Ухвала суду № 88548086, 02.04.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 квітня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1075/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову до подання позовної заяви відповідачем по якій зазначено Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030; ЄДРПОУ 39767636), -

В С Т А Н О В И В:

Представник Рачинської А.О. - адвокат ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» 01.04.2020 р. звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення дії наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.03.2020 №11-4565/14 20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» у частині земельної ділянки площею 2,00 га, зазначеної ОСОБА_1 на графічних матеріалах, поданих разом із заявою від 29.01.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, яка знаходиться у межах земельної ділянки загальною площею 21,0948 га, кадастровий номер 3521187600:02:000:2024, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

Заяву про забезпечення мотивовано тим, що ОСОБА_1 29.01.2020 р. звернулась до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Чемерпільської сільської ради (за межами населеного пункту) Гайворонського району Кіровоградської області. До заяви додано перелік необхідних документів, передбачений частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийнято наказ від 03.03.2020 № 11-3148/14-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Відмову мотивовано з таких підстав: подані матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, у відповідності до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Інших підстав для відмови не встановлено. Вважаючи зазначений вище наказ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою протиправним, ОСОБА_1 20.03.2020 р. звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 03.03.2020 №113148/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. Кіровоградським окружним адміністративним судом за вищевказаним позовом відкрито провадження, справа №340/1036/20. На даний час рішення по суті спору судом не прийнято. Проте, незважаючи на триваючий судовий спір ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийнято наказ № 11-4565/14-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області на підставі викопіювання з кадастрової карти від 12 03.2020 р. № НВ-3511053672020, а саме надано дозвіл іншій особі на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок тієї ж земельної ділянки, яка зазначена ОСОБА_1 як бажана на графічних матеріалах, поданих як додаток до заяви від 29.01.2020 р.

Представник заявника вважає, що відповідач штучно створив ситуацію за умов якої, поки позивач захищає своє право та законний інтерес у судовому порядку, третя особа відносно цієї ж земельної ділянки розробляє документацію та в подальшому подасть її на погодження і затвердження, наслідком чого стане передання відповідачем її у власність такій особі, що в свою чергу, нівелює судовий захист позивача, оскільки в такому разі він стане ілюзорним, позбавленим будь-якого логічного змісту, безцільним, формальним, нікчемним, що не відповідає принципу верховенства права, закріпленому у статті 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судових рішень.

Представник заявника зазначає, що з огляду на строк розгляду справи у порядку КАС України та середні строки розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (від 3 до 14 днів) є усі підстави для забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а судовий захист буде ілюзорним і неефективним, що потягне за собою наступні судові спори. Представник заявника зауважує, що у разі оскарження у судовому порядку спірного наказу без застосування заходів забезпечення позову, у відповідача, при отриманні погодженого проекту землеустрою, розробленого на підставі спірного наказу не буде правових підстав для відмови у реєстрації земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, а також для відмови у передачі цієї земельної ділянки у власність іншій особі, відносно якої перший набув правомірних очікувань і законних сподівань саме позивач. На думку представника заявника, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних правових наслідків як для позивача, так і для особи, якій надано спірний наказ, оскільки це може зумовити майбутні звернення до суду як позивача, так і особи, якою на підставі спірного наказу розробляється документація із землеустрою. Вжиття заходів забезпечення позову, на думку представника заявника, не зумовлює фактичного вирішення справи по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища позивача до розгляду справи по суті, при цьому зупинення дії індивідуального акта та заборони вчиняти певні дії, стосується предмету позову і є співмірним з позовними вимогами.

Суд, за наслідком розгляду заяви про забезпечення позову, зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 153 КАС України заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 5 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Беручи до уваги викладенні вище норми, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18).

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Тобто, з даної норми слідує, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.03.2020 р. №11-4565/14-20-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", який ОСОБА_1 має намір оскаржити в судовому порядку, надано ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

Суд зауважує, що набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно - починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.

Викладене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 17.10.2018 р. у справі №380/624/16-ц (провадження №14-301цс18).

При цьому суд враховує, що з даного питання існують різні правові позиції викладені Верховним Судом, однак вважає за необхідне врахувати саме правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, від якого, на час розгляду заяви про забезпечення позову, відступлено не було.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.03.2020 р. №11-4565/14-20-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Стосовно твердження представника заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних правових наслідків для особи, якій надано спірний наказ, суд зазначає, що заходи забезпечення позову вживаються з метою гарантування прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися, а не відносно прав третіх осіб.

Таким чином, забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.03.2020 р. №11-4565/14-20-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", який є лише початковою стадією процесу отримання права власності, не може розцінюватися як співмірний щодо прав та інтересів, про захист яких просить заявник, та наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви відповідачем по якій зазначено Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відповідно до вимог статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою КМУ від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" копію ухвали суду направити представнику заявника засобами електронного зв`язку.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, встановлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук