Вирок № 88544833, 01.04.2020, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 631/81/20

Провадження № 1-кп/626/63/2020

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

01 квітня 2020 року Красноградський районний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого судді Гусара П.І., суддів Дудченка В.О., Рибальченко І.Г.,

за участю секретаря Івашкіної Т.В.,

прокурора Бойка В.І.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника-адвоката Майбороди С.С.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Краснограді кримінальне провадження №12020220390000435 від 07.11.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Джамбул, Лябяжинського району, Павлоградської області, українця, громадянина України, має базову загальну середню освіту, розведеного, має на утриманні неповнолітню доньку, військовослужбовця в/ч А0536, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, п. 1, п.5 ч.2 ст. 115 та ч.1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , згідно наказу командира військової частини А0536 за № 91 від 26.03.2019, після продовження контракту про проходження громадянином України військової служби у ЗС України на посадах осіб солдатського та сержантського складу, проходить військову службу у військовій частині А0536 на посаді водія 1 відділення 1 взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.

В період часу з 31.10.2016 по 30.04.2017 року, при проходженні контрактної служби у в/ч В0829, яка знаходилася в зоні ООС та дислокувалася в районі с. Троїцьке, Луганської області ОСОБА_3 в покинутому бліндажі знайшов ручну гранату РГ-42 із запалом, яка відноситься до категорії бойових припасів та споряджається вибуховою речовиною тротил, масою 120 г.

Крім того, ОСОБА_3 знайшов також запал для ручних гранат УЗРГМ-2, який є придатним для вибуху та являється вибуховим пристроєм промислового способу виготовлення військового призначення, відноситься до категорії засобів підриву.

Усвідомлюючи протиправність свого діяння, діючи з прямим умислом, направленим на придбання, володіння вказаним боєприпасом та вибуховим пристроєм без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_3 забрав вказану гранату із запалом та запал УЗРГМ-2, не видав їх командуванню військової частини, а залишив та незаконно зберігав у себе, чим завершив свій умисел на придбання боєприпасів та вибухового пристрою.

Після закінчення контракту, в травні 2017 року, ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне носіння боєприпасів та вибухових пристроїв, усвідомлюючи суспільну небезпеку у вигляді того, що незаконне| поводження з боєприпасами створює сприятливі умови для вчинення злочинів з використанням зазначених предметів, забравши з собою ручну гранату РГ-42 та запал УЗРГМ-2, залишив територію військової частини, та не маючи на це передбаченого законом дозволу, незаконно, перемістив вказаний боєприпас та вибуховий пристрій до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжував незаконно їх зберігати.

06.11.2019 року, приблизно о 22-00 год., продовжуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне носіння боєприпасів, взяв гранату РГ-42 з місця схову, розташованому в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , поклав її до кишені свого пальто та пішов на зустріч до своєї колишньої знайомої ОСОБА_1 , де на перехресті вул. Воскресінської та вул. Копьонкіна в смт Нова Водолага Харківської області став її чекати, тим самим умисно перемістив боєприпас в кишені свого одягу.

07.11.2019 в ході проведення обшуку за вказаною адресою, в кімнаті, де проживає ОСОБА_3 було виявлено та вилучено вищезазначений запал для ручних гранат УЗРГМ-2.

Крім того, ОСОБА_3 , 07.11.2019 приблизно о 00 годині 01 хвилини знаходився на перехресті вул. Воскресінської та вул. Копьонкіна поблизу домоволодіння № 31 по вул. Воскресінська в смт Нова Водолага Харківської області, де чекав на свою колишню знайому - ОСОБА_1 , щоб відновити з нею близькі стосунки.

Саме в той час, ОСОБА_1 разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 , який проводив останню додому, підходили до території вищезазначеного домоволодіння.

Побачивши поряд із ОСОБА_1 невідомого йому чоловіка, ОСОБА_3 підійшов до останніх та став висловлюватися на їх адресу нецензурною лайкою, намагаючись зробити так, щоб ОСОБА_2 залишив ОСОБА_1 та пішов.

У ході розмови з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 виказала намір залишитися з ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 сказала, щоб він залишив її у спокої та пішов. Після вказаної розмови, ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді умисного протиправного заподіяння смерті двох осіб, а саме - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке він збирався способом, небезпечним для життя багатьох осіб та бажаючи настання таких наслідків, з метою вбивства, дістав з кишені свого верхнього одягу ручну гранату РГ-42, яку він зберігав та носив не маючи на це передбаченого законом дозволу, відійшовши на відстань 15 метрів від потерпілих та шляхом витягнення запобіжного кільця привів вказану гранату у бойове положення та кинув її у бік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В результаті вказана граната вибухнула посеред вулиці, по обидві сторони якої стоять житлові будинки, спричинивши уламками тілесні ушкодження вказаним особам, але обвинувачений не закінчив злочин з причин, які не залежали від його волі, а саме тому, що основна частина уламків гранати полетіла в інші від потерпілих сторони.

В результаті вищезазначеного протиправного діяння потерпілому ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді осколкового поранення верхньої третини лівої гомілки, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Потерпілій ОСОБА_1 результаті дії вибухового знаряддя заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток носа, осколкового поранення лівої нижньої кінцівки, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні даних злочинів фактично визнав та пояснив таке.

В 2017 року перебуваючи на військовій службі за контрактом в зоні АТО біля с. Троїцьке Луганської області в покинутому бліндажі знайшов гранату РГ-42 із запалом, яку поклав у свій жилет. Потім жилет помістив у рюкзак і помилково гранату привіз до місця проживання в пгт Нова Водолага, де заховав за батареєю опалення у своїй кімнаті. Також він привіз із зони АТО запал до гранати РГ-42, який поклав на шафу у своїй кімнаті.

З 04.11.2019 року він перебував у відпустці, а 06.11.2019 року біля 22:00 годин, був тверезий, взяв з дому гранату РГ-42 , щоб порадитися із своєю знайомою ОСОБА_1 як на її думку необхідно буде виготовити із гранати сувенір -попільничку. ОСОБА_1 зустрів на перехресті вул. Воскресінської та вул. вул. Копьонкіна із молодим хлопцем. Він став розмовляти з ОСОБА_1 , між ними виник конфлікт і він тоді повернувся і пішов. Однак хлопець вслід йому крикнув щось образливе, на зразок: « Іди звідси і більше не приходь!». Тоді він не думаючи, що робить автоматично витяг гранату, висмикнув чеку і кинув гранату через себе в бік ОСОБА_1 та хлопця. Пролунав вибух, почув слова : «І це все, що ти можешь!». Він зрозумів, що вони живі і не перевіряючи їх стан здоров`я пішов додому. Також обвинувачений вказав, що граната РГ-42 є наступальною, розліт осколків після її вибуху складає 25 метрів. Він розуміє, що від вибуху гранати могла настати смерть двох людей. Вважає, що гранату кинув із-за ревнощів, так як любить ОСОБА_1 . Просить у неї вибачення, а також вибачається перед ОСОБА_2 , щиро кається у вчиненому злочині. Позов прокурора про стягнення з нього витрат на лікування потерпілих визнає повністю.

Крім показів обвинуваченого, його винуватість в інкримінованих злочинах також підтверджується показами потерпілих.

Так, потерпіла ОСОБА_1 вказала, що знайомі з обвинуваченим з 2006 року. Після смерті її чоловіка, у них біля двох років були близькі стосунки. Однак ОСОБА_3 почав зловживати спиртними напоями та грати на автоматах і вони перестали зустрічатися. ОСОБА_3 не раз просив її відновити стосунки, але вона не бажала це робити. В 2018 році обвинувачений приходив до неї додому із гранатою, просив відновити стосунки, а коли вона відмовила, то витяг гранату, висмикнув кільце і сказав, що зараз підірве їх. Однак вона його заспокоїла, він чеку вставив і пішов.Ввечері 06.11.2019 року ОСОБА_3 їй зателефонував, вона була на роботі, просив знову зустрітися, але вона відмовила. Після роботи додому її проводив ОСОБА_2 . На перехресті вул. Воскресінської та вул. Копьонкіна їх зустрів ОСОБА_3 , який на її погляд був у стані алкогольного сп`яніння та відвів у бік ОСОБА_2 . Потім вдвох підійшли до неї, ОСОБА_2 залишився, а ОСОБА_3 став відходити від них і коли відійшов на 10-15 метрів повернувся та щось кинув в їх бік, через 2-3 секунди пролунав вибух. Приблизно хвилину вона була в шоковому стані, потім відчула, що з носа йде кров. ОСОБА_2 скаржився на біль у лівій нозі. В цей час вийшли мешканці будинку, який був порядом та викликали швидку медичну допомогу. Претензій до обвинуваченого не має, міру покарання просить призначити на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_2 показав, що 06.11.2019 року пізно ввечері після 21:00 годин проводив ОСОБА_1 з роботи додому. Коли вони підійшли до вулиці, де проживає ОСОБА_1 , приблизно о 23.45, на перехресті вул. Воскресінської та вул. Копьонкіна їх зустрів ОСОБА_3 . Вони почали розмовляти, ОСОБА_3 дістав із кармана гранату , потім заховав назад. Далі вони з ОСОБА_3 відійшли, порозмовляли в стороні. Потім ОСОБА_3 знову розмовляв із ОСОБА_1 і став від них відходити. Відійшовши на 10-15 метрів, щось кинув в їх бік, через 2-3 секунди поряд з ними пролунав вибух. Він відчув сильний біль в лівій нозі та впав у шоковий стан. Невдовзі вийшли люди з сусудніх будинків та викликали швидку медичну допомогу, яка забрала їх до лікарні. Достовірно він не може підтвердити, що ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду, претензій до обвинуваченого не має.

Крім показань потерпілих , винуватість обвинувачених встановлена і фактичними даними, зафіксованими у протоколах слідчих дій, висновках експертиз та речовими доказами.

Так, із даних протоколів проведення слідчих експериментів та фототаблицею до них від 25.01.2020 та від 21.01.2020 року за участю потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , під час якого були відтворені обстановка та обставини вчиненого ОСОБА_3 злочину, слідує, що покази потерпілих в суді не суперечать цим даним.

Також обвинувачений ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту 27.01.2020 року показав та відтворив обставини вчиненого ним злочину, коли 07.11.2019 о 00:05 годин у бік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кинув гранату.

Із даних протоколу огляду місця події від 07.11.2019 року вбачається, що під час огляду домоволодіння АДРЕСА_1 , в якому фактично проживав ОСОБА_3 , виявлено та вилучено запал до гранати типу УЗРГМ-2.

Ухвалою слідчого судді Нововодолазького районного суду Харківської області від 08.11.2019 року задоволено клопотання слідчого, який його подав в порядку ч.3 ст. 233 КПК України та надано дозвіл на обшук житла за місцем проживання ОСОБА_3 .

Даними протоколу огляду місця події від 07.11.2019 року встановлено, що на перехресті вул. Воскресінської та вул. Копьонкіна, смт Нова Водолага виявлено запобіжний важиль запалу УЗРГМ до ручних осколкових гранат, запобіжне кільце з чекою до запалу ручної гранати та металеві фрагменти неправильної форми з рваними краями.

Даними висновку судово-медичного експерта № 12-14/65-НВ/19 від 12.11.2019 підтверджено, що у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток носа, осколкового поранення лівої нижньої кінцівки, які виникли в результаті дії вибухового знаряддя, як окремо так і в сукупності це легкі тілесні ушкодженням які спричинили короткочасний розлад здоров`я більш ніж 6 днів, але менше 21 дня (п. 2.3.3 «Правил» судово медичного встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Приказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Даними висновку судово-медичного експерта № 12-14/63-НВ/19 від 07.11.2019, підтверджено, що потерпілому ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді осколкового поранення верхньої третини лівої гомілки, яке виникло в результаті вибухового предмету, можливо 07.11.2020 року від вибуху гранати. По ступеню тяжкості- це легке тілесне ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров`я більш ніж 6 днів, але менше 21 дня (п. 2.3.3 «Правил» судово медичного встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Приказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Також під час судового розгляду були оглянуті речові докази, а саме: запобіжний важель до запалу гранати, запобіжне кільце із запобіжною чекою до запалу ручної гранати, металеві фрагменти неправильної форми з рваними краями та слідами бризантної дії, ззовні схожі на фрагменти корпусу ручної гранати РГ-42, які були виявлені на місці вчинення злочину.

Обвинувачений ОСОБА_3 погодився із висновками вищезазначених експертиз та підтвердив, що оглянуті в судовому засіданні речові докази відносяться до гранати РГ-42, яку він привіз із зони АТО.

Аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, оцінюючи їх належність і допустимість, а також їх достатність і взаємозв`язок, колегія суддів приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Дії обвинуваченого по епізоду незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, а саме - носіння, зберігання, придбання бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу суд кваліфікує за ч.1 ст. 263 КК України.

Дії ОСОБА_3 по епізоду закінченого замаху на вбивство двох та більше осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, а саме коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення умисного протиправного заподіяння смерті двох та більше осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, суд кваліфікує за ч.2 ст.15, п.1, 5 ч.2 ст.115 КК України.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується положеннями ст.ст.50, 64-67 КК України, згідно яких враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, відповідно до ст. 12 КК України, злочини, передбачені ч.2 ст. 115 КК України віднесені до особливо тяжких, а за ч.1 ст. 263 КК України - до тяжких.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, має постійне місце мешкання, має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.

Згідно характеристики за місцем проживання слідує, що скарг і нарікань на ОСОБА_3 від мешканців селища до Нововодолазької селищної ради не надходило. Із службової характеристики витікає, що солдат ОСОБА_3 показав себе з позитивної сторони, дисциплінований, відповідальний, ініціативний, користується авторитетом та повагою серед особового складу.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, притягнення його до кримінальної відповідальності вперше, наявність на утриманні неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , 2004 року народження.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд не має можливості визнати такою обставиною, як вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, так як документальних матеріалів, що ОСОБА_3 дійсно перебував в такому стані стороною обвинувачення не надано.

Посилання на покази тільки потерпілої ОСОБА_1 суд вважає є недостатнім, тому що другий потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що він не може точно сказати в якому стані знаходився обвинувачений. Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 був затриманий через декілька годин після вчиненого злочину, однак медичне освідування на предмет знаходження його в стані сп`яніння проведено не було.

Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Крім того, частиною 2 ст. 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, виправлення ОСОБА_3 можливе тільки в ізоляції та поміщення на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Разом з тим, частиною першою ст. 69 КК України та п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачена можливість при наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, призначення основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

При цьому в такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Суд, оцінивши обставини, які пом`якшують покарання та особу ОСОБА_3 , а також всі обставини злочину, передбаченого ч.2 ст.15, п.1, 5 ч.2 ст.115 КК України, вважає за можливе застосувати положення ч.1 ст. 69 КК України і призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції вищевказаної статті Кримінального кодексу з таких підстав.

Так, обставинами, які пом`яшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину є щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, притягнення його до кримінальної відповідальності вперше, наявність на утриманні неповнолітньої доньки.

Із обставин кримінального провадження слідує, що потерпілим заподіяні легкі тілесні ушкодженні, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Претензій потерпілі до обвинуваченого не мають, не наполягають на призначенні суворого покарання.

Із даних про особу ОСОБА_3 судом встановлено, що він за місцем проживання і за місцем проходження військової служби за контрактом характеризується тільки з позитивного боку, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, приймав активно участь в антитерористичній операції на сході України, є ветераном АТО, неодноразово командуванням нагороджувався грамотами та пам`ятними знаками.

Таким чином, всі вищенаведені підстави дають можливість суду призначити ОСОБА_3 покарання нижче 10-ти років позбавлення волі, а саме дев`ять років позбавлення волі.

Крім того, необхідно застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України та призначеним покаранням поглинути покарання за ч.1 ст. 263 КК України.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що вищезазначене покарання буде відповідати вимогам справедливості, відображає співмірність злочину та кари, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Запобіжний захід обвинуваченому необхідно залишити у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Речові докази відповідно до ст.100 КПК України необхідно знищити.

Судові витрати згідно вимог ст. 124 КПК УКраїни необхідно стягнути із обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави, уповноваженим органом якої є КНП «Нововодолазька ЦРЛ» про стягнення із обвинуваченого витрат на лікування потерпілих необхідно задовольнити, так як його визнав обвинувачений і він підтверджений письмовини доказами, а саме: довідкою лікарні від 23.01.2020 року про перебування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в лікарні та розрахунком витрат на їх лікування в сумі 19 321, 81 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368-370, 373-376 КПК України,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 15, п. 1 та п.5 ч.2 ст. 115 КК України та ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому таке покарання:

- ч.2 ст. 15, п. 1 та п.5 ч.2 ст. 115 КК України із застосування ч.1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років;

-за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки.

За правилами ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 9( дев`ять) років.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Початок строку покарання обвинуваченому рахувати із 07 листопада 2019 року.

Речові докази у кримінальному провадженні: запал УЗРГМ2, запобіжний важель до запалу, запобіжне кільце із запобіжною чекою до запалу ручної гранати, металеві фрагменти неправильної форми з рваними краями та слідами бризантної дії, ззовні схожі на фрагменти корпусу ручної гранати РГ-42 - знищити.

Цивільний позов військового прокурора Харківського гарнізону Військової прокуратури Об`єднаних сил задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Нововодолазька Центральна районна лікарня» витрати на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення в розмірі 19 321 (дев`ятнадцять тисяч триста двадцять одна) грн 81 коп, які зарахувати на р/р UA398201720344340001000047976 Державної казначейської служби України, м. Київ, код ЭДРПОУ 02002724; 63202, Харківська область, смт Нова Водолага, вул. Пушкіна, 16.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, які пов`язані із залучення експертів в розмірі 6280 (шість тисяч двісті вісімдесят) грн 40 коп, які перерахуватина р/р UA 548999980000031116115020005 код доходів 24060300, код одержувача 37999680 МФО 899998 отримувач платежу УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк Казначейство України, стягувач Держава.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Головуючий суддя Гусар П.І.

Судді Дудченко В.О.

Рибальченко І.Г.