Рішення № 88548771, 02.04.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 500/2705/19

РІШЕННЯ

іменем України

02 квітня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тернопільської митниці ДФС, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/002424/2 від 04.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що придбав в Німеччині легковий автомобіль марки "MERSEDES-BENZ" модель "B-180", номер кузова НОМЕР_1 , 2011 року випуску та сплатив за нього 2000 Євро, що підтверджується квитанцією №351 від 24.10.2019 та подав до Тернопільської митниці ДФС декларацію №UA403030/2019/020005, якою було задекларовано для митного оформлення автомобіль легковий марки "MERSEDES-BENZ" модель "B-180",

Тернопільською митницею ДФС була надана картка відмови в прийнятті митної декларації № UA403030/2019/01534, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) автомобіля та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 04.11.2019 №403000/2019/002424/2, відповідно до якого було скориговано митну вартість автомобіля з 2000 Євро до 3350 Євро.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення, оскільки вважає, що подав усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Крім того, декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтверджено та обґрунтовано документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, транспортні витрати.

20.12.2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що до митного оформлення уповноваженою особою позивача надано документи, які не повністю підтверджують заявлену вартість автомобіля. Такі обставини виключали можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта додаткові документи та відомості. Надані декларантом додаткові документи, виявлену розбіжність не усунули, тому відповідно до частини 6 статті 54 МКУ Тернопільської митниці ДФС винесено рішення про коригування митної вартості від 04.11.2019 №UA403000/2019/002424/2.

За результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний (резервний) метод та митну вартість товару скориговано з 2000 Євро до 3350 Євро.

Вважаючи рішення Тернопільської митниці ДФС правомірним, просили відмовити в задоволенні позову.

До суду 13.01.2020 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає помилковим висновок митниці про неможливість ідентифікування платіжного доручення з поставкою оцінюваного товару, оскільки сплата за автомобіль здійснена відповідно до умов договору купівлі-продажу від 24.10.2019, на якому є відмітка про сплату готівкою.

Позивач у судове засіданні не з`явився, просив розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно, належним чином, причини неявки суду не повідомив.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Протокольною ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 задоволено клопотання позивача про уточнення позовних вимог.

Протокольною ухвалою Тернопільський окружний адміністративний суд замінив Тернопільську митницю ДФС на її правонаступника Галицьку митницю Держмитслужби.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 адміністративну справу №500/2705/19 за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення передано на розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.03.2020 прийнято справу до провадження та призначено судове засідання на 18.03.2020 о 10:30.

Ухвалою від 18.03.2020 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження без участі сторін.

ІІІ.ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 придбав в Німеччині легковий автомобіль марки "MERSEDES-BENZ" модель "B-180", номер кузова НОМЕР_1 , 2011 року випуску. Відповідно до квитанції №351 від 24.10.2019 позивач сплатив за нього 2000 Євро.

31.10.2019 уповноваженою особою позивача - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано до Тернопільської митниці ДФС декларацію №UA403030/2019/020005, якою було задекларовано для митного оформлення автомобіль легковий марки "MERSEDES-BENZ" модель "B-180".

Декларантом було визначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) в розмірі 2000 Євро, що у національній валюті України становить: 55519,83 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано, наступні документи:

- декларація про походження товару від 29.09.2011 №DX396020

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів UА20903/2019/89934 від 26.10.2019;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 29.09.2011;

- некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) від 24.10.2019;

- внутрішній договір (контракт) доручення НОА 560582 від 18.10.2019;

- договір про надання послуг митного брокера №МБП-1 від 01.10.2019;

- паспорт громадянина України НОМЕР_3 від 03.02.2006;

- платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів №0.0.1505179261.1 від 25.10.2019;

- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.009.165029-19 від 30.10.2019;

- паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_5 від 26/04/2019;

Додатково на вимогу митниці уповноваженою особою декларанта надано:

- копія митної декларації країни відправлення №19PL402010Е1233041 від 25.10.2019;

- квитанція №351 від 24.10.2019.

Тернопільською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 04.11.2019 №403000/2019/002424/2, відповідно до якого було скориговано митну вартість автомобіля з 2000 Євро до 3350 Євро.

Не погоджуючись із вказаними рішення Тернопільської митниці ДФС, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частиною першою статті 51 та частиною першою статті 52 Митного кодексу України (далі - МК України) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим силу частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановив суд, декларант надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МК України.

Крім того, декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтверджено та обґрунтовано документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар.

Жодних розбіжностей у документах поданих для митного оформлення не було.

Відповідач під час декларування спірного товару не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані декларантом при митному оформленні транспортного засобу, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною 2 статті 5 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що у наданому позивачем платіжному документі, а саме в квитанції №351 від 24.10.2019 відсутнє посилання на Договір купівлі-продажу від 24.10.2019, що не дозволяє ідентифікувати платіжне доручення / платіжний документ з поставкою оцінюваного товару з наступних підчтав.

Оскільки, сплата за автомобіль здійснена готівкою відповідно до умов Договору купівлі-продажу від 24.10.2019, на примірнику якого зазначено номер рахунку-фактури 000351 та є відмітка про сплату готівкою.

Більш того, даний висновок відповідача суперечить положенням пункту 5 частини 2 статті 53 МК України, адже в квитанції №351 від 24.10.2019 року в наявності є всі реквізити для ідентифікації ввезеного товару, передбаченого умовами Договору купівлі-продажу від 24.10.2019, а саме:

- ідентифікаційні дані щодо продавця компанії "Автомобілі Швейцер";

- дані щодо покупця;

- ціна: 2000,00 (Дві тисячі) Євро (вкл. ПДВ 319,33);

- місце та дата;

- номер квитанції №351 відповідає номеру договору;

- предметом Договору купівлі-продажу зазначено Автомобіль МЕРSEDES-BENZ В180, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

- в квитанції зазначено, що плата проведена за МЕРSEDES-BENZ В180, НОМЕР_1 .

За таких обставин, ідентифікація ввезеного автомобіля, додаткового підтвердження не потребує.

Суд також зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.

Отже, як встановив суд, позивач - декларант фактично сплатив за автомобіль - 2000 Євро, що підтверджується відповідними письмовими доказами, які були подані митниці та копії, яких додаються до позовної заяви.

Факт наявності у позивача автомобіля, а також квитанції про сплату вартості автомобіля №351 від 24.10.2019, свідчать про повну сплату вартості автомобіля за ціною 2000,00 Євро.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що вказані декларантом відомості підтверджені документально, а їх достовірність не спростована відомостями від уповноважених органів, зокрема, що видані позивачу документи є фіктивними.

Таким чином, відповідач безпідставно визначив митну вартість імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав. Отже, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/002424/2 від 04.11.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 квітня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Відповідач:Галицька митниця Держмитслужби (вул. Костюшка, 1, Львів, 79000 , код ЄДРПОУ - 43348711)

Головуючий суддя Д.Д. Гнап