Рішення № 88547269, 02.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року Справа № 160/2399/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро)

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №59526037 від 12.02.2020 року, якою застосовано штраф у розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було винесено постанову ВП №59526037 від 12.02.2020 року про накладення на Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області штрафу у розмірі 5100,00 грн., за невиконання рішення суду. Позивач не погоджується із вказаною постановою про накладення штрафу, вважає її незаконною та такою, що порушує права та інтереси позивача, оскільки позивачем було вчинено всі необхідні дії для виконання судового рішення.

05.03.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 05.03.2020 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

19.03.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та встановлено сторонам строк для вчинення процесуальних дій до 27.03.2020 року.

Відповідач, станом на дату винесення рішення по справі, не надав до суду будь-яких доказів чи пояснень по справі, у тому числі не надано відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2019 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Куліковською Альоною Олександрівною було відкрито виконавче провадження №59526037 з виконання виконавчого листа №208/6467/17 від 22.05.2019 року виданого Заводським районним судом м.Дніпродзержинська про зобов`язання Кам`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області витребувати або відновити пенсійну справу, перерахувати та поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 07.10.2009р., як не працюючому пенсіонеру та дитині війни, з врахуванням всього стажу зазначеного у засвідченій підприємством 29.10.1991р. копії трудової книжки, довідки № 14-з від 27.09.2016р. про заробітну плату для обчислення пенсії, компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій надбавок та доплат , передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни . Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.03.2019 по справі № 208/6467/17-а замінено боржника на Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

12.02.2020 року державним виконавцем було винесено постанову ВП №59526037 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Позивач не погоджується із вказаною постановою про накладення штрафу, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 4 статті 372 КАС України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).

Статтею 5 Закону №1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1404, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №1404, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За приписами ч.5 ст.26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону №1404, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

При цьому, згідно з ч.4 ст.19 №1404, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Частиною 4 статті 18 Закону №1404 встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.16 ч.3 ст.18 №1404-VIII).

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 63 Закону №1404, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 75 Закону №1404 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З вищевказаних норм вбачається, що невиконання боржником рішення без поважних причин у визначений строк є підставою для накладення на боржника штрафу.

Крім того, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною згідно із Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року.

В позовній заяві позивачем вказано про виконання рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська по справі №208/6467/17 в повному обсязі, при цьому судом не встановлено та матеріали справи не містять будь-якого доказу на підтвердження виконання позивачем рішення суду в межах виконавчого провадження №59526037, також відсутні докази направлення відповідачу відповідної інформації.

Разом з тим, в оскаржуваній постанові державного виконавця вказано, що станом на 12.02.2020 року позивачем не надано документів, що підтверджують виконання рішення суду.

Таким чином, враховуючи, що рішення суду не виконано Пенсійним органом в повному обсязі без поважних причин, суд дійшов висновку, щодо правомірності винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу №59526037 від 12.02.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 29, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (49027, пр.Д.Яворницького, 21-А, код ЄДРПОУ - 43314918) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв