Вирок № 88560473, 02.04.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3324/19

Провадження № 1-кп/456/139/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Гули Л. В. ,

участю : секретаря Петренко Н.О.

прокурора Тимоцка А.В.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Панилика М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140130000782 від 30.06.2019, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Квасів Горохівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого водієм ТзОВ «Арджун», одруженого, раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 29.06.2019 близько 19 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проявивши злочинну недбалість, керуючи технічно справним автомобілем марки «Mitsubishi L200», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись ним по вулиці Шевченка в смт. Дашава Стрийського району Львівської області в напрямку с. Йосиповичі Стрийського району Львівської області, при проїзді її ділянки біля площі імені Тараса Шевченка проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, без причин технічного характеру при наближенні до пішохода ОСОБА_1 , яка стояла з правої сторони біля припаркованого в заїзній «кишені» автомобіля марки «Skoda Superb», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , яку ОСОБА_2 міг вчасно виявити в полі свого зору, не зменшив швидкості та не дотримався безпечного інтервалу, такими своїми діями створивши аварійну обстановку, яка призвела до наїзду на неї та зіткнення з автомобілем марки «Skoda Superb», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_1 згідно з висновком експерта від 26.11.2019 отримала садна на сідницях, багатоуламковий перелом 12 грудного хребця без ушкодження спинного мозку, закритий перелом лівої променевої кістки, які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня важкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я.

Вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення чинних Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 , а саме:

п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків);

п. 2.3 (підпункту «б» - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну; підпункту «д» - водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху);

п. 2.9 (підпункту «а» - керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції);

п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху);

п. 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди);

п. 13.3 (під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримуватися безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху), і вказані порушення ОСОБА_2 вимог ПДР України є в прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зокрема, про те, що 29.06.2019 близько 19 год. 30 хв. керував автомобілем марки «Mitsubishi L200», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та рухався ним по вулиці Шевченка в смт. Дашава Стрийського району Львівської області в напрямку с. Йосиповичі Стрийського району Львівської області зі швидкістю близько 30-40 км/год. При наближенні до потерпілої ОСОБА_1 , яка стояла з правої сторони біля припаркованого в заїзній «кишеньці» автомобіля, не дотримався безпечного інтервалу, що призвело до наїзду на неї. Він усвідомлює, що дана дорожньо-транспортна пригода відбулася з його вини, так як з його боку не було вжито всіх можливих заходів по уникненню наїзду на пішохода. Відшкодував майнову шкоду на лікування потерпілої в сумі 150000 грн. Просить суд не позбавляти його права керувати транспортними засобами, оскільки він працює водієм, хворіє на цукровий діабет, переніс три інфаркти, для його особистого лікування та відшкодування моральної шкоди потерпілій йому потрібно працювати. Вину визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому. Просить його суворо не карати.

Крім особистого визнання, вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка в судовому засіданні пояснила, що 29.06.2019 близько 19 год. 30 хв. в смт. Дашава Стрийського району Львівської області зустрілася зі своїм хлопцем ОСОБА_3 та сідала до нього в автомобіль марки «Skoda Superb», який був припаркований у заїзній «кишеньці». Все сталося дуже несподівано. Обвинувачений ОСОБА_2 , керуючи своїм транспортним засобом, який рухався повільно, зіткнувся з припаркованим автомобілем та здійснив наїзд на неї, в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження, перенесла ряд складних операцій, тривалий час лікувалася і надалі потребує проведення додаткових обстежень. Обвинуваченим відшкодовано їй матеріальну шкоду на лікування в сумі 150000 грн. Просить суворо карати обвинуваченого, якщо він надалі не бажає відшкодовувати їй матеріальну шкоду, цивільний позов - залишити без розгляду.

Прокурор Тимоцко А.В. в судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю.

Отримавши показання ОСОБА_2., що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_2 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

За змістом закону порушення Правил безпеки руху та експлуатації транспорту полягає в дії або бездіяльності, пов`язаній з невиконанням однієї чи кількох вимог Правил дорожнього руху або інших нормативних актів, що регламентують безпеку руху та експлуатацію транспорту, з боку особи, яка керує транспортним засобом. Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК України, полягає в : а) порушенні Правил безпеки руху чи експлуатації транспорту, тобто в порушенні конкретного правила, передбаченого конкретним пунктом правил; б) настанні суспільно небезпечних наслідків - заподіяння смерті чи тілесних ушкоджень учасникам дорожнього руху і в) причинному зв`язку між порушенням правил безпеки руху чи експлуатації транспорту та спричиненими наслідками. Суб`єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини, що визначається характером ставлення до наслідків. Сама ж дія або бездіяльність при порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту можуть бути як умисними, так і вчиненими з необережності.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України є вірною.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Також при призначенні покарання особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, суд повинен віднайти розумний баланс між обов`язком держави забезпечити правопорядок, інтересом потерпілого щодо міри покарання та правом обвинуваченого на справедливе покарання.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

За змістом п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі обвинуваченого у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює водієм ТзОВ «Арджун», позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, одружений, хворіє рядом хронічних захворювань, в тому числі на цукровий діабет важкої форми, відшкодував матеріальну шкоду потерпілій, обставини, що пом`якшують покарання, якими, на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування матеріальної шкоди, обставини, які обтяжують покарання, якими є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд дійшов переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованої йому статті КК України у виді штрафу.

При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, суд враховує думку прокурора, який просить застосувати до обвинуваченого додаткове покарання та позбавити його такого права, думку обвинуваченого ОСОБА_2 , який просить суд не позбавляти його такого права, оскільки керування транспортним засобом є його єдиним доходом і позбавлення такого права позбавить його можливості утримувати сім`ю, купувати ліки на лікування хронічних хвороб, якими він страждає, та відшкодувати потерпілій моральну шкоду, враховуючи особу обвинуваченого, право суду на обрання додаткового покарання, передбаченого санкцією статті, суд дійшов висновку про недоцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами з наступних підстав.

В судовому засіданні з показань обвинуваченого ОСОБА_2 , характеристики, виданої Йосиповицькою сільською радою, встановлено, що обвинувачений проживає з дружиною та тестем, 1922 року народження, бере активну участь у громадському житті села, позитивно характеризується, раніше не судимий, злочин вчинив з необережності, вину визнав повністю, а, отже, готовий нести кримінальну відповідальність, щиро кається, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував потерпілій витрати на лікування в розмірі 150000 грн., працює водієм і керування транспортним засобом є єдиним засобом його доходу.

Враховуючи наведені обставини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування матеріальної шкоди, як пом`якшуючі обставини, та враховуючи, що керування транспортним засобом є єдиним доходом обвинуваченого, який зобов`язаний відшкодувати потерпілій заподіяну моральну шкоду та має таку можливість, лише працюючи водієм та використовуючи транспортний засіб з цією метою, враховуючи інтереси потерпілої та ймовірність отримання відшкодування шкоди за таких обставин, суд вважає за доцільне не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду за їх клопотаннями.

Процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні експертиз по справі, які складають 8164,00 грн., суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, оскільки їх розмір підтверджений довідками експертної установи.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286КК України, і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 286КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати в розмірі 8164,00 (вісім тисяч сто шістдесят чотири) грн. на користь держави.

Скасувати арешт автомобіля марки «Mitsubishi L200», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4 , що проживає за адресою : АДРЕСА_2 , накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.07.2019.

Речові докази : автомобіль марки «Mitsubishi L200», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , переданий на зберігання представнику ОСОБА_4 адвокату Іванусу М.І., повернути власнику ОСОБА_4 ; автомобіль марки «Skoda Superb», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , переданий на зберігання ОСОБА_3 , залишити в його власності.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.В.Гула