Рішення № 88549673, 01.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2020 року м. Київ № 640/212/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА від 27.09.2018 про відмову ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно відмовлено в реєстрації місця проживання, оскільки чинним законодавством не передбачено підстави відмови в зв`язку з наявності арешту нерухомого майна (у даному випадку квартири). Позивач зауважує, що для проведення реєстрації місця проживання подані документи, які, відповідно до вимог ст. 6 Закону, є достатніми для вчинення реєстраційної дії суб`єктом владних повноважень, при цьому, жодних зауважень до належності та повноти поданих позивачем документів відповідачем не наведено.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, до матеріалів справи надано відзив, в якому зазначено, що на спірну квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт в установленому законом порядку, у зв`язку з проведенням досудового розслідування щодо заволодіння шахрайським шляхом нерухомого майна, а тому відділом правомірно прийнято рішення про відмову позивачу у реєстрації місця проживання за вказаною адресою.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.

Між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) 24.09.2018 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуковським В.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 14217.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору продавець передає у власність покупцю квартиру АДРЕСА_1 , а покупець приймає об`єкт нерухомого майна у власність та зобов`язується сплатити за нього певну грошову суму.

Заявою від 26.09.2018 позивач просив зареєструвати його місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору від 24.09.2018 № 14127.

Відповідачем 27.09.2018 відмовлено у реєстрації місця проживання, оскільки 21.09.2018 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва на кв.27 за адресою проспект Маяковського , 16-а у м . Києві накладено арешт.

Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). (ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»)

Згідно з приписами ст. 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України. (ст. 10 Закону № 1382-IV)

На виконання вказаних приписів, Кабінетом Міністрів України і були затверджені Правила № 207, відповідно до п. п. 1, 2 яких, передбачено, що вони визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів. У цих Правилах терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Слід зазначити, що аналогічні підстави з яких орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, передбачені і в п. 11 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207, а саме, у випадку: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Відповідач при відмові в реєстрації місця проживання посилався на те, що ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 21.09.2018у справі № 745/12900/18 накладено арешт на спірну квартиру, однак суд зазначає, що накладення арешту не впливає на можливість реалізації права власника нерухомості бути в ній належним чином зареєстрованим.

Крім цього, слід наголосити, що в межах досліджуваних правовідносин відсутній будь-який спір про право власності/користування на нерухоме майно, а виключно підлягає дослідженню процедура розгляду заяви про реєстрацію місця проживання та наявність/відсутність правових підстав для відмови в задоволенні вказаної заяви.

Слід зазначити про те, що позивачем для проведення реєстрації місця проживання до відповідача були подані документи, які, відповідно до вимог ст. 6 Закону, є достатніми для вчинення реєстраційної дії суб`єктом владних повноважень, при цьому, жодних зауважень до належності поданих позивачем документів відповідачем не наведено.

Отже, дії відповідача з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, пов`язані з відмовою у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , є протиправними.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 72- 78, 90, 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295- 297 КАС України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА від 27.09.2018 про відмову ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання за адресою:

АДРЕСА_1 . Зобов`язати Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою:

АДРЕСА_1 . Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації в розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація (адреса: 02225, м. Київ, пр. Маяковського, 29, код ЄДРПОУ 37415088).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295- 297 КАС України.

Суддя Н.М. Шевченко