Рішення № 88538734, 30.03.2020, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/1717/20

Провадження № 2-а/463/62/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Коник О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Мельниченка Максима Вікторовича, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

позивач 25 лютого 2020 року звернувся до суду з позовом до поліцейського взводу 1 роти 4 батальйону 1 лейтенанта поліції Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Мельниченка М.В. про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №492704 від 22 січня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 січня 2020 року, дотримуючись вимог п. 31.5 ПДР України, прямував до місця стоянки, щоб усунути раптове пошкодження свого автомобіля, що сталося під час руху. Поліцейський Мельниченко М.В., не взявши до уваги його пояснення, 22 січня 2020 року виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 №492704, в тексті якої зазначено, що об 11 год. 28 хв. на вул. Т.Дороша в с. Малехів Львівської області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Caddy», д.нз. НОМЕР_1 , порушив п.п.31.4.7 «е» Правил дорожнього руху України. Вказує, що не погодився з даною постановою та надав письмові пояснення, в яких зазначив, що перед від`їздом стан його транспортного засобу відповідав затвердженим нормам чинного законодавства, а порушення конструкції відбулось під час руху, та, дотримуючись вимог п. 31.5 ПДР, саме прямував до місця стоянки, щоб здійснити огляд автомобіля та за потреби купити необхідні запчастини і вжити всі необхідні заходи для усунення несправностей, але ці пояснення не було взято до уваги. 31 січня 2020 року оскаржив дану постанову до начальника Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, однак 11 лютого 2020 року отримав рішення про те, що його скаргу залишено без задоволення. З таким рішенням не погоджується,

оскільки правил дорожнього руху не порушував, докази протилежного в сторони відповідача відсутні.

Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 25 лютого 2020 року.

Ухвалою суду від 26 лютого 2020 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції та витребувано у вказаного відповідача матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , які стали підставою для винесення постанови серії ДП18 №492704 від 22 січня 2020 року. Крім того, запропоновано відповідача представити відзив і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Розгляд справи 10 березня 2020 року було відкладено у зв`язку з відсутністю в суду доказів належного повідомлення відповідачів про час і місце судового розгляду.

В судове засідання 30 березня 2020 року позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач Мельниченко М.В. також в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, клопотання про відкладення розгляду справи також не подав, вимоги ухвали суду від 26 лютого 2020 року виконані не були

Представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції також в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, клопотання про відкладення розгляду справи також не подав, вимоги ухвали суду від 26 лютого 2020 року виконані не були.

За таких обставин, враховуючи обмежені строки розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи та ухвалити рішення у відсутності сторін у справі.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 22 січня 2020 року постановою серії ДП18 №492704 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. З постанови вбачається, що ОСОБА_2 об 11 год. 28 хв. на вул. Тараса Дороша в с. Малехів керував транспортним засобом «Volkswagen Caddy», д.нз. НОМЕР_1 , з відсутнім передбаченим конструкцією автомобіля заднім бампером, чим порушив п.п.31.4.7 «е» Правил дорожнього руху України.

Рішенням № 52 від 5 лютого 2020 року т.в.о. начальника Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції В.Струка в задоволені скарги позивача на зазначену вище постанову було відмовлено.

У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена відповідними частинами ст.ст. 121, 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Разом з цим, згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім того, даною постановою зазначено - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Між тим, на думку суду, жодним доказом наявність адміністративного правопорушення в діях позивача встановлена не була.

Дійсно, за змістом ч. 5 ст. 258 КУпАП, відповідач не був зобов`язаний складати протокол у справі про адміністративне правопорушення. Разом з тим, він мав право це зробити. У випадку, коли особа заперечує факт вчинення правопорушення, саме протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП міг бути доказом його вчинення.

Цей же протокол був би доказом роз`яснення позивачу прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. У цьому ж протоколі позивач мав би змогу надати свої пояснення і це було б належним чином зафіксовано.

Так відповідно до вимог пункту 9 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Обов`язок дотримуватися названих вимог відповідач має і у випадках коли складення протоколу не передбачається КУпАП.

Так само названою інструкцією чітко передбачено таку стадію розгляду справи, як фіксацію правопорушення та формування доказової бази (розділ ІІІ - документування адміністративних правопорушень). При цьому пунктом 1 цього розділу визначено, що обов`язок отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В судове засідання сторона відповідача не з`явилась, відзиву на позов не подали, матеріалів адміністративної справи на підставі яких позивача було притягнено до адміністративної відповідальності також не надали. Крім того, не представили суду жодного достатнього та належного доказу в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Оскаржувана постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.

Маючи, перед прийняттям оскаржуваної постанови заперечення позивача щодо обставин спірного правопорушення, суб`єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували порушення правил дорожнього руху та спростовували свідчення позивача, але такі докази відповідачем суду не представлено. Постанова поліцейського не містить посилань на жоден з доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. За таких обставин суд не вправі вважати доведеним факт правопорушення.

Згідно з ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, в ході судового розгляду встановлено, що постанову серії ДП18 №492704 від 22 січня 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесено з порушенням вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП, в зв`язку з чим дану постану слід скасувати, як таку, що винесена з порушенням передбачених законодавством вимог, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Крім того, в даному випадку суд прийшов до переконання, що постанову слід скасувати, що не потребує додатково визнавати її незаконною, що не передбачено ст. 286 КАС України, а тому суд в частині визнання постанови незаконною відмовляє.

Керуючись ст.ст. 77, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Мельниченка Максима Вікторовича, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ДП18 №492704 від 22 січня 2020 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В задоволені решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідачі: поліцейський взводу 1 роти 4 батальйону 1 лейтенант поліції Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Мельниченко Максим Вікторович, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19;

Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108833.

Суддя: Стрепко Н.Л.