Рішення № 88547198, 24.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2020 року Справа № 160/10690/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати Рішення про коригування митної вартості UA500000/2019/000484/2 від 31.08.2019 Одеської митниці Державної фіскальної служби України;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500650/2019/01189 від 01.09.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у травні 2019 року на страховому аукціоні Сполучених Штатів Америки позивачем було придбано автомобіль, що був у користуванні - колісний транспортний засіб марки FORD, моделі FOCUS, VIN 1 НОМЕР_1 , 2017 року випуску за ціною 2 000.00 доларів США. Вартість аукціонного збору, включаючи сервісні збори, та доставка становила 863,00 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного транспортного засобу позивач звернувся до відповідача з необхідним пакетом документів. За результатами розгляду документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості з 2863,00 доларів США до 7166,00 доларів США та відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, та оформлення картки відмови, мотивуючи свої дії порушенням з боку Позивача вимог ст.257 Митного кодексу України. Рішення про коригування митної вартості UA500000/2019/000484/2 від 31.08.2019 року мотивоване тим, що документів поданих декларантом не достатньо для встановлення правильності заявленої митної вартості у зв`язку з чим, Митним органом було застосовано резервний метод обрахування митної вартості. З метою забезпечення повноти оподаткування Митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та враховано форму контролю, згенеровану АСАУР, відповідно до якої «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел», та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є вищим і становить 7166 доларів США. Позивач вважає, що відповідач, маючи при винесенні рішення всі наявні в декларанта документи, що підтверджували реальну митну вартість товару, безпідставно використав для визначення митної вартості товару резервний метод, відповідно до ст. 64 Митного кодексу України замість основного, першого методу - за ціною договору (вартість операції), відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, чим порушив права інтереси позивача, що призвело до надмірних грошових витрат з боку позивача.

Представник відповідача вимоги адміністративного позову не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, надано відзив на позов, в якому зазначено, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару згідно з положеннями ст. 53 МК України митний орган дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.. Таким чином спірне рішення прийнято за наявності законодавчо визначених підстав в порку та у спосіб передбачені законом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року замінено відповідача у справі № 160/10690/19 з Одеської митниці ДФС на Одеську митницю Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип 21а, ЄДРПОУ 43333459).

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що у травні 2019 року на страховому аукціоні Сполучених Штатів Америки позивачем було придбано автомобіль, що був у користуванні - колісний транспортний засіб марки FORD, моделі FOCUS, VIN 1 НОМЕР_1 , 2017 року випуску за ціною 2 000.00 доларів США. Вартість аукціонного збору, включаючи сервісні збори, та доставка становила 863,00 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару "Автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, що був у використанні 1 шт. - Марка FORD; - Модель FOCUS; - Номер кузова ( VIN ) 1 НОМЕР_1 ; - Робочий об`єм циліндрів 1999 см3; - Рік виготовлення 2017 р.; - Модельний рік виготовлення 2017 р.; - Колісна формула 4x2; - Номер двигуна нема даних; - Вид ТЗ - легковий автомобіль; - Призначений для перевезення людей; - Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія 5; - Тип двигуна бензиновий; - Тип кузова - седан; - Торговельна марка FORD; - Технічний стан - КТЗ має наступні пошкодження: пошкоджений задній бампер, кришка багажника, ліхтарі задні зовнішні (лівий і правий), ліхтарі задні внутрішні (лівий і правий), боковина задня ліва, глушник (іржа). Незначні пошкодження лакофарбового покриття кузова автомобіля. Країна виробництва: США, US; вивантажено з контейнера TGHU9564523, уповноваженою особою декларанта (ФОП ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці ДФС подано митну декларацію (МД) № UA500650/2019/040570 від 14.08.2019, у якій митну вартість товару встановлено на рівні 2863 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару уповноваженою особою декларанта разом з МД № UA500650/2019/040570 від 14.08.2019 до Одеської митниці ДФС подані наступні документи: Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 24883642 31.05.2019; Коносамент (Bill of lading) MEDUBK414473 24.07.2019; Домашній коносамент (House bill of lading) TGHU9564523-3 24.07.2019; Навантажувальний документ (Bordereau) Наряд № 2238/1 05.08.2019;Декларація про походження товару (Declaration of origin) 431/08 від 13.08.2019; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CERTIFICATE OF TITLE № НОМЕР_5 від 23.05.2019; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 431/08 від 13.08.2019; Договір про надання послуг митного брокера 197010 від 05.08.2019; Висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом 431/08 від 13.08.2019; Паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_6 Інші некласифіковані документи Акт про проведення фізичного огляду 10.08.2019; Інші некласифіковані документи Довідка № 2019-31257 12.08.2019; Інші некласифіковані документи Заява на посвідчення б/н 13.08.2019; Інші некласифіковані документи Картка платника податків № 403 26.05.2014; Касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів 0.0.1433248651.1 12.08.2019; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA500650.2019.040570 14.08.2019р.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500650/2019/040570 від 14.08.2019 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- відомості про витрати на доставку та страхування авто.

За результатами розгляду документів, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості з 2863,00 доларів США до 7166,00 доларів США та відмовив у митному оформленні (випуску] товарів, транспортних засобів комерційного призначення, та оформлення картки відмови, мотивуючи свої дії порушенням з боку позивача вимог ст.257 Митного кодексу України.

Рішення про коригування митної вартості UA500000/2019/000484/2 від 31.08.2019 мотивоване тим, що документів поданих декларантом не достатньо для встановлення правильності заявленої митної вартості у зв`язку з чим, Митним органом було застосовано резервний метод обрахування митної вартості,

З метою забезпечення повноти оподаткування Митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та враховано форму контролю, згенеровану АСАУР, відповідно до якої "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел", та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів є вищим і становить 7166 доларів США. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 7166доларів США.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст.VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст.58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною 1 та ч. 2 ст.53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.ч.1, 2ст.53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч.3ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.1 та ч.2ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Як вбачається з матеріалів доданих до адміністративного позову, позивачем було задекларовано вартість транспортного засобу за першим методом, тобто за ціною договору у розмірі 2863,00 долари США, що у гривні становило 71993,46 грн. Така вартість була розрахована на підставі Рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) №24883642 від 31.05.2019, де вказано вартість автомобіля та супутні платежі - аукціонні збори, доставка (в т.ч. транспортування) та ін. Окрім того, вартість автомобіля підтверджується Звітом №431/08 від 13.08.2019 про оцінку вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України.

Декларантом подавався відповідний комерційний інвойс з необхідною інформацією про витрати на доставку, а оскільки декларант не укладав договір про перевезення і не мав жодних правовідносин з перевізником, відповідно інших документів, окрім інвойсу, надати до митного органу не міг. Подані до митниці документи містили всю необхідну інформацію щодо витрат пов`язаних з імпортом транспортного засобу, в тому числі щодо вартості його доставки. Позивач не здійснював страхування автомобіля, а отже не поніс жодних витрат з цим пов`язаних, і не міг подати відповідні документи до митного органу. Вимога відповідача надати інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару є необґрунтованою, оскільки сам митний орган не вказує, які саме документи необхідні, а будь-яких інших документів пов`язаних з придбанням транспортного засобу Позивач не має.

Окрім того, митним органом безпідставно не було взято до уваги звіт про оцінку вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України №431/08 від 13.08.2019. виконану оцінщиком ОСОБА_3 , кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №698 від 22.11.2003 р.

Відтак, як вказано у звіті колісний транспортний засіб пошкоджено, а саме: пошкоджений задній бампер, кришка багажника, ліхтарі задні зовнішні (лівий і правий), ліхтарі задні внутрішні (лівий і правий), боковина задня ліва, глушник (іржа). Незначні пошкодження лакофарбового покриття кузова автомобіля. Вказані пошкодження також вказано і у митній декларації. Вказаним висновком ринкову вартість транспортного засобу визначено на рівні 1991,94 доларів США.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція узгоджується із обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 (№К/9901/35148/18).

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визначена за ціною договору.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, визначаючи вартість товару за резервним методом, митний орган не навів жодних розрахунків визначеної ним митної вартості та не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі та які складові вплинули на формування зазначеної вартості.

Про необхідність з`ясування вказаних обставин при прийнятті рішення про корегування митної вартості зазначено також Верховним Судом у постановах від 23.04.2019 року по справі №810/1479/16 та від 26 лютого 2019 р у справі № 808/454/18.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не було встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, які необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів), який застосовано без достатніх на те підстав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при поданні даного позову судовий збір у розмірі 1536,80грн. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип 21-а, ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості UA500000/2019/000484/2 від 31.08.2019 Одеської митниці Державної фіскальної служби України.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500650/2019/01189 від 01.09.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) сплачений при поданні даного позову судовий збір у розмірі 1536,80грн. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип 21-а, ЄДРПОУ 43333459).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова