
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2020 р. Справа№200/1221/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
29 січня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 4 січня 2020 року про відмову в переводі з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; визнання протиправними дії щодо не зарахування до пільгового та страхового стажу періодів роботи з 1 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 вересня 2017 року по 31 грудня 2019 року на підприємстві ВП "Шахта "Котляревська ДП "Селидіввугілля"; зобов`язання зарахувати до пільгового та страхового стажу періоди роботи з 1 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 вересня 2017 року по 31 грудня 2019 року на підприємстві ВП "Шахта "Котляревська ДП "Селидіввугілля"; зобов`язати повторно розглянути заяву №26 від 2 січня 2020 року про перевід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В обґрунтування позову зазначено, що набувши право на пенсію за віком на пільгових умовах позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, додавши усі необхідні документи. Проте відповідач протиправно відмовив, з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу, що обумовлено несплатою страхових внесків відокремленим підрозділом «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля». Позивач вважає, що оскільки обов`язок щодо сплати страхових внесків Законом покладено на роботодавця, тому наявність заборгованості по їх сплаті не може слугувати підставою, що обмежує реалізацію працівником права на призначення (перерахунок) пенсії.
Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що рішенням від 4 січня 2020 року позивачу відмовлено в переводі з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю пільгового стажу роботи 25 років. Відповідач вказав, що до страхового та пільгового стажу позивача не зараховані певні періоди роботиу зв`язку із несплатою щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску до Пенсійного фонду України та у зв`язку із відсутністю суми нарахованої заробітної плати за грудень 2019 року. Відповідач наголосив, що неможливість здійснення призначення пенсії позивачу викликана неправомірними діями з боку ВП "Шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля", а не порушенням вимог чинного законодавства з боку відповідача, тому управління не повинно нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків страхувальниками.
28 лютого 2020 року позивач надав відповідь на відзив у якому вказав, що довідками підприємства, на якому працював ОСОБА_1 , підтверджено щомісячне утримання суми страхових внесків у спірний період, що свідчить про неправомірні дії відповідача щодо не зарахування таких періодів роботи до страхового та пільгового стажу позивача.
Ухвалою суду від 3 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справи вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 3 березня 2020 року.
Ухвалою суду від 3 березня 2020 року відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 31 березня 2020 року.
У судове засідання 31 березня 2020 року сторони не з`явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 , виданим 2 липня1998 року Новогродівським МВ УМВС України в Донецькій області. Позивач є пенсіонером по інвалідності ІІІ групи, загальне захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням Серія НОМЕР_2 . 2 січня 2020 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перевод з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 4 січня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено в переводі з пенсії по інвалідності на пенсію за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років.
Так, згідно вказаного вище рішення, страховий стаж заявника складає 26 років 05 місяців 11 днів, пільговий - 22 роки 18 днів, в тому числі підземні роботи по ст. 14-25 -13 років 04 місяці 27 днів, по ст. 14-20 - 05 років 08 місяців 20 днів, період знаходження на інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання 02 років 11 місяців 01 днів.
При цьому, до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи з 1 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 1 вересня 2017 року по 30 листопада 2019 року на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», у зв`язку з несплатою щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску до Пенсійного фонду України за ці періоди. Також до пільгового та страхового стажу не зараховано період з 1 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», так як відсутня сума нарахованої заробітної плати (форма ОК-5 від 3 січня 2020 року).
Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що зайнятість позивача повний робочий день на посадах, що віднесені до Списку №1, у спірний період, не заперечується відповідачем, спірним у цій справі є не зарахування до стажу роботи періодів, за які відсутні відомості про сплату підприємством єдиного соціального внеску та відсутністю суми нарахованої заробітної плати.
Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Положеннями статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено право та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так,частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначено статтею 44 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Суд зазначає, що згідно трудової книжки серія НОМЕР_3 , що видана на ім`я ОСОБА_1 , позивач з 1 вересня 2006 року по теперішній час працює гірником по ремонту гірничих виробіток 4 розряду з повним робочим днем під землею на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» (до перейменування - ВП «Шахта «Росія» ДП «ДВЕК»).
Проте такий період не зараховано до стажу роботи позивача у зв`язку із не сплатою страхових внесків.
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до статті 11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Положеннями статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.
Так, згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) страхувальником (код 33621594, ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» у період з березня 2010 року по грудень 2010 року заробітна плата нараховувалася, проте страхові внески не сплачено; за вересень 2017 року страхові внески сплачені, що не відповідає твердженням відповідача; з жовтня 2017 року по грудень 2019 року включно заробітна плата нараховувалася, проте страхові внески не сплачено.
Суд, звертає увагу, що згідно форми ОК-5 позивача, у грудні 2019 року відображена сума нарахованої заробітної плати у розмірі 14482,34 грн., що спростовує твердження відповідача про відсутність суми нарахованої заробітної плати за цей період (а.с. 45-46).
Разом з тим, в матеріалах справи наявні довідки ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» які видані ОСОБА_1 про здійснення у спірний період (з березня 2010 року по грудень 2010 року та з вересня 2017 року по грудень 2019 року) щомісячного нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та перерахування такого внеску до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУДФС у Донецькій області (довідка №04-22/99 та №04-22/98 від 16 січня 2020 року).
Суд зазначає, що працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24 травня2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував вказані періоди до відповідного стажу, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.
Таким чином, суд вважає протиправнимидії відповідача щодо не зарахування до пільгового та страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоду його роботи з 1 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 вересня 2017 року по 31 грудня 2019 року на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» на посаді гірника з ремонту гірничих виробіток та як наслідок, рішення про відмову в переводі з пенсії по інвалідності на пенсію за вікомє протиправним, прийнятим без повного з`ясування усіх обставин справи та таким, що підлягає скасуванню.
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про визнання протиправним рішення про відмову в переводі з пенсії по інвалідності на пенсію за вікомта зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком пенсії, з урахуванням висновків суду.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Згідно положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 4 січня 2020 року про відмову ОСОБА_1 в переводі з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 2 січня 2020 року про перехід на інший вид пенсії, із зарахуванням до страхового та пільгового стажу період роботи: з 1 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 вересня 2017 року по 31 грудня 2019 року на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» на посаді гірника з ремонту гірничих виробіток.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, б. 6; код ЄДРПОУ 41247274 ) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв
Судове рішення № 88573068, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 02.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/1221/20-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: