Рішення № 88573084, 02.04.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2020 року м. Ужгород№ 260/1761/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці ДФС (вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 39515893) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Закарпатської митниці ДФС за № UA 305130/2019/00107; 2) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатської митниці ДФС № UA 305000/2019/000107/2 від 05.10.2019 року; 3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці ЛФС на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1536,80 грн.; 4) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 витрати за надання правової допомоги у сумі 11 200,00 грн.; 5) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 витрати за підготовку до розгляду справи (переклад) у сумі 500,00 грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 квітня 2019 року позивачем придбано за 500 доларів США у юридичної фірми «ІАА Іпс» в Сполучених Штатах Америки на публічних торгах (аукціоні) транспортний засіб - легковий автомобіль, марки Subaru, модель Legacy, бувший у використанні 2011 року випуску. Уповноваженою особою від декларанта (брокером) подано до Закарпатської митниці ДФС електронну митну декларацію № UA305130/2019/018744 від 05.10.2019 року, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме автомобіль легковий. У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною інвойсу (рахунок-фактуру) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 500 доларів США та додатково 230 доларів США (транспортні витрати). Закарпатською митницею ДФС здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2019/000107/2 від 05.10.2019 року, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом визначення митної вартості у розмірі 2793 доларів США. Зазначає, що при складанні вказаного рішення було порушено чинне законодавство України та невірно встановлено нову митну вартість товару у розмірі 2793 доларів США. Звертає увагу, що не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки позивачем до позовної заяви додано копію платіжного доручення від 22.04.2019 р., яке не було надано на вимогу митниці. При цьому, відповідно до вказаного платіжного доручення на рахунок продавця сплачено кошти у розмірі 728 доларів США, в той час як митниці подано інвойс з фактурною вартістю 500 доларів США. Звертає увагу, що продавцем товару є страховий авто аукціон «ІАА Inc.» і, окрім ціни товару, загальновідома стандартна аукціонна комісія (fee) цього продавця за продаж одного автомобіля становить 228 доларів США і обов`язково включається до загальної продажної ціни товару, але в наданому митниці інвойсі ця комісія не відображена. Вважає, що надані декларантом до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар і викликають сумнів у її достовірності.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16 квітня 2019 року позивачем придбано у юридичної фірми «ІАА Іпс» в Сполучених Штатах Америки на публічних торгах (аукціоні) транспортний засіб - легковий автомобіль, марки Subaru, модель Legacy, бувший у використанні, номер кузова ( НОМЕР_2 ) 4 НОМЕР_3 , об`єм двигуна 2457 куб.см.

Згідно інвойсу (рахунок-фактуру) від 16.04.2019 року № 24510714 ціна автомобіля складає 500 доларів США.

Згідно поданого позивачем до суду платіжного доручення (SWIFT) від 22.04.2019 року SW24J421075615 сплачено за товар - легковий автомобіль, марки Subaru, модель Legacy, бувший у використанні, номер кузова ( НОМЕР_2 ) 4 НОМЕР_3 , суму 728 доларів США.

Уповноваженою особою від Декларанта (брокером) подано до Закарпатської митниці ДФС електронну митну декларацію № UA305130/2019/018744 від 05.10.2019 року, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме автомобіль легковий, марки Subaru, модель Legacy, бувший у використанні 2013 року випуску, номер кузова ( НОМЕР_2 ) 4 НОМЕР_3 , об`єм двигуна 2457 куб.см., загальна кількість місць для сидіння - 5, тип двигуна - бензиновий.

У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною інвойсу (рахунок-фактуру) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 500 доларів США та додатково 230 доларів США (транспортні витрати). Таким чином загальна сума визначена для декларування склала 730 доларів США.

Для підтвердження митної вартості товару до митного оформлення надано ряд документів, зокрема: рахунок - фактура від 16.04.2019 р. № 24510714; коносамент від 20.05.2019 р. № 1013399476312,8761494-3; калькуляція транспортних витрат від 05.10.2019 р. № б/н; акт митного огляду від 02.09.2019 р. № UA500650/2019/003714.

Під час прийняття митної декларації до митного оформлення, автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в програмному забезпеченні АСМО «Інспектор» для транспортного засобу з VIN-кодом 4S3BMCA63E3005720 згенеровано числовий індикатор вартості на рівні 2563 доларів США.

