Вирок № 88559422, 01.04.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.04.2020

Справа № 937/9827/19

Провадження № 1-кп/937/507/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«01» квітня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Фоміна В.А.,

при секретарі - Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016080140001155

за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, розлученого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 23.07.1986 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровськ за ч.2 ст.141, ч.1 ст.223, ч.1 ст.222, ст.42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; в силу ст. 25 КК України засуджений умовно з обов`язковим залученням до праці; на підставі постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.1986, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 10 місяців 15 днів; звільнений 04.08.1989 з Криворізької ВК № 80 Дніпропетровської області по відбуттю строку покарання;

- 12.03.1990 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ст. 17, ч.1 ст.215-3, ч.2 ст.140, ст.42 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений 08.05.1992 з Дніпропетровської ВК № 89 по відбуттю строку покарання;

- 26.11.1993 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.106 КК України до 1 року позбавлення волі; на підставі ст.45 КК України вважати засудженим умовно з іспитовим строком 1 рік;

- 13.11.1995 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ст.ст. 42, 26 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; на підставі ст. 43 КК України приєднано частково не відбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 26.11.1993 у вигляді 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; на підставі постанови Ровенського районного суду від 11.10.2001, ст. 26 КК України та конфіскацію майна - виключено, засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 19.10.2001 з Городищенської ВК № 96 Рівненської області по відбуттю строку покарання;

- 10.01.2003 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі;

- 22.05.2007 Оріхівським районним судом Запорізької області за ст. 391 КК України до 1 року позбавлення волі; на підставі ст.71 КК України, частково приєднано покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 10.01.2003 та призначено остаточне покарання у вигляді 1 року 7 місяців позбавлення волі; звільнений 03.10.2008 з Вінницької ВК № 1 по відбуттю строку покарання;

- 13.12.2011 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.309, ч.3 ст. 185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі CT.CT.75,76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком 2 роки 6 місяців, запобіжний захід змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнений з-під варти в залі суду; на підставі постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01.08.2012, запобіжний захід змінено на тримання під вартою;

- 12.09.2012 Апеляційним судом Запорізької області вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13.12.2011 переглянуто, в частині призначеного покарання та застосування ст.75 КК України - скасовано, призначено покарання за ч.1 ст.309, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ст.70 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;

- 29.08.2016 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.1 ст.125 КК України до 100 годин громадських робіт; 06.09.2017 знятий з обліку КВІ Мелітопольського району Запорізької області по відбуттю громадських робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Щербини О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

08 березня 2016 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, знаходячись біля магазину одягу «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованого по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, шляхом розбиття склопакета вхідних дверей проник до вищевказаного магазину, який є іншим приміщенням, звідки повторно, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_2 , а саме 20 футболок, вартістю 100 гривень за 1 штуку, загальною вартістю 2000 гривень, чим заподіяв ОСОБА_2 майнову шкоду на вищевказану суму.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) за ч. 3 ст.185 КК України визнав повністю, згоден з обсягом і кваліфікацією вчиненого, та пояснив, що дійсно 08 березня 2016 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, знаходячись біля магазину одягу «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованого по АДРЕСА_2 , він, шляхом розбиття склопакета вхідних дверей проник до вищевказаного магазину, звідки повторно, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_2 , а саме 20 футболок. У скоєному розкаявся, просив суворо не карати.

Судом роз`яснене обвинуваченому ОСОБА_1 суть обвинувачення та з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст викладених обставин та у суду відсутні сумніви у добровільності його позиції. Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, від неї надійшла заява про розгляд кримінального провадження за її відсутності. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, матеріальна шкода відшкодована.

У зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України обмежився тільки допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувалися.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння та особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Європейський суд з прав людини, практика якого у відповідності до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ застосовується як джерело права, у справі „Бакланов проти Росії" (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі „Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 року) зазначив, що „досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу „законності" і воно не було свавільним".

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, вчинив тяжкий злочин, однак щиросердно дієво розкаявся у скоєному, своїми правдивими і послідовними показаннями сприяв встановленню істини у справі, характеризується за місцем проживання задовільно, потерпіла претензій матеріального та морального характеру не заявляла, матеріальний збиток повністю відшкодований добровільно самим обвинуваченим, що визнається обставинами, що пом`якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Тому, враховуючи вищевикладене, а саме соціальний статус обвинуваченого, ступінь його небезпечності для суспільства, його поведінку до і після вчинення злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не застосовувався.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК також установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не скоїть нового кримінального правопорушення.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ін..н. НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави, витрати за проведення судових експертиз:

-№ 17-10 від 09.02.2017 у кримінальному провадженні № 12016080140001155 у розмірі 880 /вісімсот вісімдесят/ гривень 40 копійок. (рахунок №31116115700009, одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області);

-№ 17-438 від 26.11.2019 у кримінальному провадженні № 12016080140001155 у розмірі 942 /дев`ятсот сорок дві/ гривні 06 копійок. (рахунок №31112115008009, одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, код банку 899998, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку: Казначейство України).

Речові докази по кримінальному провадженню:

- аркуш паперу з сіма слідами папілярних узорів (вилучених 09.03.2016 в ході проведення ОМП), дві дактилокарти на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , первинні упаковки, які після проведення судової дактилоскопічної експертизи упаковано у два полімерних сейф-пакета № 0836625, 0836626, який згідно квитанції №28-565 переданий на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

- трикотажна футболка чорного кольору з написом «SHUSTOV COGNAK», яку 17.09.2019 добровільно видав ОСОБА_1 , яка упакована у опечатаний паперовою пояснювальною биркою полімерний пакет, який згідно квитанції №1358-294 переданий на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

- трикотажна футболка чорного кольору з малюнком у вигляді зображення «Дарта Вайдера» та написом «Who's your daddy?», яку 26.09.2019 добровільно видав свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка упакована у опечатаний паперовою пояснювальною биркою полімерний пакет, який згідно квитанції №1359-294 переданий на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: В.А.Фомін