Рішення № 88560199, 25.02.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3834/19 Провадження № 2/450/644/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

"25" лютого 2020 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

при секретарі Блистів М. Р.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом Львівського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальне забезпечення в сумі 3867,99 грн. та судові витрати в розмірі 1921,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_2 звернулася до Пустомитівського районного центру зайнятості, правонаступником якого є Львівський обласний центр зайнятості Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи 01.02.2019 року та їй було надано статус безробітного 01.02.2019 року та призначено виплату допомоги по безробіттю з 08.02.2019 року відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» залежно від страхового стажу в розмірі 70% середнього доходу. ОСОБА_2 перебувала на обліку в Пустомитівському районному центрі зайнятості як безробітна у період з 01.02.2019 року по 30.05.2019 року та отримувала допомогу по безробіттю з 08.02.2019 по 30.05.2019. За результатами звірки з Пенсійним фондом України з`ясовано, що ОСОБА_2 з 01.04.2019 року перебував у трудових відносинах з ЦПХ в ТзОВ «СІГМАР-ПЕРСОНАЛ». В період перебування на обліку як безробітній не повідомив службу зайнятості, про своє працевлаштування та незаконно отримував матеріальне забезпечення на випадок безробіття за період з 01.04.2019 року по 29.05.2019 року у розмірі 8021,46 грн., оскільки належала до зайнятого населення. В добровільному порядку відповідач не хоче повертати кошти, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою від 12.12.2019 року відкрито провадження у справі.

22.01.2019 року справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав з підстав наведених у позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча згідно ст.130 ЦПК України належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу заочно у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 01.02.2019 року ОСОБА_2 звернулася до Пустомитівського районного центру зайнятості в пошуках роботи та їй було надано статус безробітного 01.02.2019 року відповідно до ст. 43 ЗУ «Про зайнятість населення» на підставі поданої заяви, що підтверджується наданими позивачем доказами, а саме заявою ОСОБА_2 про надання статусу безробітного та заявою ОСОБА_2 про призначення виплати допомоги по безробіттю та призначено таку виплату з 08.02.2019 року відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» залежно від страхового стажу в розмірі 70% середнього доходу.

ОСОБА_2 перебувала на обліку в Пустомитівському районному центрі зайнятості як безробітна у період з 01.02.2019 року та отримувала допомогу по безробіттю з 08.02.2019 року по 30.05.2019 року.

За результатами звірки з Пенсійним фондом України з`ясовано, що ОСОБА_2 з 01.04.2019 року по 30.04.2019 року перебувала у трудових відносинах з ЦПХ в ТзОВ «СІГМАР-ПЕРСОНАЛ», що підтверджується договором цивільно-правового характеру від 01.04.2019 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Керуючись п.18 ч.2 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення», ст.35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Пустомитівським районним центром зайнятості проведено перевірку достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

В результаті розслідування страхового випадку, а саме: згідно Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 24.07.2019 № 21 з`ясовано, що у період перебування на обліку в Пустомитівському районному центрі зайнятості як безробітного, ОСОБА_2 з 01.04.2019 року по 30.04.2019 року перебувала у трудових відносинах з ЦПХ в ТзОВ «СІГМАР-ПЕРСОНАЛ», що підтверджується договором цивільно-правового характеру від 01.04.2019 року.

Встановлено, що в результаті неповідомлення відповідачем спеціалістів Пустомитівського районного центру зайнятості про те, що вона з 01.04.2019 року працевлаштована, ОСОБА_2 незаконно отримувала матеріальне забезпечення на випадок безробіття за період з 01.04.2019 року по 29.05.2019 року у розмірі 8021,46 грн., оскільки належала до зайнятого населення.

На підтвердження досудового врегулювання спору позивач надав суду доказ про те, що звертався до відповідача з повідомленням про відшкодування коштів в сумі 8021,46 грн., Відповідач оплатила заборгованість 11.10.2019 року в сумі 2500,00 грн., 04.11.2019 року в сумі 1653,47, що вбачається з виписки від 11.10.2019 року та 04.11.2019 року.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», встановлено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного (ч.3 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення»).

Пунктом 8 ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг. Вказані положення визначені також в п.п. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року №7-1 і зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248 (далі - Порядок), у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Згідно п.7 вказаного Порядку Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Отже, неповідомлення особою обставини, яка не дає право їй для визнання її безробітною, свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 не повідомила Пустомитівський районний центр зайнятості про те, що була працевлаштована з 01.04.2019 року по 30.04.2019, та не мала права на виплату їй допомоги по безробіттю, таке є підставою для стягнення з неї незаконно отриманої суми виплаченого забезпечення в розмірі 3867,99 грн.

Відповідно до ст. 81 ЦПК кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За наведених обставин вимоги позивача доведені належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим підлягають до задоволення.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають.

Відповідно до наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 27.10.2016 №195 «Про реорганізацію базових центрів зайнятості Львівської області» та наказу Львівського обласного центру зайнятості від 21.12.2017 року № 305 «Про створення Пустомитівської районної філії Львівського обласного центру зайнятості та затвердження її Положення» Пустомитівський районний центр зайнятості реорганізовано шляхом приєднання до Львівського обласного центру зайнятості, Львівський обласний центр зайнятості є правонаступником прав та обов`язків Пустомитівського районного центру зайнятості.

Суд вважає, позовні вимоги Львівського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення матеріальне забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття в сумі 3867,99 грн. є обґрунтованими.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1921,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 90, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ч. 1 ст. 1212 ЦК України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Законом України «Про зайнятість населення», суд, -

в и р і ш и в :

позов Львівського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівського обласного центру зайнятості (м. Львів, вул. Бортнянського, 11а, ЄДРПОУ 03491180, р/р НОМЕР_2 , банк ГУДК у Львівській області, МФО 825014) матеріальне забезпечення в сумі 3867,99 (три тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 99 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівського обласного центру зайнятості (м. Львів, вул. Бортнянського, 11а, ЄДРПОУ 03491180, р/р НОМЕР_2 , банк ГУДК у Львівській області, МФО 825014) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 28 лютого 2020 року.

СуддяІ. І. Мельничук