В рамках виконання митних формальностей, згенерованих АСАУР, здійснено перевірку заявленої митної вартості вищезазначеного товару та наданих для її підтвердження документів.

З метою перевірки правильності визначення митної вартості товару, митницею здійснено запит додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (в частині перевезення товару); копію митної декларації країни відправлення; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.

Також, декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Запитувані додаткові документи декларантом надано не було. Право на проведення консультації з органом доходів і зборів декларант не використав.

У зв`язку із чим відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2019/000107/2 від 05.10.2019 року.

У гр. 33 вищезазначеного рішення про коригування митної вартості товарів зазначається, що у поданих декларантом до митного оформлення документах, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст. 58 Митного кодексу України в частині достовірності складових митної вартості (вартості транспортування до кордону). Неподання декларантом додаткових документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного кодексу України. Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався у зв`язку з наявністю у органу доходів та зборів обґрунтованого сумніву щодо заявленої митної вартості товару (у тому числі в частині достовірності складових митної вартості - витрат на транспортування). Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) не застосовувався у зв`язку з відсутністю в органу доходів і зборів інформації щодо вартості ідентичного товару. Метод 26 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувався у зв`язку з відсутністю в органу доходів і зборів інформації щодо вартості подібного товару. Метод 2в (на основі віднімання вартості) не застосовувався у зв`язку з відсутністю в органу доходів і зборів інформації, необхідної для застосування віднімання вартості. Метод 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувався у зв`язку з відсутністю в органу доходів і зборів інформації, необхідної для застосування додавання вартості.

Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю у митного органу відповідної цінової інформації, а саме: взято цінову інформацію (2563 доларів США), згенеровану АСАУР для даного (за унікальним номером кузова 4S3BMCA63E3005720) транспортного засобу та вартості транспортування у розмірі 230 доларів США, відповідно до довідки про транспортні витрати б/н від 05.10.2019 р.

За результатами перевірки митної декларації відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305130/2019/00107.

Також, позивач скористався правом на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у зв`язку з чим подав нову митну декларацію UA 305130/2019/018799 від 07.10.2019 року із додатковою сплатою митних платежів, виходячи з митної вартості товару коригованою митницею в розмірі 2793 долара США.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі – МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Як встановлено ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із положенням ч. 4 вказаної статті, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Витребовування додаткових документів у декларанта та надання митниці права вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів, можливе лише за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МК України.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Матеріалами справи підтверджується, що для підтвердження митної вартості товару до митного оформлення було подано ряд документів, в тому числі: рахунок - фактура від 16.04.2019 р. № 24510714; коносамент від 20.05.2019 р. № 1013399476312,8761494-3; калькуляція транспортних витрат від 05.10.2019 р. № б/н; акт митного огляду від 02.09.2019 р. № UA500650/2019/003714. Інших документів позивачем та його митним брокером відповідачу не надавалось.

Запитувані додаткові документи декларантом надано не було. Також, право на проведення консультації з органом доходів і зборів відповідно до ч. 5 ст. 55 МК України декларант не використав, хоча такої можливості він не був позбавлений.

Відповідно до рахунку-фактури від 16.04.2019 р. № 24510714, сплата фактурної вартості в розмірі 500 доларів США здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок продавця. Однак, банківський платіжний документ про сплату коштів до митного оформлення не надавався.

Суд звертає увагу, що позивачем до позовної заяви додано копію платіжного доручення (SWIFT переказ коштів) від 22.04.2019 р., однак таке не було надано на вимогу митниці. При цьому, відповідно до вказаного платіжного доручення на рахунок продавця сплачено кошти у розмірі 728 доларів США, в той час як митниці подано інвойс з фактурною вартістю 500 доларів США.

Так, продавцем товару є страховий авто аукціон «ІАА Inc.» та, окрім ціни товару, стандартна аукціонна комісія (fee) цього продавця за продаж одного автомобіля становить 228 доларів США і обов`язково включається до загальної продажної ціни товару, але в наданому митниці інвойсі ця комісія не відображена.

Зазначене підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з торгів автомобільного аукціону «ІАА Inc.», відповідно до якого ліцензійна аукціонна комісія (fee) продавця - 228 доларів США, та ця комісія повинна зазначатись в інвойсі.

Таким чином, вказана комісія або включена до заявлених 500 доларів США фактурної вартості або не включена до фактурної вартості товару, що за відсутності платіжного документу встановити не виявляється можливим.

