Рішення № 88549620, 31.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року м. Київ № 826/17090/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.06.2016 №20527-13.

Ухвалою суду від 04.11.2016 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи. На підставі розпорядження керівника апарату та протоколу про автоматичний розподіл - справу передано судді Донцю В.А. Ухвалами суду: від 01.04.2019 ухвалено здійснити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті; від 31.03.2020 замінено відповідача - ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві, на правонаступника - ГУ ДПС у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що транспортний засіб позивача не відноситься до об`єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки відповідно до даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкова вартість транспортного засобу позивача складає 779.908,14 грн. Представником наголошено, що оскільки рішення Київської міської ради від 11.02.2016 №103/103, яким змінено положення про транспортний податок прийнято після 15.07.2015, то відповідач може його застосувати лише в 2017 році.

Представник ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві подав до суду відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за 2016 рік, відповідно до якого транспортний засіб позивача відносився до об`єктів оподаткування.

Дослідивши письмові докази, суд установив.

Позивач у 2016 році був власником транспортного засобу марки - Mercedes-Benz, модель - НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 3498, куб. см., тип пального - бензин, рік випуску - 2014.

Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25.000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулась до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до статті 267 ПК України: платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування (підпункт 267.1.1 пункту 267.1); об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (підпункт 267.2.1 пункту 267.2); базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.3.1 пункту 267.3); ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.4); базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 267.5.1 пункту 267.5); обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (підпункт 267.6.1 пункту 267.6); податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (підпункт 267.6.2 пункту 267.6).

Як уже зазначалось, позивач у 2016 році була власником транспортного засобу Mercedes-Benz НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 3498, куб. см., 2014 року випуску, що сторонами не заперечувалось.

Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 та статті 265 ПК України, транспортний податок у складі податку на майно віднесений до місцевих податків.

Рішенням Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629" викладено в новій редакції рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві", яким встановлено, серед інших, транспортний податок.

Рішенням Київської міської ради від 11.02.2016 №103/103 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку", зокрема, до додатка 2 рішення Київської міської ради від 23.06. 2011 №242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923. Змінами передбачено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Зазначений розмір податку відповідає розміру, встановленому в статті 267 ПК України.

Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата згідно зі статтею стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 №928-VIII установлена в розмірі 1.378,00 грн. Отже, до об`єкту оподаткування транспортним податком у 2016 році відносились легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становила понад 1.033.500,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Відповідно до абзацу другого підпункту 267.2.1 пункт 267.2 статті 267 ПК України середньоринкова визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

"Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів", затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66. Відповідно цієї Методики (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення): середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 "Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач (пункт2); джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3); Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13).

Пунктом 3 "Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів" передбачено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн Х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Представником ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві до суду додано лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.02.2016 №3252-08/4797-03, адресований Державній фіскальній службі України, відповідно до якого на виконання вимог пункту 13 "Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів" Мінекономрозвитку надано інформацію щодо автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01.01.2016. Додатками до листа вказано: 1. "Інформація щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі даних ДП "Держзовнішінформ"; 2. "Інформація щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі інформації, отриманої з інших джерел"; 3. "Перелік автомобілів, вартість яких неможливо визначити".

Як убачається з додатку 1 "Інформація щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі даних ДП "Держзовнішінформ" автомобіль Mercedes-Benz ML 350 в переліку відсутній.

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.01.2017 №3805-04/2340-07, на адвокатський запит від 16.01.2017 №16/01/17-1, аналогічним автомобілю Mercedes-Benz ML 350 є автомобіль Mercedes-Benz GLE-Series з об`ємом двигуна 3000 куб. см., бензин.

Як убачається з "Інформації щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі інформації, отриманої з інших джерел", яка сформована Мінекономрозвитку для визначення автомобілів, з року випуску яких не минуло більше п`яти років та середньориноква вартість яких у 2016 році становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати (1.033.500,00 грн.), до таких автомобілів віднесено Mercedes-Benz GLE-Series з об`ємом циліндрів двигуна 3000 куб. см., бензин, з автоматичною коробкою переключення передач, строк експлуатації яких не перевищує один рік.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що автомобіль позивача Mercedes-Benz ML 350, 3498 куб. см., 2014 року випуску. Отже, автомобіль позивача не відноситься до автомобілів, середньориноква вартість яких у 2016 році становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати відповідно до "Інформації щодо автомобілів, середньоринкова вартість яких розрахована на основі інформації, отриманої з інших джерел", оскільки строк експлуатації автомобіля позивача перевищує один рік.

Представником позивача до матеріалів справи надано роздруківку з сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 31.10.2016, відповідно до якої середньоринкова вартість автомобіля Mercedes-Benz GLE-Series, 2014 року випуску з об`ємом двигуна 3000 куб. см., автоматичною коробкою передач, пробігом 50.000 км. становить 779.908,14 грн. Відповідачем заперечень щодо вказаного доказу не висловлено.

Також представником позивача до матеріалів судової справи додано відповідь Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на адвокатський запит від 16.01.2017 №16/01/17-1, до якого долучено роздруківку з сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відповідно до якої середньоринкова вартість автомобіля Mercedes-Benz GLE-Series, 2014 року випуску з об`ємом двигуна 3000 куб. см., автоматичною коробкою передач, пробігом 50.000 км. становить 729.854,33 грн.

Отже, встановлені обставини свідчать, що Мінекономрозвитку як орган, який відповідно до абзацу другого підпункту 267.2.1 пункт 267.2 статті 267 ПК України та пункту 13 "Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів" уповноважений визначати середньоринкову вартість автомобіля, станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 24.06.2016 №20527-13, подав до Державної фіскальної служби України інформацію, яка не відносила автомобіль позивача до автомобілів, середньориноква вартість яких становила понад 1.035.000,00 грн.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами представника позивача щодо неналежності автомобіля, власником якого в 2016 році була ОСОБА_1 , до об`єктів оподаткування транспортним податком станом 24.06.2016, коли було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Відтак позовні вимоги є обґрунтованими, тому податкове повідомлення-рішення від 24.06.2016 №20527-13 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Задовольняючи позовні вимоги, судом враховано, що представником відповідача не надано доказів, які б підтверджували, що станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення існувала інформація Мінекономрозвитку, яка б відносила до об`єктів оподаткування транспортним податком автомобіль позивача, в тому числі в базах даних податкового органу. Заяв про неможливість подання таких доказів або клопотань про їх витребування заявлено не було.

Щодо доводів представника позивача про те, що рішення Київської міської ради від 11.02.2016 №103/103, яким змінено положення про транспортний податок прийнято після 15.07.2015, тому відповідач може його застосувати лише в 2017 році, то суд керується практикою Верховного Суду, за якою в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, відтак твердження що положення щодо транспортного податку мають застосовуватись контролюючим органом не раніше 2017 року є безпідставним (наприклад, постанова Верховного Суду від 06.03.2020 справа №826/19397/16).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за майнову вимогу в розмірі 551,20 грн. (квитанція від 31.10.2016 №50919).

Отже, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24 червня 2016 року №20527-13.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. (п`ятсот п`ятдесят одна гривня 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець