Рішення № 88572777, 01.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року Справа № 160/13105/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути суму податкового боргу в сумі 226668,99 грн. з платника податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за фізичною особою (відповідачем) рахується податковий борг у зазначеному розмірі, який в добровільному порядку ним не сплачений.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/13105/19 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 24.12.2019 р.

У відповідності до ч.6 ст. 260 КАС України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом учасників справи у судове засідання, яке призначено на 17.01.2020 р. о 10:00 год.

У судове засідання 17.01.2020 р. з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Для повторного виклику представника відповідача судове засідання відкладено до 12:00 год. 10.02.2020 р.

У судове засідання 10.02.2020 р. з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Для повторного виклику представника відповідача судове засідання відкладено до 12:00 год. 24.02.2020 р.

20.02.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якої просить відмовити у задоволенні позову через те, що нею як фізичною особою-підприємцем не було отримано податкової вимоги. Відтак відповідач, вважає, що у контролюючого органу не виникло права засовувати до неї будь-які види стягнення.

У судове засідання 24.02.2020 р. з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 16.03.2020 р. о 09:15 год.

11.03.2020 р. від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої підтримує свою правову позицію, викладену у позові, вимоги якого просить задовольнити.

16.03.2020 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач повторює свої аргументи, які були викладені у відзиві та наполягає на тому, що податкового боргу вона не має.

У судове засідання 16.03.2020 р. з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Суд ухвалив закінчити підготовче провадження у справі та перейти до розгляду справи по суті на 01.04.2020 р. о 10:15 год.

31.03.2020 р. засобами електронного зв`язку суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із карантином.

У судове засідання 01.04.2020 р. сторони не з`явилися.

Суд визнає поважними причини неявки сторін у судове засідання 01.04.2020 р. через оголошення загальнодержавного карантину згідно постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19» та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання.

Разом з тим, враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що судом надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому можливо здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справлення податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України .

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний у встановленому порядку вести облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Криворізьке північне управління) як платник податків перебуває фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка згідно даних ІКП має податковий борг зі сплати орендної плати з фізичних осіб у загальному розмірі 226 668,99 грн., який виник в результаті:

самостійного визначення податкових зобов`язань за податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)

№1700003210 термінами сплати до 20 числа поточного місяця за період березень 2017 р. - січень 2018 р. включно;

№2953 термінами сплати до 20 числа місяця за період з березня 2018 р. по січень 2019 р. включно;

Донарахування податкових зобов`язань контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень №0001131318 від 31.10.2018 р. на суму 16 677,28 грн.; №0001161318 від 31.10.2018 р. на суму 828,27 грн.

Також, відповідно п.п.129.1.1ст.129 ПКУ за несплату податкових зобов`язань нарахована пеня у сумі 8505,13 грн.

До суду надані розрахунок пені та штрафних санкцій, податкові декларації, акти камеральних перевірок відповідача, за якими встановлені порушення сплати вказаного податку.

Матеріали справи містять докази направлення та отримання податкових повідомлень-рішень відповідачу.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

Позивачем суду надано Довідку про стан розрахунків платника податків з бюджетом станом на 24.05.2019 р., відповідно до якої позивач як фізична особа має узгоджений податковий борг.

Наявність заборгованості підтверджується даними довідки про заборгованість, даними інтегрованої картки платника податку, розрахунком пені та штрафних санкцій наявними в матеріалах справи.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПКУ, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України).

Однак, відповідач в установлені законом строки податкові зобов`язання не сплатив, що стало підставою для застосування до нього штрафних санкцій.

Згідно ст.14 ПКУ, податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 59 ПКУ, встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п. 59.1).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.59.3).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4).

Згідно п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до ст.59 ПКУ, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу в автоматичному режимі сформовано та надіслано рекомендованим листом на адресу відповідача податкову вимогу від 12.10.2016 р. №44374-04, яку отримано відповідачем як фізичною особою.

Доказів оскарження податкової вимоги до суду не надано.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що нею як фізичною особою-підприємцем не були отримані боргові рішення податкового органу, оскільки такі доводи не спростовують наявність самої заборгованості.

Суд акцентує увагу, на тому що законом на позивача покладено обов`язок зі сплати податку з орендної плати з фізичних осіб та позивач про такий обов`язок була обізнана. Заборгованість виникла у зв`язку із самостійно визначеними сумами у поданих нею деклараціях.

Інші закони та нормативно-правові акти таких розмежувань також не містять.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПКУ, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

При цьому, ПКУ не відокремлює платника податку фізичну особу та платника податку фізичну особу-підприємця при справлянні податків та зборів.

Тобто, вимога про сплату боргу у будь-якому випадку надсилається платнику податку, та відповідальним за зобов`язання ФОП є така фізична особа згідно пп. 97.4.3 п. 97.4 ст. 97 ПКУ.

З урахуванням вимог ст. 57 ПКУ, в зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені терміни суми грошових зобов`язань, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПКУ, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПКУ, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.2 статті 95 ПКУ, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ч. 1 п. 95.3 ст. 95 ПКУ, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як зазначено у п.87.11 ст. 87 ПКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п.95.1 ст.95 ПКУ, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.4 ст.95 ПКУ, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, заборгованість у розмірі 226668,99 грн. підлягає стягненню у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За наслідками розгляду даної справи, судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути суму податкового боргу в сумі 226668,99 грн. з платника податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова