Ухвала суду № 88532939, 26.03.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21346/19

провадження № 2/753/3409/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2020 р. суддя Дарницького районного суд м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

24.03.2020 представник відповідача звернувся до суду із заявою про зустрічне забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що ухвалою суду від 13.11.2019 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на належну відповідачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЛТЕКС ПРО» (04071, м. Київ, вул. Петрівська, 19, код ЄДРПОУ 41249566) в розмірі 350 000 грн., що становить 35 % від загального розміру статутного капіталу.

Таким чином, вжиті заходи забезпечення позову, на думку відповідача обмежують його право на розпорядження своєю часткою у статутному капіталі, її збільшення/зменшення або відчуження, у зв`язку з чим просив застосувати зустрічне забезпечення, зобов`язавши позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в сумі 350 000 грн.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про зустрічне забезпечення суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Отже питання щодо зустрічного забезпечення є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку з забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом і не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову мають гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Так, представник відповідача просить суд вжити заходи щодо зустрічного забезпечення, шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва грошових коштів в розмірі 350000 грн., посилаючись на те, спір між сторонами ще не вирішено, а забезпечення позову значно обмежує розпорядження відповідачем належним йому майном.

При цьому, представником відповідача не надано суду доказів на підтвердження розміру збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову, а також відсутні дані, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Крім того, судом вставновлено, що позивач зареєстрований на території України.

Таким чином, враховуючи предмет та підстави даного позову, враховуючи відсутність доказів завдання відповідачу збитків внаслідок накладення арешту на частку у статутному капіталі, а також те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 154 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Дарницький районний суд міста Києва.

Суддя: