
Номер справи 623/3911/19
Номер провадження 1-кп/623/109/2020
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.,
за участю секретаря Довгополої І.В.,
прокурора Гриценко О.Г./
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника Кузнєцова О.О.,
потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов`язаного, в силу ст. 89 КК України не судимого, не є особою з інвалідністю, має малолітню дитину, доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , контактний номер телефону НОМЕР_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , 12 липня 2019 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, знаходячись поблизу автобусної зупинки по вул. Софійській в м. Ізюм Харківської області, реалізуючи раптово виниклий прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що ОСОБА_2 заснув поблизу вказаної автобусної зупинки та відсутністю сторонніх осіб, таємно викрав сумку, вартість якої згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №3012/19 від 09.09.2019 складає 66 грн., в якій знаходився мобільний телефон «Xiaomi Redmi 4X», вартість якого згідно з висновком вказаної експертизи складає 2170 грн., в чохлі-книжці, вартість якого згідно з висновком вказаної експертизи складає 143 грн. 20 коп., та гаманець, вартість якого згідно з висновком вказаної експертизи складає 117 грн. 76 коп., з грошима в сумі 10 грн., які належать потерпілому ОСОБА_2 , чим заподіяв останньому, матеріальну шкоду на загальну суму 2506 грн. 96 коп., після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Крім того, ОСОБА_1 , 12 липня 2019 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, знаходячись поблизу автобусної зупинки по вул. Софійській в м. Ізюм Харківської області, одразу після викрадення сумки, яка належить ОСОБА_2 , виявив в середині вказаної сумки банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , що є офіційним документом, оскільки перебуває в офіційному обігу, має необхідні реквізити установи банку АТ КБ «ПриватБанк» і містить інформацію, яка засвідчує факти, котрі мають юридичне значення, держателем якої є ОСОБА_2 та у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на викрадення вказаної картки.
Так, 12 липня 2019 року приблизно о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись поблизу вул. Софійської в м. Ізюм Харківської області, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення офіційного документа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, таємно для власника картки та сторонніх осіб, усвідомлюючи, що вказана банківська картка належить іншій особі, є офіційним документом та містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального засобу, діючи із корисливих мотивів, викрав банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , з метою подальшого незаконного зняття грошових коштів, які належать ОСОБА_2 .
Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.357 КК України, тобто викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 , повторно, цього ж дня, 12 липня 2019 року о 20 годині 42 хвилини, на ґрунті раптово виниклого наміру на заволодіння грошовими коштами, з метою особистого збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів, використовуючи викрадену банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , достовірно знаючи пін-код до цієї банківської картки, шляхом проведення трансакції через банкомат АТ КБ «ПриватБанк» САНА 8551, що розташований при вході в супермаркет «Посад» по в`їзду Риночному, 3 в м. Ізюм, таємно викрав з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , держателем якої є ОСОБА_2 , грошові кошти в сумі 1200 грн.
Крім того, ОСОБА_1 , керуючись єдиним злочинним умислом, діючи умисно, з корисливих мотивів, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів, з метою особистого збагачення, 13.07.2019 о 5 годині 06 хвилин, 5 годині 07 хвилин, 5 годині 08 хвилин та о 5 годині 39 хвилин через додаток «Приват24» шляхом проведення чотирьох банківських операцій, переказав із картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , держателем якої є ОСОБА_2 на викрадену картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , держателем якої є ОСОБА_2 , грошові кошти в розмірі 31 703 грн. 52 коп., з яких сума комісій при проведенні операцій склала 158 грн. 50 коп. В цей же день, в період часу з 5 години 11 хвилин до 5 години 43 хвилин, використовуючи викрадену банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 та достовірно знаючи пін-код до цієї банківської картки, шляхом проведення 5 трансакцій через банкомат АТ КБ «ПриватБанк» САНА 1444, що розташований біля магазина «Таврія» по вул. Гагаріна, 1-А в м. Ізюм, таємно викрав з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк»" № НОМЕР_3 , держателем якої є ОСОБА_2 , грошові кошти на загальну суму 2600 грн.
Крім того, ОСОБА_1 , керуючись єдиним злочинним умислом, діючи умисно, з корисливих мотивів, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів, з метою особистого збагачення, 13.07.2019 о 6 годині 02 хвилини через додаток «Приват24» шляхом проведення банківської операції, переказав із картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , держателем якої є ОСОБА_2 на картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , держателем якої є ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 28 643 грн. 22 коп., таким чином таємно викрав грошові кошти в сумі 28 643 грн. 22 коп., з яких сума комісії склала 143 грн. 22 коп, які належать ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 своїми злочинними діями заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток в розмірі 32443 грн. 22 коп. та розпорядився викраденими грошовими коштами на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Крім того, ОСОБА_1 , повторно, в 20-х числах серпня 2019 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, в вечірній час, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в квартиру АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав електронні ваги «Rotex RSE 21-F», вартість яких згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №2992/19 від 05.09.2019 складає 220 грн., цифровий фотоапарат «Olympus camedia digital camera С-170», вартість якого згідно з висновком вказаної експертизи складає 310 грн., монокуляр Tasco/Sakura 22х32, 1500м/7500м, вартість якого згідно з висновком вказаної експертизи складає 220 грн. 15 коп., праску «Вraun Freestyle», який не має для потерпілої цінності в зв"язку з його несправністю, телевізор ТМ «Samsung» модель СS-21Z58Z3Q з пультом, вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3022/19 від 10.09.2019 складає 800 грн., стабілізатор напруги підвищеної точності «RUCELF SDF-500», вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3022/19 від 10.09.2019 складає 712 грн. 37 коп., та скляні полиці із холодильника «Атлант» в кількості 3 шт., які належать потерпілій ОСОБА_5 , чим заподіяв останній матеріальну шкоду на загальну суму 2262 грн. 52 коп., після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.
У сукупності своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення - злочини, передбачені ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях - злочинах, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 КК України визнав повністю та надав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінальних правопорушень, встановленим як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом. У скоєному щиро розкаявся та показав, що, дійсно, 12 липня 2019 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, знаходячись поблизу автобусної зупинки по вул. Софійській в м. Ізюм Харківської області, викрав сумку, що належала, як згодом з`ясувалося, громадянину ОСОБА_2 , який спав поблизу автобусної зупинки, в якій знаходились мобільний телефон «Xiaomi Redmi 4X» в чохлі, гаманець з грошима в сумі 10 грн., після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Одразу після викрадення сумки, яка належить ОСОБА_2 , він виявив у ній банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» та викрав її, після чого цього ж дня, 12 липня 2019 року о 20 годині 42 хвилини, використовуючи викрадену банківську картку АТ КБ «ПриватБанк», знаючи пін-код до цієї банківської картки, через банкомат АТ КБ «ПриватБанк», розташований при вході в супермаркет «Посад» по в`їзду Риночному, 3 в м. Ізюм, викрав з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк», яка належала ОСОБА_2 , грошові кошти в сумі 1200 грн., якими розпорядився на власний розсуд.
13.07.2019 о 5 годині 06 хвилин, 5 годині 07 хвилин, 5 годині 08 хвилин та о 5 годині 39 хвилин через додаток «Приват24» шляхом проведення чотирьох банківських операцій, переказав із картки АТ КБ «ПриватБанк», яка належала ОСОБА_2 на викрадену картку АТ КБ «ПриватБанк», грошові кошти в розмірі 31 703 грн. 52 коп. (сума комісій при проведенні операцій склала 158 грн. 50 коп.) В цей же день, в період часу з 5 години 11 хвилин до 5 години 43 хвилин, використовуючи викрадену банківську картку АТ КБ «ПриватБанк», шляхом проведення 5 транзакцій через банкомат АТ КБ «ПриватБанк» САНА 1444, розташований біля магазина «Таврія» по вул. Гагаріна, 1-А в м. Ізюм, викрав з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк»" № НОМЕР_3 , держателем якої є ОСОБА_2 , грошові кошти на загальну суму 2600 грн.
В той же жень, 13.07.2019, о 6 годині 02 хвилини ОСОБА_1 через додаток «Приват24», шляхом проведення банківської операції, переказав із картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , держателем якої є ОСОБА_2 на картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , держателем якої є ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 28 643 грн. 22 коп., коп.( з яких сума комісії склала 143 грн. 22 коп.), які належать ОСОБА_2 .
Після чого в 20-х числах серпня 2019 року, більш точної дати ОСОБА_1 пригадати не може, у вечірній час через пошкодження вхідних дверей, зайшов до квартири АДРЕСА_3 , яка належить потерпілій ОСОБА_5 , звідки викрав електронні ваги «Rotex RSE 21-F», цифровий фотоапарат «Olympus camedia digital camera С-170», монокуляр Tasco/Sakura 22х32, 1500м/7500м, праску «Вraun Freestyle», телевізор ТМ «Samsung» модель СS-21Z58Z3Q з пультом, стабілізатор напруги підвищеної точності «RUCELF SDF-500» та скляні полиці до холодильника «Атлант» в кількості 3 шт., чим в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 визнав у повному обсязі. Просив суд про призначення покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, так як його підтримки та матеріальної допомоги потребує неповнолітня донька від першого шлюбу та вагітна співмешканка, посилався на те, що хоче побачити народження дитини та має намір знайти роботу, щоб мати змогу виплачувати завдану злочином шкоду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Кузнєцов О.О., посилаючись на щире каяття свого підзахисного, його сприяння розкриттю злочинів, часткове відшкодування завданих потерпілим збитків, міцні соціальні зв`язки, те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має вагітну співмешканку, з якою проживає значний проміжок часу, та малолітню дитину від першого шлюбу, які потребують його підтримки та матеріальної допомоги, також має необхідність працювати для того, щоб відшкодовувати завдану потерпілим шкоду, просив дати йому шанс на виправлення та призначити покарання з випробуванням, застосувавши положення ст.75,76 КК України.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні просив суд визнати винним ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах та задовольнити його цивільний позов, стягнувши з ОСОБА_1 на його користь завдану злочином матеріальну шкоду в розмірі 39 929 гривень, та моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень.
Прокурор Гриценко О.Г. просила суд визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 КК України та призначити покарання: за ч.1 ст.185 КК України - у виді 1 року позбавлення волі, за ч.2 ст. 185 КК України - у виді 2 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України - у виді 4 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 357 КК України - у виді 2 років обмеження волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, передбаченого ч.1 ст.70 КК України, призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі, а також задовольнити цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 , стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 39 929 гривень, завдану злочином та моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень, а також судові витрати, пов"язані із залученням експерта у кримінальному провадженні в розмірі 900 гривень.
Третя особа - представник АТ Комерційний банк «ПриватБанк» в судове засіданні не з`явився, про причину неявки суд не повідомив (???).
На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений, його захисник, прокурор та потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позицій, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні показання обвинуваченого,потерпілого ОСОБА_2 суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно з проникненням у житло та викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень - злочинів, скоєних останнім.
Обставинами, які згідно ст.66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, які згідно ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, не працює, хоча є особою працездатного віку, в силу ст. 89 КК України не судимого, не є особою з інвалідністю, має малолітню дитину, доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, перебуває на військовому обліку в Інгулецькому ОРТЦК та СП, за місцем проживання характеризується формально задовільно, про що свідчать копія паспорту громадянина України, характеристика з місця проживання, довідки лікарів, вимога щодо судимості, довідка Інгулецькому ОРТЦК та СП, копія свідоцтва про народження дитини та його особисті свідчення.
Згідно ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що з врахуванням високого ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та високого ризику небезпеки для суспільства, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, у тому числі окремих осіб.
Злочини, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України, віднесені до злочинів невеликої тяжкості та тяжкого злочину, відповідно.
Згідно досудової доповіді органу пробаціїї ризик вчинення повторного злочину та небезпеки для суспільства був оцінений як високі.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою вину, щиро розкаявся, а також те, що потерпілим пред`явлено цивільний позов до обвинуваченого про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином та моральної шкоди, офіційно не працевлаштований, відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченого, який не має постійного джерела доходу, а також враховуючи доповідь органу пробації, згідно якої ризик повторного вчинення правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб, оцінено як високий то суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, а тому ОСОБА_1 має бути призначене покарання у виді позбавлення волі, з огляду розмір шкоди, заподіяної злочином, численність епізодів крадіжки, вчинених обвинуваченим, щире каяття, наявність на утриманні малолітньої дитини та вагітної співмешканки.
З урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за достатнє призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 КК Україниу виді позбавлення волі.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкцій частин статей, що передбачають відповідальність за вчинені злочини, так як на думку суду інші альтернативні види покарань не стануть дієвими для досягнення мети щодо виправлення обвинуваченого.
Дослідивши заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я є найвищою соціальною цінністю.
У відповідності до ч.1 ст. 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ч.3 ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
У ч. 1 ст. 1167 ЦК України відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.
Тобто, ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме, особу, яка її завдала; та по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.
За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.
Судом встановлено, що в результаті неправомірних дій обвинуваченого потерпілому, крім матеріальної шкоди, було завдано моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях, які він та його сім`я зазнали та продовжують зазнавати внаслідок крадіжки грошових коштів, які він змушений виплачувати.
Таким чином, суд вважає, що з вини обвинуваченого, потерпілому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з різким погіршенням матеріального становища свого та своєї сім`ї через крадіжку грошових коштів.
При визначенні судом розміру відшкодування завданої позивачу моральної шкоди опираючись на п. 9 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у Постанові від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд виходить з вимог розумності, виваженості та справедливості та враховує обставини, викладені вище.
Дослідивши поданий ОСОБА_2 цивільний позов з доданими до нього документами, з урахуванням визнання обвинуваченним ОСОБА_1 даного позову, суд задовольняє позовні вимоги потерпілого в повному обсязі.
Витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65-67, ч.1 ст.185, ч..2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України, ст. ст. 2, 94, 351, 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.1 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
-за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
-за ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
-за ч.1 ст. 357 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 у покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.
На підставі положень ч. 1 ст. 72 КК України та ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 в строк відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 16 січня2020 року року по день ухвалення вироку суду - 01 квітня 2020 року включно.
Початок строку відбування покарання обчислювати з дня фактичного затримання - 16 січня 2020 року згідно ухвали Ізюмського міськрайонного суду від 17 січня 2020 року про обрання запобіжного заходу.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , контактний телефон НОМЕР_7 матеріальну шкоду, завдану злочином в розмірі 39 929 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) гривень та моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, а всього 59929 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з проведенням:
-судово-товарознавчої експертизи№ №2992/19 від 05.09.2019 в розмірі 300 (триста) грн.,
-судово-товарознавчої експертизи№ №3012/19 від 09.09.2019 в розмірі 300 (триста) грн.,
-судово-товарознавчої експертизи№ 3022/19 від 10.09.2019 в розмірі 300 (триста) грн.,
а всього 900 (дев`ятсот), розрахунковий рахунок КБ «ПриватБанк»: НОМЕР_8 , виконавець: судовий експерт Зєлєніна Євгенія Володимирівна, номер облікової карти платника податків: НОМЕР_9 .
Скасувати арешт, накладений згідно:
- ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцова О.М. від 28.08.2019 на: шприц, об`ємом 2 мл., з рідиною, штани чорного кольору, тканину білого кольору із зображенням малюнку «квітка», електронні ваги «Rotex RSE 21-І7», праску «Braun», цифровий фотоапарат «Olympus», предмет зовні схожий па ліхтарик в чохлі, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області;
- ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцова О.М. від 10.09.2019 на автоматичний стабілізатор напруги підвищеної точності «RUCELF SDF-500» та скляні полиці із холодильника в кількості 3 шт., які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5
.
Речові докази:
-електронні ваги «Rotex RSE 21-F, праску «Вraun Freestyle», цифровий фотоапарат «Olympus camedia digital camera С-170», монокуляр Tasco/Sakura 22х32, 1500м/7500м, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області повернути - потерпілій ОСОБА_5 під розписку;
-автоматичний стабілізатор напруги підвищеної точності «RUCELF SDF-500» та скляні полиці із холодильника в кількості 3 шт., вважати повернутими потерпілій ОСОБА_5 під розписку.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано не доцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, його захиснику, потерпілому та прокурору.
Суддя Ізюмського міськрайонного суду
Харківської області Т.Д. Бєссонова
Судове рішення № 88544619, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 01.04.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 623/3911/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: