Ухвала суду № 88572678, 02.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

02 квітня 2020 р.Справа №160/2668/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши заяву Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№75)» про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/2668/20 за позовом Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№75)» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення.

31.03.2020 року на електрону адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить зупинити стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.06.2019 року №Ю-4143-56/434, прийнятої ГУ ДПС у Дніпропетровські області, яка була передана судді 01.04.2020 року.

Приписами п.1 ч.1 ст.153 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.152 КАС України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Крім того, ч.4 ст.152 КАС України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.7 ст.154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Як зазначалося вище, заява ДП «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№75» про забезпечення позову подана у вигляді сканкопій на електронну адресу суду без використання підсистеми “Електронний суд”.

Крім того, відповідно до акту Відділу аналітики та судової статистики Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 р. №313 вищевказана заява не скріплена електронним цифровим підписом заявника.

Водночас, згідно з вищезазначеними вимогами ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі.

Згідно з ч.ч.7, 8 ст.44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Приписами ч.10 ст.44 КАС України встановлено, що у разі якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Частиною шостою статті 18 КАС України передбачено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Згідно з наказом Державної судової адміністрації від 22.12.2018 р. № 628 “Про проведення тестування підсистеми “Електронний суд” у місцевих та апеляційних судах” з 22.12.2018 р. у всіх місцевих та апеляційних судах, в тому числі і у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, розпочалась експлуатація підсистеми “Електронний суд” в тестовому режимі.

З поданої заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів слідує, що вони подані у вигляді сканкопій без використання електронного цифрового підпису та направлені на електронну поштову адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Проте, суд зазначає, що надсилання в електронному вигляді процесуальних документів до суду має здійснюватися з використанням сервісу “Електронний суд”, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.

Для можливості користування цим сервісом необхідно здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Тобто, законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).

Судом встановлено, що заява про забезпечення позову ДП «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№75)» подана не у письмовій формі, без використання підсистеми “Електронний суд” та без використання електронного цифрового підпису.

Крім цього, судом встановлено, що заявником надано незавірену жодним чином копію квитанції про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 630,61 грн.

Водночас, з вищенаведеного змісту приписів ч.4 ст.152 КАС України слідує, що до заяви про забезпечення позову додається саме документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а не його копія.

Так, Верховний Суд в ухвалі від 26.12.2018 року у справі №821/920/18 зазначив, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Документ про сплату судового збору подається до суду в оригіналі, тому є недопустимим надання ксерокопії платіжного доручення як доказу сплати судового збору.

Отже, у даному випадку заявником в порушення вимог ст.4 Закону України “Про судовий збір” та ч.4 ст.152 КАС України, не додано до заяви про забезпечення позову оригіналу квитанції про сплату судового збору.

При цьому КАС України містить пряму норму закону щодо повернення без розгляду заяви про забезпечення позову у разі відсутності належних доказів сплати судового збору за її подання та виключень з такої норми не передбачено.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява ДП «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№75)» про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 152, 154, 243, 248 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№75)» про забезпечення позову - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 КАС України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя К.С. Кучма