Рішення № 88555878, 12.03.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року Справа № 915/2431/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Центрліфт”, пров. Корабелів, 2, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 39904132)

адреса для листування: м. Миколаїв, а/с 100, інд. а/с 54020

до відповідача Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 22440366)

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 28-ріш від 17.10.2019 року по справі № 1-26.250/39-2019

за участю представників сторін:

від позивача: Яценко О.А., наказ № 44 к від 28.09.2018 року; посадова інструкція юрисконсульта ТОВ "Центрліфт" від 05.05.2016 року;

від відповідача: Іванковська Ю.В., довіреність № 2 від 09.01.2020 року.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Центрліфт” з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 28-ріш від 17.10.2019 року по справі № 1-26.250/39-2019 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.01.2020 року.

В підготовчому засіданні 23.01.2020 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13.02.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.02.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 915/2431/19 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 05.03.2020 року.

В судовому засіданні 05.03.2020 року оголошено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву у судовому засіданні до 12.03.2020 року.

В судовому засіданні 12.03.2020 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 28-ріш від 17.10.2019 року по справі № 1-26.250/39-2019 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Підставою позову позивачем зазначено, що рішення адміністративної колегії є незаконним та таким, що підлягає скасуванню (визнанню недійсним). В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві, відповіді на відзив (вх. № 735/20 від 21.01.2020 року) та поясненнях (вх. 2565/20 від 27.02.2020 року) зазначає наступне:

- відповідь на вимогу про надання інформації № 64-02-212 від 11.02.2019 року Товариством була надана вчасно (нарочно 04.03.2019 року), що свідчить про добросовісність дій ТзОВ «Центрліфт» та відсутність наміру перешкоджати діяльності територіального відділення Антимонопольного комітету України;

- відповідь на вимогу була надана Товариством на кожен пункт вимоги окремо та відповідно пронумерована;

- висновки, зроблені в Рішенні по пункту 1 вимоги, суперечать тексту вимоги територіального відділення АМКУ про надання інформації № 64-02-212 від 11.02.2019 року. Позивачу не зрозуміло, що саме потрібно було надати на вимогу від 11.02.2019 року № 64-02/212;

- у діях ТзОВ «Центрліфт» відсутній склад адміністративного проступку, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст. 2, 9 КУпАП, оскільки позивач здійснив заходи для відновлення втраченої інформації, документів, про що також повідомлялося Миколаївське обласне територіальне відділення. Позивач не мав об`єктивної можливості надати інформацію, яка вимагалася, оскільки ці документи відсутні на підприємстві;

- пунктом 2 Рішення позивача притягнуто до відповідальності за неподання інформації на вимогу, проте термін надання відповіді до відділення було додержано;

- під час розгляду справи було встановлено, що інформація у ТзОВ «Центрліфт» відсутня та заходи з її відновлення не дали результату;

- повторне витребування тієї самої інформації суперечить вимогам ст. 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 61 Конституції України. Так, пунктом 3 оскаржуваного рішення позивача зобов`язано надати інформацію протягом місяця з дня отримання рішення. Проте, у випадку неподання позивачем інформації позивача буде повторно притягнуто до відповідальності за неподання інформації та накладено штраф, що свідчитиме про те, що позивача буде двічі притягнуто до тієї ж самої відповідальності за одну й ту саму дію (неподання інформації);

- відповідачем на момент направлення позивачу вимоги вже в межах розгляду іншої справи № 1-26.215/55-2017 було встановлено, що встановлення однакової ціни відбулося через прийняття відповідного рішення виконавчим комітетом Миколаївської міської ради від 22.07.2016 «Про впорядкування тарифів на послуги з технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації по м. Миколаєву»). З вказаної справи також вбачається, що Відділенням АМК України вже були витребувані у виконавчого комітету Миколаївської міської ради та досліджені відповідачем калькуляції (розрахунки) середньомісячної базової ціни на технічне обслуговування та ремонт пасажирського ліфта з розсувними дверима на 9 зупинок, швидкістю руху до 1 м/сек, вантажопідйомністю до 400 кг;

- по пункту 3 вимоги позивачем вчасно надано інформацію, отже, Відділенням надано неправильну кваліфікацію діям позивача (п. 13 ст. 50 Закону передбачено відповідальність за неподання інформації, а п. 14 ст. 50 Закону передбачено відповідальність за подання інформації в неповному обсязі). Невірна кваліфікація діяння є підставою для визнання недійсним рішення.

Отже, при прийнятті оскаржуваного рішення Відділенням неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а дії Товариства неправильно кваліфіковано.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, ст. 23 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, ст. 2, 9 КУпАП.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 432/20 від 15.01.2020 року) та запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 1167/20 від 29.01.2020 року) просить суд відмовити в позові.

В обґрунтування заперечень зазначає наступне:

- розгляд справи № 1-26.250/39-2019 Відділенням було здійснено з дотриманням процесуальних засад, визначених розділом 7 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 року № 169 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.1998 року за № 471/2911;

- правові підстави для скасування судом чи визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України чітко визначені законодавством про захист економічної конкуренції (ст. 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції”), при цьому, позивач звів свої позовні вимоги до зауважень, міркувань та припущень, а не до конкретних фактів, які можна було б вважати нез`ясованими та/або недоведеними Відділенням;

- законодавство про захист економічної конкуренції не містить жодної норми, яка б звільняла суб`єкта господарювання від відповідальності за неподання органу АМКУ інформації внаслідок власного розуміння висунутої вимоги;

- в порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 3 ст. 13 та ст. 74 ГПК України позивач не надав жодного належного, допустимого та достовірного доказу в спростування викладених в спірному рішенні висновків;

- виходячи з положень норм законодавства про захист економічної конкуренції, а також встановлених фактичних обставин справи, відділення у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у позивача відповідну інформацію (необхідну для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи № 1-26.206/63-2017), а товариство, у свою чергу, зобов`язане було надати у повному обсязі таку інформацію у встановлений строк;

- посилаючись на практику ВГСУ та ВС, відповідач зазначає, що законодавство про захист економічної конкуренції не уповноважує суб`єкта господарювання на власний розсуд вирішувати питання форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Такі питання належать виключно до повноважень цього органу;

- щодо посилання позивача на положення КУпАП, то відповідач вказує, що Антимонопольний комітет України не віднесено до переліку органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення (ст. 213 КУпАП). Виходячи із матеріалів справи № 1-26.250/39-2019, адміністративною колегією Відділення розглядалась справа про порушення ТзОВ «Центрліфт» (а не його посадовими особами чи іншими працівниками) законодавства про захист економічної конкуренції, а не справа про адміністративне правопорушення. Відповідно, й порушення, за яке товариство притягнуто до відповідальності, є не адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 1664 КУпАП, а порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Заперечення обґрунтовані приписами ст. 50, 51, 54, 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, ст. 92, 129 Конституції України, ст. 74 ГПК України, ст. 1-3, 5, 7, 12, 17, 19, 22, 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Положенням про територіальне відділення, практикою ВГСУ, ВС, ст. 221, 255 КУпАП.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

11.02.2019 року Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України направлено на адресу позивача вимогу № 64-02/212 про надання інформації, в якій відповідач, у зв`язку із розглядом справи № 1-26.206/63-2017 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вимагав надати територіальному відділенню інформацію, а саме:

1. Вичерпно розгорнуту розшифровку кожної витрати та інших складових, які були включені ТОВ «Центрліфт» до розрахунку середньомісячної базової ціни на технічне обслуговування та ремонт пасажирського ліфта з розсувними дверима на 9 зупинок, швидкістю руху до 1м/сек, вантажопідйомністю до 400 кг, що склала 800,55 грн., який надавався Вами у комплекті документів до Вашого звернення від 01.07.2016 № 61 на адресу Департамента ЖКГ Миколаївської міської ради з метою розгляду питання про затвердження відповідних тарифів.

1.1. Деталізовану розшифровку кожної відповідної витрати та інших складових надати окремо з вичерпними обґрунтуваннями та поясненнями, а також з усіма підтверджуючими доказами, з аналізу яких буде зрозуміла кожна витрата та складова, які у своєї сукупності визначають розмір кожної окремої відповідної витрати та складової зазначеної базової ціни. Зокрема, надати з вичерпними обґрунтуваннями та поясненнями, а також з усіма підтверджуючими доказами вичерпно розгорнуту розшифровку кожної витрати та інших складових, що відображені у Розрахунку середньомісячної базової ціни на технічне обслуговування та ремонт пасажирського ліфта з розсувними дверима на 9 зупинок, швидкістю руху до 1м/сек, вантажопідйомністю до 400 кг, що склала 800,55 грн.

2. Розрахунок (калькуляцію) вартості послуг з технічного обслуговування систем диспетчеризації, яка застосовується ТОВ «Центрліфт» до різних категорій споживачів по м. Миколаєву.

2.1. Вичерпно розгорнуту розшифровку кожної витрати та інших складових, які були включені ТОВ «Центрліфт» до Розрахунку (калькуляції) послуг з технічного обслуговування систем диспетчеризації, яка застосовується ТОВ «Центрліфт» до різних категорій споживачів по м. Миколаєву.

2.2. Деталізовану розшифровку кожної відповідної витрати та інших складових надати окремо з вичерпними обґрунтуваннями та поясненнями, а також з усіма підтверджуючими доказами, з аналізу яких буде зрозуміла кожна витрата та складова, які у своєї сукупності визначають розмір кожної окремої відповідної витрати та складової зазначеної ціни (послуг з техобслуговування систем диспетчеризації). Зокрема, надати з вичерпними обґрунтуваннями та поясненнями, а також з усіма підтверджуючими доказами вичерпно розгорнуту розшифровку кожної витрати та інших складових, що відображені у Розрахунку (калькуляції) ТОВ «Центрліфт» послуг з технічного обслуговування систем диспетчеризації, яка застосовується Вашим підприємством до різних категорій споживачів по м. Миколаєву.

3. Зазначте дату одержання ТзОВ «Центрліфт» даної вимоги територіального відділення.

У тексті вимоги зауважувалося, що відповіді мають бути надані на кожне з поставлених питань згідно нумерації пунктів вимоги із зазначенням які саме додатки додаються до кожного конкретного пункту цієї вимоги (арк. 19-20).

У Вимозі встановлено наступні строки для подання інформації:

- протягом 2 календарних днів з дня отримання цієї вимоги територіальне відділення просило надати інформацію на питання пункту 3 цієї вимоги;

- протягом 12 календарних днів з дня отримання цієї вимоги територіальне відділення вимагало надати інформацію (пояснення та копії документів з усіма їх невід`ємними частинами) на питання пунктів 1-2.2 цієї вимоги.

20.02.2019 року ТзОВ «Центрліфт» на виконання вимоги від 11.02.2019 № 64-02/212 в частині дати її одержання повідомив по пункту 3, що вимогу отримано ТзОВ «Центрліфт» 19.02.2019 року (арк. 129).

01.03.2019 року у відповідь на Вимогу позивачем ТзОВ «Центрліфт» направлено на адресу відповідача лист № 72 від 01.03.2019 року (вх. 04.03.2019) (арк. 21-22), в якому ТзОВ «Центрліфт» повідомило наступну інформацію, а саме:

По питанню пункту 1 вимоги ТзОВ «Центрліфт» зазначив, що на даний час у ТзОВ «Центрліфт» відсутній лист та його копія і додатки до листа № 61 від 01.07.2016 року на адресу Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради.

На попередні вимоги Відділення позивачем ТзОВ «Центрліфт» вже надавались листи (звернення, клопотання тощо) до міського голови м. Миколаєва, Миколаївської міської ради, у тому числі її структур, зокрема за 2016 рік.

Частина оригіналів документів та інформація на електронних носіях і самі технічні засоби (два комп`ютери, один з них юридичного відділу та інший з відділу ПТО) були вилучені під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.08.2017 року по справі № 487/4384/17 провадження № 1-кс/487/1179/17.

ТзОВ «Центрліфт» з метою відновлення втраченого документу звернувся до Департаменту ЖКГ із листом від 28.02.2019 року вих. № 68 про надання копії листа ТзОВ «Центрліфт» від 01.07.2016 року № 61 та додатків до нього. Відповідь від Департаменту не надходила. Отже, лист від 01.07.2016 року № 61 та додатки до нього відсутні. Відновити відсутню інформацію іншим чином неможливо, оскільки працівники, відповідальні у 2016 році за підготовку економічних розрахунків та пакету документів, вже не працюють на підприємстві.

ТзОВ «Центрліфт» зазначив, що по пункту 1 вимоги надати вичерпно розгорнуту розшифровку витрат та інших складових, які були включені до базової ціни, є неможливим з об`єктивних причин.

По питанню пункту 1.1 вимоги ТзОВ «Центрліфт» зазначив, що на даний час у ТзОВ «Центрліфт» відсутній (втрачений) лист та його копія і додатки до листа № 61 від 01.07.2016 року з розрахунками на адресу Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради.

По питанню пункту 2 вимоги ТзОВ «Центрліфт» зазначив, що розрахунок (калькуляція) вартості послуг з технічного обслуговування систем диспетчеризації здійснюється ТОВ «Центрліфт» у відповідності до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.11.2006 № 369 «Про затвердження Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації» відповідно до визначених Порядком коефіцієнтів та згідно пункту 2 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22.07.2016 № 638 „Про впорядкування тарифів на послуги з технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації по м. Миколаєву”.

Розрахунок (калькуляція) вартості послуг з технічного обслуговування систем диспетчеризації вказується у додатку до договору на технічне обслуговування ліфтів. Позивач зазначив, що на попередню (іншу) вимогу відділення від 12.05.2018 року № 1-292/ 80-533 позивач листом від 03.07.2018 року № 338 надавав оригінали договорів з додатками, у тому числі з розрахунками (калькуляціями) вартості послуг з технічного обслуговування систем диспетчеризації (арк. 21-22).

По питанням пунктів 2.1, 2.2 вимоги ТзОВ «Центрліфт» зазначив, що на даний час у ТзОВ «Центрліфт» відсутній (втрачений) лист та його копія і додатки до листа № 61 від 01.07.2016 року з розрахунками на адресу Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради.

По питанню пункту 3 вимоги ТзОВ «Центрліфт» зазначив, що одержав вимогу Відділення 19.02.2019 року, про що на адресу Відділення було направлено лист від 20.02.2019 року № 58.

До відповіді на вимогу позивачем ТзОВ «Центрліфт» було додано лист ТзОВ «Центрліфт» вих. № 68 від 28.02.2019 року, направлений на адресу Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради, в якому позивач просив Департамент надати лист № 61 від 01.07.2016 року з додатками (арк. 23).

За власною ініціативою розпорядженням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.07.2019 № 40-р за ознаками порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольному комітету України у встановлені головою територіального відділення строки - було розпочато розгляд справи.

За результатами розгляду справи рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.10.2019 року № 28-ріш (арк. 12-18) постановлено:

1. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрліфт» (ідентифікаційний код юридичної особи 39904132, місцезнаходження - 54020, м. Миколаїв, провулок Корабелів, 2), які полягають у неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови відділення від 11.02.2019 № 64-02/212, порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольному комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

2. За вчинення порушення, вказаного у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрліфт» штраф відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрліфт» надати до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України інформацію, яка вимагалася головою територіального відділення у вимозі від 11.02.2019 № 64-02/212, у місячний строк з дня одержання рішення у даній справі.

Вказаним рішенням на ТзОВ «Центрліфт» покладено обов`язок щодо сплати штрафу у двомісячний строк з дня його отримання та обов`язок щодо надіслання протягом п`яти днів з дня сплати штрафу до територіального відділення документів, що підтверджують сплату штрафу (абз. 2-3 п. 3 рішення № 28-ріш від 17.10.2019 року) (арк. 12-18).

Рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 28-ріш від 17.10.2019 року надіслано на адресу ТзОВ «Центрліфт» супровідним листом від 22.10.2019 року № 64-02/1897 та отримано останнім 28.10.2019 року, що підтверджується відміткою штампу ТзОВ «Центрліфт» на самому листі за вх. № 428 від 28.10.2019 року (арк. 11).

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 28-ріш від 17.10.2019 року по справі № 1-26.250/39-2019.

Підставою позову позивачем зазначено неповне з`ясування Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України обставин, які мають значення для справи, а також неправильну кваліфікацію дій ТзОВ «Центрліфт».

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України - Антимонопольний комітет України, постійно діючі та тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

В силу положень ст. 19 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб`єктів господарювання, а також політичних партій та інших об`єднань громадян чи їх органів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має права і виконує обов`язки в межах компетенції, визначеної цим Законом, іншими актами законодавства, Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, що затверджується Антимонопольним комітетом України, здійснює керівництво діяльністю територіального відділення, забезпечує виконання завдань і функцій, покладених на територіальне відділення та його адміністративні колегії.

Розпорядження голови територіального відділення Антимонопольного комітету України приймаються від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.

Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» інформація - відомості в будь-якій формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп`ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості.

Отже, вищезазначені приписи законодавства про захист економічної конкуренції, маючи на меті забезпечення реалізації основних завдань Антимонопольного комітету України, визначених статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», наділяють територіальні відділення Антимонопольного комітету України правом збирати та отримувати інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Виходячи з положень зазначених норм чинного законодавства, а також встановлених фактичних обставин справи, Відділення у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у Товариства відповідну інформацію (необхідну для з`ясування обставин справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку послуг з технічного обслуговування ліфтів у вигляді антиконкурентних узгоджених дій з боку Товариства та КП "Миколаївліфт"), а Товариство, у свою чергу, зобов`язане було надати таку інформацію у встановлений строк (наведена позиція узгоджується з висновком щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеним, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 зі справи № 922/2274/17; від 19.06.2018 зі справи № 917/1410/17; від 02.04.2019 зі справи № 910/10740/18; від 23.04.2019 року зі справи 915/827/18).

Саме орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції (правова позиція викладена в постанові ВС від 23.04.2019 року по справі № 915/827/18).

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; закриття провадження у справі.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Відповідно до п. 29 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року № 5 (в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету N 169-р від 29.06.98 року) та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 року за № 90/299, при доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийнято одне чи декілька рішень згідно зі статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до п. 32 Правил у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» № 15 від 26.12.2011 року конкурентне законодавство не ставить застосування передбаченої ним відповідальності за порушення цього законодавства у залежність від наявності у суб`єкта господарювання вини в будь-якій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що під час розгляду Відділенням справи за ознаками порушення, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Відділенням встановлено наступні обставини.

Голова Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку із розглядом справи № 1-26.206/63-2017 відносно ТзОВ «Центрліфт» та КП „Миколаївліфт” за ознаками вчинення ними антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін (на послуги з технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації), на підставі положень статей 7, 17, 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 21.02.2001 року за №32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 30.03.2001 року за № 291/5482 (зі змінами та доповненнями) (далі – Положення про територіальне відділення), направив до ТзОВ „Центрліфт” вимогу від 11.02.2019 № 64-02/212 про надання інформації, необхідної для з`ясування обставин, що мають значення для даної справи (пункт 5 рішення).

Згідно Вимоги ТОВ „Центрліфт” мав надати територіальному відділенню у 12-денний термін з дня її отримання інформацію (пояснення, документи) (пункт 7 рішення).

Вимога була одержана ТОВ „Центрліфт” 19.02.2019, про що свідчать дані повідомлення про вручення поштового відправлення за № 54001 3564195 9. Дванадцятиденний термін надання інформації спливав 04.03.2019 (пункт 9 рішення).

Листом від 01.03.2019 № 72, наданим нарочно до Відділення 04.03.2019, Підприємство надало відповідь на вимогу від 11.02.2019 № 64-02/212. Тобто термін надання відповіді до відділення було додержано (пункт 10 рішення).

Проаналізувавши зміст відповіді на вимогу, Відділення встановило, що Товариство не надало інформації на вимогу по суті поставлених у ній питань (пункт 11 рішення), що і стало підставою для розгляду справи та прийняття територіальним відділенням оскаржуваного рішення.

Так, Відділенням встановлено наступні обставини.

Відділенням встановлено обов`язковість для використання, в тому числі позивача ТзОВ «Центрліфт», Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015р. №1000/5, та Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012р. № 578/5.

Зокрема, пунктом 1.8. Переліку передбачено, що строки зберігання типових документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях. А підпунктами 166, 167, 168 пункту 2.3. розділу 2 Переліку «Прогнозування, планування, ціноутворення» передбачено перелік документів, що зберігаються на підприємстві, зокрема, за місцем розроблення і затвердження: довідки, розрахунки з прогнозування цін - 10 років; документи (довідки, розрахунки, висновки, нормативні індикатори) про розроблення, застосування цін та їх коригування - постійно; прейскуранти, цінники, тарифи на продукцію та послуги – 5 років.

Відділення дійшло висновків, що документи, що вимагалися у Товариства головою Відділення відповідно до Вимоги та підтверджували б кожну статтю витрат, зазначену у розрахунку (калькуляції), з аналізу яких була б зрозуміла кожна витрата та її складова, які у своїй сукупності визначили ціну середньомісячної базової ціни на послугу з технічного обслуговування та ремонт пасажирського ліфта, та ціну на послугу з технічного обслуговування систем диспетчеризації ліфтів, повинні зберігатися та бути наявними у ТОВ «Центрліфт» (п. 16-26 оскаржуваного рішення).

Відділенням встановлено, що звернення відповідача з листом від 28.02.2019 № 68 до Департаменту ЖКГ міської ради про надання Товариству копії його власного листа № 61 від 01.07.2016 з додатками до нього жодним чином не забезпечує виконання Товариством вимоги голови відділення про необхідність надати до територіального відділення саме деталізовані розгорнуті розшифровки усіх складових цін, оскільки в додатках до листа № 61 від 01.07.2016 вони відсутні, не передбачалися (п. 29 оскаржуваного рішення).

Під час розгляду справи Відділенням також досліджено обставини щодо вилучення у Товариства під час обшуку документів та певних технічних засобів. Так, Відділенням в порядку взаємодії направлено до Слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області лист від 11.04.2019 № 64-02/624, яким просило повідомити інформацію щодо обставин вилучення під час обшуку запитуваної інформації. Крім того, Відділенням направлено безпосередньо до самого ТзОВ «Центрліфт» вимогу від 11.04.2019 № 64-02/627 про надання підтверджуючих документів щодо обставин вилучення під час обшуку запитуваної інформації.

За результатами вивчення поданих Відділенню документів останнім встановлено, що у них не вказано, що підлягали виявленню та вилученню, згідно ухвали суду від 22.08.2017, та були вилучені фактично у Товариства в результаті обшуку, здійсненого органами Національної поліції України 29.08.2017, про що складено відповідний протокол, ті документи (на паперових чи електронних носіях – текстові файли тощо), які запитувалися територіальним відділенням у вимозі від 11.02.2019 № 64-02/212. Запитані Відділенням документи та матеріали не виявлялися під час обшуку та не були вилучені правоохоронними органами в його результаті (п. 35, 38 оскаржуваного рішення).

Судом встановлено, що відповідно до інформації Слідчого управління ГУ НПУ в Миколаївській області від 03.05.2019 № 3418/24-2019, наданої на запит Відділення від 11.04.2019 року (арк. 45), слідчим управлінням ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016151020000154, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 28.10.2016 року за фактом привласнення та розтрати грошових коштів державного бюджету посадовими особами ТОВ «Центрліфт» при виконанні взятих на себе зобов`язань щодо виконання будівельних робіт з капітального ремонту ліфтів у житлових будинках м. Миколаєва, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України.

29.08.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.08.2017 року проведено обшук в офісному приміщенні ТОВ «Центрліфт» за адресою: м. Миколаїв, пров. Корабелів, 2.

В ході проведення обшуку вилучені паперові та електронні носії стосовно виконання робіт на замовлення Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради у 2016 році за об`єктами у м. Миколаєві згідно переліку.

Вищевказані документи згідно переліку у протоколі обшуку від 29.08.2017 року зберігаються у матеріалах кримінального провадження № 42016151020000154.

Судом також встановлено, що позивачем ТзОВ «Центрліфт» під час розгляду Відділенням справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками порушення, передбаченого п. 13 ч. 1 ст. 50 Закону, надано на запит Відділення від 11.04.2019 року інформацію № 146 від 22.04.2019 року (з урахуванням інформації № 122 від 25.04.2019 року), в якій повідомлено про отримання Товариством відповідного дозволу слідчого на розголошення відомостей досудового розслідування та надано Відділенню копію ухвали слідчого судді та протоколу обшуку. Товариством повідомлено про неможливість надання доказів вилучення у Товариства під час обшуку запитуваної Відділенням інформації на електронних носіях і технічних засобах, у зв`язку з відсутністю у Товариства можливості перевірити інформацію на вилучених технічних засобах. Крім того, повідомлено про неможливість відновлення інформації, у зв`язку зі звільненням працівників підприємства, про що надано копії наказів про звільнення та посадових інструкцій (арк. 46-66).

Відповідно до наявного у справі протоколу обшуку від 29.08.2017 року на підставі ухвали слідчого судді у ТзОВ «Центрліфт» було проведено обшук (від ТзОВ «Центрліфт» були присутні комерційний директор та начальник юридичного відділу). Так, як вбачається з протоколу обшуку від 29.08.2017, зокрема, в ході огляду робочих комп`ютерів у кабінеті № 33 були виявлені електронні документи за договорами між ТОВ «Центрліфт» та Департаментом ЖКГ ММР, зважаючи на необхідність цих комп`ютерів для здійснення обслуговування ліфтів по всьому місту, вони не були вилучені, а інформація з них була скопійована на інший комп`ютер, який було вилучено; в ході обшуку службових приміщень у кабінеті № 34 (робоче місце юрисконсульта) при огляді комп`ютера виявлені текстові файли інших підприємств, яким юрисконсульт надає правову допомогу та які знаходяться у договірних відносинах з Швецем С.М. (керівник ТОВ «Центрліфт»), цей комп`ютер було вилучено; в ході огляду робочого комп`ютера головного бухгалтера виявлено програму 1с, яку скопійовано на електронний носій, з урахуванням пояснень директора товариства Швеця С.М. про необхідність цього комп`ютера для роботи головного бухгалтера, яка готує фінансові звіти для податкових органів (арк. 54-61).

Щодо доводів Товариства про втрату документів та звільнення з роботи відповідальних працівників підприємства, то Відділенням зазначено, що вказані обставини не є такою причиною (підставою), що звільняє підприємство як юридичну особу – суб`єкт господарювання від виконання обов`язку надати інформацію на вимогу голови обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (п. 40 оскаржуваного рішення).

Відділенням в рішенні також зазначено, що до Відділення необхідно було надати не посилання на назви нормативно-правових актів, згідно яких виконано розрахунок/калькуляцію послуги (наказ Міністерства чи рішення органу місцевого самоврядування тощо), а безпосередньо сам економічний розрахунок (калькуляцію), здійснений підприємством, що надає відповідну послугу, виходячи із його власних, притаманних персонально йому (ТОВ «Центрліфт»), показників виробничої діяльності (за статтями відповідних витрат, що формують собівартість цієї послуги саме у ТОВ «Центрліфт»). Однак такого розрахунку/калькуляції ТОВ «Центрліфт» не представив до відділення (п. 41, 42 оскаржуваного рішення).

Безпосередньо самого розрахунку/калькуляції вартості такого продукту діяльності ТОВ «Центрліфт», призначеного для реалізації, як послуги з технічного обслуговування систем диспетчеризації, - додатки до договорів, на які посилається Товариство, не містять (п. 41, 42 оскаржуваного рішення).

Відділенням зазначено, що неподання ТОВ „Центрліфт” запитаної у нього інформації перешкоджає реалізації відділенням повноважень по здійсненню контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції: перешкоджає всебічному та об`єктивному розгляду справи № 1-26.206/63-2017 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, одним із відповідачів у якій виступає ТОВ „Центрліфт”, встановленню обставин, які мають значення для неї, та які можуть впливати на правильність кваліфікації дій відповідачів у даній справі. Відсутність запитаної інформації не дозволяє здійснити належний, об`єктивний економічний аналіз обґрунтованості представлених обома учасниками ринку на затвердження до міськвиконкому розрахунків базової ціни технічного обслуговування ліфтів, вартості технічного обслуговування систем диспетчеризації ліфтів, які фактично застосовувалися при наданні відповідних послуг та здійсненні споживачами оплати за них, визначити правомірність дій учасників ринку та надати їм правильну юридичну кваліфікацію згідно законодавства про захист економічної конкуренції (п. 58 оскаржуваного рішення).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем відповідно до ст. 74 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами у даній справі правових підстав, передбачених ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для визнання недійсним рішення органу АМКУ. Позивачем не подано суду жодних доказів, які б спростовували висновки, викладені в оскаржуваному рішенні органу АМКУ. Так, під час розгляду даної справи судом встановлено наступне:

- позивачем з дотриманням строків, встановлених у вимозі органу АМКУ, було надано відповідь (пояснення), проте фактично не подано витребуваної інформації, а саме:

а) по пункту 1 та пункту 1.1 Вимоги Відділення вимагало надати вичерпно розгорнуту розшифровку кожної витрати та інших складових, які були включені ТОВ «Центрліфт» до розрахунку середньомісячної базової ціни на технічне обслуговування та ремонт пасажирського ліфта …, який надавався у комплекті документів до звернення від 01.07.2016 № 61 на адресу Департамента ЖКГ Миколаївської міської ради з метою розгляду питання про затвердження відповідних тарифів. Тобто, Відділення вимагало не додатки до листа № 61 (не безпосередньо сам розрахунок), а саме розшифровки витрат та складових, які були включені до розрахунку ціни, тобто документальну інформацію з поясненнями, яка би розкривала зміст (суть) запитуваних витрат та складових. Відтак, безпідставними є твердження позивача щодо неможливості надання інформації на вимогу Відділення, у зв`язку з відсутністю (втратою) вищевказаного листа № 61;

б) по пункту 2, 2.1, 2.2 Вимоги Відділення вимагало надати Розрахунок (калькуляцію) вартості послуг з технічного обслуговування систем диспетчеризації, яка застосовується ТОВ «Центрліфт» до різних категорій споживачів по м. Миколаєву, а також розшифровку кожної витрати та інших складових, які були включені ТОВ «Центрліфт» до Розрахунку (калькуляції) послуг з технічного обслуговування систем диспетчеризації, яка застосовується ТОВ «Центрліфт» до різних категорій споживачів по м. Миколаєву. Суд зазначає, що Відділення не вимагало у позивача надання укладених зі споживачами договорів (угод), а вимагало надати саме розрахунок вартості послуг та розшифровки кожної витрати та інших складових з поясненнями та підтверджуючими доказами, чого позивачем не було виконано. Аналогічно викладеному вище, безпідставним є посилання позивача на відсутність листа № 61. Крім того, як вбачається зі змісту вказаного листа № 61 від 01.07.2016 року з додатками (арк. 96-99), останні не містили розгорнутих розшифровок кожної витрати та складових ціни на послуги.

в) з поданих до даної господарської справи доказів, які підтверджують встановлені Відділенням обставини, також підтверджується безпідставність тверджень позивача щодо відсутності (втрати) запитуваної інформації, оскільки з протоколу обшуку вбачається, що запитувана інформація не вилучалась у позивача правоохоронними органами, а відповідно до нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок організації діловодства та архівного зберігання документів, запитувана інформація повинна зберігатись на підприємстві позивача протягом 10 років як у паперовому, так і в електронному вигляді;

- щодо посилання позивача на неправильну кваліфікацію Відділенням порушення, оскільки по пункту 3 Вимоги позивачем вчасно надано інформацію, то суд зазначає наступне. В розумінні ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» інформацією є відомості в будь-якій формі та збережені на будь-яких носіях, тобто дані, які підтверджують певні обставини та необхідні органу АМКУ для виконання його завдань, в спірному випадку для розгляду справи за ознаками вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій по справі № 1-26.206/63-2017. Відтак, зазначення позивачем та подання органу АМКУ даних щодо дати отримання позивачем Вимоги органу АМКУ не є в розумінні Закону тією інформацією, яка підтверджує певні факти/обставини та необхідна для розгляду справи й для виконання завдань органом АМКУ. Позивача притягнуто до відповідальності за неподання інформації, а саме інформації по суті поставлених питань. Оскільки, по жодному з поставлених по суті питань позивачем не подано інформацію, Відділенням правомірно кваліфіковано дії позивача по п. 13 ст. 50 Закону (неподання інформації), а не по п. 14 ст. 50 Закону (подання інформації в неповному обсязі);

- законодавство про захист економічної конкуренції не уповноважує суб`єкта господарювання на власний розсуд вирішувати питання форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Такі питання належать виключно до повноважень цього органу. Відтак, безпідставними є посилання позивача на те, що витребувана органом АМКУ інформація не була необхідна останньому, оскільки витребовувалась в органі місцевого самоврядування;

- законодавство про захист економічної конкуренції не містить жодної норми, яка б звільняла суб`єкта господарювання від відповідальності за неподання органу АМКУ інформації внаслідок власного розуміння висунутої вимоги. Позивач не позбавлений був можливості звернутись до Відділення за відповідним роз`ясненням у випадку необхідності. Суду не подано доказів такого звернення;

- конкурентне законодавство не ставить застосування передбаченої ним відповідальності за порушення цього законодавства у залежність від наявності у суб`єкта господарювання вини в будь-якій формі;

- щодо посилань позивача стосовно можливого повторного притягнення до відповідальності, то суд зазначає, що дані твердження ґрунтуються на припущенні (можливі дії органу АМКУ у майбутньому). Крім того, положеннями п. 4 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є невиконання рішення, попереднього рішення органів АМКУ або їх виконання не в повному обсязі.

- помилковими є посилання позивача на положення КУпАП, оскільки позивач є юридичною особою, якого притягнуто до відповідальності відповідно до спеціального законодавства про захист економічної конкуренції. До відповідальності за приписами ст. 10, 12-14 КУпАП може бути притягнута фізична особа, в тому числі посадова особа. Положеннями ст. 54 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачена адміністративна відповідальність посадових осіб та інших працівників суб`єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю. В силу положень ст. 19 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» під час розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції.

Виходячи з системного аналізу ч. 2 ст. 54 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 166-4, 221, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, зокрема за неподання інформації Відділенню керівниками підприємств, а протокол про таке порушення складається Відділенням (постанова ВС від 20.09.2018 року по справі № 915/17/18).

Отже, дії юридичної особи у вигляді неподання інформації у встановлені органом АМКУ строки кваліфікуються як порушення на підставі законодавства про захист економічної конкуренції (п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Натомість, для притягнення до адміністративної відповідальності за неподання інформації посадовою особою юридичної особи існує інша процедура (ст. 54 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст. 166-4, 221, 255 КУпАП).

Отже, в спірному випадку до правовідносин, що виникли у даній справі, положення КУпАП не підлягають застосуванню.

Будь-яких інших доводів та доказів на підтвердження підстав для визнання недійсним рішення органу АМКУ суду не подано.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків Відділення стосовно наявності в діях Товариства порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації на вимогу Відділення у встановлені строки, за що в межах розміру, визначеного Законом України "Про захист економічної конкуренції", накладено штраф. Відтак, судом встановлено відсутність передбачених ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання оскаржуваного рішення недійсним. За наведеного в позові судом відмовлено.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 1 921, 00 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення у зв`язку з перебуванням судді у відпустці складено 31.03.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш