Ухвала суду № 88571868, 02.04.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

02 квітня 2020 року Справа № 915/1126/17

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “С-Росток” б/н від 17.03.2020 (вх.№3430/20 від 17.03.2020) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі №915/1126/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Байєр”

(04071, м.Київ, вул.Верхній Вал, 4-Б, код ЄДРПОУ 22911794),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “С-Росток”

(57140, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Іванівка, вул.8-го Березня, 18, код ЄДРПОУ 35010143; адреса для листування представника адвоката Саченка А.П.: 54028, м.Миколаїв, вул.Троїцька, 240 А/5),

про: стягнення основного боргу та нарахувань на нього сум пені, 3 % річних, індексу інфляції, а всього грошових коштів у сумі 4436716,73 грн за Договором поставки від 23.12.2015 №3652007/16,

зацікавлена особа: Миколаївський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (54036, м.Миколаїв, вул.Очаківська, 142, код ЄДРПОУ 35065915), -

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.04.2018 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Байєр” задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “С-Росток” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Байєр” грошові кошти в загальній сумі 3780681,27 грн, із яких: 3310000,40 грн основного боргу, 6626,62 грн пені; 93042,75 грн – 3 % річних; 371011,50 грн збитків від інфляції та 66550,75 грн судових витрат. У задоволені решти позовних вимог судом відмовлено. Стягнення основного боргу у сумі 3310000,40 грн розстрочено судом шляхом сплати рівними частинами у сумі 551666,80 грн щомісяця, протягом квітня-вересня 2018 року.

На виконання зазначеного рішення суду 08.05.2018 видано наказ.

17.03.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю “С-Росток” до суду надійшла заява б/н від 17.03.2020 (вх.№3430/20) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в якій боржник просить суд:

1) зупинити виконавче провадження №61332995, яке здійснюється Миколаївським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі судового наказу Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2018 по справі №915/1126/17;

2) витребувати у Миколаївського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) судовий наказ виданий Господарським судом Миколаївської області від 08.05.2018 по справі №915/1126/17;

3) визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2018 по справі №915/1126/17.

В обґрунтування заяви б/н від 17.03.2020 боржник зазначав, що ТОВ “С-Росток” добровільно виконало свої зобов`язання перед стягувачем та державним виконавцем. Так, наказ суду, в більшій частині, був виконаний до відкриття виконавчого провадження. Залишок боргу 33100,0 грн був виконаний добровільно в рамках ВП №61332995. З цієї суми були сплачені виконавчий збір та витрати виконавця.

Але не зважаючи на це, знаючи про виконане зобов`язання ТОВ “С-Росток” та за наявності заяви стягувача про повернення виконавчого документу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець 16.03.2020 в межах виконавчого провадження №61332995 незаконно та безпідставно виніс постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника.

Заявник також вказує, що до 16.03.2020 державним виконавцем не було вжито жодного примусового заходу в розумінні ст.10 Закону України “Про виконавче провадження” ані до отримання заяви про повернення виконавчого листа, ані протягом майже місяця з моменту отримання заяви стягувача про повернення виконавчого документу (з 24.02.2020 по 16.03.2020). Вказаними рішеннями державного виконавця на даний час протиправно та безпідставно заблоковано господарську діяльність ТОВ “С-Росток”.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №59 від 23.03.2020 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №915/1126/17 на 23.03.2020, визначено, що підставою призначення повторного автоматизованого розподілу справи №915/1126/17 є те, що під час попереднього автоматизованого розподілу зазначеної судової справи (18.03.2020) не відбулося визначення головуючого судді у справі (не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу судової справи). Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2020 - справу №915/1126/17 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

30.03.2020 ухвалою суду заяву ТОВ “С-Росток” б/н від 17.03.2020 (вх.№3430/20 від 17.03.2020) залишено без руху.

31.03.2020 від ТОВ “С-Росток” на адресу суду надійшло клопотання б/н від 31.03.2020 (вх.№4021/20) про забезпечення розгляду заяви в розумні строки.

01.04.2020 від ТОВ “С-Росток” на адресу суду надійшло клопотання б/н від 01.04.2020 (вх.№4059/20) про усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 30.03.2020 разом із уточненою заявою про визнання виконавчого документу по справі №915/1126/17 таким, що не підлягає виконанню б/н від 17.03.2020 (вх.№4060/20 від 01.04.2020).

У відповідності до ч.ч.1-3 ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Згідно п.п.19.3) п.19 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до розгляду судом заяви про виправлення помилки у виконавчому документі та/або визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд має право витребувати виконавчий документ і зупинити виконання за виконавчим документом.

Як випливає з матеріалів заяви б/н від 17.03.2020 у Миколаївському районному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебуває виконавче провадження №61332995.

З метою запобігання неправомірному стягненню з боржника грошових коштів за наказом (у разі задоволення заяви б/н від 17.03.2020), суд вважає за необхідне зупинити виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2018 у справі №915/1126/17, що здійснюється у межах виконавчого провадження №61332995, яке перебуває на виконанні у Миколаївському районному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та витребувати у вищезазначеного органу ДВС наказ від 08.05.2018 у справі №915/1126/17.

Згідно із ч.2 ст.232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Згідно з приписами ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк” в рішенні у справі “Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства” роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” (із змінами внесеними Постановою від 25 березня 2020 №239), відповідно до якої установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин.

11.03.2020 на офійному веб-сайті Ради суддів України (http://rsu.gov.ua/ua/news/zaava-golovi-radi-suddiv-sodo-karantinnih-zahodiv) розміщено звернення Ради суддів України до громадян щодо утримання від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та щодо утримання від відвідин суду, якщо у громадян є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Відповідно до повідомлення Всесвітньої організації охорони здоров`я від 13.03.2020 Європа тепер стала епіцентром пандемії COVID-19 (https://zik.ua/news/ludyna/yevropa_stala_tsentrom_pandemii_koronavirusu_962078).

Рішенням Ради суддів України від 17.03.2019 №19 затверджено Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID -19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, відповідно до яких Рада суддів України рекомендує - на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановити особливий режим роботи судів України, а саме:

- роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;

- припинити всі заходи, не пов`язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);

- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;

- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;

- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;

- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв`язку;

- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;

- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;

- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров`я відповідну установу охорони здоров`я та керівництво суду телефоном, e-mail.

Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:

- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі “Електронний суд”, поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;

- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;

- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів слід враховувати спеціалізацію суду, інстанційність та відповідні категорії справ.

При вирішенні питання про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції слід враховувати, що такий режим роботи суду не у повній мірі убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.

Подальші рішення щодо особливого режиму роботи приймати в залежності від розвитку ситуації.

Підпунктами 1,2 пункту 2 Перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” установлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку; власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів;

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” на всій території України з 12 березня по 3 квітня 2020 року встановлено карантин. 16 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України внесені зміни до вказаної постанови, згідно з якими до 3 квітня 2020 року заборонено відвідування закладів освіти, проведення масових заходів, у яких беруть участь понад 10 осіб, окрім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади, та рекомендовано іншим державним органам забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет. 25 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України постановою від 25 березня 2020 р. № 239 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19”, а саме з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. на усій території України установлено карантин.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів, працівників апарату суду і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

Враховуючи введення в Україні з 12.03.2020 по 24.04.2020 карантину через спалах у світі короновірусу та з метою забезпечення безпеки учасників справи, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із дотриманням строку розгляду справи, суд вважає за необхідне призначити розгляд заяви на іншу дату, визначення якої буде здійснено додатково при усуненні обставин, які спричинили введення в Україні карантину, провести судове засідання поза межами встановленого ГПК України строку, у розумний строк згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому дата судового засідання з розгляду заяви судом не визначається, про дату та час наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково після відміни обмежувальних протиепідемічних заходів.

Керуючись ст.ст.232, 234, 235, 328, п.п.19.3) п.19 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “С-Росток” б/н від 17.03.2020 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі №915/1126/17 до розгляду.

2. Зупинити виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2018 у справі №915/1126/17, виданого на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.04.2018 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “С-Росток” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Байєр”, грошових коштів в загальній сумі 3780681,27 грн, із яких: 3310000,40 грн основного боргу, 6626,62 грн пені; 93042,75 грн – 3 % річних; 371011,50 грн збитків від інфляції та 66550,75 грн судового збору, що перебуває на виконанні у Миколаївському районному відділі державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (виконавче провадження №61332995).

3. Витребувати у Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) наказ Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2018 у справі №915/1126/17, виданий на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.04.2018 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “С-Росток” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Байєр”, грошових коштів про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “С-Росток” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Байєр”, грошових коштів в загальній сумі 3780681,27 грн, із яких: 3310000,40 грн основного боргу, 6626,62 грн пені; 93042,75 грн – 3 % річних; 371011,50 грн збитків від інфляції та 66550,75 грн судового збору.

4. Провести судове засідання у справі №915/1126/17 з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “С-Росток” б/н від 17.03.2020 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу “COVID-19”.

5. Про дату та час розгляду заяви повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою.

6. Запропонувати учасникам справи ініціювати розгляд заяви без участі осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України короновірусу “COVID-19”, подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву).

5. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”.

6. Звернути увагу учасників справи на те, що подання учасниками судового процесу документів до суду можливо здійснювати за допомогою електронних чи поштових засобів зв`язку. Учасникам справи необхідно повідомити суду та іншим учасникам справи свої офіційні електронні адреси для забезпечення належного обміну процесуальними документами.

7. Запропонувати Миколаївському районному відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подати письмові пояснення на заяву.

8. Копію ухвали направити заявнику та стягувачу, а оригінал - Миколаївському районному відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (54036, м.Миколаїв, вул.Очаківська, 142, код ЄДРПОУ 35065915).

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписано суддею 02.04.2020.

Суддя М.В.Мавродієва