Ухвала суду № 88569836, 02.04.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Горчакова О. І..

Справа № 644/2474/20

Провадження № 1-кс/644/398/20

02.04.2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - слідчого судді Горчакової О.І.,

при секретарі судового засідання Коломієць О.В.,

за участю:

прокурора Латишева С.Ю.,

старшого слідчого Індустріального ВП ГУНП в Харківській області -Лісняк Н.П.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Зуєвої Л.В.,

перекладача - Іскендерова О.Г.,

.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові клопотання старшого слідчого СВ Індустріального ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Лісняк Н.П., узгодженого з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 Латишевим С.Ю. по кримінальному провадженню, внесеному до ЄДРДР за № 12020220530000654 від 30.03.2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Агджебеде, Азербайджан, громадянина Азербайджану, азербайджанця, освіта середня, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: М. Агджебеде, Азербайджан, фактично мешкаючого, на день затримання, за адресою: АДРЕСА_1 , з січня по березень 2020 року проживав за адресою: АДРЕСА_2 , прибув до України, зі слів, у січні 2020 року, місця постійної реєстрації на території України не має,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (далі за текстом - Клопотання), -

в с т а н о в и в:

До Орджонікідзевського районного суду міста Харкова 01.04.2020 року за вхідним № 12785/20 - Вх. надійшло вищезазначене Клопотання.

Клопотання обґрунтоване тим, що 30 березня 2020 року, приблизно 12:00, побачивши громадянку, потерпілу, ОСОБА_2 , яка сиділа на лавочці біля першого під`їзду будинку № 86 по вулиці Миру в м. Харкові у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, а саме - жіночої шкіряної сумки чорного кольору. Реалізуючи умисел, спрямований на спільне вчинення відкритого викрадення майна, що належить потерпілій ОСОБА_2 , розподіливши між собою ролі співвиконавців, діючи з умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи мету наживи із корисливих мотивів, - 30 березня 2020 року приблизно 12:00, знаходячись біля першого під`їзду будинку № 86 по вулиці Миру в м. Харкові, ОСОБА_3 штовхнув у спину потерпілу ОСОБА_2 , яка від поштовху впала на лавку. В цей момент ОСОБА_6 шляхом ривку відкрито заволодів сумкою останньої, в якій знаходились грошові кошти в сумі 115000 грн. Після цього, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 Та ОСОБА_3 , покинули місце вчинення злочину, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток у сумі 115000 грн. При цьому, під час втечі з викраденої сумки, яку тримав у руках ОСОБА_6 , на асфальтове покриття випали грошові купюри, які ОСОБА_1 зібрав та з ними зник. Своїми умисними діями, як зазначається в клопотанні, ОСОБА_1 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), скоєний за попередньої змовою групою осіб. Далі у клопотанні йдеться, що у вчиненні кримінального правопорушення-злочину підозрюється громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У Клопотанні зазначається, що підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного гр. ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення-злочину за ч.2 ст.186 КК україни і за яке передбачено покарання до 6-ти років позбавлення волі та яке, відповідно до ст. 12 КК України, - є тяжким злочином.

У Клопотанні йде посилання на те, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний гр. ОСОБА_1 - є громадянином Республік - лише 10 днів, постійного місця мешкання на території України не має, свою вину в скоєнні даного кримінального правопорушення-злочину на досудовому слідстві не визнав. За кримінальне правопорушення-злочин, у якому підозрюється ОСОБА_1 , передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6-ти років; він, підозрюваний, у разі визнання його винним та призначенні покарання у вигляді позбавлення волі може викликати загрозу втечі - переховування; ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не має тісних соціальних зав`язків на Україні та може вчинити інші кримінальні правопорушення-злочини; підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або навіть фізичного впливу на осіб, які є свідками та потерпілою, тобто - незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьом ж кримінальному провадженні. В даному випадку існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконний вплив на потерпілу - ОСОБА_2 , свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , інших підозрюваних - ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , з метою зміни їх показів.

30.03.2020 о 21:10 підозрюваний ОСОБА_1 , затриманий у порядку ст.208 КПК України (фактично затриманий 30.03.2020 о 12.30).

Повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, складено та вручено, у тому числі - у перекладі на азербайджанську мову, підозрюваному 30.03.2020 року.

В судовому засіданні слідчий та прокурор Клопотання підтримали та прохали його задовольнити.

Підозрюваний гр. ОСОБА_1 показав, що він визнає себе винним у скоєнні злочину, підозра про яке йому була вручена; що саме він вихватив сумку у потерпілої і до неї насильство не застосовувалось, а кошти були необхідні для лікування матері, яка проживає в Азербайджані; що затриманий був поліцією десь в обідній час у понеділок - 30 березня 2020 року; прохав не обирати арешт і вибачався за дії, які скоїв щодо потерпілої; запевняв, що буде прибувати до суду і коли суд визначить заставу - вона буде внесена. На запитання відповів, що будь-якого тиску з боку працівників правоохоронних органів, прокуратури - на нього не було і претензій він до них не має; що забезпечений захистом та перекладачем на рідну мову; що викрадені у потерпілої кошти не витрачені, а вилучені поліцією при затриманні; що окрім викрадених у потерпілої коштів при ньому, ОСОБА_1 , були і його власні кошти - біля тридцяти тисячі гривень.

Захисник - адвокат висловила думку про те, що гр. ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, визначити грошову заставу у розмірі 30 000 грн, а не - арешту, бо кваліфікуюча ознака - попередня змова групи осіб і відсутні докази про насильство, ОСОБА_1 є особою не судимою, визнав себе винним. Послалась на наявність соціальних зав`язків, відсутність насильства до потерпілої, що матір хворіє і потребує лікування. На запитання відповіла, що доказів, письмових, у підтвердження обставин, на які посилається - не має, бо гр. ОСОБА_1 має постійне місце проживання в Республіці Азербайджан.

Вислухавши прокурора, слідчого, підозрюваного і його захисника-адвоката, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши справу, оцінивши надані сторонами докази, - вважаю, що Клопотання прокурора підлягає задоволенню. До такого висновку суддя-слідчий суддя дійшла виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, статті 177 КПК України, суд на

підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), скоєний за попередньої змовою групою осіб.

Обґрунтованість пред`явленої обвинуваченому підозри підтверджено: Протоколом огляду місця події від 30.03.2020 року; Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 30.03.2020 р. та додатковим протоколом допиу потерпілої ОСОБА_2 від 31.03.2020 р.; протоколами допитів свідків: ОСОБА_4 від 30.03.2020 р. та ОСОБА_5 від 30.03.2020; протоколами пред`явлення: особи для впізнання за фотознімками від 31.03.2020 за участю потерпілої ОСОБА_2 і від 31.03.2020, за участю свідка ОСОБА_4 ; протоколами затримання, згідно ст. 208 КПК України: гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 30.03.2020 року; постановами про визнання речовим доказом від 31.03.2020.

На підставі наданих доказів, вбачаю наявним у кримінальному провадженні ризик того що, перебуваючи на волі, підозрюваний гр. ОСОБА_1 може переховуватися від суду, при цьому обґрунтованість цього ризику полягає в тому, що можливість призначення підозрюваному покарання у вигляді позбавлення волі може викликати загрозу його втечі, про що також викладено правову позицію в рішенні ЕСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».

