Ухвала суду № 88537085, 13.03.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/2929/20

Провадження №2/523/2330/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2020 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Дяченко В.Г., розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла зазначена позовна заява, в якій позивач просить:

- визнати недійсним Іпотечний договір від 15.08.2016 року, укладений між ТОВ "АВАНТА" (ЄДРПОУ - 30934323) "майнового поручителя" за ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2 ) посвідченого приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Чужовською Наталею Юріївною;

- визнати право власності на об`єкт нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1000156651101 за ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 );

- визнати право власності на об`єкт нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1000212051101 за ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ).

Вказана позовна заява повинна бути залишена без руху з наступних підстав.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

- не зазначено ціни позову;

- не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі;

- не дотримано вимоги ч. ч. 2 та 5 ст. 95 ЦПК України, якою встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом;

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Позивачем не зазначено ціну позову.

На день подання позову неможливо встановити точну ціну спірного майна, тому розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

В порушення норм ч.4 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

До матеріалів справи додано три копії квитанції:

- копія квитанції № ПН 5105 від 07.08.2019 року на суму 7299,80 гривень;

- копія квитанції № ПН 2413 від 25.07.2019 року на суму 768,40 гривень;

- копія квитанції № ПН 2420 від 24.07.2019 року на суму 768,40 гривень;

- копія квитанції № ПН 2391 від 25.07.2019 року на суму 768,40 гривень;

Однак суд не приймає зазначені копію квитанцій як доказ сплати судового збору.

При цьому, належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз`яснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах ".

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3676-VI, зі змінами, визначені правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» » від 08.07.2011р. №3676-VI, зі змінами, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

З 01 січня 2020 року відповідно до Закону України» про судовий збір та Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» ставки судового збору змінюються.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривні. Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн.

Згідно з нормами ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 22.05.2015 р. (з врахуванням змін) у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З огляду на викладене, вважаю, що необхідно попередньо визначити розмір судового збору, за кожну майнову вимогу, в розмірі 50% від 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме – 5255,00 грн., та за вимогу немайнового характеру в розмірі - 840,80 грн., з наступним стягненням недоплаченого судового збору відповідно до ціни позову, яка буде встановлена судом при вирішенні справи.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути зазначені порушення та надати до матеріалів справи оригінали квитанції про сплату судового збору за дві майнові вимоги - по 5255,00 грн., та за одну немайнову вимогу 840,80 грн., за платіжними реквізитами: УК у місті Одесі/Суворовський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923; Рахунок отримувача – UA858999980313161206000015009.

Окрім того, всупереч вимог ст. 95, 177 ЦПК України, копії письмових доказів, додані до позовної заяви, не засвідчені належним чином.

Пунктом 5.27 Державної уніфікованої системи документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, Вимоги до оформлення документів, ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003, № 55, визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч вимог ст. 95, 177 ЦПК України, копії письмових доказів, додані до позовної заяви, не засвідчені належним чином.

Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючий зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з чим заявнику слід усунути недоліки заяви, які зазначені в ухвалі.

Керуючись ст. 175, 176, 185 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та визнання права власності на нерухоме майно - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя