Ухвала суду № 88556378, 02.04.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02 квітня 2020 року Справа № 913/184/20

Провадження №7/913/184/20

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна інжинірингова компанія» (93011, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Визволителів, буд. 73, кв. 53, ідентифікаційний код 42469250)

до Комунального підприємства «Муніципальний сервіс» Рубіжанської міської ради (93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Іванова, буд. 157, ідентифікаційний код 41990867)

про стягнення заборгованості у розмірі 417 856,27 грн.,

Без повідомлення та виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Східна інжинірингова компанія» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства «Муніципальний сервіс» Рубіжанської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 417 856,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що він належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за підрядним договором № 1/18 на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів від 01.01.2019 року та договором №28/12-2019-1 на технічне обслуговування ліфтів від 28.12.2019 року, однак, відповідач в порушення умов договорів не виконав своєчасно та в повному обсязі свої зобов`язання в частині проведення оплати за виконані роботи та надані послуги відповідно, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача:

- за підрядним договором № 1/18 від 01.01.2019 року заборгованість з оплати вартості виконаних робіт у розмірі 172 857,16 грн., пені у розмірі 15 813,59 грн. та трьох відсотків річних у сумі 1 317,79 грн.;

- за договором №28/12-2019-1 від 28.12.2019 року заборгованість щодо оплати вартості наданих послуг у розмірі 226 158,65 грн., пені у розмірі 1 401,68 грн. та трьох відсотків річних розмірі 308,42 грн.

Загальний розмір заборгованості за виконані роботи та надані послуги за договорами становить 417 856,27 грн., з яких: основна сума боргу – 399 015,81 грн., суми пені у розмірі 17 215,25 грн. та трьох відсотків річних у сумі 1 626,21 грн.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

В силу абзацу 1 ч. 1 ст. 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Під вимогою слід розуміти матеріально-правову вимогу позову, яка складає його предмет.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відтак, допускається можливість об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об`єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на двох різних договорах, а саме:

- підрядному договорі № 1/18 на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів від 01.01.2019 року;

- договорі №28/12-2019-1 на технічне обслуговування ліфтів від 28.12.2019 року.

Однак, заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами.

Кожен з договорів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є самостійним правочином, з самостійним предметом, з різними умовами, укладення та виконання яких не залежить один від одного.

Заявлені позовні вимоги не підтверджуються тими ж самими доказами.

Таким чином, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорі. За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори між тими ж сторонами. Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного договору окремо, необхідним є з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з`ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами, наявності підстав для стягнення заборгованості за кожним з договорів окремо; судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов`язання, і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по двом договорам, які містять різні умови, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов`язань підставою вважати їх такими, що виникли з договорів тощо.

Крім того, у зв`язку з тим, що позивачем заявлено про стягнення за кожним з договорів на підставі умов договору сум пені та у порядку приписів ст. 625 ЦК України заборгованості з трьох відсотків річних, судом має бути визначено початок перебігу прострочення відповідачем виконання грошових зобов`язань за кожним випадком неналежного виконання відповідачем його договірного грошового зобов`язання по кожному договору.

Тобто, заявлені позивачем вимоги не пов`язані підставою їх виникнення (виникли з різних договорів), а відтак ст. 173 ГПК України в даному випадку не може бути застосована.

Разом з тим, суд також відзначає, що зобов`язання за кожним з укладених між сторонами договорів є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання за кожним з договорів засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою.

Отже, кожна із вимог про стягнення заборгованості за виконані роботи та надані послуги за відповідним договором є самостійною вимогою, яка не пов`язана ні підставами виникнення, ні поданими доказам з іншою.

При цьому, заявлені вимоги не є основними і похідними одна стосовно одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

У свою чергу, критерій аналогічності суб`єктного складу сторін та схожості зобов`язань за договорами, що надаються на підставі укладених договорів, не є достатніми для застосування правил об`єднання позовів у розумінні ст. 173 ГПК України.

Крім того, суд зауважує, що вимога про стягнення заборгованості за кожним з укладених договорів різниться як за заявленим розміром заборгованості, так і за тими обставинами та наданими доказами, на підставі яких позивачем пред`явлено грошову вимогу про стягнення грошових коштів.

Подібних правових висновків дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 15.02.2019 року у справі № 910/11811/18.

При цьому, Верховний Суд наголосив і на тому, що об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем заявлено дві різні позовні вимоги, які не тільки не пов`язані підставами виникнення, а й не ґрунтуються на поданих доказах.

Також слід звернути увагу і на те, що навіть у випадку, коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

При цьому, суд відзначає, що позивач у змісті позовної заяви не навів жодних мотивів та тверджень на підтримку своєї позиції щодо об`єднання в одній позовній заяві позовних вимог за різними договорами, які б могли свідчити про їх пов`язаність між собою підставою виникнення або поданими доказами.

За таких обставин, з огляду на вищевикладене, оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб`єктний склад, має різну правову природу і породжує різні взаємні права та обов`язки, які стосуються предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, а подані в обґрунтування позовних вимог докази, в тому числі ті, на які посилається в позовній заяві позивач, є різними по кожному договору, суд вважає, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог суперечить приписам ст. 173 ГПК України та порушує їх.

Більш того, не посилаючись як на підставу для повернення позовної заяви заявнику, суд констатує, що сумісний розгляд даних позовних вимог перешкоджав би з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, значно утруднив би вирішення спору по суті та сприяв би його затягуванню.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості по кожному договору окремо.

Як зазначалося вище, ст. 174 ГПК України передбачено, зокрема, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Таким чином, враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що заявником порушено правила об`єднання позовних вимог, що суперечить вимогам 173 ГПК України, внаслідок чого дана позовна заява підлягає поверненню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна інжинірингова компанія» до Комунального підприємства «Муніципальний сервіс» Рубіжанської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 417 856,27 грн. і додані до неї документи - вважати неподаною та повернути заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк встановлені ст.ст. 254-256 ГПК України.

Ухвалу суду складено та підписано 02.04.2020 року.

Суддя О.В. Тацій