Рішення № 88560155, 31.03.2020, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 454/2759/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2020 р. м. Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Савчак А.В.

секретаря Подусівської Л.В.,

розглянувши відкритому судовому засідання в залі суду у м.Перемишляни Львівської області цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

16.10.2019 року до суду надійшов даний позов. Позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 120489,98 грн. за кредитним договором № б/н від 23.03.2006 року та судові витрати у розмірі 1921.00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК” з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 23.03.2006 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 3000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на 31.08.2019 року має заборгованість – 482556,08 грн. Однак, позивач просить стягнути частину заборгованості у розмірі 120489,98 грн., з яких: 3937,85 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 116552,13 грн. - заборгованість по відсоткам за кристування кредитом з 23.03.2006 по 30.10.2017р. На обґрунтування позовних вимог представником банку до позову долучено, зокрема: розрахунки заборгованості … станом на 31.08.2019р., копія заяви позичальника, витяги з тарифів банку, копія паспорту тощо. В позовній заяві представник позивача також зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення, а також просив призначити справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 23.01.2020 р. справа була призначена до розгляду на 25.02.2020 року в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу двічі направлявся позов з додатками. Повідомлення про виклик відповідача на 31.03.2020 р. було розміщене на сайті суду.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В судовому засіданні судом встановлені такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до підписаної відповідачем заяви від 23.03.2006 року, відповідач ОСОБА_1 виявив бажання отримати кредитну картку з кредитним лімітом 3000 грн., базовою процентною ставкою 3 (три) відсотки в місяць. Строк дій кредитного ліміту відповідає терміну дії картки, а саме: 02/08 (лютий 2008 р.).

Представником позивача стверджується в позовній заяві, що відповідачка отримала кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитний рахунок. Зі змісту позовної заяви і долучених копій витягів тарифів обслуговування кредитних карт, суд приходить до висновку, що мова йде про отримання кредиту на кредитну картку «Універсальна». З огляду на це, суд приходить до висновку, що саме на підставі даних тарифів і був проведений розрахунок заборгованості відповідача.

Представником позивача наданий суду так званий «Розрахунок заборгованості… станом на 31.10.2019р.». На думку суду, такі докази по справі складно назвати розрахунками, оскільки, в них відсутні будь-які формули та пояснення (як окремо взятих цифр у відповідних клітинках, так і формули і пояснення щодо цифр зазначених в кожній окремо взятій колонці). Натомість дані документи більше нагадують табличку в якій зрозумілими є лише окремі колонки: дата операції, кількість днів, процентні ставки тощо. Крім того, незрозумілим для суду є те, яким чином з 3937,85 грн. заборгованості за кредитом і процентною ставкою в 36 % річних (3% в місяць – на які погодився відповідач) з 06.12.2012 р. майже за вісім років було нараховано 472758,91 грн. відсотків (що складає біля 1500% річних). Так, згідно наданого розрахунку 30.05.2019 року за один день користування кредитом у розмірі 3937,85 грн. з відсотковою ставкою 43,2 % річних (хоча відповідач погодився на 36%) – відповідачу нараховано банком 1031,48 грн. відсотків (понад 26% за один день користування кредитом).

В матеріалах справи також відсутні будь-які докази, які б свідчили, що відсоткова ставка (36 % річних) змінювалась від 2006 року до моменту подання позову. Тим паче, не має доказів того, що про зміну такої процентної ставки повідомлявся відповідач, як цього вимагає чинне законодавство (зокрема, ст.1056-1 ЦК України).

Як вбачається з наданого розрахунку, станом на 22.07.2011 р. по 05.11.2012 р. у відповідача не було жодної заборгованості. Видана відповідачу кредитна картка діяла до 02/08 (див. тильну сторону заяви), тобто до лютого 2008 року. В липні 2011 році відповідач повністю розрахувався за наданий кредит. Інформації про видачу відповідачу іншої кредитної картки – позивач не надав. Яким чином і на підставі чого 05.11.2012 року відповідач отримав кредитні кошти – суду не відомо.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо у належній формі сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих що не пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що в позові необхідно відмовити повністю, так як в судовому засіданні встановлено, що строк дії наданої відповідачу кредитної картки закінчився в лютому 2008 році. В липні 2011 році відповідач повністю розрахувався за отриманий у 2006 році кредит. Доказів про отримання відповідачем іншої кредитної картки (в т.ч. на яких умовах) позивачем не надано, що не дає можливості суду встановити чи надані позивачем розрахунки відповідають дійсності. Наданий «Розрахунок…» не є самі по собі достовірними доказами (ст.79 ЦПК України), які свідчать як про отримання і користування відповідачем кредитними коштами так і про наявність між сторонами кредитних правовідносин.

При цьому суд враховує, що уповноважений представник позивача просить розглянути справу за наявними матеріалами, а висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст81 ЦПК України).

Судові витрати покласти на позивача у зв`язку із відмовою у позові (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 207, 216, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 13, 19, 77, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Перемишлянський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (отримання повного тексту рішення).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. В. Савчак