Також, суд звертає увагу, що в наданих до митного оформлення документах відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Зокрема, в якості однієї з складових митної вартості товару декларантом заявлено витрати на транспортування товару з США до кордону України (морський порт в м. Одеса), числове значення якого підтверджується калькуляцією витрат від покупця товару і становить 230 доларів США.

При цьому в калькуляції не вказано географічний пункт в США, звідки саме здійснювалось транспортування до митного кордону України (до морського порту в м. Одеса), у зв`язку з чим неможливо перевірити дійсний розмір транспортних витрат.

Копія коносаменту (Bill of Lading) в частині відомостей про оплату перевезення містить відмітки «FREIGHT PREPAID» (тобто, базова вартість морського фрахту вже попередньо сплачена в порту відвантаження) та DTHC COLLECT (тобто, витрати на розвантаження товару в порту призначення підлягають сплаті; абревіатура DTHC (Destination Terminal Handling Charges) перекладається як «термінальна обробка вантажу в порту призначення»), однак підтверджуючі документи стосовно того, хто саме (відправник, одержувач чи посередник) і в якому розмірі сплатив морський фрахт, а також хто саме і в якому розмірі сплатив термінальні збори, до митного оформлення не надавались, у зв`язку з чим неможливо перевірити повноту включення чи не включення транспортних витрат до митної (або фактурної) вартості товару.

Таким чином, суд погоджується з відповідачем, що з урахуванням відомостей коносаменту та довідки про транспортування, перевірити дійсний розмір транспортних витрат (як морський фрахт так і сухопутне перевезення товару по території США від аукціону до морського порту) на підставі даних документів не виявляється можливим.

При цьому, посилання позивача, що 228 доларів США - це транспортні витрати є необґрунтовані, оскільки аукціон (публічні торги) займається купівлею - продажем товарів та не може здійснювати транспортування товарів.

Суд також враховує, що вказана вартість витрат на морське транспортування значно нижча, ніж середньостатистична вартість (900-1200 доларів США за один автомобіль в контейнері, в залежності від кількості автомобілів в одному контейнері) транспортування даного виду товару (автомобіль в контейнері на морському судні) даним маршрутом, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними розрахунками фрахту.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані декларантом до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, які б дозволили пересвідчитись у достовірності як фактурної вартості так і складових митної вартості (повноти включення транспортних витрат до митної вартості товару), що унеможливлює застосування першого методу визначення митної вартості.

Таким чином, метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався у зв`язку з наявністю у органу доходів та зборів обґрунтованого сумніву щодо заявленої митної вартості товару (у тому числі в частині достовірності складових митної вартості - витрат на транспортування).

Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 26 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів.

Неможливість застосування методів 2а та 26 (за ціною договору щодо ідентичних та аналогічних товарів) безпосередньо пов`язана з специфікою самого товару та його стану - бувшого у використанні транспортного засобу, для якого фізичні характеристики та комплектація є визначальними для вартості.

Відповідно до ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Таким чином, митницею послідовно застосовувались методи 1-5 визначення митної вартості, разом з тим, таку визначити за жодним з них не вдалося, тому відповідно до статті 64 МК України митна вартість на імпортований позивачем товар визначена з використанням резервного методу, у зв`язку з наявністю у органа доходів і зборів відповідної цінової інформації.

При визначенні числового значення митної вартості товару за основу було взято цінову інформацію (2563 доларів США), згенеровану АСАУР саме для даного (за унікальним номером кузова 4S3BMCA63E3005720) транспортного засобу та вартості транспортування у розмірі 230 доларів США, відповідно до довідки про транспортні витрати б/н від 05.10.2019 р.

Також, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на технічний стан автомобіля, оскільки встановлення ступеню пошкоджень автомобіля та впливу таких пошкоджень на його вартість здійснюється експертом, що має ліцензію на оцінку транспортних засобів, і такий висновок, підготовлений належним чином, може бути врахований митницею при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару в якості довідкової інформації. Однак, незважаючи на те, що товар заявлений як транспортний засіб після ДТП, висновок про якісні та вартісні характеристики уповноваженої експертної організації до митного оформлення декларантом не подавався, що вказує на незначний (для цілей визначення митної вартості) характер пошкоджень.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що Закарпатська митниця ДФС з дотриманням вимог статті 58 МК України здійснила визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, за достатніх на те підстав та з дотриманням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті правомірно і підстави для їх скасування відсутні.

Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці ДФС (вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 39515893) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець