Рішення № 88573570, 01.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

01 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/831/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 24 січня 2020 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах на підставі заяви від 17 січня 2020 року;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 періоди роботи: з 18 січня 1988 року по 06 листопада 1988 року, з 11 лютого 1991 року по 25 вересня 1995 року, з 17 жовтня 1995 року по 30 вересня 1996 року, з 01 липня 2014 року по 12 грудня 2014 року;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з дати звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 17 січня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 січня 2020 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1. Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 24 січня 2020 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Так, відповідачем не зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивача з 18 січня 1988 року по 06 листопада 1988 року та з 11 лютого 1991 року по 25 вересня 1995 року у зв`язку з відсутністю пільгових довідок; до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період роботи з 01 липня 2014 року по 12 грудня 2014 року в зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу та період роботи з 17 жовтня 1995 року по 30 вересня 1996 року через виправлення номеру наказу в графі 4 запису № 11 про звільнення з роботи, що є грубим порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, та у зв`язку з відсутністю довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи.

З посиланням на положення статей 62, 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, статей 1, 16, 20, 24, 44, 45, 106, 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (в редакції Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”), Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року за № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, позивач вважає, що відповідачем протиправно не зараховано певні періоди його роботи до пільгового стажу.

Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 11 березня 2020 року за вхідним реєстраційним № 9539/2020 подало відзив на позовну заяву від 04 березня 2020 року № 2442/07, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 53-55).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що 17 січня 2020 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою щодо призначення пенсії згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. До заяви позивач додав такі документи: трудову книжку НОМЕР_1 від 21 січня 1988 року, диплом серії НОМЕР_2 , військовий квиток серії НОМЕР_3 , підтверджуючі пільговий стаж роботи довідки від 17 січня 2020 року № 4/1 - № 4/6, видані відокремленим підрозділом Шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля», пільгові довідки за періоди роботи: з 18 січня 1988 року по 06 листопада 1988 року на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля», видані Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки «Центрвугілля», від 21 червня 2019 року № 432, довідку за період роботи з 11 лютого 1991 року по 25 вересня 1995 року на Шахті ім. Кірова від 15 липня 2019 року № 448, видану Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки «Центрвугілля», довідку від 26 червня 2019 року № 2259 про роботу на Шахті «Первомайська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» за період роботи з 15 жовтня 2013 року по 12 грудня 2014 року, видану адміністрацією міста Первомайська Луганської народної республіки.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи, при звернені з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2020 року, не менше 22 років 6 місяців, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівники, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацом першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Однією з основних умов зарахування відповідних періодів стажу є зайнятість на цих роботах повний робочий день.

Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ,за який сплачено страхові внески.

Відповідно до статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та із порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

До страхового та пільгового стажу позивача за Списком № 1 управлінням зараховано періоди роботи з 15 жовтня 2013 року по 30 червня 2014 року на відокремленому підрозділі Шахта «Первомайська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» на підставі записів трудової книжки та інформації по спецстажу, яка міститься в індивідуальних відомостях про застраховану особу Пенсійного фонду України (Форма ОК5); період роботи з 05 січня 2015 року по 17 січня 2020 року згідно з записами трудової книжки та довідками про підтвердження наявного пільгового стажу на відокремленому підрозділі Шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» за виключенням періодів роботи, протягом яких заявник не перебував повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, відповідно до довідок від 17 січня 2020 року № 4/1-4/6 (курси з охорони праці, відпустка без оплати, простої, прогули, участь у страйках).

Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 21 січня 1988 року ОСОБА_1 також працював у період з 18 січня 1988 року по 06 листопада 1988 року на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею; з 11 лютого 1991 року по 25 вересня 1995 року на Шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання «Стахановвугілля» учнем гірничим підземним з повним робочим днем під землею, учнем гірника очисного вибію, гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею; з 17 жовтня 1995 року по 30 вересня 1996 року в Старательській артілі «Прибрежна» гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею; з 15 жовтня 2013 року по 12 грудня 2014 року на відокремленому підрозділі Шахта «Первомайська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» гірником підземним з повним робочим днем під землею. Але записи трудової книжки не містять повної інформації про пільговий характер виконуваних позивачем робіт на зазначених підприємствах.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників.

Тобто, документом, що підтверджує пільговий стаж є довідка, уточнююча пільговий характер роботи. Такі довідки є обов`язковими, оскільки в трудових книжках не зазначається у яких умовах працювали особи і чи були вони зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня . Час, відпрацьований в умовах, передбачених Списками, обліковується власником або уповноваженим ним органом. Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство та зазначається в довідці. У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професію або посаду, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 “Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків відкритих в органах Казначейства” на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади в тому числі Пенсійного фонду, тимчасово не функціонують.

Надані позивачем довідки відповідач не може врахувати, оскільки особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території визначається Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”. Згідно із зазначеним Законом будь-які органи, їх посадові і службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважаються незаконними, а будь- який акт (рішення документ), виданий вищезазначеними органами або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.

Міста територіального розташування зазначених підприємств розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення” віднесено до переліку населених пунктів, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

До моменту виведення всіх незаконних збройних формувань органи Пенсійного фонду України тимчасово не виконують своїх повноважень і не мають доступу до архівів, сховищ, тому отримати будь - які документи не надається можливим.

Витребувати первинні документи та перевірити факт роботи буде можливим тільки після повернення тимчасово окупованої території під контроль органів державної влади України. Саме тому періоди роботи позивача з 18 січня 1988 року по 06 листопада 1988 року та з 11 лютого 1991 року по 25 вересня 1995 року зараховані до страхового стажу та не зараховані до пільгового стажу за Списком № 1.

До страхового та пільгового стажу роботи позивача не зараховано період роботи з 01 липня 2014 року по 12 грудня 2014 року у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу.

До страхового та пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 17 жовтня 1995 року по 30 березня 1996 року через виправлення номеру наказу про звільнення з роботи в графі 4 запису № 11 у трудовій книжці позивача, що є грубим порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, та у зв`язку з відсутністю довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи.

З урахуванням вищезазначеного, за розрахунком відповідача ОСОБА_1 на дату звернення має страховий стаж роботи 22 роки 09 місяців 09 днів, в тому числі відпрацьований страховий стаж становить 18 років 03 місяців 28 днів та додаткові роки за Списком № 1 - 05 років 00 місяців 00 днів. Стаж на підземних роботах за Списком № 1 складає 05 років 07 місяців 25 днів. На цій підставі, 24 січня 2020 року відповідачем прийнято рішення «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» гр. ОСОБА_1 » через відсутність 10 років необхідного пільгового стажу.

Щодо зобов`язання управління зарахувати позивачу до пільгового стажу спірні періоди роботи та призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відповідач вказав, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсій на інший) та перерахунку пенсії.

З посиланням на норми частин першої, другої статті 73 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, відповідач зазначив, що управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області не має коштів на сплату судового збору.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 02 березня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 48-49).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою від 17 січня 2020 року, зареєстрованою за № 195, про призначення пенсії за віком, додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи (арк. спр. 62, 62 зв.).

Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, стаж ОСОБА_1 для розрахунку права на пенсію за віком складає 22 роки 09 місяців 9 днів, пільговий стаж – 05 років 07 місяців 25 днів. У межах спірних правовідносин до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 18 січня 1988 року по 06 листопада 1988 року на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» на посаді підземного електрослюсаря 3 розряду, з 11 лютого 1991 року по 25 вересня 1995 року на Шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання «Стахановвугілля» на посаді учня гірника підземного, гірника підземного 2 розряду, учня гірника очисного вибою та гірника очисного вибою 5 розряду, з 17 жовтня 1995 року по 30 вересня 1996 року на Стратегічній артелі «Прибрежна» на посаді гірника очисного вибою, з 01 липня 2014 року по 12 грудня 2014 року на Шахті «Первомайська» Державного підприємства «Первомайськвугілля». Також до пільгового стажу позивача не зараховано період навчання позивача у середньому професійно-технічному училищі № 59 м. Кіровська Ворошиловградської області з 01 вересня 1984 року по 30 грудня 1987 року за професією електрослюсаря підземного та проходження строкової військової служби в Радянській армії з 18 листопада 1988 року по 22 листопада 1990 року (арк. спр. 58 зв., 59).

Рішенням від 24 січня 2020 року без номеру “Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” гр. ОСОБА_1 ” Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного пільгового стажу роботи (арк. спр. 43-44, 57-58).