Дані про особу підозрюваного гр. ОСОБА_1 , а саме: що він уроджений Республіки Азербайджан, громадянин Азербайджану - є громадянином іншої Держави; не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має; зареєстрований за адресою: М. Агджебеде, Азербайджан; фактично мешкав, на день затримання, за адресою: АДРЕСА_1 , з січня по березень 2020 року проживав за адресою: АДРЕСА_2 ; прибув до України у січні 2020 року; місця тимчасової/постійної реєстрації і місця постійного проживання на території України не має, відсутні соціальні зв`язки на Україні; дані про те, що офіційно працював в Україні - відсутні; легальних джерел доходів не має, - у своїй сукупності свідчить про відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків, можливість зміни місця проживання з метою ухилення від органу досудового розслідування та/або суду і вчинення нових корисних злочинів.

Враховуючи вагомість наявних в кримінальному провадженню доказів, якими обґрунтовуються вищенаведені обставини, - слідчий суддя дійшла висновку, що в кримінальному провадженні наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, і більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання цим ризикам, а тому, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування вищевказаного запобіжного заходу слід визнати цілком доцільним.

Слідчий суддя, при вирішенні питання про запобіжний захід підозрюваному, на підставі ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейського суду з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний або обвинувачений може ухилитись від суду.

Суд зазначає, що тримання особи під вартою є виправданим, якщо конкретні обставини дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими обставинами є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, можливість ухилитися від явки до суду та вчинити інший злочин.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про особу підозрюваного ОСОБА_1 .

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я суду не надано.

Задовольняючи клопотання про тримання під вартою, суддя-слідчий суддя, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, якою передбачено, що слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, - вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно статті 182 КПК України, Застава: <…> 1. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

2. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

3. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

4. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

5. Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

{Частина п`ята статті 182 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016}

6. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

7. У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

8. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

9. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

10. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

11. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. <…>

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Врахувавши практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та врахувавши вимоги п. 2 ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваного вважає, що застава у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, - вважаю за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, відповідно дост.194 ч.5 КПК України , а саме:

1.прибувати за першим викликом до правоохоронних органів, прокуратури, суду;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає / перебуває- це АДРЕСА_1 , - без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/перебування;

4.утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками, іншими особами - які є підозрюваними/обвинуваченими у цій справі;

5.не відвідувати місця роботи/проживання, або їх перебування, - потерпілої, свідків, інших підозрюваних/обвинувачених по цій справі;

6.здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7.носити електронний засіб контролю.

Враховуючи вагомість наявних в кримінальному провадженню доказів, якими обґрунтовуються вищенаведені обставини, - доходжу до висновку, що в кримінальному провадженні наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, а більш м`які запобіжні заходи - є недостатніми для запобігання цим ризикам. Тому, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід визнати цілком доцільним.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183,193, 196, 197, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Індустріального ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Лісняк Н.П., узгодженого з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 Латишевим С.Ю., по кримінальному провадженню, внесеному до ЄДРДР за № 12020220530000654 від 30.03.2020року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати, шляхом обрання, щодо громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах утримання в Державній Установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 29 травня 2020 року, включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання - з 30 березня 2020 року.

Розмір застави визначити в 80 (вісімдесят) прожиткових мінімум, що становить 168 160 грн. 00 коп. (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області.

Застава, роз`яснюю, може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова (Отримувач: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249 ,Банк отримувача ДКСУ, м. Київ ,Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA208201720355299002000006674 і у разі внесення якої він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженого м. Агджебеде Республіки Азербайджан, громадянина Азербайджану, наступні обов`язки:

1.прибувати за першим викликом до правоохоронних органів, прокуратури, суду;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає / перебуває- це АДРЕСА_1 , - без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/перебування;

4.утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками, іншими особами - які є підозрюваними/обвинуваченими у цій справі;

5.не відвідувати місця роботи/проживання, або їх перебування, - потерпілої, свідків, інших підозрюваних/обвинувачених по цій справі;

6.здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7.носити електронний засіб контролю.

Визначити двомісячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи «Харківський слідчий ізолятор № 27».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Харківський слідчий ізолятор № 27» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Повна ухвала суду виготовлена 02.04.2020 року.

Суддя - слідчий суддя О.І. Горчакова