Рішення № 88573097, 30.03.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 р. Справа№200/91/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Голошивця І.О., секретаря судового засідання – Шташаліс О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов вмотивовано тим, що при призначенні позивачу пенсії, відповідачем не було враховано його заробітної плати з 07.09.1999 по 22.02.2002 на «Шахті Трудівська» в якості гірничого прохідника підземного, так як надана підтверджуюча довідка від 16.04.2019 № 76 видана установою, яка розташована у м. Донецьк. Позивач вважає, що у відповідача є всі законодавчо визначені підстави для зарахування спірного періоду визаченого у довідці про заробітну плату.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, надав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що позивач довідка від 16.04.2019 № 76 видана підприємством, розташованим у м. Донецьк. Усі документи, видані на непідконтрольній Українській владі теритоїї вважаються недійсними. Таким чином, з урахуванням норм чинного законодавства, управління не має можливості здійснити перевірку достовірності інформації, наведеної в довідці від 16.04.2019 № 76, з причин знаходження архівів підприємства, що її видало, на території непідконтрольній українській владі. Просив відмовити у задоволенні позових вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2020 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 10.03.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.03.2020.

Представники сторін про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Як встановлено судом, 04.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про врахування при призначенні пенсії за віком згідно ст. 114 Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” документів, зокрема довідки від 16.04.2019 № 76 про заробітну плату.

Великоновосілківським об`єднаним управлінням Пенсійного Фонду України у Донецькій області було винесене рішення № 281 від 26.06.2019 про відмову в зарахуванні довідок, яким вирішено при призначенні пенсії ОСОБА_1 не зараховувати довідку про заробітну плату від 16.04.2019 № 76, оскільки архіви підприємства знаходяться на території, непідконтрольній українській владі та перевірити достовірність наданої інформації немає можливості.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI (далі за текстом Закон № 1058).

Відповідно статті 5 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Частиною 1 статті 44 Закону № 1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Згідно з абз.4 п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок № 22-1), заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Згідно з п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 4.10 Порядку 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу) орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, позивач 04.06.2019 звернувся до відповідача із заявою, зокрема про врахування при призначенні пенсії довідки про заробітну плату № 76 від 06.04.2019.

Згідно до змісту п.2.10 Порядку № 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, (зі змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07 липня 2014 року) довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Таким чином, єдиною підставою для проведення розрахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

В матеріалах справи міститься довідка ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" про заробітну плакту № 76 від 16.04.2019, в якій містяться відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 з період з вересня 1999 року по січень 2002 року включно. Зазначено, що на всі виплати нараховано страхові внески до Пенсійного фонду України, довідка видана на підставі особистих рахунків за 1999-2002 роки.

Водночас, місто Донецьк на території якого розташовано підприємство, що видало довідку, входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів". Так, у справі "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у справах Кіпр проти Туреччини" ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" ( Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Верховний Суд у постанові від 18.04.2019 року по справі №344/16404/16-а зазначив про можливість застосувати названі загальні принципи (“Намібійські винятки”), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

Тобто, в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на перерахунок пенсії, через видання документів про заробітну плату на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що свідчить про безпідставну відмову пенсійного органу у прийнятті до уваги відомостей, що містяться в довідці про заробітну плату позивача за відповідний період.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що подана ОСОБА_1 довідка про заробітну плату містить необхідні відомості щодо розміру заробітної плати позивача, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави її не враховувати.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 26.06.2019 № 281 про відмову в зарахуванні довідки, прийнято не на підставі Конституції та законодавства України, а отже підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача здійснити нарахування пенсії з дня звернення зарахувавши не врахований період, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що як було встановлено в ході розгляду даної справи, період роботи позивача в якості гірничого, прохідника підземного на «Шахті Трудівська» в період з 07.09.1999 по 22.01.2002 зараховані до пільгового стажу роботи згідно даних в реєстрі застрахованих осіб, що також відображено в Рішенні відповідача від 26.06.2019 № 281.

Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення/перерахунок пенсії або рішення про відмову у проведенні такого призначення/перерахунку, суд дійшов до висновку, що в даному випадку, слід зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2019 з урахуванням висновків суду щодо прийнятності довідки № 76 від 16.04.2019 про заробітну плату та здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з врахуванням довідки № 76 від 16.04.2019 про заробітну плату для обчислення пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією № 0.0.1562142631.1 від 21.12.2019, позивач за подання адміністративного позову сплатив 768,40 грн. судового збору.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе покласти судові витрати на відповідача та про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 768,40 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 103, ЄДРПОУ: 42171290) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 281 від 26.06.2019 про відмову в зарахуванні довідок.

Зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171290) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 04.06.2019 з урахуванням висновків суду щодо прийнятності довідки № 76 від 16.04.2019 про заробітну плату та здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з врахуванням довідки № 76 від 16.04.2019 про заробітну плату для обчислення пенсії.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 103, ЄДРПОУ: 42171290) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 30 березня 2020 року.

Повний текст рішення складено відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець