Ухвала суду № 8855342, 08.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2010 р. м. КиївК-49170/09

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.,

при секретарі судового засідання Альошиній Г.А.

розглянув у судовому засіданні касаційні скарги державного відкритого акціонерного товариства «Стахановпромтранс»(далі ДВАТ «Стахановпромтранс») та Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі Стахановська ОДПІ)

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.06.2009

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2009

у справі № 2а-19419/09/1270

за позовом державного відкритого акціонерного товариства «Стахановпромтранс»

до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача Страшнової С.В.,

відповідача Шуйського О.В.,

Генеральної прокуратури України Комаси О.Ю.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 04.11.2008 №0001062301/0 та № 0001072301/0 з мотивів їх прийняття з порушенням податкового законодавства України.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.06.2009 позов задоволено з тих підстав, що:

позивачем було правильно відображено у податковому та бухгалтерському обліку господарські операції з придбання товару для комітента на виконання договору комісії, тоді як вартість товарів, отриманих за дорученням і за рахунок комітента, не впливає на формування валових витрат та валових доходів комісіонера;

відсутність у податкових накладних їх порядкового номеру не позбавляє позивача права на включення до податкового кредиту сум ПДВ за такими накладними з огляду на наявність належного документального підтвердження факту здійснення господарської операції;

ремонт пошкоджених вагонів, які використовуються позивачем у його господарській діяльності, є також частиною цієї діяльності;

витрати підприємства на сплату ПДВ у складі вартості послуг, що повязані з його репрезентуванням, а також інформаційно-консультативних послуг, також підлягають включенню до податкового кредиту позивача.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2009 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково; оспорювані податкові повідомлення-рішення визнано недійсними в частині визначення ДВАТ «Стахановпромтранс»податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 1625000 грн. за основним платежем та 1141448грн.штрафних санкцій та податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1305501грн. за основним платежем та 1305501грн. штрафних санкцій; в решті позову відмовлено. У прийнятті названого судового акта апеляційний суд виходив з відсутності звязку між господарською діяльністю позивача та витратами на сплату ПДВ у складі вартості ремонту пошкоджених вагонів, належних Донецькій залізниці, а також сумою ПДВ у складі вартості памятних і нагрудних знаків ДВАТ «Стахановтранс». В решті апеляційний суд погодився з висновками Луганського окружного адміністративного суду зі справи.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Стахановська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти в частині задоволення позову та, відповідно, повністю відмовити у позові ДВАТ «Стахановпромтранс». В обґрунтування касаційних вимог відповідач зазначає, зокрема, що отримані позивачем від комітента кошти для придбання товару було використано підприємством не за призначенням, а саме на погашення кредиторської заборгованості позивача, що виключає можливість відображення цієї операції у податковому обліку підприємства за правилами, установленими для комісійних операцій. Крім того, за посиланням скаржника, відсутність у податкових накладних порядкового номеру, а також відсутність доказів щодо звязку наданих позивачеві рекламно-інформаційних послуг з господарською діяльністю останнього також свідчить про неправомірність включення відповідних витрат як до податкового кредиту підприємства, так і до його валових витрат.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДВАТ «Стахановпромтранс»просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силу рішення суду першої інстанції у справі, посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду у відповідній частині нормам матеріального права. Так, скаржник зазначає, що з огляду на пункт 124 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, позивач зобовязаний здійснити ремонт пошкоджених вагонів, які були використані у його господарській діяльності. Крім того, за посиланням позивача, витрати на нагородження працівників підприємства памятними знаками, а також на виготовлення інформаційного буклету є такими, що здійснені у межах господарської діяльності підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача по справі та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про правильність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- Стахановською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ДВАТ «Стахановпромтранс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 30.06.2008, оформлену актом від 28.10.2008 №1158/23-00179364;

- в ході цієї перевірки податковим органом було виявлено, зокрема, факт надходження на рахунок позивача грошових коштів у сумі 7800000 грн. за платіжним дорученням від 07.04.2008 № 91 від товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал»за договором комісії від 07.04.2008 №20; в акті перевірки зазначено про відсутність цього договору на момент проведення перевірки, тоді як отримані кошти у той же день було перераховано позивачем на погашення своєї кредиторської заборгованості перед іншими підприємствами;

- у матеріалах справи міститься договір комісії від 27.04.2008 № 20, укладений ДВАТ «Стахановпромтранс»(комісіонер) та товариством з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал»(комітент), умовами якого передбачено обовязок позивача від свого імені та за дорученням комітента придбати товар дизельне паливо у кількості 1570000 л на загальну суму 8007000 грн.;

- на виконання цього договору позивачем як комісіонером (покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 22.04.2008 № Р 04/1 з товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд»(продавець) про поставку палива у кількості 600тон, при цьому ДВАТ «Стахановпромтранс»перерахував на рахунок продавця 3060000 грн. передоплати за цим договором;

- крім того, в ході проведення названої перевірки контролюючим органом було виявлено факт включення позивачем до складу податкового кредиту:

1485,16 грн. ПДВ за податковими накладними без порядкового номера;

у вересні 2007 року 3583,74 грн. та у грудні 2007 року 1032,66грн. ПДВ, сплаченого у складі вартості ремонту пошкоджених вагонів, належних Донецькій залізниці;

2072 грн. ПДВ у складі вартості послуг на виготовлення памятних знаків «80 років ДВАТ «Стахановпромтранс»та нагрудних знаків «Шахтарська слава»;

1527,50 грн. ПДВ у складі вартості придбаних наборів цукерок за договором поставки від 04.12.2007 № 50/1, укладеним з субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1;

4016,60 грн. ПДВ у складі вартості послуг на виготовлення каталогу та компакт-диску «Торгово-промислова Україна», наданих позивачеві товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ярмарок»за договором від 24.03.2008 № 0521/ВК;

1366,67 грн. ПДВ у складі вартості консультативно-інформаційних послуг, наданих товариством з обмеженою відповідальністю «Маркетингова група «ЕксМаркет»на підставі договору від 28.03.2008 № Е-28031;

- факт виконання названих договорів підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та податковим органом не заперечується;

- за наслідками проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2008 № 0001062301/0, згідно з яким ДВАТ «Стахановпромтранс»визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 2776904 грн., у тому числі 1632895 грн. за основним платежем та 1144009 грн. штрафних санкцій, та податкове повідомлення-рішення від 04.11.2008 № 0001072301/0 про зобовязання ДВАТ «Стахановпромтранс»сплатити податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2638004 грн., у тому числі 1319002 грн. за основним платежем та 1319002 грн. штрафних санкцій.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правильності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту у період, охоплений названою перевіркою.

У розгляді цієї справи суди дійшли цілком обґрунтованого висновку про те, що кошти, перераховані позивачеві за договором комісії, а також вартість придбаного позивачем пального на виконання цього договору, не підлягають включенню до валових доходів та валових витрат ДВАТ «Стахановпромтранс».

Адже правова сутність договору комісії передбачає вчинення комісіонером від свого імені за дорученням та за рахунок комітента певних дій. При цьому з огляду на статтю 1018 Цивільного кодексу України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Відповідно до пункту 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

За змістом підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 названого Закону з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

За приписом підпункту 7.9.2 пункту 7.9 цієї ж статті з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Згідно з абзацом третім пункту 4.7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.

Посилання Стахановської ОДПІ на те, що передані комітентом кошти були використані позивачем не за призначенням, в даному разі не можуть бути взяті до уваги Вищим адміністративним судом України. Адже, як вбачається з установлених судами фактичних даних, укладення договору комісії та його виконання позивачем шляхом придбання дизельного палива у товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд»для комітента (товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал») підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Перерахування ж позивачем отриманих від комітента коштів на погашення своєї кредиторської заборгованості при подальшому виконанні своїх договірних зобовязань перед таким комітентом жодним чином не спростовує факту укладення та виконання позивачем договору комісії та, відповідно, не впливає на законодавчо визначений порядок обліку таких комісійних операцій.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як було зясовано судами за договором від 15.11.2005 № 3/55 позивачеві було передано в експлуатацію залізничну підїзну колію, яка обслуговується локомотивами Донецької залізниці.

Відповідно до пункту 124 Статуту залізниць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, за пошкодження і втрату вагонів, контейнерів на залізничних під'їзних коліях, у порту, на залізничній лінії, яка будується, під час навантаження або вивантаження засобами відправника або одержувача на станції, за пошкодження чи втрату знімних перевізних пристосувань (піддонів, строп, щитів, печей тощо), що належать залізниці, відправник, одержувач, порт, підприємство (організація) несуть матеріальну відповідальність перед залізницею у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Пунктом 2.9 Правил обслуговування залізничних підїзних, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, передбачено, що власник під'їзної колії і контрагент несуть відповідальність за збереження вагонів і контейнерів, які належать залізниці, відповідно до статті 124 Статуту залізниць. Випадки їх пошкодження оформлюються актом про пошкодження вагона (контейнера) форми ВУ-25М, який підписується представником залізниці і уповноваженим представником власника під'їзної колії або контрагента. Пошкоджені одержувачем, відправником вагони (в разі ремонту їхніми силами і засобами) вважаються такими, що перебувають у їх користуванні до закінчення ремонту і приймання працівниками вагонного господарства залізниці.

Відтак у разі пошкодження вагонів позивач як особа, що здійснює експлуатацію підїзної колії, зобовязаний, зокрема, понести витрати на ремонт таких вагонів, що свідчить про обовязковий характер таких витрат.

Водночас позивачем не подано належних доказів, які б засвідчили власне факт виконання ремонтних робіт ДВАТ «Стахановпромтранс», види та вартість цих робіт, а також проведення розрахунків за виконані ремонтні роботи.

Відповідно ж до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За таких обставин слід погодитися з висновком апеляційного суду про відсутність правових підстав для податкового обліку таких витрат. Проте це не позбавляє платника права у разі поновлення відповідних документів включити підтверджені витрати до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення, як це передбачено абзацом шостим цієї ж норми Закону.

Правильною є і надана апеляційним судом правова оцінка фактичних даних, відповідно до якої відсутній звязок між витратами підприємства на оплату наданих товариством з обмеженою відповідальністю «Маркетингова група «ЕксМаркет»послуг з організації конференції, а також на придбання наборів цукерок та на виготовлення нагрудних знаків ветеранам праці з господарською діяльністю підприємства, як того вимагає підпункт 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Водночас надані товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ярмарок»рекламні послуги є валовими витратами підприємства в силу вимог підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Що ж до неправомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковим накладними без порядкового номера, то як вірно зазначено судами, існування незначних недоліків в заповненні податкових накладних, одержаних від продавця, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування фінансових санкцій. Згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Таким чином, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, незважаючи на те, що такі накладні могли мати незначні недоліки в заповненні, при умові, що вони, не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного у Вищого адміністративного суду України відсутні підстави для скасування правильного та обґрунтованого рішення Донецького апеляційного адміністративного суду зі спору.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області та державного відкритого акціонерного товариства «Стахановпромтранс»залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2009 у справі №2а-19419/09/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Л.І. Бившева Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко Т.М. Шипуліна