог саме для можливості розгляду судом вимог в частині зменшення розміру пенсії відповідачем з 83 % до 70 %.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Таким чином, прийняття судом заяви позивача про уточнення позовних вимог не суперечить нормам КАС України, тому, з урахуванням викладеного, суд розглядає справу з наступними позовними вимогами:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення при перерахунку з 01.01.2018 року основного розміру пенсії з 83 % на 70 % грошового забезпечення;

2) зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01.01.2018 року виходячи з основного розміру пенсії 83 % грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач є пенсіонером з 1992 року, якому пенсія призначена відповідно до вимог Закону України № 2262-ХІІ у розмірі 83 % грошового забезпечення та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

В 2009 році позивача переведено на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.2019 року № 1789-ХІІ, яку позивач отримував до 13.05.2018 року.

Як вбачається з протоколу відповідача 14.05.2018 року позивача переведено на пенсію за вислугу років починаючи з 03.05.2018 року відповідно до Закону України № 2262-ХІІ. На виконання Постанови № 103 пенсію перераховано та зменшено її розмір до 70 % грошового забезпечення (а. с. 21).

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України № 2262-XII. Даним законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ст. 63 Закону України № 2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ст. 13 Закону України № 2262-XII, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України № 1166-VII внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно яких цифри "80" замінено цифрами "70".

Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а тому при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 року у справі № 240/5401/18, відповідно до п. 30 якої, при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення від 06.07.1999 р. № 8-рп та від 20.03.2002 р. № 5-рп).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно зменшено розмір пенсії позивача з 83 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення.

Разом з тим, вимога позивача про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії з 01.01.2018 року задоволенню не підлягає, так як у період з 01.01.2018 року по 02.05.2018 року позивач отримував пенсію згідно Закону України "Про прокуратуру", та переведений на інший вид пенсії, а саме згідно Закону України № 2262-ХІІ, тільки з 03.05.2018 року.

Таким чином, перерахунок та виплату пенсії слід проводити з 03.05.2018 року - дати переведення позивача на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією № ПН438 від 27.05.2019 року (а. с. 4), з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачу в розмірі 512,27 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) щодо зменшення при перерахунку з 03.05.2018 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 83 % до 70 % грошового забезпечення.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за вислугу років з 03.05.2018 року, виходячи з розміру 83 % від відповідних сум грошового забезпечення.

4. Відмовити у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2018 року.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 512,27 грн. (п`ятсот дванадцять гривень двадцять сім копійок).

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз