Рішення № 88544304, 31.03.2020, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/866/19

Провадження № 2/616/32/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„31" березня 2020 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря

судового засідання КАПЛЕНКО А.В.,

Справа № 616/866/19,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 08.09.2009 року у розмірі 127 528 грн 15 к.

На обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 08 вересня 2009 року між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» (далі - ЗАТ КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 500 грн 00 к. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Узяті на себе зобов`язання позивач виконав вчасно, у свою чергу відповідач узяті на себе зобов`язання не виконала, допустивши станом на 31 серпня 2019 року заборгованість по кредиту на суму 222 461 грн 07 к., яка складається з 5 499 грн 42 к. - заборгованості за кредитом; 216 861 грн 65 к. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 100 грн 00 к. - заборгованості за пенею та комісією.

Представник позивача зазначає, що оскільки законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь - яку частину суми заборгованості за кредитом, тому просить стягнути з відповідача 127 528 грн 15 к., яка складається з наступного: - 5 499 грн 42 к. - заборгованість за кредитом; - 122 028 грн 73 к. - заборгованість за процентам за користування кредитом за період з 08.09.2009 по 30.12.2018. В зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить захистити його права.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 23 жовтня 2019 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Не погодившись з позовними вимогами відповідач на адресу суду надала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що позивачем не надано підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, які вона не підписувала. В анкеті - заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 08.09.2009 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафу) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, тобто суми, яку фактично отримала вона в борг, стягнути складові його повної вартості: заборгованість за процентами за користування кредитом, заборгованість за пенею. Відповідач не погоджується з нарахуваннями Банку, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг та Умови та Правила надання банківських послуг був запропонований відповідачці і вона погодилась з його умовами. На підставі викладеного, ОСОБА_1 вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з неї заборгованості за процентами за користування кредитом, заборгованості за пенею та комісією. Окрім того зазначає, що згідно із виписки про рух грошових коштів з заробітної картки, у період з 12.01.2017 року по 31.07.2018 року було списано в якості погашення заборгованості за кредитом грошові кошти у розмірі 12 931 грн 05 к., а тому вважає, що тіло кредиту погашено нею в повному обсязі. Просила врахувати її заперечення та взяти до уваги відзив та відмовити АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в повному обсязі.

Представником АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Гаренко Н.В. надано відповідь на заперечення в якій представник позивача зазначає, що відповідачем було підписано заяву - анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві - анкеті зазначено, що підписавши заяву - анкету, відповідач ознайомилась та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.

На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають Договір про надання банківських послуг, відповідачу було відкрито картковий рахунок, яким вона активно користувалась, при цьому періодично знімаючи грошові кошти. На суму заборгованості нараховувались відсотки, однак відповідач за вказаний період до Банку за фактом неправильного нарахування відсотків не зверталась, що свідчить про те, що з процентною ставкою відповідач погодилась.

Щодо наданого Банком розрахунку заборгованості представник позивача зазначає, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображає стан нарахувань в певні періоди часу, а тому Банк надає виписку по рахунку. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок, а тому виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.

Щодо розрахунку заборгованості та ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг зазначено, що відповідачем власноруч підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» з якої вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісії та штрафів тощо. Відповідач частково сплачувала заборгованість за договором, що вбачається з руху коштів за договором. Процента ставка з 04.2014 року була збільшена на 2,9 % за операціями з 01.09.2014 до 31.03.2015; 3,6% - за операціями з 01.05.2015 року, що передбачено Умовами та Правилами банківських послуг, з якими відповідач була ознайомлена.

Щодо правомірності умов внесення змін до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів зазначено, що відповідно до п.5.3 банк має право проводити зміни Тарифів. Визначений договором № б/н від 01.12.2008 розмір пені Наказом СП-2013-6500941 від 28.01.2013 було збільшено до 50 грн 00 к., яка нараховується щомісячно у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту на суму від 100 грн 00 к. 05 липня 2013 року Наказом СП-2013-6783906 внесені зміни в тарифи банківського обслуговування щодо розміру неустойки - пені та визначено, що у разі виникнення простроченої заборгованості на протязі одного місяця сплачується пеня в розмірі 50 грн 00 к. та у разі виникнення простроченої заборгованості другий місяці поспіль сплачується пеня в розмірі 100 грн 00 к. За викладених обставин представник позивача просив позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Представник позивача до суду не з`явився, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судову повістку отримано 26.03.2020 (а.с.124). Представник позивача надав на адресу суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, зазначивши, що наполягає на задоволенні позовних вимог. Не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення (а.с.26).

Відповідач ОСОБА_1 надала клопотання про розгляд справи за її відсутності в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з врахування заперечень викладених у відзиві (а.с.70,117). Представник відповідача Зінченко С.А. також надала заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, при цьому зазначила, що заборгованість позивачем сплачена, заперечення викладені у відзиві (а.с.113).

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Суд, дослідивши надані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулась до Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» (далі - ЗАТ КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та підписала Заяву б/н 08.09.2009 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 5 500 грн 00 к. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява-анкета разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачеві для отримання кредиту була видана кредитна картка (а.с.09).

Також, ОСОБА_1 цього ж дня підписала довідку про умови кредитування кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» в якій зазначено базову процентну ставку за користування кредитом у розмірі 2,5% на місяць. Також, визначено розмір пені у розмірі 1% від суми заборгованості, але не менше 30 грн 00 к., розмір штрафу 500 + 5% від суми заборгованості з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій (а.с.10).

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, але ОСОБА_1 порушила свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

На підтвердження заборгованості ОСОБА_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано виписку по картці за період з 08.09.2009 року по 31.08.2019 року, з якої вбачається користування відповідачем даною карткою (а.с.06-08,86-90). Як вбачається із витягів із особового рахунку, ОСОБА_1 користувалася кредитною карткою, періодично знімала грошові кошти та вносила платежі на погашення заборгованості.

Згідно розрахунків, які надані позивачем, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» станом на 31.08.2019 року склала 222 461 грн 07 к., яка складається з наступного:

-5 499 грн 42 к. - заборгованість за кредитом;

-216 861 грн 65 к. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-100 грн 00 к. - заборгованість за пенею та комісією.

Однак, представник позивача в позовній заяві зазначає, що оскільки законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь - яку частину суми заборгованості за кредитом, тому АТ «ПРИВАТБАНК» просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 127 528 грн 15 к., яка складається з наступного: - 5 499 грн 42 к. - заборгованість за кредитом; - 122 028 грн 73 к. - заборгованість за процентам за користування кредитом з 08 вересня 2009 року по 31 грудня 2018 року.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладанням кредитного договору б/н від 08.09.2009 р. та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Проте, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, суд дійшов на наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Позивач, з посиланням на положення ч.1 ст.634 ЦК України, зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Спірний договір укладений між сторонами шляхом підписання заяви, у якій зазначено, що вона разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становить догові про надання банківських послуг.

Сторони не заперечували, що строк дії договору подовжувався та відповідач не заперечувала факт користування кредитними коштами за вказаного Банком періоду.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути, крім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), також проценти за користування кредитними коштами та пеню.

АТ «ПРИВАТБАНК», обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 08 вересня 2009 року, посилався на "Умови та правила надання банківських послуг" та "Тарифи банку", які викладені на банківському сайті:www:privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

Однак відповідач у відзиві на позовну заяву зазначила, що вона вказані "Умови та правила надання банківських послуг" та "Тарифи банку" не підписувала (а.с.47-54).

При цьому, суд зазначає, що твердження відповідача щодо не підписання нею Умов є доречними, оскільки дійсно матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з «Тарифів банку» та витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг» АТ КБ «ПРИВАТБАНК» розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, а тому в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Отже, зазначені Умови не містять підпису відповідача, що визнано сторонами по справі.

Крім того, безпосередньо із письмових пояснень представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що до вказаних вище Умов в частині розрахунку процентів та пені неодноразово вносились зміни, а саме Наказом СП-2013-6500941 від 28.01.2013 року, Наказом СП-2013-6502732 від 21.01.2013 року, Наказом СП-2013-6560425 від 01.03.2013 року, Наказом СП-2013-6606487 від 08.04.2013 року (а.с.86-104).

З наданого представником позивача розрахунку щодо заборгованості відповідача за кредитним договором вбачається, що 01 вересня 2014 року банком була змінена процентна ставка за користування кредитом з 30% на 34,8% (2,9% на місяць), а з 01 квітня 2015 року процентна ставка збільшена до 43,2% річних (3,6% на місяць) і остаточна заборгованість по процентам була розрахована, враховуючи змінені процентні ставки.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Аналогічні висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мала на увазі відповідач ОСОБА_1 , підписуючи заяву позичальника, та відповідно, брала на себе зобов`язання зі сплати підвищених процентів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову щодо стягнення процентів за користування кредиту.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана 08 вересня 2009 року відповідачкою ОСОБА_1 того ж дня разом з заявою - анкетою, в ній визначені всі істотні умови договору, а саме проценти за користування кредитом на рівні 2,5 процентів на місяць, що становить 30 процентів річних, також визначені умови про відповідальність позичальника за невиконання/прострочення виконання зобов`язання у вигляді неустойки (пені, штрафів), її розмір.

Отже, ОСОБА_1 08 вересня 2009 року ознайомилася з умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», про що поставила свій підпис у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.10).

Із зазначеної довідки про умови кредитування вбачається, що відповідачу визначено базову процентну ставку на місяць - 2,5 %, процентну ставку на місяць на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування - 3,75 %, яка підписана відповідачем.

Таким чином, відповідач була ознайомлений із розміром процентної ставки та погодилась із ним. Тому, умови кредитування із використанням кредитної карти «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» розцінюються як частина кредитного договору, укладеного між сторонами укладеного 08.09.2009 року шляхом підписання Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», а тому є підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентів за користування кредитом, який повинен застосовуватися при розрахунку заборгованості за кредитним договором.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить стягнути з відповідачки заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 499 грн 42 к. та заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 08.09.2009 по 30.12.2018 у розмірі 122 028 грн 73 к.

Однак, сторони по справі обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами у розмірі 2,5 % на місяць, проте із розрахунку вбачається, що позивачем нараховувались відсотки, як у передбаченому розмірі, так і у підвищеному розмірі, а саме: 2,9 % та 3,6 % на місяць, що суперечить умовам кредитування, зазначеним у довідці.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 08 вересня 2009 року по 30 грудня 2018 року частково, а саме: в сумі 14 335 грн 15 к., виходячи із розрахунку: - 5 499 грн 42 к. (поточне тіло кредиту) х 30% (процентна ставка)/360 (кількість днів у році, що встановлено Довідкою з умов кредитування від 08.09.2009) х 3 128 (кількість днів за які здійснюється нарахування, тобто з 08.09.2009 по 30.12.2018), оскільки сума заборгованості за процентами в розмірі 122 028 грн 73 к., що нарахована позивачем, не відповідає ставці 2,5% в місяць або 30,0% в рік та умовам укладеного договору з огляду на нарахування процентів на тіло кредиту й проценти.

З огляду на положення ст.1054 ЦК України та визнання відповідачем факту користування кредитними коштами в межах кредитного ліміту та фактичного визнання порушення зобов`язання щодо повернення кредиту, що вбачається з відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 5 499 грн 42 к. та 14 335 грн 15 к. заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Дана норма також закріплена у ст. 12 ЦПК України.

Даючи правову оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд доходить висновку, що відповідач активно користувалась кредитною карткою та в дійсності у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, оскільки відповідач не в повному обсязі виконала прийняті на себе відповідно до договору зобов`язання, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту, процентами за користування кредитом та штрафу є обґрунтованими, а отже позов підлягають частковому задоволенню.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання нею зобов`язань та спростування суми заборгованості перед позивачем.

Згідно платіжного доручення № PROM8BСF42 від 18 вересня 2019 року при пред`явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн 00 к.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.3 ч.2 ст.141 цього Закону у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов банку задоволено частково на 15,55%, тому з відповідача слід стягнути на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судові витрати в розмірі 298 грн 72 к.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263 - 265, 268, 274-275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, районний суд,-

У Х В А Л И В:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Шастозерський Виноградівського району Архангельської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 08 вересня 2009 року у розмірі 19 834 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн 57 к., яка складається з наступного: 5 499 грн 42 к. заборгованість за кредитом та 14 335 грн 15 к. заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 08.09.2009 по 30.12.2018.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 298 (двісті дев`яносто вісім) грн 72 к. у рахунок відшкодування понесених судових витрат.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст.358 цього Кодексу.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код за ЄДРПОУ 14360570), юридична адреса: 01001, місто Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Шастозерський, Виноградівського району, Архангельської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Великобурлуцьким РВУМВС України в Харківській області 09 березня 1999 року, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31 березня 2020 року.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