Ухвала суду № 88539242, 31.03.2020, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/589/15-ц

Провадження № 4-с/486/6/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року м. Южноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Коршак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на дії та рішення Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2020 року представник АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії та рішення Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області (в подальшому відбулась зміна назви на Южноукраїнський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 49010091 з примусового виконання виконавчого листа № 486/589/15-ц від 17 вересня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ “Ощадбанк” штрафу за договором поруки № 112 від 25 квітня 2007 року в розмірі 26,15 грн. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження” в зв`язку зі смертю боржника та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, винесену 31 березня 2019 року Южноукраїнським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (в подальшому відбулась зміна назви на Южноукраїнський міський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) з примусового виконання виконавчого листа № 486/589/15-ц від 17 вересня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ “Ощадбанк” штрафу за договором поруки № 112 від 25 квітня 2007 року в розмірі 26,15 грн.

В обґрунтування своєї позиції заявник вказує на те, що в вересні 2018 року ПАТ «Державний ощадний банк України», назву якого змінено на АТ «Ощадбанк», в особі філії Миколаївського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернулося до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просив замінити боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів №486/589/15, виданих 17 вересня 2015 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 37352,78 грн., штрафу за договором поруки – 26,15 грн., та 375,53 грн. судового збору правонаступниками боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в межах вартості одержаного у спадщину майна та в розмірі, що відповідає частці кожного у спадщині.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 лютого 2019 року у задоволенні заяви банку про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 30 травня 2019 року вказану ухвалу скасовано та постановлено нове рішення, яким заява про заміну боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні, задоволена. Зазначена постанова набрала законної сили та оскаржена в касаційному порядку не була.

На підставі вказаної постанови, з урахуванням вимог п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець, достовірно знаючи про звернення у вересні 2018 року стягувачем у виконавчому провадженні до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен був зупинити виконавче провадження, однак не зробив цього, а 31 березня 2019 року начальником Южноукраїнського МВ ДВС помилково було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 486/589/15-ц від 17 вересня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ “Ощадбанк” штрафу за договором поруки № 112 від 25 квітня 2007 року в розмірі 26,15 грн. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, в зв`язку зі смертю боржника, чим порушено права АТ “Ощадбанк” у даному виконавчому провадженні, як стягувача.

Вказана постанова 31 травня 2019 року Миколаївським апеляційний судом була надіслана всім учасникам справи, в тому числі і Южноукраїнському міському відділу державної виконавчої служби.

У жовтні 2019 року банк звернувся зі скаргою про визнання неправомірною бездіяльності Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби та покладення обов`язку вчинити певні дії.

Зазначена скарга була задоволена частково. Визнано неправомірною бездіяльність начальника Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Макухи Я.С. щодо невнесення постанови про заміну сторони померлого боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів №486/589/15-ц, виданих 17 вересня 2015 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 37352,78 грн., штрафу за договором поруки – 26,15 грн., та 375,53 грн. судового збору правонаступниками боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в межах вартості одержаного у спадщину майна та в розмірі, що відповідає частці кожного у спадщині. У задоволенні вимог щодо зобов`язання начальника Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Макуху Я.С. винести постанову про заміну сторони померлого боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів №486/589/15-ц, виданих 17 вересня 2015 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 37352,78 грн., штрафу за договором поруки – 26,15 грн., та 375,53 грн. судового збору правонаступниками боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в межах вартості одержаного у спадщину майна та в розмірі, що відповідає частці кожного у спадщині, відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року зазначену ухвалу залишено без змін.

На думку скаржника нездійснення посадовою особою (державним виконавцем) своїх обов`язків покладених на нього законом, не повинно будь-яким чином призводити до порушення чи обмеження прав суб`єктів права на оскарження її незаконних дій. Якщо ж обов`язок державного виконавця здійснити певну дію прямо передбачено законом, але строки її вчинення не зазначені, то бездіяльність державного виконавця може бути оскаржена в будь-який час, коли ця особа прийде до висновку, що ця бездіяльність порушує її права чи свободи, оскільки це правопорушення є триваючим.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду письмову заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи без його участі. Скаргу підтримав.

Представник Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання двічі не з`явився, двічі звертався до суду з заявою про відкладення розгляду справи.

Згідно наданого до суду відзиву на скаргу, Представник Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просив відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі. Зазначає, що з 15 жовтня 2015 року на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження з примусового виконавчого листа №486/589/15-ц від 17 вересня 2015 року, виданого Южноукраїнським міським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 37352,78 грн., штрафу за договором поруки 375,53 грн. та 26,15 грн. Дані виконавчі провадження перебували на виконанні у державного виконавця Куницької Т., яка з березня 2019 року не працює. 31 березня 2019 року начальником відділу при прийомі даних виконавчих проваджень до свого провадження було встановлено, що в матеріалах виконавчих проваджень є лист РАЦСу від 31 січня 2018 року про те, що була зареєстрована смерть ОСОБА_1 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . З набуттям 05 жовтня 2016 року чинності нової редакції Закону України «Про виконавче провадження» у разі смерті боржника виконавче провадження підлягає виключно закінченню. В зв`язку з чим 31 березня 2019 року була винесена постанова про закінчення даного виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначена постанова була надіслана стягувачу до відома простою кореспонденцією. 06 грудня 2019 року представник скаржника отримав відзив на свою скаргу щодо бездіяльності державного виконавця в даному виконавчому провадженні, в якому зазначено про те, що постанову про закінчення виконавчого провадження винесено 31 березня 2019 року. 21 грудня 2019 року було частково задоволено скаргу АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання неправомірною бездіяльності Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та зобов`язання вчинити певні дії. Таким чином, про факт закінчення виконавчого провадження скаржник дізнався 21 грудня 2019 року, однак постанову про закінчення виконавчого провадження не оскаржив в судовому порядку, чим порушив встановлений 10-денний строк.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились. Судові повістки, надіслані на їх адресу повернуті до суду з відміткою на конверті, адресованому ОСОБА_2 - "Адресат не проживає, а ОСОБА_3 - "відмова від отримання". Окрім того, останніх було викликано до суду шляхом розміщення повідомлення на сайті "Судова влада України".

Згідно вимог ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні у Южноукраїнському МВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області перебувало виконавче провадження № 490010091 з примусового виконання виконавчого листа № 486/589/15- ц від 17 вересня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» в особі філії Миколаївське обласне управління АТ «Ощадний банк» штрафу за договором поруки № 112 від 25 квітня 2007 року в розмірі 26,15 грн. /а.с. 4/.

31 березня 2019 року начальником Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Макухою Я.С. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 49010091 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», в зв`язку зі смертю боржника /а.с. 4/.

03 жовтня 2019 року АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звертався до суду зі скаргою на бездіяльність начальника Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Макухи Я.С., яка полягала у невнесенні постанови про заміну сторони померлого боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів №486/589/15-ц, виданих 17 вересня 2015 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 37352,78 грн., штрафу за договором поруки – 26,15 грн., та 375,53 грн. судового збору правонаступниками боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в межах вартості одержаного у спадщину майна та в розмірі, що відповідає частці кожного у спадщині та зобов`язанні начальника Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Макухи Я.С. винести постанову про заміну сторони померлого боржника ОСОБА_1 у даному виконавчому провадженні.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21 грудня 2019 року скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання неправомірною бездіяльності Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність начальника Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Макухи Я.С. щодо невнесення постанови про заміну сторони померлого боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів №486/589/15-ц, виданих 17 вересня 2015 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 37352,78 грн., штрафу за договором поруки – 26,15 грн., та 375,53 грн. судового збору правонаступниками боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в межах вартості одержаного у спадщину майна та в розмірі, що відповідає частці кожного у спадщині.

У задоволенні вимог щодо зобов`язання начальника Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Макуху Я.С. винести постанову про заміну сторони померлого боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів №486/589/15-ц, виданих 17 вересня 2015 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 37352,78 грн., штрафу за договором поруки – 26,15 грн., та 375,53 грн. судового збору правонаступниками боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в межах вартості одержаного у спадщину майна та в розмірі, що відповідає частці кожного у спадщині, відмовлено /а.с. 35-38/.

Також, з вищезазначеної ухвали вбачається, що під час розгляду даної скарги в судовому засіданні було оглянуто виконавче провадження.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року вказану ухвалу було залишено без змін /а.с. 5-9/.

З наведеного слідує, що про наявність постанови про закінчення виконавчого провадження від 31 березня 2019 року у виконавчому провадженні № 49010091, скаржник дізнався не пізніше 21 грудня 2019 року, дати постановлення ухвали за скаргою від 03 жовтня 2019 року на бездіяльність начальника Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Макухи Я.С., яка полягала у невнесенні постанови про заміну сторони померлого боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів №486/589/15-ц, виданих 17 вересня 2015 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 37352,78 грн., штрафу за договором поруки – 26,15 грн., та 375,53 грн. судового збору правонаступниками боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в межах вартості одержаного у спадщину майна та в розмірі, що відповідає частці кожного у спадщині.

Іззазначеної дати він мав реальну можливість встановити ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні, однак жодних заходів до її оскарження не вчинив, з такою скаргою до суду звернувся лише 20 лютого 2020 року, що свідчить про пропуск ним строку, передбаченого статтею 449 ЦПК України. Жодних заяв від нього про поновлення строку для звернення зі скаргою до суду останній не надавав.

Вимогами частини першої 449 ЦПК України встановлено строк для звернення зі скаргою, зокрема, скаргу може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав та свобод.

За правилами частини другої статті 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Стаття 449 ЦПК України свідчить про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони у разі його пропущення з поважних причин. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави: поважні причини пропуску цього строку.

Скаржник повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ч. 1 ст. 81 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» повинен був цікавитися виконавчим провадженням, в якому він є стягувачем та контролювати дотримання строків звернення з вказаною скаргою до суду.

Неправильно обраний скаржником спосіб захисту порушеного права при зверненні до суду зі скаргою 03 жовтня 2019 року про визнання неправомірною бездіяльності Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та зобов`язання вчинити певні дії, а в подальшому оскарження ухвали за результатами даної скарги, не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку звернення до суду зі скаргою на визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про закриття виконавчого провадження, як такого, що пропущений з поважних причин, оскільки за наявності чіткого врегулювання питання оскарження дій державного виконавця заявник на власний розсуд всупереч встановленим нормам обрав неналежний спосіб захисту порушеного права.

Викладене вище узгоджується із правовим висновком, викладеним в постанові від 26 вересня 2019 року Верховного суду у своїй у справі № 740/3790/14.

Оскільки вищезазначена скарга подана до суду поза межами строку, передбаченого статтею 449 ЦПК України, клопотання про поновлення пропущеного строку не заявлено, вона підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись, ст. 11, 12, 13, 450, 451 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на дії та рішення Южноукраїнськогоо міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Г.А. Далматова