Рішення № 88549805, 02.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2020 року м. Київ № 640/24394/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити діївстановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням середньої заробітної плати працівників «Добувна промисловість і розроблення кар`єрів» 16207,00 грн., починаючи з моменту звернення, а саме з 25 вересня 2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням середньої заробітної плати працівників «Добувна промисловість і розроблення кар`єрів» 16207,00 грн., починаючи з моменту звернення, а саме з 25 вересня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 має необхідний трудовий та пільговий стаж, має право на пенсію на пільгових умовах, є працівником, який був зайнятий повний робочий день на підземних роботах, а тому має право на перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві, з яких вбачається, що у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» оскільки, на думку пенсійного органу, у позивача відсутній передбачений законодавством пільговий стаж.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, починаючи з 30 березня 2019 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві.

20 серпня 2019 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії на пільгових умовах та її доплати відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Листом № 2024100/021П-11180 від 16 вересня 2019 року пенсійний орган повідомив позивача, що для перерахунку пенсії немає законних підстав, оскільки спеціалістами управління вже призначена пенсія ОСОБА_1 , починаючи з 30 березня 2019 в частині врахування періодів роботи позивача з 02 червня 1999 року по 13 жовтня 2002 року, з 14 жовтня 2002 року по 17 лютого 2003 року, з 18 лютого 2003 року по 31 грудня 2003 року, з 01 вересня 2004 року по 31 грудня 2005 року, з 01 січня 2006 року по 31 січня 2006 року, з 01 лютого 2006 року по 28 лютого 2009 року та з 02 березня 2009 року по 30 листопада 2012 року за роботу за Списком №1 - шахтарі, відповідно до даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного спеціального страхування.

Також у вищезазначеному листі відповідачем зазначено, що у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного спеціального страхування, інформація щодо інших періодів роботи на підземних роботах ОСОБА_1 відсутня, інші періоди роботи за Списком №1 - стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому для перерахунку пенсії позивача за вказаний період немає законних підстав (а.с.10-11).

В свою чергу посади, які позивач обіймав починаючи з 1991 року, передбачені Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10.

Вважаючи протиправною відмову пенсійного органу в перерахунку пенсії, яка була призначена за віком на пільгових умовах за Списком № 1, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в місті Києві зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, вищезазначені періоди роботи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі по тексту - Закон) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року (далі по тексту - Порядок № 63).

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також зазначена правова норма регламентується пунктом 1 Порядку № 63, яким передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Тобто, законодавцем чітко передбачено, що трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Між тим пенсійним органом протиправно не взято до уваги вищезазначені правові норми.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Таким чином, як вже зазначалося судом, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Заперечення відповідача проти зарахування позивачу періодів роботи з 1991-2009 роки за Списком №1 - згідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», обґрунтовані тим, що інформація щодо інших періодів роботи на підземних роботах ОСОБА_1 відсутня, а тому для перерахунку пенсії позивача за вказаний період немає законних підстав. За наявними документами пенсійним органом зараховано ОСОБА_1 загальний страховий стаж - 34 роки 7 місяців 5 днів, пільговий стаж - 12 років 9 місяців 29 днів.

Тобто, пенсійний орган прийняв рішення про відмову у перерахунку призначеної пенсії позивача на пільгових умовах, яке оформлено листом № 204100/021П-11180 від 16 вересня 2019 року, у зв`язку з відсутністю правових підстав для зарахування позивачу до пільгового стажу періоду роботи з 1991-2009 роки на посадах, віднесених до Списку № 1.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд доходить до висновку, що позивачем надано до пенсійного органу заяву і всі можливі документи, перелік яких встановлений у нормативно-правових актах, які регулюють зазначені відносини.

Відповідно до пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Тобто, вимога пенсійного органу надати уточнюючу довідку про підтвердження наявного трудового стажу позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є правомірною лише у тому випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах останнього.

Щодо обов`язкової умови проведення атестації робочих місць, суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (далі по тексту - Постанова №442) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі по тексту - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі по тексту - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку строки, а відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінюватись докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Отже, за результатами вперше проведеної атестації до 21 серпня 1997 року, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві, передбачений Списками №1 і 2.

В даному випадку, згідно довідок від 21 березня 2011 року №584, №585, №586, №587, №588, №589 підтверджено атестації робочих місць, на яких в період з 1991 по 2009 рік працював ОСОБА_1 .

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Таким чином суд доходить висновку, що позивач має право на зарахування до стажу роботи спірних періодів, а позовні вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в місті Києві зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, періоди роботи: з 27 червня 1991 року по 30 листопада 2012, які відповідачем не зараховані до пільгового стажу є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною відмову у здійсненні перерахунку та виплату пенсії позивачу відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI (далі по тексту - Закон № 345-VI) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Відповідно до статті 1 Закон № 345-VI дія цього закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону № 345-VI регламентовано, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з статтею 10 Закону № 345-V визначено, що дія статті 8 Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.

Як вище встановлено судом та вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, а саме: трудової книжки та довідок про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії позивача, у ОСОБА_1 наявний страховий та пільговий стаж на посадах, передбачених Списком 1.

Враховуючи, що у ОСОБА_1 наявний страховий та пільговий стаж на посадах, передбачених Списком 1 та починаючи з 30 березня 2019 року призначена пенсія за віком на пільгових умовах, відповідно, суд критично ставиться до доводів відповідача відносно того, що в матеріалах пенсійної справи позивача не вбачається документів, підтверджуючих роботу на посадах та підприємствах, передбачених статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про наявність права у позивача на отримання пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Таким чином, з урахуванням вищезазначених висновків суду, відмова відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є протиправною, оскільки підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі №461/4328/16-а.

Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, пенсійним органом прийнято рішення про відмову у здійсненні перерахунку та виплату пенсії позивачу, з урахуванням виплачених сум, відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Матеріали справи містять докази на підтвердження розміру призначеної пенсії позивачу без урахування стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Згідно вищезазначених висновків суду вказані періоди роботи позивача підлягають зарахуванню пенсійним органом до пільгового стажу позивача при проведенні перерахунку та виплаті пенсії останньому, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Між тим, позовна вимога зобов`язати ГУ ПФУ в місті Києві перерахувати та виплатити позивачу пенсію відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити відповідний перерахунок, не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Тобто, прийняття рішення про перерахунок вже призначеної пенсії позивача, віднесено до компетенції органів Пенсійного фонду України.

Суд звертає увагу, що підставою для зарахування пільгового стажу позивача, для обрахунку пенсії на пільгових умовах, є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог.

В даному випадку, пенсійним органом не враховано, що визначальним фактом для зарахування пільгового стажу позивача під час призначення пенсії останньому на пільгових умовах є підтвердження зайнятості особи на відповідних роботах, а тому відмовляючи в зарахуванні вищевказаних періодів при призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв незаконно та протиправно.

При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання відповідача перерахувати позивачу пенсію відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити відповідний перерахунок, адже це відноситься до компетенції відповідача.

Разом з тим, частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Отже, суд зазначає, що в даному випадку наявні підстави для захисту прав позивача шляхом визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та здійсненні відповідного перерахунку, з урахуванням частини пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , яка задоволена судом під час постановлення рішення, а також зобов`язання відповідача здійснити повторний розгляд заяви позивача від 20 серпня 2019 року про перерахунок пенсії на пільгових умовах та її виплати, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у статті 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як зазначено в пункті 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Суд бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».

Підсумовуючи все вище викладене суд вважає позовні вимоги частково обгрунтованими, а відтак такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 всі періоди роботи, починаючи з 1991 року по 2012 рік.

3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яка виразились у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням частини пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , яка задоволена судом під час постановлення рішення.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 серпня 2019 року про перерахунок пенсії на пільгових умовах та її виплати, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням висновків, викладених в даному судовому рішенні.

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) понесені судові витри у вигляду судового збору у розмірі 384,20 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко