Рішення № 88535362, 24.03.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/361/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2020 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про відновлення залишку коштів на картковому рахунку, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про відновлення залишку коштів на картковому рахунку, зобов`язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивувала тим, що 07 квітня 2017 року між позивачем та відповідачем шляхом підписанням позивачем заяви № 200800048301 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб було укладено угоду відповідно до якої позивачу відкрито на її ім`я картковий рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надано кредитну картку № НОМЕР_2 з встановленим кредитним лімітом у сумі 10 000, 00 грн, з подальшим збільшенням до 28000,00 грн. 04 листопада 2019 року позивач не змогла скористатися послугами мобільного зв`язку «Водафон», а саме номером свого мобільного телефону НОМЕР_3 , та від оператора дізналася про заміну її сім-картки мобільного зв`язку. 05 листопада 2019 року позивач звернулася до офісу оператора мобільного зв`язку «Водафон», де їй було повідомлено про заблокування її сім-картки та перевипущення, хоча позивач з такими проханнями до оператора мобільного зв`язку не зверталася. В той же день позивач відновила сім-картку мобільного зв`язку. 15 листопада 2019 року позивач звернулася до відділення Акціонерного товариства «ПУМБ», в якому позивача інформовано про отримання 04 листопада 2019 року невстановленою особою доступом до карткового рахунку позивача через Систему дистанційного обслуговування інтернет-банкінг «ПУМБ online» та несанкціоноване проведення операції з переказу грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 двома транзакціями в сумі 19900,00 грн. та 5300,00 грн. 17 листопада 2019 року позивач звернулася до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві із заяву про вчинення кримінального правопорушення. 27 листопада 2019 року позивач звернулася до відповідача із заявою про відсутності її згоди на проведення зняття з карткового рахунку позивача грошових коштів у розмірі 5300,00 грн. та 19900,00 грн. 02 грудня 2019 року позивачем надано претензію з вимогою відновлення залишку коштів на її рахунковому рахунку та проведення службового розслідування з підстав того, що транзакції 04 листопада 2019 року з приводу переказу грошових коштів в сумі 19900,00 грн. та 5300,00 грн. відбувалися без її відома та участі. Листом від 10 грудня 2019 року позивачу відмовлено у задоволенні її вимог, оскільки по кожній операції на номер телефону позивача надсилався одноразовий код підтвердження, після чого успішно був введений в Системі дистанційного обслуговування інтернет-банкінг «ПУМБ online», а також помилок з боку банку при обробці вказаних транзакцій виявлено не було. Отже, оскільки мав місце факт несанкціонованого списання з рахунків позивача грошових коштів з використанням несанкціонованого доступу до Системи дистанційного обслуговування інтернет-банкінг «ПУМБ online» та мобільного пристрою з перевипущеною карткою мобільного зв`язку позивача з номером телефону, що є її фінансовим, що не відповідало волевиявленню позивача, а банк покладені обов`язки не виконав, чим порушив її право. У зв`язку з чим позивач просить зобов`язати відповідача відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 до того стану, в якому він перебував перед виконанням операцій 04 листопада, тобто станом на 23 год. 50 хв. 03 листопада 2019 року з врахуванням надходжень власних коштів в сумі 3500,00 грн. 09 листопада 2019 року, 13 листопада 2019 року та 13 грудня 2019 року та нарахованих відсотків за користування кредитним лімітом, що був використаний станом на 23 год. 59 хв. 03 листопада 2019 року та інших відрахувань, що передбачені угодою від 07 квітня 2017 року між позивачем та відповідачем. Зобов`язати відповідача припинити нарахування за картковим рахунком процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) 04 листопада 2019 року. Зобов`язати відповідача скасувати нараховані за картковим рахунком проценти, пені та інші штрафні санкції за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій(транзакцій) 04 листопада 2019 року.

Згідно вимог ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

07 квітня 2017 року між позивачем та відповідачем шляхом підписанням позивачем заяви № 200800048301 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб було укладено угоду відповідно до якої позивачу відкрито на її ім`я картковий рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надано кредитну картку № НОМЕР_2 з встановленим кредитним лімітом у сумі 10 000, 00 грн, з подальшим збільшенням до 28000,00 грн.(а.с. 13,21).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості на підставі заяви позивача від 17 листопада 2019 року про вчинення кримінального правопорушення, а саме, 04 листопада 2019 року невстановлена досудовим розслідуванням особа шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами та розпочато кримінальне провадження № 12019100040009475 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України (а.с.14).

Зі змісту виписки по особовим рахункам за період з 01 по 17 грудня 2019 року вбачається, що 04 листопада 2019 року з карткового рахунку позивача знято грошові кошти у розмірі 5300,00 грн. та 19900,00 грн. (а.с.15,16).

27 листопада 2019 року позивач звернулася до відповідача із заявою про відсутність її згоди на проведення зняття з карткового рахунку позивача грошових коштів у розмірі 5300,00 грн. та 19900,00 грн.(а.с.17,18).

02 грудня 2019 року позивачем надано претензію з вимогою відновлення залишку коштів на її рахунковому рахунку та проведення службового розслідування з підстав того, що транзакції 04 листопада 2019 року з приводу переказу грошових коштів в сумі 19900,00 грн. та 5300,00 грн. відбувалися без її відома та участі (а.с.19).

Листом від 10 грудня 2019 року позивачу відмовлено у задоволенні її вимог, оскільки по кожній операції на номер телефона позивача надсилався одноразовий код підтвердження, після чого успішно був введений в Системі дистанційного обслуговування інтернет-банкінг «ПУМБ online», а також помилок з боку банку при обробці вказаних транзакцій виявлено не було (а.с.20).

Згідно виписки мобільного зв`язку «Водафон» за період з 01 по 31 листопада 2019 року відбулася заміна сім-картки мобільного зв`язку 04 листопада 2019 року о 12:38:35 та 13:46:59 (а.с.23-24).

Позивач просить зобов`язати відповідача відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 до того стану, в якому він перебував перед виконанням операцій 04 листопада, тобто станом на 23 год. 50 хв. 03 листопада 2019 року з врахуванням надходжень власних коштів в сумі 3500,00 грн. 09 листопада 2019 року, 13 листопада 2019 року та 13 грудня 2019 року та нарахованих відсотків за користування кредитним лімітом, що був використаний станом на 23 год. 59 хв. 03 листопада 2019 року та інших відрахувань, що передбачені угодою від 07 квітня 2017 року між позивачем та відповідачем.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила про відсутність згоди на проведення зняття з карткового рахунку позивача грошових коштів у розмірі 5300,00 грн. та 19900,00 грн.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списувати кошти з рахунка на підставі розпорядження клієнта. Тобто тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк в свою чергу зобов`язаний ідентифікувати його особу. Встановлення, що власник рахунка та ініціатор списання коштів є однією особою - запорука належного виконання банком умов договору. Саме тому у випадку допущення працівником банку халатності, внаслідок чого незаконно списуються гроші з поточного рахунку клієнта, фінустанова повинна нести відповідальність.

Положенням ст.1073 ЦК України встановлено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1092 ЦК України якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

Отже, положення Цивільного Кодексу передбачає прямий обов`язок банку в разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта.

Відповідно до ст. 321 ЦК України ніхто не може бути незаконно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пунктів 7, 8 розділу V1 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Згідно п. 39.1 ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Правила платіжних систем мають передбачати відповідальність за порушення цих вимог з урахуванням вимог законодавства України.

У разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов`язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

У разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором (п. 32.3.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Система захисту інформації повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання (п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Захист інформації забезпечується суб`єктами переказу коштів шляхом обов`язкового впровадження та використання відповідної системи захисту, що складається з:

1) законодавчих актів України та інших нормативно-правових актів, а також внутрішніх нормативних актів суб`єктів переказу, що регулюють порядок доступу та роботи з відповідною інформацією, а також відповідальність за порушення цих правил;

2) заходів охорони приміщень, технічного обладнання відповідної платіжної системи та персоналу суб`єкта переказу;

3) технологічних та програмно-апаратних засобів криптографічного захисту інформації, що обробляється в платіжній системі.

Згідно пп. 3 п. 39.2 ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» при проведенні переказу його суб`єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від:

3) несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем - використання або внесення змін до компонентів платіжної системи протягом її функціонування особами, які не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором.

На час встановлення ініціатора та правомірності переказу, але не більше ніж впродовж дев`яноста календарних днів, емітент має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. У разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними (п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Судом встановлено, що 04 листопада 2019 року з використанням доступу до карткового рахунку позивача через Системи дистанційного обслуговування інтернет-банкінг «ПУМБ online» та мобільного пристрою проведено операції з переказу грошових коштів в розмірі 19900,00 грн. та 5300,00 грн.

Нормами права передбачено, що для відновлення банком залишку коштів на картковому рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції, необхідно встановити здійснення помилкового або неналежного переказу.

Однак позивачем не доведено помилкового або неналежного переказу грошових коштів, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вимоги про стягнення з банку не санкціоновано списаних з рахунку позивача коштів не заявлено.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

З урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, який зводиться до права осіб цивільних правовідносин вільно розпоряджатися своїми матеріальними правами та процесуальними засобами їх здійснення, суд розглядає спір в межах заявлених позовних вимог.

З урахуванням викладеного у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про відновлення залишку коштів на картковому рахунку слід відмовити.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача припинити нарахування за картковим рахунком процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) 04 листопада 2019 року, зобов`язання відповідача скасувати нараховані за картковим рахунком проценти, пені та інші штрафні санкції за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій(транзакцій) 04 листопада 2019 року, то позивачем неправильно обраний спосіб захисту свого порушеного права шляхом оскарження дій відповідача, оскільки сам по собі факт нарахування за картковим рахунком процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) 04 листопада 2019 року не тягне за собою будь-яких правових наслідків до тих пір, поки відповідачем не будуть вчинені інші дії.

За встановлених обставин суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про відновлення залишку коштів на картковому рахунку, зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 321, 1066, 1068, 1071, 1073, 1092 ЦК України, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Положенням про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженим постановою правління Національного банку України № 705 від 05 листопада 2014 року, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про відновлення залишку коштів на картковому рахунку, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Є.Арапіна