Ухвала суду № 88543454, 01.04.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/4427/17

1-кп/215/436/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року Колегія суддів Тернівського районного суду м. Кривого Рогу

в складі: головуючого – судді Лиходєдова А.В.,

суддів: Демиденка Ю.Ю.

Науменко Я.О.

при секретарі Бисовій В.А.

за участі: прокурора Ільницького О.В.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 С.В. Сіренка А.В.,Голівера П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 307 ч. 2; 307 ч. 3; 306 ч. 1; 306 ч. 2; 311 ч. 3; 263 ч. 1 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 307 ч. 1; 307 ч. 2; 307 ч. 3; 315 ч. 2; 15 ч.2, 307 ч. 2; 306 ч. 1; 306 ч. 2 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 307 ч. 2; 307 ч. 3; 311 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою від 19.02.2020 р. колегії суддів Тернівського районного суду м. Кривого Рогу обвинуваченому ОСОБА_1 , було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів по 18.04.2020 р., включно.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 , заперечує проти клопотання прокурора, просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, так як він має де проживати та особу, яка може його утримувати під час домашнього арешту.

Захисник Митрошин С.В. заперечує проти клопотання прокурора, підтримуючи свого підзахисного, заявив клопотання надавши суду його текст про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, а також зазначив, що вважає вину підзахисного не доведеною, по справі допитані всі свідки, інші докази знаходяться в кримінальному провадженні або в камері зберігання, також вважає, що прокурором не доведено ризиків, вказаних у клопотанні.

Суд, в обґрунтування обрання запобіжного заходу та продовжені строку тримання під вартою, посилався на те, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, не працює, може вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, тобто перешкоджати кримінальному провадженню.

Вирішуючи клопотання, суд виходить зі слідуючого.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також і мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Але, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні у тому числі особливо тяжких злочинів, за які може бути призначено покарання на строк до 15 років позбавлення волі, обставини на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовжені його дії не змінилися, суд вважає що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, - обвинувачений може: вчинити інші кримінальні правопорушення, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вказані ризики, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та суд при продовженні строку його дії, продовжують існувати.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, продовжують існувати та не зменшилися.

Тому, суд вважає, що враховуючи також положення ст. 178 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_1 , слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів - по 30.05.2020р., а відповідно в задоволенні клопотання захисника Митрошина С.В. відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, колегія суддів –

УХВАЛИЛА:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів – по 30.05.2020р., включно.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника Митрошина С.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.

Головуючий:

Судді: