Рішення № 88548150, 02.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/940/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови від 24 грудня 2019 року ВП № 58975996 про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - позивач) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якій позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 11 березня 2020 року № 1200-010702-7/4858 (арк. спр. 24-26) просить визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 24 грудня 2019 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні ВП № 58975996.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28 жовтня 2019 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області відкрито виконавче провадження ВП № 58975996 з примусового виконання виконавчого листа № 812/1096/18, виданого Луганським окружним адміністративним 25 березня 2019 року, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити виплату пенсії, зокрема, ОСОБА_1 з моменту її припинення на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Станично-Луганської районної державної адміністрації від 18 січня 2018 року № 130.

Листом від 04 листопада 2019 року № 16479/03-01 позивачем надано Управлінню державної виконавчої служби пояснення щодо виконання судового рішення по справі № 812/1096/18 (ВП № 58975996).

16 серпня 2018 року Луганським окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі № 812/1096/18, яким Головне управління зобов`язано поновити виплату пенсії, зокрема, ОСОБА_1 з моменту її припинення на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Станично-Луганської районної державної адміністрації від 18 січня 2018 року № 130. На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року у справі № 812/1096/18 Управлінням пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту її припинення. Суму пенсійних коштів за період з 01 березня 2018 року по 31 січня 2019 року в сумі 36994,54 грн обліковано в управлінні та буде виплачено на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 788), суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Втім, постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Віхлініним Д.В. від 24 грудня 2019 року ВП № 58975996 на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання судового рішення по справі № 812/1096/18 на користь держави в розмірі 5100,00 грн.

З аналізу положень статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що в резолютивній частині рішення суду не зазначено порядку і способу виконання цього рішення, не йдеться про одноразову виплату (стягнення) заборгованості з пенсії, причини невиконання позивачем судового рішення є поважними, а тому в межах спірних правовідносин відсутні підстави для накладення штрафу. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

З урахуванням викладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) адміністративний позов не визнав, про що 01 квітня 2020 року за вхідним реєстраційним № 12822/2020 подав відзив на позовну заяву від 01 квітня 2020 року за № 7346, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю (арк. спр. 108-113).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 25 березня 2019 року у справі № 812/1096/18, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити виплату пенсії, зокрема, ОСОБА_1 з моменту її припинення на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Станично-Луганської районної державної адміністрації від 18 січня 2018 року № 130.

24 квітня 2019 року державним виконавцем, керуючись вимогами статей 3, 4, 24, 25 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано постанову сторонам виконавчого провадження.

З відповіді боржника від 30 травня 2019 року встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області поновлено виплату пенсії на користь ОСОБА_1 з моменту її припинення. Сума пенсійних коштів у сумі 36994,54 грн за період з 01 березня 2018 року по 31 січня 2019 року нарахована та обліковується в головному управлінні та буде виплачена після затвердження окремого порядку Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365» від 25 квітня 2018 року № 335).

10 червня 2019 року державним виконавцем, керуючись вимогами пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

23 жовтня 2019 року постановою начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області визнано дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області такими, що здійснені з порушенням вимог статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», та зобов`язано державного виконавця скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 10 червня 2019 року.

28 жовтня 2019 року державним виконавцем, керуючись статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.

З відповіді боржника від 04 листопада 2019 року встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області поновлено виплату пенсії на користь ОСОБА_1 з моменту її припинення. Сума пенсійних коштів у сумі 36994,54 грн за період з 01 березня 2018 року по 31 січня 2019 року обліковується в головному управлінні та буде виплачено на умовах окремого порядку визначеного Кабінетом Міністрів України. На сьогодні Міністерством соціальної політики України погоджено розроблений Пенсійним фондом України проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», яким буде врегульовано питання отримання внутрішньо переміщеними особами сум минулих періодів. Після погодження нормативно-правового акта заінтересованими центральними органами виконавчої влади та проведення правової експертизи, в установленому порядку його буде внесено на розгляд Уряду.

Державним виконавцем, відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду та попереджено про наслідки невиконання рішення суду.

24 грудня 2019 року державним виконавцем відповідно до статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн. Копію постанови направлено боржнику для виконання.

Таким чином, відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області фінансування не доведена документально, не надано доказів вчинення будь-яких дій на отримання фінансування для виконання судового рішення на момент накладення штрафу на боржника. Крім того, позивачем пропущено строк на оскарження постанови про накладення штрафу.

Відповідно до частин першої, другої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону України "Про виконавче провадження", перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу до судового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на. роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі. 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Приписами абзацу другого пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, визначено, що управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 3, 5, 8 пункту 4 вказаного Положення).

Таким чином, позивачем не було вжито всіх можливих та необхідних заходів для виконання судового рішення в повному обсязі.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що жодних законних підстав для задоволення позову не існує.

Ухвалою суду від 06 березня 2020 року позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишено без руху (арк. спр. 17-19).

Ухвалою від 23 березня 2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 31 березня 2020 року о 15 год. 00 хв. із зазначенням, що справа розглядатиметься з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтями 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинтсва України (далі - КАС України) (арк. спр. 35-37).

Ухвалою від 31 березня 2020 року замінено неналежного відповідача - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на належного відповідача - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22); відкладено судове засідання до 02 квітня 2020 року до 15 год. 00 хв. (арк. спр. 101-102).

У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином в порядку, визначеному статтею 268 КАС України (арк. спр. 103, 104, 105, 106). Позивач в уточненій позовній заяві від 11 березня 2020 року № 1200-010702-7/4858 просив розглянути справу за відсутності його представника (арк. спр. 24-26). У відзиві на позовну заяву від 01 квітня 2020 року № 7346 представник відповідача просив розглянути справу за його відсутності (арк. спр. 108-113).

Частиною четвертою статті 287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (частина третя статті 287 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина друга статті 268 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року у справі № 812/1096/18, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, з урахуванням ухвал про виправлення описок від 25 лютого 2019 року та від 06 березня 2019 року, серед іншого адміністративний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії задоволено (арк. спр. 45-54, 55-63, 64, 65):

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Станично-Луганської районної державної адміністрації від 18 січня 2018 року № 130;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити виплату пенсії ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 з моменту її припинення на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Станично-Луганської районної державної адміністрації від 18 січня 2018 року № 130.

25 березня 2019 року ОСОБА_1 за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року у справі № 812/1096/18, яке набрало законної сили 11 грудня 2018 року та підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», видано виконавчий лист (арк. спр. 74-75, 116-117).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 15 квітня 2019 року постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 24 квітня 2019 року ВП № 58975996 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 25 березня 2019 року у справі № 812/1096/18, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити виплату пенсії ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 з моменту її припинення на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Станично-Луганської районної державної адміністрації від 18 січня 2018 року № 130 (арк. спр. 5, 43-44, 72-73, 77, 114-115, 119).

На виконання постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 24 квітня 2019 року ВП № 58975996 про відкриття виконавчого провадження Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 30 травня 2019 року за № 8072/03-01 повідомило, що Управлінням пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту її припинення. Сума пенсійних коштів за період з 01 березня 2018 року по 31 січня 2019 року в сумі 36994,54 грн буде виплачена після затвердження окремого порядку Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365» від 25 квітня 2018 року № 335). Також боржник зазначив, що на сьогодні Міністерством соціальної політики України проводиться робота над підготовкою проєкту нормативно-правового акта щодо внесення змін до постанови № 365 в частині отримання внутрішньо переміщеними особами сум соціальних виплат, які невиплачені за минулий період (арк. спр. 6, 80, 122).

До листа від 30 травня 2019 року за № 8072/03-01 позивачем додано протокол про перерахунок пенсії за пенсійною справою № 101203009781 - МВС від 15 січня 2019 року, яким ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії на виконання рішення суду з 01 лютого 2019 року та здійснено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 101203009781 від 15 січня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 нараховано пенсію за період з березня 2018 року по січень 2019 року в сумі 36994,54 грн (арк. спр. 7, 7 зв., 81, 82, 123, 124).

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 10 червня 2019 року ВП № 58975996 закінчено виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду у добровільному порядку (арк. спр. 43-44, 84, 126).

Постановою начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 23 жовтня 2019 року про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження визнано дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області такими, що здійснені з порушенням вимог статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», та зобов`язано державного виконавця скасувати постанову від 10 червня 2019 року про закінчення виконавчого провадження (арк. спр. 85-86, 127-128).

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 28 жовтня 2019 року ВП № 58975996 відновлено виконавче провадження ВП № 58975996 (арк. спр. 43-44, 88, 130).

На виконання постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 28 жовтня 2019 року ВП № 58975996 про відновлення виконавчого провадження Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 04 листопада 2019 року за № 16479/03-01 повідомило, що Управлінням пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту її припинення. Сума пенсійних коштів за період з 01 березня 2018 року по 31 січня 2019 року в сумі 36994,54 грн буде виплачена після затвердження окремого порядку Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365» від 25 квітня 2018 року № 335). Також в листі зазначено, що на сьогодні Міністерством соціальної політики України погоджено розроблений Пенсійним фондом України проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», яким буде врегульовано питання отримання внутрішньо переміщеними особами сум минулих періодів. Після погодження нормативно-правового акта заінтересованими центральними органами виконавчої влади та проведення правової експертизи, в установленому порядку його буде внесено на розгляд Уряду (арк. спр. 89, 131).

До листа від 04 листопада 2019 року за № 16479/03-01 позивачем додано протокол про перерахунок пенсії за пенсійною справою № 101203009781 - МВС від 15 січня 2019 року, яким ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії на виконання рішення суду з 01 лютого 2019 року та здійснено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 101203009781 від 15 січня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 нараховано пенсію за період з березня 2018 року по січень 2019 року в сумі 36994,54 грн (арк. спр. 90, 91, 132, 133).

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 24 грудня 2019 року ВП № 58975996 за невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф у розмірі 5100,00 грн (арк. спр. 8 зв., 43-44, 93, 135).

На виконання вимог ухвали суду Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 27 березня 2020 року № 1200-010702-7/6175 повідомило суд, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 у справі № 812/1096/18 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області нараховано пенсію ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 січня 2019 року в сумі 36994,54 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії від 15 січня 2019 року. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Відновлення виплати пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 у справі № 812/1096/18, відбулось 15 січня 2019 року, що також підтверджується розпорядженням про перерахунок пенсії від 15 січня 2019 року. Тому суми пенсії ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 січня 2019 року обліковані в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та будуть виплачені на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. На теперішній час такий порядок відсутній. З 01 лютого 2019 року проводиться виплата пенсії ОСОБА_1 . Таким чином, доказом вжитих заходів на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року у справі № 812/1096/18 щодо виплати пенсії є розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії від 15 січня 2019 року та розпорядження про перерахунок пенсії від 15 січня 2019 року, які були додані до позовної заяви (арк. спр. 96-97).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII, у відповідній редакції).

За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.

У спірному виконавчому листі, виданому Луганським окружним адміністративним судом 25 березня 2019 року у справі № 812/1096/18, міститься зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту її припинення на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Станично-Луганської районної державної адміністрації від 18 січня 2018 року № 130.

З огляду на положення статті 55 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зобов`язання поновити виплату пенсії з моменту її припинення за судовим рішенням включає в себе як невід`ємну частину зобов`язання нарахувати та виплатити заборгованість з виплати пенсії, що виникла з моменту припинення виплати пенсії до моменту поновлення виплати пенсії. Тільки після виплати заборгованості з пенсії за минулий період рішення суду про зобов`язання територіального органу Пенсійного фонду України поновити виплату пенсії з моменту її припинення вважається виконаним.

Судом встановлено, що протоколом про перерахунок пенсії за пенсійною справою № 101203009781 - МВС від 15 січня 2019 року, ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії на виконання рішення суду з 01 лютого 2019 року та здійснено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 101203009781 від 15 січня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 нараховано пенсію за період з березня 2018 року по січень 2019 року в сумі 36994,54 грн. При цьому, Головне управління Пенсійного фону України в Луганській області не виплачує ОСОБА_1 пенсію за період з березня 2018 року по січень 2019 року в сумі 36994,54 грн через відсутність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, для виплати внутрішньо переміщеним особам сум соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, з посиланням на положення пункту 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 (у редакції, чинній до 30 серпня 2019 року), та положення абзацу двадцятого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (у редакції, чинній з 30 серпня 2019 року).

З цього приводу суд зазначає таке.

У преамбулі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) зазначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 52 Закону № 2262-ХІІ визначено загальний порядок виплати пенсій, органи, що виплачують пенсії, зокрема:

Пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання (частина перша статті 52 Закону № 2262-ХІІ).

Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України (частина друга статті 52 Закону № 2262-ХІІ).

Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія (частина третя статті 52 Закону № 2262-ХІІ).

Статтею 55 Закону № 2262-ХІІ визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Пунктом 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 (у редакції, чинній до 30 серпня 2019 року), було передбачено, що орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

З 30 серпня 2019 року Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 визначає виключно механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, та не регулює питання призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання).

Абзацом двадцятим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (у редакції, чинній з 30 серпня 2019 року) визначено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

З вищенаведеного слідує, що положення пункту 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (у редакції, чинній до 30 серпня 2019 року), та положення абзацу двадцятого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (у редакції, чинній з 30 серпня 2019 року), якими встановлений порядок виплати пенсії за минулий час для внутрішньо переміщених осіб, суперечать положенням статей 52, 55 Закону № 2262-ХІI.

До спірних правовідносин суд вважає неможливим застосувати постанови Кабінету Міністрів України, якими встановлений порядок продовження та поновлення пенсійних виплат, з огляду на таке.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якого належить прийняття законів.

У свою чергу, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню. За загальним правилом «закон» - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається відповідно до особливої процедури парламентом та регулює найважливіші суспільні відносини. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін.

У свою чергу, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Отже, право особи на отримання пенсії (у тому числі і за минулий час) як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України, а тому обмеження такого права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України не є законом, тому не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили, і у сфері спірних правовідносин, врегульованих Законом № 2262-ХІІ, не можуть застосовуватись.

За таких обставин наведені причини невиконання судового рішення, про які зазначає позивач, а саме відсутність окремого визначеного Кабінетом Міністрів України порядку виплати пенсій, які не виплачені за минулий період, не можна визнати поважними в розумінні статті 75 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до статті 8 Закону № 2262-ХІІ виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

На наявність інших поважних причин невиконання судового рішення, таких як відсутність фінансування з Державного бюджету України на виконання судового рішення, Головне управління Пенсійного фону України в Луганській області ані у позовній заяві, ані у листах від 30 травня 2019 року за № 8072/03-01 та від 04 листопада 2019 року за № 16479/03-01 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в рамках виконавчого провадження ВП № 58975996 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 25 березня 2019 року у справі № 812/1096/18, не посилалось та документально не доводило.

Сукупність зібраних у справі доказів доводить, що постанова заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 24 грудня 2018 року ВП № 58975996 про накладення штрафу за невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного фону України в Луганській області у розмірі 5100,00 грн відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості, у зв`язку з чим оскаржувана постанова про накладення штрафу є правомірною та скасуванню не підлягає.

Як передбачено частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а постанова заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 24 грудня 2019 року ВП № 58975996 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин рішення суду відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач отримав оскаржувану постанову 25 лютого 2020 року, про свідчить вхідний № 903/8 на супровідному листі. До суду з позовною заявою Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернулось 28 лютого 2020 року, про свідчить відбиток календарного штемпеля на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява, тобто у межах десятиденного строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України. Отже, твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду є безпідставними та необґрунтованими.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22) про визнання протиправною та скасування постанови від 24 грудня 2019 року ВП № 58975996 про накладення штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.І. Чернявська