Відповідно до рішення відповідача від 24 січня 2020 року без номеру до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 18 січня 1988 року по 06 листопада 1988 року на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею та з 11 лютого 1991 року по 25 вересня 1995 року на Шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання «Стахановвугілля» учнем гірничим підземним з повним робочим днем під землею, учнем гірника очисного вибою, гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею, оскільки надані позивачем пільгові довідки видані підприємством, розташованим на тимчасово непідконтрольній території. До страхового та пільгового стажу роботи позивача не зараховано період роботи з 01 липня 2014 року по 12 грудня 2014 року у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу та період роботи з 17 жовтня 1995 року по 30 березня 1996 року через виправлення номеру наказу про звільнення з роботи в графі 4 запису № 11 у трудовій книжці позивача, що є грубим порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, та у зв`язку з відсутністю довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи.

Згідно з записами у дипломі серії НОМЕР_2 від 30 грудня 1987 року та у трудовій книжці від 21 січня 1988 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 01 вересня 1984 року по 30 грудня 1987 року навчався у середньому професійно-технічному училищі № 59 м. Кіровська Ворошиловградської області за професією електрослюсар підземний, що складає 3 роки 4 місяці 0 днів (арк. спр. 12 - 17, 65-67, 68).

Відповідно до записів у трудовій книжці від 21 січня 1988 року серії НОМЕР_1 (арк. спр. 12 - 17, 65-67) у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 :

з 18 січня 1988 року по 06 листопада 1988 року працював на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на дільниці монтажно-демонтажних робіт (звільнений у зв`язку з призовом на військову службу), що складає 0 років 9 місяців 19 днів;

з 11 лютого 1991 року по 25 вересня 1995 року працював на Шахті «ім. С.М. Кірова» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» на посаді учня гірника підземного, гірника підземного 2 розряду, учня гірника підземного очисного вибою та гірника очисного вибою підземного 5 розряду з повним робочим днем під землею, що складає 4 роки 7 місяців 15 днів;

з 17 жовтня 1995 року по 30 вересня 1996 року працював на Стратегічній артелі «Прибрежна» (Російська Федерація, Магаданська область) гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею за контрактом, що складає 0 років 11 місяців 14 днів;

з 15 жовтня 2013 року по 12 грудня 2014 року працював на Шахті «Первомайська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» гірником підземним 2 розряду, учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем під землею.

Згідно з записами у військовому квитку від 17 листопада 1988 року серії НОМЕР_3 та у трудовій книжці від 21 січня 1988 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 18 листопада 1988 року по 22 листопада 1990 року проходив строкову військову службу в лавах Радянської армії, що складає 2 роки 0 місяців 5 днів (арк. спр. 12 - 17, 65-67, 68 зв.).

Відповідно до інформації, наведеної у довідці від 21 червня 2019 року за № 432 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки «Центрвугілля», ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля», у період з 18 січня 1988 року по 06 листопада 1988 року виконував гірничі роботи за професією підземний електрослюсар дільниці монтажно-демонтажних робіт, що передбачено підрозділом 1 “Підземні роботи” Розділу І “Гірничі роботи” Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173. Також у довідці зазначено, що позивач звільнений з займаної посади у зв`язку з призовом на військову службу в Радянській армії (арк. спр. 32, 85).

Відповідно до інформації, наведеної у довідці від 15 липня 2019 року № 448 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки «Центрвугілля», ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах на Шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання «Стахановвугілля», у період з 11 лютого 1991 року по 25 лютого 1991 року, з 26 лютого 1991 року по 31 березня 1991 року, з 01 квітня 1991 року по 17 червня 1991 року та з 18 червня 1991 року по 25 вересня 1995 року виконував гірничі роботи за професіями учень гірника підземного, гірник підземний, гірник очисного вибою підземний на дільниці з видобутку вугілля та проходив курси з відривом від виробництва за професією гірник очисного вибою підземний, що передбачено підрозділом 1 “Підземні роботи” Розділу І “Гірничі роботи” Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, та пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (арк. спр. 37, 77 - 77 зв.).

Випискою з наказу по Шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання «Стахановвугілля» від 15 травня 1995 року № 255 “Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці” підтверджено, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію гірника очисного вибою підземного на пільгових умовах, що відповідачає Списку № 1 розділу І підрозділу 1 позиція 1010100а (арк. спр. 36, 78).

Згідно з довідкою від 26 червня 2009 року № 2262 про виходи (спуски-підйоми з шахти), виданою Адміністрацією міста Первомайська Луганської народної республіки, ОСОБА_1 у період з 27 травня 2014 року по 27 липня 2014 року проходив виробничу практику; у липні 2014 року фактично відпрацьовано під землею 14 (без зазначення чого); у серпні 2014 року відсутні виходи у зв`язку з бойовими діями; з 01 вересня 2014 року по 19 вересня 2014 року відсутні виходи у зв`язку з бойовими діями, з 20 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року відпустка без збереження заробітної плати; з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року відпустка без збереження заробітної плати; у листопаді 2014 року відсутні виходи у зв`язку з бойовими діями; у грудні 2014 року відсутні виходи у зв`язку з бойовими діями, звільнення за власним бажанням з 12 грудня 2014 року (арк. спр. 41, 82 зв.-83).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Абзацами чотирнадцятим, дев`ятнадцятим пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (абзаци двадцять четвертий, двадцять п`ятий пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).

Абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).

Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Отже, з огляду на викладене, з 01 жовтня 2017 року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі – Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі – Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а зазначила, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Щодо періодів роботи позивача з 18 січня 1988 року по 06 листопада 1988 року на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею та на Шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання «Стахановвугілля» з 11 лютого 1991 року по 25 вересня 1995 року (з 11 лютого 1991 року по 25 лютого 1991 року учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею; з 26 лютого 1991 року 31 березня 1991 року гірником підземним з повним робочим днем під землею; з 01 квітня 1991 року по 17 червня 1991 року навчання на курсах з відривом від виробництва за професією гірник очисного вибою підземний з повним робочим днем під землею; з 18 червня 1991 року по 25 вересня 1995 року гірником очисного вибою підземним з повним робочим днем під землею) суд зазначає таке.

Підрозділом 1 “Підземні роботи” Розділу І “Гірничі роботи” Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, визначено, що правом на пільгову пенсію користуються всі робітники, інженерно-технічні робітники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, […] на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею з обслуговування вищезазначених робітників та службовців […].

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого Кабінетом Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Записи у трудовій книжці містять відомості щодо характеру роботи позивача на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» з 18 січня 1988 року по 06 листопада 1988 року електрослюсарем підземним та на Шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання «Стахановвугілля» з 11 лютого 1991 року по 25 вересня 1995 року (з 11 лютого 1991 року по 25 лютого 1991 року учнем гірника підземного, з 26 лютого 1991 року 31 березня 1991 року гірником підземним, з 01 квітня 1991 року по 17 червня 1991 року навчання на курсах з відривом від виробництва за професією гірник очисного вибою підземний, з 18 червня 1991 року по 25 вересня 1995 року гірником очисного вибою підземним) - з повним робочим днем під землею.

Довідками від 21 червня 2012 року № 432 та від 15 липня 2019 року № 448 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданими Державним унітарним підприємством «Центрвугілля» Луганської народної республіки, підтверджено періоди роботи ОСОБА_1 з 18 січня 1988 року по 06 листопада 1988 року та з 11 лютого 1991 року по 25 вересня 1995 року, що зараховуються до стажу роботи, який дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (арк. спр. 32, 37, 77, 85).

Щодо посилання відповідача на неможливість врахування наданих позивачем довідок від 21 червня 2012 року № 432 та від 15 липня 2019 року № 448 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих Державним унітарним підприємством «Центрвугілля» Луганської народної республіки, а також довідок, у тому числі довідки від 26 червня 2009 року № 2262 про виходи (спуски-підйоми з шахти), виданих Адміністрацією міста Первомайська Луганської народної республіки, суд зазначає таке.

Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території” будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову, через захоплення незаконними озброєними формуваннями території м. Луганська та м. Первомайська Луганської області.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі “Ковач проти України” від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі “Мельниченко проти України” від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі “Швидка проти України” від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, “Loizidou v. Turkey”, “Cyprus v. Turkey”), а також Молдови та Росії (зокрема, “Mozer v. the Republic of Moldova and Russia”, “Ilascu and Others v. Moldova and Russia”), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи “намібійський виняток” у справі “Кіпр проти Туреччини”, Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності призначення пенсії.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З наведених підстав суд приймає до уваги інформацію, що міститься у вищенаведених документах та довідках, наданих позивачем на підтвердження спірних періодів роботи, оскільки така інформація в повній мірі узгоджується з записами у трудовій книжці.

Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу періоду навчання позивача в середньому професійно-технічному училищі № 59 м. Кіровська Ворошиловградської області з 01 вересня 1984 року по 30 грудня 1987 року, що складає 3 роки 4 місяці 0 днів, та періоду строкової військової служби в Радянській Армії з 18 листопада 1988 року по 22 листопада 1990 року, що складає 2 роки 0 місяців 5 днів, суд зазначає таке.

Приписами підпунктів “з”, “і” та “к” частини першої, частини третьої пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590), крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також період навчання в професійно-технічних училищах та служба у складі Збройних сил СРСР. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти “а” і “б” пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт “в” пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах “к” і “л”, прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті “з”, прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Пунктами “в” та “д” частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР “Про професійну (професійно-технічну) освіту” час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач 30 грудня 1987 року закінчив навчання в середньому професійно-технічному училищі № 59 м. Кіровська Ворошиловградської області за професією електрослюсар підземний, а 18 січня 1988 року прийнятий електрослюсарем підземним на Шахту «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля». При цьому, перерва між днем закінчення позивачем навчання в середньому професійно-технічному училищі і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує 3 місяців, а отже відповідач протиправно не зарахував період навчання в середньому професійно-технічному училищі № 59 м. Кіровська Ворошиловградської області з 01 вересня 1984 року по 30 грудня 1987 року до стажу роботи, що дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Оскільки на момент призову на строкову військову службу ОСОБА_1 працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею на Шахті “Пролетарська” виробничого об`єднання “Стахановвугілля” і період його роботи на цьому підприємстві зараховано судом до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, час проходження строкової військової служби з 18 листопада 1988 року по 22 листопада 1990 року безпідставно не зарахований відповідачем до стажу роботи, що дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо періоду роботи з 17 жовтня 1995 року по 30 вересня 1996 року у Стартегічній артелі «Прибрежна» (Російська Федерація, Магаданська область) на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею, що складає 0 років 11 місяців 14 днів, який не зарахований відповідачем до страхового та пільгового стажу, суд зазначає таке.

Відповідно до частин другої та третьої статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в дію цієї Угоди. Обчислення пенсій здійснюється виходячи із заробітної плати (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Згідно з частинами другою та третьою статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року № 290/95-ВР, трудовий стаж, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, обчислення стажу за період роботи з 17 жовтня 1995 року по 30 вересня 1996 року у Стартегічній артелі «Прибрежна» (Російська Федерація, Магаданська область) на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею здійснюється згідно з законодавством Російської Федерації, на території якої у спірний період відбувалась трудова діяльність позивача.

Згідно з статтею 2 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ “Про трудові пенсії в Російській Федерації”, який застосовувався до 01 січня 2015 року, страховий стаж – та, що враховується при визначенні права на трудову пенсію, сумарна тривалість періодів роботи та (або) іншої діяльності, протягом якої сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації, а також інші періоди, що зараховуються до страхового стажу.

Відповідно до частини першої статті 10 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ “Про трудові пенсії в Російській Федерації” до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території Російської Федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного Федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації.

При підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ “Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування” підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації (частина перша статті 14 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ “Про трудові пенсії в Російській Федерації”).

Згідно з частиною другою статті 14 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ “Про трудові пенсії в Російській Федерації” при підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ “Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування” підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку.

Аналогічні за змістом положення щодо визначення страхового стажу, періодів роботи та (або) іншої діяльності, що включаються до страхового стажу, та правил обчислення та порядку підтвердження страхового стажу містяться і у Федеральному Законі Російської Федерації від 28 грудня 2013 року № 400-ФЗ «Про страхові пенсії» (статті 3, 11, 14).

Отже, страховий стаж за період роботи позивача з 17 жовтня 1995 року по 30 вересня 1996 року у Стартегічній артелі «Прибрежна» (Російська Федерація, Магаданська область) на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею відповідно до законодавства Російської Федерації має бути підтверджений на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації. При цьому, обов`язковою умовою для включення зазначеного періоду роботи, яка виконувалась на території Російської Федерації, до страхового стажу є сплата страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації за цей період.

Оскільки разом із заявою про призначення пенсії за віком позивач не підтвердив страховий стаж за спірний період відомостями індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та документами, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації, та не надав доказів сплати страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації за цей період, відповідачем правомірно не зараховано період роботи позивача з 17 жовтня 1995 року по 30 вересня 1996 року у Стартегічній артелі «Прибрежна» (Російська Федерація, Магаданська область) на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею як до страхового, так і до пільгового стажу.

Щодо періоду роботи позивача з 01 липня 2014 року по 12 грудня 2014 року на відокремленому підрозділі Шахта “Первомайська” Державного підприємства “Первомайськвугілля” на посаді учня гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем під землею, що складає 0 років 5 місяців 12 днів, який не зарахований відповідачем до страхового та пільгового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, суд зазначає таке.

Дослідженням довідки від 26 червня 2019 року № 2262 про виходи (спуски-підйоми з шахти), виданої Адміністрацією міста Первомайська Луганської народної республіки, судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 27 травня 2014 року по 27 липня 2014 року проходив виробничу практику; у липні 2014 року фактично відпрацьовано під землею 14 (без зазначення чого); у серпні 2014 року відсутні виходи у зв`язку з бойовими діями; з 01 вересня 2014 року по 19 вересня 2014 року відсутні виходи у зв`язку з бойовими діями, з 20 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року відпустка без збереження заробітної плати; з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року відпустка без збереження заробітної плати; у листопаді 2014 року відсутні виходи у зв`язку з бойовими діями; у грудні 2014 року відсутні виходи у зв`язку з бойовими діями, звільнення за власним бажанням з 12 грудня 2014 року (арк. спр. 41, 82 зв.-83).

Оскільки під час судового розгляду підтверджено, що позивач у період з 01 серпня 2014 року по 12 грудня 2014 року через бойові дії та перебування у відпустці без збереження заробітної плати не працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідачем правомірно при вирішенні питання про призначення пенсії не зараховано до пільгового стажу зазначений період роботи.

До стажу роботи, що дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, має бути зараховано 14 днів липня 2014 року, протягом яких позивач фактично працював під землею.

Також суд вважає, що період роботи позивача з 01 липня 2014 року по 12 грудня 2014 року на відокремленому підрозділі Шахта “Первомайська” Державного підприємства “Первомайськвугілля” має бути зарахований до страхового стажу, оскільки згідно з Законом № 1058-IV та Законом від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обов`язок по сплаті страхових внесків (до яких віднесено кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування) та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника - роботодавця, і позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періодів роботи до страхового стажу через порушення, допущені відокремленим підрозділом Шахта “Первомайська” Державного підприємства “Первомайськвугілля” як страхувальником.

Оскільки на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач досяг 50 років, мав страховий стаж не менше 22 років 6 місяців, з них не менше 10 років на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У зв`язку з цим рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 24 січня 2020 року без номеру “Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” гр. ОСОБА_1 ” є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі частини третьої статті 245 КАС України з метою відновлення прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, зобов`язати відповідача призначити позивачу за його заявою від 17 січня 2020 року, зареєстрованою за № 195, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 28 листопада 2019 року (оскільки звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення позивачем пенсійного віку).

Твердження відповідача про те, що право призначення пенсії та обчислення страхового стажу покладено на територіальний орган Пенсійного фонду та є виключно їх дискреційними повноваженнями, суд відхиляє з огляду на таке.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Оскільки пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV має бути призначена позивачу з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - з 28 листопада 2019 року, внаслідок звернення позивача за пенсією не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з дати звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 17 січня 2020 року, слід відмовити.

У задоволенні вимоги про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 періоди роботи з 18 січня 1988 року по 06 листопада 1988 року, з 11 лютого 1991 року по 25 вересня 1995 року, з 17 жовтня 1995 року по 30 вересня 1996 року, з 01 липня 2014 року по 12 грудня 2014 року суд вважає за необхідне відмовити з огляду на таке.

Порушене право позивача полягає у відмові суб`єкта владних повноважень призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах. У межах спірних правовідносин способом судового захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування індивідуального акта - рішення суб`єкта владних повноважень про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Дії, які суб`єкту владних повноважень необхідно вчинити у межах спірних правовідносин з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, - призначити позивачу за його заявою пенсію за віком на пільгових умовах, а не зарахувати періоди роботи до пільгового стажу.

Отже, обраний позивачем спосіб судового захисту в цій частині позовних вимог не відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах не є необхідним.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією від 25 лютого 2020 року № 34762.

Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

При цьому предметом спору у даній справі є відмова відповідача призначити позивачу пенсію за віком та зобов`язання органу Пенсійного фонду України відновити порушене право.

Відповідно, обрання неналежного способу захисту порушених прав фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними.

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист, внаслідок чого позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 24 січня 2020 року без номеру “Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” гр. ОСОБА_1 ”.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 за його заявою від 17 січня 2020 року, зареєстрованою за № 195, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 28 листопада 2019 року.

У задоволенні позовних вимог про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 періоди роботи з 18 січня 1988 року по 06 листопада 1988 року, з 11 лютого 1991 року по 25 вересня 1995 року, з 17 жовтня 1995 року по 30 вересня 1996 року, з 01 липня 2014 року по 12 грудня 2014 року, зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з дати звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 17 січня 2020 року, відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська