Рішення № 88549613, 02.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2020 року м. Київ № 826/1030/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києвідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл"прозастосування заходів реагування, за участю:

представника позивача - Сікачова Юрія Сргійовича (дов. від 16.01.2018 № 12),

представника відповідача - Берднікова Маріса Сергійовича (дов. від 14.03.2013 № 65/1/1398)

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл", в якому просить застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації автозаправної станції, розташованої за адресою: вул. Залізничне шосе, 1-а у Печерському районі міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час здійснення перевірки додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було встановлено, що експлуатація АЗС, яка розташована за адресою м. Київ, вул. Залізничне шосе, 1-а здійснюється з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, подав письмові заперечення в яких зазначив про те, що ним усунуто майже всі порушення правил та норм пожежної та техногенної безпеки факт наявності яких було встановлено на АЗС, яка розташована за адресою м. Київ, вул. Залізничне шосе, 1-а, а три порушення які усунуто не було не створюють загрози життю та здоров`ю людей.

У судовому засіданні суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження. Під час розгляду справи, судом встановлено наступне.

У період з 15.12.2017 по 21.12.2017 Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві проведено перевірку додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки приміщення та території АЗС ТОВ "Глуско Рітейл" по вул. Залізничне шосе 1-а в м. Києві, за результатами якої складено акт № 218, яким встановлено, що експлуатація приміщення за вказаними адресами здійснюється з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, а саме встановлено допущення 10 порушень.

Вважаючи, що встановлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до суду з даним позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації автозаправної станції Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" розташованої за адресою вулю Залізничне шосе, 1-а у Печерському районі міста Києва.

В період з 05.06.2018 по 18.06.2019 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві проведена позапланова перевірка щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки приміщення та території АЗС ТОВ "Глуско Рітейл" по вул. Залізничне шосе 1-а, в м. Києві за результатами якої складено акт № 187, яким встановлено, що експлуатація приміщення за вказаними адресами здійснюється з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, а саме встановлено допущення 3 порушення, які полягають в наступному:

- не забезпечено протипожежну відстань від АГЗП до паркових насаджень відповідно до п. 8142 ДБН В.2.5-20-2001;

- не забезпечено протипожежну відстань від резервуарів АГЗП до операторської відповідно до п. 8.151, табл. 21-б ДБН В.2.5-20-2001;

- АГЗП не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Пунктом 12 частини першої статі 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначені в статті 70 Кодексу цивільного захисту України.

Частиною сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже, за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва орган державного нагляду звертається з позовом до адміністративного суду, а у разі необхідності вжиття інших заходів реагування (тобто не зупинення роботи) орган державного нагляду складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, оскільки позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки), з огляду на що захід реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень суб`єкта господарювання до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Позивач, як на підставу для звернення до суду посилався на факт встановлення актом від 21.12.2017 № 218 допущення відповідачем 10 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки на АЗС по вул. Залізничне шосе 1-а в м. Києві.

Встановлені порушення були частково усунуті відповідачем та в період з 05.06.2018 по 18.06.2018 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві проведена позапланова перевірка щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки приміщення та території АЗС по вул. Залізничне шосе 1-а, в м. Києві за результатами якої складено акт № 187, яким встановлено, що експлуатація приміщення за вказаними адресами здійснюється з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, а саме встановлено допущення 3 порушення, які полягають в наступному:

- не забезпечено протипожежну відстань від АГЗП до паркових насаджень відповідно до п.8.142 ДБН В.2.5-20-2001;

- не забезпечено протипожежну відстань від резервуарів АГЗП до операторської відповідно до п. 8.151, табл. 21-б ДБН В.2.5-20-2001;

- АГЗП не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Позивач зазначаючи в актах від 21.12.2017 № 218 та від 18.06.2018 № 187 про допущення відповідачем порушення вимог ДБН В.2.5-20-2001 в частині не забезпечення протипожежної відстані від АГЗП до паркових насаджень та від резервуарів АГЗП до операторської, водночас не зазначає яка відстань наявна, при цьому на доданих до акту від 21.12.2017 № 218 фотоматеріалах відсутні, як відмітки згідно яких було б можливо встановити відповідні відстані, так і відмітки які б свідчили про здійснення їх заміру. Доказів з яких можливо було встановити відстані від АГЗП до паркових насаджень та від резервуарів АГЗП до операторської, крім фотоматеріалів, які є додаткам до акту від 2.12.2017 № 218 позивачем суду надано не було.

При цьому факт того, що АЗС по вул. Залізничне шосе 1-а, в м. Києві було належним чином прийнято в експлуатацію позивачем не заперечується, та підтверджується наданими відповідачем суду документами.

Також суд звертає увагу на те, що позивачем не наведено обґрунтування щодо того, яким чином наявна відстань від АГЗП до паркових насаджень та від резервуарів АГЗП до операторської створює безпосередню реальну загрозу життю та здоров`ю людей, у той час, як припущення щодо можливості того, що вогнище може перекинутися, що сприятиме поширенню пожежі, також належним чином не обґрунтовано.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено не тільки факт того, що не забезпечення протипожежної відстані від АГЗП до паркових насаджень та від резервуарів АГЗП до операторської може створювати реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а й наявність відповідного факту.

Щодо встановлення факту того, що АГЗП не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 53 Кодексу цивільного захисту України об`єкти підвищеної небезпеки обладнуються вищевказаними системами відповідно до правил їх улаштування, експлуатації та технічного обслуговування, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Разом з тим, відповідно до наказу Міністерства з надзвичайних ситуацій від 03.08.2011 №793 «Про внесення змін до наказу від 15.05.2006 №288 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2011 за №977/19715 «Про затвердження правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» із переліку об`єктів, які повинні обладнуватися зазначеними системами АЗС виключено. Інші правила, які були б затверджені центральним органом державної влади у сфері цивільного захисту щодо улаштування, експлуатації та технічного обслуговування АЗС зазначеними системами відсутні.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 166-р скасовано як такий, що втратили актуальність та встановлюють регуляторні бар`єри, наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.05.2006 № 288 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2006 за № 785/12659.

За таких обставин, у діючому законодавстві відсутні вимоги щодо обладнання АЗС автоматизованими системами раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення

З огляду на зазначене враховуючи те, що відповідно до акту від 18.06.2018 № 187 відповідачем усунуто 7 порушень встановлених актом 21.12.2017, наявність двох з трьох порушень та факт їх загрози життю та здоров`ю людей позивачем не доведено, а також те, що у діючому законодавстві відсутні вимоги щодо обладнання АЗС автоматизованими системами раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, а також враховуючи те, що зупинення експлуатації приміщень суб`єкта господарювання до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом реагування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 11, код ЄДРПОУ 24812228) про застосування заходів реалгування - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов