Постанова № 88553986, 24.03.2020, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/355/20

Провадження по справі №2-а/538/11/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання - Дробот О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиці Полтавської області за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області Дрозденка Андрія Михайловича, третя особа: Головне Управління Національної поліції в Полтавській області про оскарження адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до поліцейського СРПП Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області Дрозденка Андрія Михайловича, третя особа: Головне Управління Національної поліції в Полтавській області про оскарження адміністративного стягнення.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідно до постанови серії БАА № 680358 від 20.02.2020 року у справі про адміністративне правопорушення інспектор сектору реагування патрульної поліції Лохвицького ВП Дрозденко А.М.наклав на нього штраф за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП у розмірі 510 грн. Суть правопорушення полягає в тому, що 20 лютого 2020 року близько 18 год. 57 хв. в с. Млини по вул. Роменській на автодорозі Р-60 км 171+884м він керував транспортним засобом - вантажним автомобілем Renault Premium 400 державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом державний номерний знак НОМЕР_2 і був зупинений працівниками Укртрансбезпеки. Після чого було проведено зважування автомобіля та виявлено, що фактична вага на велику вісь становить 13,520т. Зазначає, що вищевказаним автомобілем перевозив насіння соняшника, що являється сипучим вантажем та згідно товарно-транспортної накладної № 533728 від 20.02.2020 року загальна вага автомобіля з вантажем становить 38,080 кг, що відповідає правилам перевезень відповідних вантажів. З постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності категорично не згоден, оскільки вважає, що представники контролюючого органу діяли всупереч вимогам нормативно-правових актів, складені акти не містять відомостей про засоби вимірювальної техніки. Вказує на те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою затвердженою Мінекономрозвитку, однак така методика на сьогодні не затверджена. Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію № 02-84-08. Проте вказана методика не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі (зокрема сипучим). Зазначене свідчить про відсутність вимог щодо нормативів щодо навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу та про неможливість встановлення факту порушення вагових параметрів. Результати вимірювання здійсненні при відсутності затвердженої Методики, не можна вважати достовірним, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу та відповідно складання розрахунку плати за проїзд за перевищення вагових параметрів і винесення рішення про застосування штрафів. У зв`язку з цим вважає, постанову такою, що складена не правомірно, а тому просить позов задоволити.

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 05.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін.

В судове засідання ОСОБА_1., не з`явився, але надіслав до суду заяву в якій позов підтримує і просить справу розглядати без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але надіслав до суду заяву в якій пояснив, що ним дійсно було винесено постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, притягнуто до відповідальності та накладено адміністративне стягнення в розмірі 510 грн. По даному факту пояснює, що ваговий комплекс, який знаходиться в с. Млини Лохвицького району має сертифікат відповідності та зареєстрований у реєстрі органу з оцінки відповідності № UA.TR.016.0195-18 від 13.12.2018 року, який виданий ТОВ "Метровес" та має свідоцтво про перевірку законодавчо-регульованого засобу вимірювальної техніки № ПЧОМ 112202219, яке чинне до 28.12.2020 року. У зв`язку з цим просить суд відмовити у задоволенні позову, а справу слухати без його участі.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи, відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, тому відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша статті 132-1). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно п. п. 4, 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до матеріалів справи, постановою серія БАА № 680358 від 20.02.02.2020 року поліцейського СРПП Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції Дрозденка А.М. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., (а.с 7).

У постанові зазначено, що 20 лютого 2020 року о 18 год. 77 хв., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом RENAULT PREMIUM 400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належність ОСОБА_2 з напівпричіпом державний номерний знак НОМЕР_2 порушив правила проїзду великовагових транспортних засобів - мав навантаження на ведучу вісь масою 13 520 тонн, що встановлено при зважуванні на ваговому комплексі, чим порушив п. 22.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно товарно-транспортної накладної №532738 від 20.02.2020 року водій ОСОБА_1 на автомобілі RENAULT PREMIUM 400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належність ОСОБА_2 з напівпричіпом державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював перевезення вантажу - соняшника, вага якого становить нетто 23640 кг. Загальна маса вантажу разом із транспортним засобом, брутто становить 38080 кг, (а.с. 15).

В матеріалах справи міститься АКТ № 042714 від 20.02.2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зазначено фактичні осьові навантаження, тонн: 5,72; 12,06; 6,78; 6,7; 6,82, (а.с. 10).

Окрім цього матеріали справи містять Довідку № 0023926 від 20.02.2020 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю згідно якої транспортний засіб автомобіль RENAULT PREMIUM 400, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом державний номерний знак НОМЕР_2 має навантаження на осі, тонн - 5,72; 12,06; 6,78; 6,7; 6,82, (а.с. 11).

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху: за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18т, строєні 24т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Положеннями ст. 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Ч. 5 ст. 14 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У відповідності до п. 2.3.б) Правил дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Позивач у своєму позові посилається на те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою затвердженою Мінекономрозвитку, однак така методика на сьогодні не затверджена. Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію № 02-84-08. Проте вказана методика не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі (зокрема сипучим). Зазначене свідчить про відсутність вимог щодо нормативів щодо навантаження транспортних засобів з відповідним видом вантажу та про неможливість встановлення факту порушення вагових параметрів. Результати вимірювання здійсненні при відсутності затвердженої Методики, не можна вважати достовірним, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу та відповідно складання розрахунку плати за проїзд за перевищення вагових параметрів і винесення рішення про застосування штрафів.

В судовому засіданні встановлено, що неавтоматичний зважувальний прилад "Лахта-У" СВ-80 00 А/1, зав.№ 1218, яким проводилося зважування транспортного засобу, яким керував позивач має сертифікат відповідності (Модуль F- відповідність типу за результатами перевірки приладів). Даний зважувальний прилад відповідає вимогам "Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних приладів" згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1062 "Про затвердження Технічного регламенту щодо неавтоматичних зважувальних приладів", (а.с.25).

Згідно з п.п. 12, 13 "Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні" вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, що перебуває у несправному стані.

В матеріалах справи мається Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П40М112205219, яке чинне до 28 грудня 2020 року і згідно якого ваги автомобільні тензометричні типу "Лахта-У" СВ 80000А/18, виробник якого ООО "Метровес" 2018р. відповідає вимогам ДСТУ EN 45501:2017 та експлуатаційної документації фірми-виробника, (а.с. 23).

Пунктом 4 Порядку №879 встановлено, що робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Так, 20.02.2020 року, на ділянці а/д Р-60 «Заводське-Кропивницький» здійснено зважування транспортного засобу марки RENAULT PREMIUM 400, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом державний номерний знак НОМЕР_2 .

У адміністративному позові позивач зазначає, що складені документи не містять відомостей про засоби вимірювальної техніки, якими проведено зважування транспортного засобу та їх періодичну повірку. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку №879). Тобто, із положень Порядку №879 можливо зробити висновок, що саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо здійснення габаритно-вагового контролю.

В Акті про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.02.2020 року №042714, не передбачено зазначення марки, серійного номеру ваг, на яких здійснювалось зважування транспортного засобу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень, обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р.«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та зазначено про необхідність з`ясовування всіх обставин, перелічених у ст. 247, 280 КУпАП.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки повністю спростовуються належними та допустимими доказами, які підтверджують правомірність проведення зважування транспортного засобу та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1КУпАП, внаслідок порушення вимоги п. 22.5 ПДР України.

Керуючись ст. ст. ст. 7, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 12, 72, 77, 90, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України,, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області Дрозденка Андрія Михайловича, третя особа: Головне Управління Національної поліції в Полтавській області про оскарження адміністративного стягнення- відмовити.

Постанову Серія БАА № 680358 від 20 лютого 2020 року поліцейського СРПП Лохвицького ВП ГКНП в Полтавській області сержанта поліції Дрозденка Андрія Михайловича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за вчинення правопорушення передбаченого ст. 132-1 КУпАП - залишити без змін

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги

всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лохвицького районного суду

Полтавської області В.А. Бондарь