Рішення № 88549680, 31.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року м. Київ № 640/18400/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг»

до Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування рішень, постанови,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Альянс Холдинг») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач, Інспекція) про визнання протиправними та скасування рішень від 28 серпня 2019 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції автомобільний бензин Shell V Power-TM F-95-Євро5-Е5, про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції дизельне паливо Shell V Power-TM ДП-Л-Євро5-В0, визнання протиправною та скасування постанови від 28 серпня 2019 року №3-19.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно застосовано вжиття у відношенні позивача заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, оскільки під час проведення перевірки встановлено формальну невідповідність продукції; встановлені у ході проведення перевірки порушення не можуть кваліфікуватись як формальна невідповідність, а отже наявність встановлених порушень не може бути правовою підставою для вжиття відповідачем коригувальних заходів у вигляді усунення формальної невідповідності; продукція розповсюджувалась позивачем за наявності усіх необхідних документів щодо якості відповідної партії продукції та її відповідності вимогам технічних регламентів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 219 року позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки відповідачем правомірно застосовано до позивача обмежувальні заходи у зв`язку з виявленням під час проведення перевірки порушень законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року призначено провести судове засідання у режимі відеоконференції за участю Інспекції.

У відповіді на відзив позивачем зазначено, що відповідач невірно тлумачить норми статті 29 Закону України «Про державний і ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» щодо того, що відсутність паспорту якості є формальною невідповідністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року судове засідання призначено у режимі відеоконференції за участю відповідача.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що позивач повинен усунути формальну невідповідність, виявлену під час проведення перевірки; оскаржувані рішення містять посилання, зокрема, і на положення ст.29 Закону; назва палива, яке реалізується позивачем, відмінна від назви, вказаної у паспортах якості.

У судовому засіданні 10 грудня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі; на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 06 серпня по 07 серпня 2019 року відповідачем проведено перевірку характеристик продукції - автомобільний бензин, дизельне, суднове та котельне палива - за наслідками планового виїзного заходу ТОВ «Альянс Холдин», адреса: АЗС вул. Шевченка, 77/В, с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область та складено акт перевірки характеристик продукції від 07 серпня 2019 року №4-6.01/19.

Перевіркою виявлено наступні порушення:

- п.8 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №927 (далі по тексту - Технічний регламент), ст. ст. 23, 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: відсутній паспорт якості та декларація про відповідність на автомобільний бензин Shell V-PowerТМ А-95-Євро5-Е5;

- п.8 Технічного регламенту, ст. ст. 23, 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: відсутній паспорт якості та декларація про відповідність на дизельне пальне Shell V-PowerТМ ДП-Л-Євро5-В0;

- п.8 Технічного регламенту, а саме: в ТТН від 05 серпня 2019 року №АО220000856/784 неможливо встановити, що партія палива відповідає паспорту якості №104 від 28 квітня 2019 року, супроводжуючий паливо (не співпадає номер резервуара, дані паспорта якості не вказані);

- п.8 Технічного регламенту, а саме: в ТТН від 11 липня 2019 року №АО240000416/384 неможливо встановити, що партія палива відповідає паспорту якості №104 від 28 квітня 2019 року, супроводжуючий паливо (не співпадає номер резервуара, дані паспорта якості не вказані);

- п.8 Технічного регламенту, а саме: в ТТН від 16 липня 2019 року №АО220000784/720 неможливо встановити, що партія палива відповідає паспорту якості №104 від 28 квітня 2019 року, супроводжуючий паливо (не співпадає номер резервуара, дані паспорта якості не вказані);

- п.7 Технічного регламенту, а саме: під час виїзної перевірки за місцем розповсюдження продукції встановлено відсутність позначення палив в доступних місцях (на паливно-розподільчому обладнанні).

На підставі акта перевірки відповідачем винесено наступні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28 серпня 2019 року:

- щодо продукції автомобільний бензин Shell V-PowerТМ А-95-Євро5-Е5 - усунення формальної невідповідності у строк до 12 вересня 2019 року, прийнято у відповідності до статей 28 - 32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»;

- щодо продукції Shell V-PowerТМ ДП-Л-Євро5-В0 - усунення формальної невідповідності у строк до 12 вересня 2019 року, прийнято у відповідності до статей 28 - 32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Крім того, постановою від 28 серпня 2019 року №3-19 про накладення штрафних санкцій за результатами розгляду справи протокол про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та акта перевірки встановлено, що позивач порушив вимоги п.3 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: розповсюдження продукції без декларації про відповідність на автомобільний бензин Shell V-PowerТМ А-95-Євро5-Е5 та на дизельне пальне Shell V-PowerТМ ДП-Л-Євро5-В0 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

Не погоджуючись з винесеними рішеннями та постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 №2735-VI державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (далі - контроль продукції).

Орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону.

У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1069 затверджено "Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд", зокрема Держекоінспекція відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №927 "Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив" здійснює державний ринковий нагляд за автомобільними бензинами, дизельним, судновим та котельним паливом.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.

Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Митним кодексом України.

Положеннями статті 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» визначено, що, якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики за певних умов, він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачів (користувачів) про такі ризики або рішення про вжиття заходів щодо приведення продукції у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності продукції перед введенням її в обіг на ринку України.

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики для певних категорій споживачів (користувачів), він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем відповідних споживачів (користувачів) про такі ризики.

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, він невідкладно приймає рішення про тимчасову заборону введення в обіг такої продукції на ринку, в тому числі постачання цієї продукції, пропонування її для постачання або її демонстрації, на строк, необхідний для проведення відповідної експертизи (випробування).

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно: 1) забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони; 2) вживає заходів щодо негайного вилучення її з обігу і попередження споживачів (користувачів) про ризики, які становить ця продукція; 3) спільно з виробниками та розповсюджувачами такої продукції, яка вже була надана на ринку України споживачам (користувачам), вживає заходів щодо відкликання її з обігу та знищення. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником або розповсюджувачем заходи є недостатніми для запобігання чи уникнення відповідних ризиків, які становить продукція.

Обмежувальні (коригувальні) заходи із забезпечення безпечності продукції, визначені частинами першою - четвертою цієї статті, вживаються органами державного ринкового нагляду пропорційно до рівня загрози відповідної продукції суспільним інтересам. Органи державного ринкового нагляду вживають заходів щодо налагодження співпраці з виробниками та розповсюджувачами з метою запобігання чи зменшення ризиків, які становить продукція, що пропонується ними на ринку.

Порядок вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів із забезпечення безпечності продукції визначається Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Відповідно до статті 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

У випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", заходи ринкового нагляду вживаються щодо продукції, яка: 1) надається на ринку, в тому числі щодо одиниць чи партій введеної в обіг продукції, що зберігаються на складах виробників (імпортерів); 2) представлена за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 3) перебуває під митним контролем у разі призупинення її митного оформлення за результатами контролю продукції.

Щодо продукції, яка перебуває у споживачів (користувачів), у випадках, визначених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", застосовуються такі заходи ринкового нагляду: 1) обмеження надання продукції на ринку, передбачені пунктом 1 частини першої статті 30 цього Закону; 2) відкликання продукції.

Згідно частинами 1 - 6, 8 - 13, 17 статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

Виїзні перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 2) у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції деяким встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції.

Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції двох робочих днів, у виробника такої продукції - трьох робочих днів. У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення виїзної перевірки характеристик продукції призупиняється. Продовження строку проведення виїзної перевірки не допускається.

Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей суб`єкт господарювання поставив зазначену продукцію.

У разі якщо суб`єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

З аналізу наведених норм вбачається про наявність у відповідача права на проведення планової перевірки позивача та, у випадку встановлення порушень, на вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, зокрема, обмеження надання продукції на ринку.

Положеннями статті 24 вказаного Закону встановлено особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів. Так, органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, зокрема, планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду.

Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті: 1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є: наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам; наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією; 2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Згідно частини першої та четвертої статті 28 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.

Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.

Статтею 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено обмежувальні (корегувальні) заходи щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі в разі формальної невідповідності, зокрема, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.

Згідно статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом, зокрема, усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону).

Відповідно до пунктів 8-10 Технічного регламенту кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.

Документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.

Вимоги щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива наведені у додатку 1 до цього Технічного регламенту.

Відповідно до додатку 1 «Вимоги щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива» позначення автомобільних бензинів включає назву і марку бензину та містить такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літера А, позначення бензину для автомобільних двигунів з примусовим/іскровим запалюванням; друга група - цифрове позначення октанового числа автомобільного бензину (80, 92, 95, 98) за дослідним методом; третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту біоетанолу: Е5, Е7, Е10.

Приклад позначення автомобільного бензину з октановим числом 95 екологічного класу Євро4 з вмістом біоетанолу до 7 відсотків: бензин автомобільний А-95-Євро4-Е7.

Позначення дизельного палива включає такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літери ДП, позначення дизельного палива для автомобільних дизельних двигунів; друга група - літерне позначення кліматичного періоду: Л (літнє), З (зимове), Арк (арктичне); третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту метилових/етилових естерів жирних кислот: В0 (за їх відсутності), В5, В7.

Приклад позначення дизельного палива зимового екологічного класу Євро4 з вмістом метилових/етилових естерів жирних кислот до 7 відсотків: паливо дизельне ДП-З-Євро4-В7.

Позначення палива може включати торгову марку (товарний знак) виробника.

Приклад позначення автомобільного бензину торгової марки "ХХХ" з октановим числом 95 екологічного класу Євро4 з вмістом біоетанолу до 10 відсотків: бензин автомобільний марки ХХХ А-95-Євро4-Е10.

Відповідно до п.19, 20 Технічного регламенту за результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до цього Технічного регламенту.

Перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність.

Зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 49, ст. 2188).

У разі проведення оцінки відповідності призначеним органом з оцінки відповідності до національного знака відповідності додається його ідентифікаційний код.

У разі зменшення або збільшення зображення національного знака відповідності повинні бути дотримані пропорції, встановлені в описі.

Нанесення будь-якого іншого маркування, здатного ввести в оману треті сторони щодо значення та форми національного знака відповідності, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене за умови непогіршення видимості та розбірливості національного знака відповідності.

Тобто, положеннями Технічного регламенту встановлено вимоги до позначення автомобільного бензину і дизельного палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу та вимоги щодо наявності необхідних документів.

З акта перевірки вбачається, що під час її проведення виявлено, зокрема, наступні порушення: відсутній паспорт якості та декларація про відповідність на автомобільний бензин Shell V-PowerТМ А-95-Євро5-Е5; відсутній паспорт якості та декларація про відповідність на дизельне пальне Shell V-PowerТМ ДП-Л-Євро5-В0; за місцем розповсюдження продукції встановлено відсутність позначення палив в доступних місцях (на паливно-розподільчому обладнанні).

При цьому, сторонами не заперечується наявність паспорту якості та декларації про відповідність на автомобільний бензин А-95-Євро5-Е5 та на дизельне пальне ДП-Л-Євро5-В0, копії яких містяться в матеріалах справи.

Як вже зазначалося судом, Технічний регламент містить вимоги до кожної партії палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, зокрема, документ про якість (паспорт якості) палива, який повинен містити інформацію щодо назви, марки палива, відомості щодо декларації про відповідність. При цьому, прикладом позначення автомобільного бензину з октановим числом 95 екологічного класу Євро4 з вмістом біоетанолу до 7 відсотків є «бензин автомобільний А-95-Євро4-Е7»; прикладом позначення дизельного палива є «паливо дизельне ДП-З-Євро4-В7»; позначення палива може включати торгову марку (товарний знак) виробника, наприклад, автомобільний бензин торгової марки "ХХХ" з октановим числом 95 екологічного класу Євро4 з вмістом біоетанолу до 10 відсотків: «бензин автомобільний марки ХХХ А-95-Євро4-Е10».

Тобто, положення Технічного регламенту не містять заборони щодо включення у назву палива торгової марки виробника.

Проте, зазначена торгова марка виробника у відповідності до вимог Технічного регламенту має бути відображена в документі про якість (паспорт якості) палива.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, як підтверджено матеріалами справи, паспорти якості та декларації про відповідність на автомобільний бензин А-95-Євро5-Е5 та на дизельне пальне ДП-Л-Євро5-В0 зазначених відомостей щодо включення у назву палива торгової марки виробника не містять, як і відсутні докази на підтвердження наявності позначення палив в доступних місцях (на паливно-розподільчому обладнанні), з урахуванням чого суд дійшов висновку про наявність встановлених під час перевірки порушень.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо відсутності в оскаржуваних рішеннях посилань на норму ст.29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», оскільки з них вбачається, що відповідач посилається на положення статтей 28-32 вказаного Закону, що включає також ст.29 Закону.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті, зокрема, за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акта перевірки відповідачем винесено наступні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28 серпня 2019 року: щодо продукції автомобільний бензин Shell V-PowerТМ А-95-Євро5-Е5 - усунення формальної невідповідності у строк до 12 вересня 2019 року, прийнято у відповідності до статей 28 - 32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»; щодо продукції Shell V-PowerТМ ДП-Л-Євро5-В0 - усунення формальної невідповідності у строк до 12 вересня 2019 року, прийнято у відповідності до статей 28 - 32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Постановою від 28 серпня 2019 року №3-19 про накладення штрафних санкцій за результатами розгляду справи протокол про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та акта перевірки встановлено, що позивач порушив вимоги п.3 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: розповсюдження продукції без декларації про відповідність на автомобільний бензин Shell V-PowerТМ А-95-Євро5-Е5 та на дизельне пальне Shell V-PowerТМ ДП-Л-Євро5-В0 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

При цьому, матеріали справи не містять доказів у спростування виявлених відповідачем порушень під час проведеної перевірки та доказів усунення порушень позивачем у встановлені строки.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Альянс Холдинг» не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами статей 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова