
Справа № 520/3631/2020
Україна
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
"02" квітня 2020 р. м. ХарківCуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд 1. Визнати протиправними дії ГУ ДПС у Харківській області щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). 2. Визнати протиправним рішення ГУ ДФС у Харківській області №0027475706 від 20.03.2019 року про застосування штрафних санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області №0027475706 від 20.03.2019 року про застосування штрафних санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. 3. Зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області відкоригувати загальну суму заборгованості за платежем єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом її зменшення на суму заборгованості, яка виникла на підставі протиправного рішення ГУ ДПС у Харківській області шодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та внести відповідні зміни про це до інформаційної системи органу доходів і зборів стосовно ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), в тому числі інтегрованої картки платника податків, облікової картки платника єдиного соціального внеску:
4. Стягнути з ГУ ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань виграти по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у розмірі 3 183, 20 (три тисячі сто вісімдесят три гривні двадцять копійок).
Ухвалою суду від 17.03.2020 року зазначена позовна заява була залишена без руху та надано строк десять днів з моменту отримання ухвали на усунення недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
На зазначену ухвалу позивачем 31.03.2020 було надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій позивач зазначив, що у відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, у урахуванням чого, він подав позовну заяву до суду 16.03.2020 року, позивачем зазначено, що ним було використано адміністративний порядок порядок вирішення спору, саме тому строк звернення до адміністративного суду складає 3 місяці від дня вручення йому рішення за результатами розгляду скарги на рішення про залишення скарги без розгляду від 25.10.2019 року.
Обґрунтовуючи зазначену заяву позивач також вказав, що вказане рішення про залишення скарги без розгляду від 25.10.2019 року по суті є відповіддю на заяву від 18.09.2019 року до ДПС України про зняття нарахованих штрафних санкцій та пені за період з 28.01.2015 по 17.10.2017 рок у зв`язку з помилковим нарахуванням ЄСВ, а не на подану скаргу. Крім того, позивач вказав, що жодної скарги за весь період часу спроб досудового врегулювання спору ним подано не було. Вирішуючи питання реальності усунення заявником недоліків в оформленні позову, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Частиною 1 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на положення частини другої статті 122 КАС України, суд дійшов висновку, що позивач мав право оскаржити рішення відповідача протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про порушення його прав.
Натомість, позивач звернувся з зазначеним адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду 16.03.2020 року, тобто понад сім місяців після того, як позивач дізнався про нарахування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску, а отже з пропуском 6-ти місячного строку звернення до суду.
В заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем зазначено, що про існування рішення ГУ ДФС у Харківській області №0027475706 від 20.03.2019 року дізнався зі змісту рішення про залишення скарги без розгляду від 25.10.2019 року.
Проте, суд зазначає, що підстави для поновлення пропущеного строку відсутні, оскільки для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто строк звернення до суду обраховується з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що про порушення свого права позивач дізнався 13.08.2019 року з особистого кабінету платника податків, відповідно до якого, з`явилась інформація про нарахування йому штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску в період з 28.01.2015 року по 17.10.2017 рік, що ним особисто було зазначено в позовній заяві, а отже його посилання що про спірне рішення він дізнався зі змісту рішення про залишення скарги без розгляду від 25.10.2019 року, суд вважає необґрунтованим, оскільки періоди з 28.01.2015 року по 17.10.2017 рік співпадають з періодами зазначеними в оскаржуваному рішенні.
Верховний Суд у постанові від 21 червня 2018 р. (справа № 820/1667/16) зазначив про те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, ні у позовній заяві, ні у клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач не заперечує того факту, що йому було відомо про нарахування суми ЄСВ у розмірі 5071,80 гривень. Зазначаючи про причини пропуску строку звернення до суду, позивач вказує про намагання упродовж тривалого періоду вирішувати спірні питання з відповідачем у позасудовий спосіб, а також намагання самостійно отримати копію рішення яким було нараховано ЄСВ. Суд зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Той факт, що позивач тривалий час вирішував на свій розсуд із відповідачем спірні питання у порядку досудового врегулювання спору, є його власним волевиявленням і судом не визнається поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Оцінюючи поважність цієї причини, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №357/6560/17.
З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що станом на 02.04.2020 року позивач не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачеві разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Спірідонов М.О.
Судове рішення № 88548657, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 02.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/3631/2020. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: