Ухвала суду № 88547646, 02.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 квітня 2020 року Справа 160/3549/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови №60093821 від 05.11.2019 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст. 160,161 КАС України, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Згідно ч.1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом – 30.03.2020 року, оскаржувану постанову винесено - 05.11.2019 року, таким чином позивач звернувся до суду після спливу десятиденного строку для звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 287 КАС України.

Разом з тим, позивач прохальній частині позовної заяви заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та вказав, що позивач звертався до суду щодо оскарження вказаної постанови в межах десятиденного строку, при цьому ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 року по справі №160/1148519 та від 14.02.2020 року по справі №160/630/20 позовну заяву було повернено.

Відповідно до частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому, частиною шостою вказаної статті передбачено, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Так, судом встановлено, що строк на оскарження спірної постанови закінчився 18.11.2019 року.

При цьому, з позовних матеріалів вбачається, що позивач звертався раніше до суду з даною позовною заявою в межах встановленого законом строку, а саме - 15.11.2019 року, при цьому ухвалою від 13.12.2019 року по справі №160/11485/19 позовну заяву було повернено. Також, позивач повторно звертався до суду – 16.01.2020 року, при цьому ухвалою від 14.02.2020 року по справі №160/630/20 позовну заяву було повернено.

Суд зазначає, що повернення позовної заяви не зупиняє перебіг процесуального строку оскарження рішення відповідача та не розпочинає його з початку, у такому випадку період розгляду позовної заяви та винесення ухвали про повернення її може бути визнано судом, як такий, що пропущено з поважних причин.

При цьому, судом встановлено, що за період з 13.12.2019 року (дати винесення ухвали про повернення позовної заяви у справі №160/11485/19) по 16.01.2020 року (дати повторного звернення до суду з даною позовною заявою) та з 14.02.2020 року (дати винесення ухвали про повернення позовної заяви у справі №160/630/20 ) по 30.03.2020 року (дати звернення з даним позовом до суду) пройшло 3 місяці 18 днів.

Відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, у зв`язку з чим клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.

Також, відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» від 23.11.2018 року № 2629-VIII, станом на 1 січня 2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2 102,00 гривні.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем було вимоги майнового характеру на загальну суму – 5100,00 грн., отже судовий збір за вимоги майнового характеру складає – 2 102,00 грн.

Позивачем на підтвердження сплати судового збору за звернення з даною позовною заявою до суду було долучено до позовної заяви платіжне доручення №6657 від 10.12.2019 року про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн.

При цьому, судом встановлено, що станом на час прийняття даної ухвали Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) містить відомості про сплачений позивачем судовий збір, згідно платіжного доручення №6657 від 10.12.2019 року, який зараховано у справі №160/11485/19.

Статистична картка справи №160/11485/19 містить відомості про зарахування судового збору, згідно наведеного вище платіжного доручення до Державного бюджету України, отже, зарахування судового збору, згідно платіжного доручення №6657 від 10.12.2019 року до даної справи є неможливим.

За таких обставин суд не може прийняти наявне в позовній заяві платіжне доручення, як належний доказ сплати судового збору, а тому дійшов висновку, що станом на день звернення позивача до суду із позовною заявою по даній справі позивачем не сплачено судовий збір.

Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: Отримувач коштів УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA238999980313131206084004008; Код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу*; 101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою – відмовити.

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без руху.

Встановити позивачу строк у 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Дєєв