Рішення № 88547310, 02.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року Справа № 160/2398/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСидоренко Д.В. за участі секретаря судового засіданняКручини Ю.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 12.02.2020 року №60346339, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 12.02.2020 року №60346339, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

В обґрунтування позову зазначено, що 19.02.2020 року позивачем було отримано постанову про накладення штрафу від 12.02.2020 року №60346339, винесену відповідачем, яку він вважає протиправною, необґрунтованою, прийнятою без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/4778/19, спеціалісти органів Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно вносити інформацію до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, тобто інформація до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру вноситься після надання страхувальником відповідних звітних документів до органів Державної податкової служби України, в порядку визначеним законодавством України, та вже органи Державної податкової служби України приймають звітність від страхувальника і здійснюють контроль за повнотою нарахування та сплатою ЄСВ. Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що зарахувати до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 грудень 2015 року, січень-липень, вересень, листопад-грудень 2016 року, січень-грудень 2017 року, січень-липень 2018 року, можливо лише після виконання страхувальником вимог п.3 Розділу V Порядку №435 і подання відповідної звітності та підтвердження сплати ЄСВ органами ДПС, тому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2020 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 02.04.2020 року. Цією ж ухвалою суду витребувано у Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №60346339.

У судове засідання, призначене на 02.04.2020 року, представники сторін не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

01.04.2020 року від представника позивача засобами електронного зв`язку надійшло письмове клопотання, в якому представник просить суд у зв`язку з введенням на території України карантину, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19", розгляд справи здійснити в письмовому провадженні. У клопотанні зазначив, що позов підтримує та просить його задовольнити.

Станом на день розгляду справи відповідач відзив на позов та витребуваних ухвалою суду від 23.03.2020 року матеріалів виконавчого провадження №60346339 до суду не подав.

Частиною 4 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи приписи ч.1 ст.205 та ч.4 ст.287 КАС України, суд розглянув адміністративну справу у відкритому судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На виконанні у Південно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебуває виконавче провадження №60346339 з примусового виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 року по справі №160/4778/19 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління ДФС у Дніпропетровській області внести відомості до персональної облікової картки фізичної особи ОСОБА_1 в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату єдиного соціального внеску за наступні періоди: грудень 2015 року, січень-липень, вересень, листопад-грудень 2016 року, 2017 рік, січень-липень 2018 року та зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу наступні періоди: грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, вересень, листопад, грудень 2016 року, із січня по грудень 2017 року, із січня по липень 2018 року.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було відкрито виконавче провадження №60346339 та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомлено про відповідальність за невиконання рішення суду.

Рішення суду залишалося невиконаним, тому постановою відповідача на позивача за невиконання рішення суду було накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. та надано строк 10 робочих днів для виконання виконавчого документу.

В подальшому позивач не надавав відповідачу доказів виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 року по справі №160/4778/19.

Враховуючи, що станом на 12.02.2020 року рішення суду залишалося невиконаним, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Куліковською А.О. було винесено оскаржувану постанову від 12.02.2020 року, якою за повторне невиконання рішення суду накладено на боржника - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області штраф на користь держави у розмірі 10200,00 грн.

Не погоджуючись з постановою відповідача про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. позивач звернувся з даним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Спірні відносини між сторонами регулюються положеннями Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Досліджуючи правомірність вказаної постанови та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із того, що у відповідності до ст.1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 вказаної статті зазначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.

Позивач у позові зазначає, що зарахувати до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 грудень 2015 року, січень-липень, вересень, листопад-грудень 2016 року, січень-грудень 2017 року, січень-липень 2018 року, можливо лише після вчинення відповідних дій і подання відповідної звітності та підтвердження сплати ЄСВ органами ДПС. Тобто, визнає, що на даний час рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у адміністративній справі №160/4778/19 ним не виконано.

Згідно із ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З приведених норм чинного законодавства вбачається, що державний виконавець за невиконання (повторне невиконання) рішення, має право винести постанову про накладення штрафу на боржника при умові невиконання ним рішення без поважних причин.

Суд вважає, що орган ПФУ неправомірно посилається як на поважну причину невиконання судового рішення того, що спеціалісти органів Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно вносити інформацію до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд звертає увагу, що постановою відповідача на позивача за невиконання рішення суду було накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. та надано строк 10 робочих днів для виконання виконавчого документу, але матеріали справи не містять письмових доказів оскарження такої постанови, а також її скасування, отже друга постанова прийнята державним виконавцем через повторне невиконання рішення боржником без поважних причин є правомірною.

З огляду на вказане суд вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови, державним виконавцем додержані усі вимоги до рішення суб`єкта владних повноважень, які викладені у статті 2 КАС України.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова не підлягає скасуванню, є правомірною, а позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 12.02.2020 року №60346339 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко