Рішення № 88561627, 25.03.2020, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/929/19

Провадження № 2/604/85/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючого - судді Сташківа Н.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Ілик Г.М.,

розглянувши у підготовчому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Підволочиської районної державної адміністрації, виконком Скалатської місткої ради Підволочиського району до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Підволочиської районної державної адміністрації, виконком Скалатської міської ради про позбавлення батьківських прав, покликаючись на наступне. ОСОБА_3 (відповідач по справі) перебував у цивільних шлюбних відносинах із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від даного цивільного шлюбу у них народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серія НОМЕР_1 , виданим 03 червня 2011 року, актовий запис №10. Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області №2/604/379/14 ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на даний час відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків щодо утримання і виховання дитини, не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. Так, ОСОБА_3 не спілкується з донькою, матеріальної допомоги не надає, подарунків не здійснює, не турбується про її фізичний і духовний розвиток, не дбає про нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства». Малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з бабусею (позивачем по справі) та її чоловіком, та знаходиться на їх утриманні, про що свідчать долучені до позовної заяви документи. Крім того, просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на вказане, враховуючи ухилення відповідача від батьківських обов`язків, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, будучи повідомленими про дату і час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки не відомі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності, позов підтримала.

Представник третьої особи на стороні позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги та висновок органу опіки та піклування підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 заяви про розгляд справи у її відсутності та відзиву не подала. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд вважає за можливе задовольнити позов в підготовчому провадженні з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Староскалатською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Згідно рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 жовтня 2014 р. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позбавлена батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст. 165 Сімейного Кодексу України право на звертання до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», роз`яснює судам, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам для досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

З довідки виконкому Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області № 3165 від 29 серпня 2019 року вбачається, що головним спеціалістом з соціальної роботи проведена бесіда з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, про прихильність дитини до бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 В ході бесіди встановлено, що дитина на протязі 4 років проживає

постійно з бабусею. Між ними панує взаєморозуміння, повага, любов. Бабуся дбає про розвиток дитини.

Відповідно до наказу № 105-од від 28.12.2019 р. виданого службою у справах дітей Підволочиської районної державної адміністрації, про тимчасове влаштування ОСОБА_2 , останню тимчасово влаштовано в сім`ю бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5

Згідно заяв відповідача ОСОБА_3 , засвідчених нотаріально, останній дав згоду на перебування малолітньої доньки ОСОБА_2 у своєї бабусі ОСОБА_1 , яка постійно проживає в Республіці Польща, також надав згоду на відкриття побуту, дозвіл на виготовлення будь-яких інших документів, що стосуються перебування доньки в даній країні.

З актів обстеження житлово-побутових умов № 1967 від 20 серпня 2019 року, проведені за адресою АДРЕСА_1 , вбачається, що малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає разом із бабусею ОСОБА_1 добрі, у дитини є все необхідне для розвитку. Дитина забезпечена всім необхідним. На даний час ОСОБА_2 навчається в початковій школі №77 ім. Тадеуша Ружевіча м. Вроцлав Республіка Польща, що підтверджується довідкою №26/2018/19. малолітня ОСОБА_2 знаходиться повністю на забезпеченні у своєї бабусі ОСОБА_1 .

Згідно довідки характеристики виданої виконкомом Скалатської міської ради Підволочиського району від 20.08.2019 р., на гр.. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5, скарг та конфліктних ситуацій не надходило.

Так, у судовому засіданні встановлено, що Відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, зокрема не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та лікування, не спілкується з дитиною, не цікавиться її вихованням, не надає дитині матеріального утримання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Висновком органу опіки, піклування Підволочиської районної державної адміністрації Тернопільської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідність вказаного інтересам дитини №02-917/01-01-17 від 15 серпня 2011 року встановлено доцільність позбавлення батьківських прав.

За вказаних обставин судом установлено, що Відповідач не забезпечує своїй малолітній доньці необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти, свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов`язками.

З цих підстав, беручи до уваги інтереси дитини, необхідність умов її нормального розвитку та виховання, відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, позов слід задовольнити та позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, положення ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України передбачають, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Так, визначаючи розмір аліментів на неповнолітніх, суд виходить із вимог ст.ст. 181-184 СК України, згідно яких, розмір аліментів може визначатися у твердій грошовій сумі, котра не може бути меншою, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України). Прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років, станом на дату розгляду справи, - 2218 гривень. Крім того, суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалася обома батьками.

Враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, стан її здоров`я, розмір витрат на утримання дитини, потреби у її розвитку та навчанні в такому віці, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягувати з Відповідача щомісячно аліменти на малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1200 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подачі позову і продовжувати до досягнення дитиною повноліття, що відповідатиме інтересам дитини і не порушуватиме права кожної із сторін.

Крім того, в силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути 768,40 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 13, 141, 210, 247, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 150,164, 166, 181- 184 Сімейного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ) в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Служба у справах дітей Підволочиської РДА Тернопільської області (юридична адреса: 47800, смт. Підволочиськ, вул. Д. Галицького, 80, Підволочиського району, Тернопільської області), виконком Скалатської міської ради (юридична адреса: 47851, м. Скалат вул.. Грушевського, 2) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_1 , батьківських прав щодо його малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 жовтня 2019 року, і продовжувати до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок судового збору.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Сташків Н.Б.