Рішення № 88542929, 01.04.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/8566/19

Провадження № 2/0182/869/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

01.04.2020 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

за участю секретаря судового засідання - Снєгульської В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Покровської сільської ради Нікопольського району до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Нікопольської райдержадміністрації, Комунальний заклад «Криворізький спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Представник Покровської сільської ради Нікопольського району - адвокат Шашликова Тетяна Федорівна на підставі ордеру про надання правової допомоги серії АЕ № 1019673 від 01.04.2020 року (договір про надання правової допомоги № 18 від 28.01.2020 року) (а.с.79).

Представник Служби у справах дітей Нікопольської райдержадміністрації - начальник Служби у справах дітей Хребтова Наталя Миколаївна на підставі посвідчення державного службовця від 10.01.2020 року та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.62,63).

Заяви по суті справи.

Покровська сільська рада Нікопольського району звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Свої вимоги мотивує тим, що на території Покровської сільської ради зареєстрована та проживає відповідач, яка є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини були внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, зі слів матері.

Фактично від народження ОСОБА_1 не цікавиться долею сина, який на підставі її заяви влаштований до КЗ «Криворізький спеціалізований будинок дитини» ДОР, де перебуває до теперішнього часу.

Відповідач не має стабільного заробітку, її житло не придатне для проживання. Деякий час ОСОБА_1 отримувала соціальні витрати на дитину, які витрачала на власні потреби, з 01.05.2017 року їх нарахування було припинено.

Відповідач також має доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з бабусею та батько якої ОСОБА_4 відбуває покарання.

Нікопольським районним центром служби у справах сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_1 було направлено до реабілітаційного центру для проходження реабілітації від наркотичної залежності, після повернення з якого відповідач почала приділяти більше уваги своїй доньці. Однак, від виховання, утримання, лікування малолітнього ОСОБА_2 вона фактично повністю самоусунулася, за весь час перебування дитини у м. Кривий Ріг відвідала його лише двічі. З відповідачем були проведені роз`яснювальні заходи щодо виконання батьківських обов`язків, попереджено про наслідки за їх ухилення. Проте, у вересні 2019 року ОСОБА_1 виїхала на роботу за кордон, жодного інтересу до сина не виявляє.

У зв`язку з тим, що відповідач не забезпечує своїй дитині догляду, лікування, утримання, виховання, фактично покинула його, Покровська сільська рада просить суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її сина, стягнути аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) та передати дитину органу опіки та піклування в особі виконкому Покровської сільської ради (а.с.1-8).

Відповідач відзив на позов не надавала.

Процесуальні дії у справі.

16.01.2020 року відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання (а.с.36). Того ж дня судом постановлено ухвалу про витребування в Адміністрації державної прикордонної служби України відомостей про те, чи перетинала кордон України ОСОБА_1 , починаючи з 2017 року (а.с.37), а також відомості про доходи відповідача (а.с.38).

12.02.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до розгляду по суті (а.с.65).

01.04.2020 року постановлено розглянути справу заочно на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено.

Між сторонами виникли правовідносини щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її малолітнього сина та стягнення аліментів на його утримання.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України" встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до ч. 1 - 4 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною;є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

На підставі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9). Відомості про батька в актовий запис про народження дитини внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.11).

З характеристики відповідача, наданої сільським головою Покровської сільської ради 28.11.2019 року вбачається, що малолітній ОСОБА_2 на території сільської ради не перебував, з матір`ю не проживав. Хлопчик народився передчасно (термін вагітності 29 тижнів), з відділення анестезіології та інтенсивної терапії перинатального центру його для подальшого лікування через дві години після народження було переведено до відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених обласної дитячої клінічної лікарні, де мати з сином не знаходилася та за дитиною не доглядала і майже не відвідувала. У квітні 2017 року хлопчика перевели у дитяче відділення Нікопольської районної лікарні. Після цього ОСОБА_1 відвідала його лише раз, жодної матеріальної допомоги на його утримання та лікування не надавала (а.с.14).

10.05.2017 року відповідач звернулася до районної Служби у справах дітей із заявою про тимчасове влаштування її сина до будинку дитини у зв`язку з її складним матеріальним становищем (а.с.16). Розпорядженням голови районної державної адміністрації № Р-169/0/321-17 від 13.05.2017 року дитину влаштовано до КЗ «Криворізький спеціалізований будинок дитини» ДОР на повне державне утримання з подальшим переведенням по досягненню відповідного віку до інших державних установ (а.с.17).

Згідно з довідкою КЗ «Криворізький спеціалізований будинок дитини» ДОР № 01-04/1018 від 17.10.2019 року, малолітній ОСОБА_2 з 19.05.2017 року знаходиться у закладі та за весь період його перебування там мати відвідувала його двічі: 12.04.2019 року та 19.07.2019 року. Інші родичі дитину не відвідували (а.с.25).

Відповідач отримувала соціальні виплати на дитину, проте витрачала їх на алкогольні напої та власні потреби (а.с.14). З 01.05.2017 року виплату допомоги призупинено (а.с.12).

ОСОБА_1 також має малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходиться на утриманні та вихованні бабусі ОСОБА_5 , 1940 року народження. Батько дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відбуває покарання в місцях позбавлення волі (а.с.14,15).

Відповідно до довідки Новомосковської міської громадської організації «Незалежність» № 13/07-1 від 13.07.2018 року, відповідач з 06.03.2018 року проходила курс реабілітації та соціальної адаптації від наркотичної залежності (а.с.18). Після закінчення курсу, у лютому 2019 року, ОСОБА_1 надала пояснення Службі у справах дітей про намір забрати сина з будинку дитини. Відповідача неодноразово було попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків та надано термін до 01.11.2019 року для створення належних умов проживання, утримання та виховання малолітнього ОСОБА_6 (а.с.20-24).

Таким чином, відповідач протягом тривалого часу знаходилася під наглядом соціальних органів і їй надавалась можливість та час для виправлення свого ставлення до виховання дитини. Службою у справах дітей проводилися відповідні роз`яснювальні роботи з ОСОБА_1 щодо відповідальності за виховання, утримання та навчання сина, повернення його в сімейне оточення, забезпечення належних умов проживання, медичного обстеження, лікування. Її також було попереджено про наслідки невиконання батьківських обов`язків. Проте, рекомендацій спеціалістів відповідач не виконує, долею сина не цікавиться.

18.09.2019 року ОСОБА_1 повідомила орган опіки та піклування Покровської сільської ради про намір виїхати на роботу за кордон (а.с.13). Згідно з даними Державної прикордонної служби України від 21.01.2020 року, відповідач ОСОБА_1 21.09.2019 року виїхала в пункті пропуску Малий Березний (а.с.55).

Рішенням виконавчого комітету Покровської сільської ради Нікопольського району № 98 від 21.11.2019 року було затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до її сина ОСОБА_2 (а.с.30-31). Суд вважає даний висновок обґрунтованим, належно мотивованим та таким, що знайшов своє підтвердження у ході судового розгляду справи.

Отже, сукупністю доказів, що були досліджені судом та містяться в матеріалах справи, встановлено, що відповідач долею свого сина не цікавиться, не піклуються про його фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не надає йому доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти, чим ставить під загрозу безпеку, здоров`я та життя малолітнього ОСОБА_2 . Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дитини відповідачем, свідомого нехтування нею своїми обов`язками і не бажанням виконувати їх, що є підставою для позбавлення батьківських прав.

Об`єктивних фактів, які б перешкоджали ОСОБА_1 виконувати свої батьківські обов`язки по відношенню до її сина, не зафіксовано.

Судом враховується, що держава має позитивний обов`язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (пункт 52 згаданого вище рішення Європейського Суду у справі «Савіни проти України»). Проте, реалізація таких обов`язків держави також вимагає від відповідача активних дій, які б свідчили про її бажання скористатись такою допомогою держави. ОСОБА_1 таких дій не вчиняла. До уповноважених органів держави з метою захисту прав своєї дитини, сприянні їй будь-яким чином реалізувати свої батьківські обов`язки вона не зверталася та протягом розгляду справи у суді зацікавленості у її розгляді не виявила, незважаючи на попередження органу опіки та піклування та служби у справах дітей про можливість позбавлення її батьківських прав.

Суд також звертає увагу, що взаємовідносини між дитиною та матір`ю склались таким чином, що малолітній ОСОБА_2 весь період свого життя проживає поза сім`єю в комунальних закладах на забезпеченні держави, а тому в даній ситуації позбавлення батьківських прав не призведе до відібрання дитини у батьків, оскільки він з ними не проживав та не проживає. Так само даний захід не виключає можливість побачення матері зі своєю дитиною.

Тобто, позбавлення батьківських прав відповідача фактично не змінить тривалу існуючу ситуацію між нею та дитиною.

Суд також враховує, на даний час правовий статус дитини чітко не визначений та позбавлення батьківських прав буде сприяти визначенню її правового статусу, як захищеної групи осіб.

Отже, існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлена батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції про права дитини, статті 8 Конвенції (див. наприклад пункт 59 рішення Європейського Суду у справі «Ньяоре проти Франції»), і в такому випадку Судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини» оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даної особи (див. пункт 47 Зауважень загального порядку Комітету ООН з прав дитини № 14 (2013) про право дитини на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню його інтересів (Пункт 1 статті 3)).

Враховуючи те, що відповідач свідомо, злісно, без будь-яких наявних причин нехтує своїми батьківськими обов`язками, не займається вихованням та матеріальним утриманням дитини, не створює умов для його фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також те, що заходи, проведені ССД, позитивного результату не принесли та відповідачем не виконувалися без будь-яких причин, судпогоджується з висновком виконавчого комітету Покровської сільської ради, та в інтересах дитини вважає доцільним позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом ч. 5 ст. 167 СК України, якщо дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про позбавлення батьківських прав матері малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , відомості про його батька в актовий запис про народження були внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, та на даний час відсутні родичі, яким може бути передано дитину, малолітнього ОСОБА_2 необхідно передати органу опіки та піклування в особі виконкому Покровської сільської ради.

Згідно з ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини (ч. 1 ст. 179 СК України). Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Конституція України в статті 48 встановлює право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Основний Закон України покладає на батьків обов`язок утримувати дітей до їх повноліття (частина друга статті 51), у той же час сім`я, дитинство, материнство і батьківство перебувають під охороною держави (частина третя статті 51).

Судовий захист майнових прав дитини передбачає звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання її майнових прав, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються.

Ст. 183 СК визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Отже, на законодавчому рівні державою встановлено, що при визначенні способу стягнення аліментів у частці від доходу стягнення аліментів має бути не нижче ніж у розмірі однієї четвертої на одну дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

З урахуванням діючого законодавства та відсутності даних про інші аліментні зобов`язання ОСОБА_1 , з неї підлягають стягненню аліменти на утримання сина ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частині її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.

Розподіл судового збору.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

На підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Позов Покровської сільської ради, яка не сплачує судовий збір в силу Закону, містить дві вимоги: щодо позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь держави з урахуванням діючих ставок судового збору підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (840,80 грн. + 840,80 грн.)

Керуючись ст. ст.150,155,164,166,180,181,182,183 СК України, ст.ст. 59, 60, 63 ЦК України, ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", Рішенням Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України", Постановою ПВСУ N 3 від 30 березня 2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII, ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву Покровської сільської ради Нікопольського району - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування - виконавчому комітету Покровської сільської ради Нікопольського району.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на користь дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я державної установи, де буде знаходитися дитина, або опікуна, у розмірі 1/4 частина з усіх видів заробітку та доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.12.2019 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення у частині місячного платежу коштів на утримання дитини підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн. 60 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг) протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 01.04.2020 року.

Відомості про учасників справи:

позивач - Покровська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04340342, адреса: 53273, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Покровське, вул. Калнишевського, 19-б;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання згідно з позовом: АДРЕСА_2 ;

третя особа - Служба у справах дітей Нікопольської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 34277043, адреса: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Шевченка, 130;

третя особа - Комунальний заклад «Криворізький спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради, код ЄДРПОУ 01987014, адреса: 50085, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, бульвар маршала Василевського, 11-а.

Суддя: А. Г. Багрова