Рішення № 88549140, 02.04.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/486/20

02 квітня 2020 року м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі: судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача Приватного підприємства «Режанс Полісаж» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Режанс Полісаж» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Режанс Полісаж» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 189779,65 грн та пені у розмірі 30765,01 грн, а всього 220544,66 грн.

Рішенням суду від 17.03.2020 у позові відмовлено.

20.03.2020 до суду надійшла заява представника відповідача про стягнення з позивача витрат, понесених підприємством, на професійну правничу допомогу.

Рішення суду від 17.03.2020 у цій справі ухвалене у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, а тому ухвалою суду від 23.03.2020 на підставі частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) призначено розгляд заяви представника відповідача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 02.04.2020.

Заява обґрунтована тим, що відповідач поніс судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу на суму 12425,00 грн, розмір яких співмірний з складністю справи, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову і важливим значенням справи для підприємства, а оскільки в позові відмовлено, то є підстави для стягнення таких витрат з позивача (а.с.117-118).

25.03.2020 до суду надійшов лист позивача, у якому останній зазначив, що є бюджетною установою, фінансується з Державного бюджету України, кошторисом видатків кошти на такі цілі не передбачені, а тому вважає, що стягнення витрат Приватного підприємства «Режанс Полісаж» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є неможливим.

Клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до суду не надходило.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.

03.03.2020 укладено договір про надання правової допомоги між адвокатом Боднарчуком Т.Д. та Приватним підприємством «Режанс Полісаж» (Клієнт), згідно з пунктом 1.1 якого предметом договору є надання адвокатом правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язаними зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції (а.с.99).

Пунктом 2.1.2 визначено обов`язок адвоката, серед іншого, представляти права і законні інтереси Клієнта в усіх судах (загальних та/або спеціальних) першої, апеляційної та касаційної інстанцій, здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами договору.

Згідно з пунктом 4.1 договору гонорар адвоката складає 12425,00 грн.

На підтвердження понесених витрат представником відповідача до відзиву на позов надано суду, крім договору, копії платіжних доручень від 05.03.2020 №13825 на суму 10002,12 грн з призначенням платежу: «авансова проплата згідно з договором, поповнення рахунку Боднарчук Т.Д. », від 05.03.2020 №13824 та №13827 на суму 186,38 грн та 2236,50 грн відповідно про сплату військового збору та ПДФО із доходу Боднарчука Т.Д. (а.с.100).

До заяви про стягнення витрат на правничу допомогу від 20.03.2020 долучено:

1. розрахунок витрат, до якого включено такі надані послуги (виконані роботи):

правовий аналіз правовідносин сторін у справі, вивчення документів, нормативної бази, судової практики - 5 годин, сума 4225,00 грн з розрахунку 845,00 грн за годину,

формування та узгодження з клієнтом правової позиції - 4 години, сума 3200,00 грн з розрахунку 800,00 грн за годину,

підготовка відзиву з додатками - 5 годин, сума 5000,00 грн з розрахунку 1000,00 за годину (а.с.119);

2. акт приймання-передачі наданих послуг на суму 12425,00 грн (а.с.120).

Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Згідно з частинами п`ятою, сьомою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За приписами частини п`ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У цій справі представник відповідача одночасно з відзивом на позов подав частину доказів на підтвердження понесених судових витрати, які були наявні станом на дату подання заяви по суті, а з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу подав відповідний розрахунок та акт приймання-передачі наданих послуг від 17.03.2020. Поважність причин неможливості подання розрахунку суми судових витрат до ухвалення рішення у справі (до 17.03.2020) представником відповідача необґрунтовано. Із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої додані інші докази на підтвердження цих витрат, представник відповідача звернувся до суду 20.03.2020, тобто з дотриманням п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду, а рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 питання щодо розподілу судових витрат не було вирішено. З огляду на наведене, необхідно ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати.

Аналіз наведених вище положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 05.07.2012, № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Частина перша статті 19 цього ж Закону визначає, що видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268).

У цій справі суд вважає, що заява відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд виходить із положень договору про надання правової допомоги від 03.03.2020, в умовах якого не вказано про оплатність послуг з «правового аналізу правовідносин сторін у справі, вивчення документів, нормативної бази, судової практики», «формування та узгодження з клієнтом правової позиції», такі послуги не є видами адвокатських послуг у розумінні статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також суд зазначає, що така послуга як формування правової позиції фактично дублює іншу послугу - підготовка відзиву на позов. Відтак, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачем безпідставно включено послуги щодо «правового аналізу правовідносин сторін у справі, вивчення документів, нормативної бази, судової практики», «формування та узгодження з клієнтом правової позиції», витрати на які не підлягають стягненню з суб`єкта владних повноважень.

Щодо виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом по складанню відзиву на позов, то суд зауважує, що ця справа є справою незначної складності, щодо розгляду та вирішення подібних справ вже склалась усталена практика, яка викладена у постановах Верховного Суду, на яку й посилається відповідач, підготовка відзиву на позов у даній справі не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, а тому суд вважає, що час який адвокат зазначив як витрачений для складання тексту заяви по суті з додатками (5 години) є значно перебільшеним. Також суд звертає увагу, що збирання доказів по справі також не вимагало додаткової роботи та надмірних зусиль, оскільки долучена копія відповіді Тернопільського міськрайонного центу зайнятості від 30.01.2020 отримана підприємством самостійно, задовго до розгляду справи у суді, а інші докази - це роздруківки з мережі Інтернет та друкованих видань з опублікованими оголошеннями про запрошення підприємством працівників на роботу.

Поданий розрахунок суми судових витрат не узгоджується з умовами договору, яким визначено фіксований розмір гонорару, а у розрахунку проведено обчислення витрат за кожен з видів робіт виходячи з затраченого часу, при цьому визначено у всіх випадках різну вартість робіт за годину роботи від 800,00 до 1000,00 грн.

Отже, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, заява про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню частково, оскільки розмір витрат є завищеним та надмірним, неспівмірним з складністю справи, обсягом виконаної роботи, ціною позову, на користь відповідача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 243, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника Приватного підприємства «Режанс Полісаж» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з бюджетних асигнувань Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на користь Приватного підприємства «Режанс Полісаж» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 коп).

У задоволенні стягнення решти суми відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вулиця Грушевського, 8, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46021, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14032334).

Відповідач: Приватне підприємство «Режанс Полісаж» (вулиця Д.Лук`яновича, 12, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46011, реєстраційний номер облікової картки платника податків 37894502).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 02.04.2020.

Суддя Чепенюк О.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Чепенюк О.В.