Рішення № 88549568, 02.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2020 року місто Київ №640/1004/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Артеменко В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доВідділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови від 19.11.2019 у ВП№51595288, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Київ з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору від 19.11.2019 в рамках ВП№51595288.

Позовні вимоги мотивовано тим, що постанова Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 19.11.2019 в рамках ВП№51595288 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 436 909,53 грн. є незаконною та підлягає скасуванню. Позивачем зазначено, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області 06.12.2019 в рамках ВП№60821830 винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця у тій же самій сумі, що й у постанові Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 19.11.2019 в рамках ВП№51595288 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 436 909,53 грн. Так, позивачем наголошено на тому, що наявність двох постанов про стягнення виконавчого збору та основної винагороди приватного виконавця свідчить про подвійне стягнення коштів з виконання одного й того ж виконавчого документу. При цьому, відповідно до приписів статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» стягненню з боржника підлягає лише або виконавчий збір або основна винагорода приватного виконавця, подвійне стягнення вказаних коштів виконавчого провадження не допускається.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 позовну заяву в адміністративній справі №640/1004/20 залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/1004/20, з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено справу до судового розгляду, зобов`язано відповідача надати суду належним чином завірені матеріали виконавчого провадження ВП№51595288 та запропоновано відповідачу у встановлені судом строки надати відзив на позовну заяву.

Відповідачем на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №640/1004/20 надано належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП№51595288 та відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позовну заяву безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Так, відповідачем вказано на те, що 09.10.2019 на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшла заява представника стягувача про повернення виконавчого документа без виконання на підставі частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в рамках ВП№51595288 19.11.2019 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 436 909,53 грн. та 19.11.2019 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, зазначених у заяві стягувача. Відповідачем наголошено на тому, що державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника в межах приписів, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що у разі, якщо б стягувач повторно не звернувся за виконанням даного виконавчого листа до приватного виконавця, оскаржувана постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 19.11.2019 в рамках ВП№51595288 була би правомірною і не призвела б до порушення прав позивача. Разом з тим, оскільки приватним виконавцем відкрите нове виконавче провадження та з урахуванням того, що станом на дату отримання виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області від 14.06.2016 у справі №363/156/16-ц виконавчий збір не сплачено, приватний виконавець має право на отримання основної винагороди в разі виконання рішення суду відповідно до приписів пункту 5 частини п`ятої та частини восьмої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

На виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебувало виконавче провадження ВП№51595288 з примусового виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області від 14.06.2016 у справі №363/156/16-ц щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 26.12.2006 №41321 належного ОСОБА_1 майна в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» по кредитному договору від 26.12.2006 №11105190000 в сумі 140 223,36 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку становить 3 593 903,40 грн. та 775 191,94 грн.

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області 19.11.2019 прийнято постанову ВП№51595288 про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження №53522371, яке веде Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

У зв`язку з надходженням заяви від стягувача - Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про повернення виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області від 14.06.2016 у справі №363/156/16-ц, відповідачем на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» 19.11.2019 в межах ВП№51595288 прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

В той же час, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, 19.11.2019 в рамках виконавчого провадження ВП№51595288 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 436 909,53 грн.

На підставі вказаної постанови про стягнення виконавчого збору від 19.11.2019 ВП№51595288, Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відкрито нове виконавче провадження №60698211, в рамках якого 03.12.2019 було винесено постанову про арешт коштів боржника.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, 10.01.2020 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №60362110 відносно ОСОБА_1 , яке перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Київської області, представником позивача виявлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області наявне виконавче провадження ВП№60821830, яке відкрите на виконання виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області від 14.06.2016 у справі №363/156/16-ц, який був повернутий стягувачу в рамках ВП№51595288 та повторно пред`явлений до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Київської області. Також, представнику позивача стало відомо, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області винесено постанову від 06.12.2019 у ВП№60821830 про стягнення з ОСОБА_1 основаної винагороди приватного виконавця у сумі 436 909,53 грн.

Позивач, вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору від 19.11.2019 ВП№51595288 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статі 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за заявою стягувача виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Пунктом 5 частини п`ятою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий збір не стягується разі виконання рішення приватним виконавцем.

Відповідно до частини восьмої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

З матеріалів справи вбачається, що стягувачем - Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» подано заяву в порядку визначеному пунктом 1 частини першою статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.

На підставі вказаної заяви, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, 19.11.2019 в рамках виконавчого провадження ВП№551595288 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та постанову про стягнення виконавчого збору від 19.11.2019 ВП№51595288, відповідно до якої, з божника - ОСОБА_1 постановлено стягнути виконавчий збір у розмірі 436 909,53 грн.

Пунктом 5 частини п`ятою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий збір не стягується разі виконання рішення приватним виконавцем.

Відповідно до частини восьмої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

За посиланням позивача, що не спростовано відповідачем, на момент повернення виконавчого документа стягувачу - Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» без виконання, Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київські області не було проведено стягнення виконавчого збору з боржника - ОСОБА_1 , а рішення Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/156/16-ц не виконано, та на разі виконавчий документ знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області в рамках ВП№60821830, яким винесено постанову від 06.12.2019 ВП№60821830 про стягнення з ОСОБА_1 основаної винагороди приватного виконавця у сумі 436 909,53 грн.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що частиною третьою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відтак, на виконання приписів, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в рамках ВП№51595288 19.11.2019 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 436 909,53 грн.

Разом з тим, з огляду на те, що виконавче провадження ВП№51595288, яке перебувало на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та виконавче провадження ВП№60698211, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області відкривалися на виконання одного і того ж виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області від 14.06.2016 у справі №363/156/16-ц, є не можливим подвійне стягнення виконавчого збору по одному виконавчому документу, з одного і того ж боржника - ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене, суд вбачає підстави для скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про стягнення виконавчого збору від 19.11.2019 ВП№51595288.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про стягнення виконавчого збору від 19.11.2019 ВП№51595288.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 15, код ЄДРПОУ 34481907) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 4 369,10 грн. (чотири тисячі триста шістдесят дев`ять гривень десять копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.