Ухвала суду № 88536229, 25.02.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-п/760/27/20

Справа № 760/12386/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року м. Київ

Солом`янський районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Козленко Г.О.,

за участю секретаря - Хліменкової А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва у цивільній справі №760/12386/19 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 09.12.2019 у цивільній справі №760/12386/19 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій просить:

- преглянути заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 09.12.2019 у цивільній справі №760/12386/19 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу;

- скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 зазначила, що ухвала про відкриття позовного провадження, а також матеріали позовної заяви з додатками були направлені на адресу відповідача, однак вони не були ним отримані та повернуті на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

У зв`язку з тим, що відповідач не отримав копії ухвали та позовної заяви про розірвання шлюбу, останній не знав про встановлені судом строки для подання відзиву на позовну заяву, а також не було відомо предмет позову. Також представник відповідача зазначила, що повторно копія позовної заяви на адресу відповідача не направлялась та у зв`язку з тим, що на адресу відповідача не надійшла позовна заява, останній був обмежений в праві подання відзиву та викласти свої заперечення проти позову. Крім того, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 зазначила, що суд не надав оцінки даним обставинам та провів 04.10.2019 підготовче судове засідання.

Також, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 вказує на те, що позовна заява та додані до неї документи були направлені відповідачу лише після його клопотання про відкладення розгляду справи від 08.11.2019 та з матеріалів справи вбачається, що копія ухвали про відкриття провадження була отримана відповідачем 10.12.2019, тобто після ухвалення Солом`янським районним судом м. Києва заочного рішення.

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 вважає, що 09.12.2019 Солом`янський районний суд м. Києва ухвалив заочне рішення без належного повідомлення відповідача про дату, час судового засідання та без підтвердження про отримання відповідачем копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

Крім того, відповідач заперечує проти позову ОСОБА_3 , оскільки останні одружені 8 років та від шлюбу мають двох малолітніх дітей. Жодних підстав для розірвання шлюбу відповідач не вбачає та зазначив, що рішення про розірвання шлюбу є передчасним, оскільки завдало шкоди дітям та фактично унеможливило процес примирення між сторонами.

В судовому засіданні представник відповідача заяву підтримала та просила її задовольнити.

Позивач проти задоволення заяви заперечувала, вважаючи, що відсутні підстави для скасування заочного рішення

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу була зареєстрована канцелярією Солом`янського районного суду м. Києва 25.04.2019.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.04.2019 відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

23.07.2019 ОСОБА_2 подано до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи, відповідно до якої просив відкласти розгляд справи у зв`язку з участю у міжнародному футбольному турнірі.

03.10.2019 відповідачем до канцелярії суду надано заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням за межами України.

04.10.2019 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва надано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 строк для примирення - один місяць.

08.11.2019 відповідачем знову подано заяву про відкладення розгляду справи, відповідно до якої просив надіслати йому копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів та оголосити перерву у розгляді справи.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.11.2019 закрито підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

09.12.2019 Солом`янським районним судом м. Києва було ухвалено рішення про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, заочне рішення суду, яке відповідач просить переглянути, було прийняте 09.12.2019. Позовні вимоги задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 22.04.2011 відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №441.

Згідно ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Статтею 285 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Відповідно до вимог ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи 26.07.2019 та 11.11.2019 повідомлявся належним чином судовими повістками, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які останній отримував 05.07.2019 та 16.10.2019 особисто. Крім того, в матеріалах справи містить розписка відповідача про те, що останній повідомлений про дату наступного судового засідання 04.10.2019 о 16:00 год.

За вказаних обставин, доводи представника відповідача про невручення відповідачу у встановлений ч.5 ст.128 ЦПК України строк судових викликів є безпідставними та необґрунтованими, оскільки спростовуються вказаною розпискою та судовими викликами, направленими на адресу відповідача завчасно, тому підстави для скасування заочного рішення відсутні.

Своїм правом на подання відзиву, або будь-яких доказів, заперечень чи міркувань заявник не скористався, в судове засідання, призначе на 09.12.2019, не з`явився, хоча інформація про дату, час і місце розгляду справи є загальнодоступною і відкритою.

Крім того, ст.ст.43, 49 ЦПК України визначено права та обов`язки учасників справи.

Відповідно до п.11 ч.3 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тобто, у суду були достатні підстави для ухвалення заочного рішення в справі.

Статтею 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності зі ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Так, провадження по справі відкрито 26.04.2019, далі 04.10.2019 застосовано строк для примирення сторін та 09.12.2019 ухвалено заочне рішення.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що відповідач будучи повідомлений про день та час судового засідання не з`являвся в судові засідання, враховуючи тривалість розгляду справи, суд розглянув справу у відсутності відповідача та ухвалив заочне рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні, підтримуючи заяву, будь-яким чином не обґрунтувала передбачені законом підстави для перегляду заочного рішення суду.

Таким чином, будь-яких доказів, які б мали значення для правильного вирішення справи, відповідач суду не надав.

Виходячи з обставин, викладених вище, висновків суду про неявку відповідача судове засідання без поважних причин, зловживання своїми процесуальними правами, недоведеності при подачі заяви про перегляд заочного рішення суду обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви відповідача та перегляду заочного рішення суду.

Щодо доводів представника відповідача про передчасне заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 09.12.2019, що на думку останньої унеможливило процес примирення між сторонами, слід зазначити, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 04.10.2019 надано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 строк для примирення - один місяць.

Суд при цьому враховує, що відповідно до ч.1 ст.51 Конституції України та ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Виходячи з викладеного вище, суд не знаходить підстав для задоволення заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.280, 284-288, 353-355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 09.12.2019 у цивільній справі №760/12386/19 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, однак відповідач вправі оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали.

Суддя - Г.О. Козленко