Рішення № 88532858, 05.03.2020, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1161/19

Провадження № 2/309/468/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судового засідання Орос В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хуст справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Бороняво» до Хустської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про скасування розпорядження голови Хустської РДА, та скасування державного акту на право приватної власності на землю -

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Бороняво» звернувся в суд з даним позовом до Хустської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про скасування розпорядження голови Хустської РДА від 07 лютого 2007 року №50, та державного акту що був виданий на підставі вказаного розпорядження на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , що проживає в АДРЕСА_1 , серії НОМЕР_1 від 20 квітня 2007 року. Позов мотивовано тим, що 06.02.2004 року укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі згідно якого відповідач ОСОБА_1 продав а відповідач ОСОБА_2 , купив земельну ділянку площею 0,526 га та розташоване на ній приміщення автогаража в АДРЕСА_2 ), площею 607 кв.м. Договір купівлі-продажу від 06 лютого 2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Драгула Н.І., і зареєстрований в реєстрі за №42. На час укладення договору купівлі-продажу приміщення автогаража та земельної ділянки власником був ОСОБА_1 , про що видавалося свідоцтво Боронявською сільською радою за №4 від 12.03.2003 року. Крім цього, було видано рішення вказаної сільради від 26.02.2003 року, оформлений Державний акт на право приватної власності на землю серія РЗ №184627, який виданий 26.03.2003 року на підставі розпорядження №763 голови Хустської РДА від 29 грудня 2002 року, але наведені обставини не відповідали дійсності, так як до отримання Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_1 , вищевказана земельна ділянка на умовах оренди без зміни цільового призначення перебувала у колективній власності СВК «Бороняво», що підтверджується у відповіді наданій ОСОБА_1 головою Хустської державної адміністрації Горба М.І., від 16.04.2003 р. З цих підстав ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 120 та перехідних положень ЗК України не набув права на безкоштовну приватизацію земельної ділянки на якій розташований автогараж. та мав право користуватися земельною ділянкою на умовах договору оренди без зміни цільового призначення. Про вказані обставини СВК «Бороняво» дізналося після розгляду кримінального провадження з винесенням ухвали від 06.06. 2013 року Хустським районним судом про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України на підставі ст.49 КК України за спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності. Під час розгляду кримінальної справи ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні зазначеного злочину. Згідно обвинувачення, що розглядалося судом ОСОБА_3 , працюючи на посаді заступника начальника Хустського районного відділу земельних ресурсів, неналежно виконуючи свої обов`язки, через несумлінне ставлення до них, не перевіривши в матеріалах технічного звіту угоди із СВК «Бороняво», як власником земельної ділянки щодо набуття ОСОБА_1 , права власності, завіривши власним підписом та печаткою Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,526 га в АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 , від імені начальника відділу земельних ресурсів завірив власним підписом та печаткою достовірність даних, відображених у технічному звіті виготовлення проекту документації на земельну ділянку, яка передається безкоштовно у приватну власність для обслуговування нежитлової будівлі автогаража, вчинив кримінальне правопорушення. Внаслідок вчинених неправомірних дій з боку ОСОБА_3 відповідачу ОСОБА_1 , було незаконно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,526 га в АДРЕСА_3 , вартість якої складала 47 813 грн. (на час досудового слідства) і яка таким чином незаконно вибула із колективної власності СВК «Бороняво.

Виходячи із наведених фактів СВК «Бороняво» зверталося до суду з позовом, який розглядався в Хустському районному суді. Рішенням суду від 14 березня 2018 року у справі №309/965/17 доведено та встановлено, що доказуванню не підлягає той факт, що відповідачу ОСОБА_1 , незаконно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,526 га у АДРЕСА_3 , яка незаконно вибула із колективної власності СВК «Бороняво». У свою чергу державний акт серія РЗ №184627 на право приватної власності на вказану земельну ділянку виготовлений з порушеннями вимог закону, тому є незаконним і відповідно таким, що не може породжувати на цій стадії законні угоди. Суд ухвалив рішення, згідно якого позов задоволено частково, зокрема: визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ №184627, виданий ОСОБА_1 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,526 га в АДРЕСА_4 та визнано недійсним договір-купівлі продажу земельної ділянки площею 0.526 га від 06 лютого 2004 року, яка знаходиться у АДРЕСА_3 , що укладався між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Після вирішення вище вказаної цивільної справи з`ясувалося, що начальник Хустського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_4 , виготовив інший державний акт на право власності на спірну земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 , серія НОМЕР_1 , від 20 квітня 2007 року, на підставі розпорядження голови Хустської райдержадміністрації, від 07 лютого 2007 року №50, із проведенням державної реєстрації. Офіційно позивач дізнався про це з відповіді наданої Хустським відділом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області у травні 2018 року. Фактично земельна ділянка після ухвалення рішення суду від 14.03.2018 року до СВК «Бороняво» не передана. Позивач вважає що видача розпорядження головою Хустської РДА від 07.02.2007 року №50 та оформлення державного акут на ОСОБА_2 є незаконним та прийнято з порушеннями діючих норм ЗК Українищодо оформлення права власності на землю, оскільки на той час існував державний акт серія РЗ №184627 виданий ОСОБА_1 від 26 червня 2003 року, який був скасований лише рішенням Хустського районного суду від 14 березня 2018 року.

За таких обставин позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав, і просить задовольнити позовні вимоги у повному об`ємі, виходячи з наведених обставин, які стверджуються письмовими доказами доданими до справи.

В судове засідання представники СВК «Бороняво» - Скундзя В.А. та Довгій В.І. подали клопотання про розгляд справи без їхньої участі. В клопотаннях зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просить ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання подав клопотання про розгляд справи без його участі. В клопотанні відповідач вказує нате, що він уклав договір купівлі-продажу від 06.02.2004 року з ОСОБА_2 на приміщення автогаража та земельної дільники площею 0,526 га, в АДРЕСА_3 , фактично не будучи власником самої земельної ділянки. Вказана земельна ділянка була у власності СВК «Бороняво», і він на умовах оренди використовував земельну ділянку, на якій знаходиться проданий ним автогараж. Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.

Представник Хустської РДА в судове засідання не з`явився, до суду подане письмове клопотання в.о. голови Хустської РДА Попович М.М. про розгляд справи без участі, їхнього представника, проти задоволення позову заперечують та позовні вимог не визнають.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився з невідомих причин. Про день час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, шляхом відправлення рекомендованих повідомлень та розміщенням оголошення на сайті судової влади (Хустського районного суду від 0.02.2020 року) з викликом до суду. Відзиву на позов відповідачем не подавалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд з`ясувавши обставини по даній справі та дослідивши письмові докази наявні у справі, приходить до висновку що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 4 ст. 82 ЦПК України передбачає одну з підстав звільнення від доказування, а саме встановлення обставин рішенням суду цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В даному випадку до матеріалів справи додано рішення Хустського районного суду від 14.03.2018 року у цивільній справі №309/965/17, провадження №2/309/175/18, за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Бороняво» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Хустської районної державної адміністрації про визнання незаконним державного акту на право приватної власності на землю та визнання незаконним договору купівлі-продажу земельної ділянки та нежитлової будівлі-приміщення автогаража. Рішення Хустського районного суду від 14.03.2018 року у цивільній справі № 309/965/17, провадження № 2/309/175/18 набрало законної сили 16 жовтня 2018 року.

За даним рішенням позовні вимоги позивача задоволено частково, визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ №184627, виданий ОСОБА_1 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,526 га в АДРЕСА_3 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,526 га від 06 лютого 2004 року, яка знаходиться у АДРЕСА_3 , укладений між ОСОБА_1 , мешканцем АДРЕСА_5 та ОСОБА_2 , мешканцем АДРЕСА_1 .

У задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, а саме: приміщення автогаража площею 607 кв.м., розташованого в АДРЕСА_3 від 06 лютого 2004 року, укладеного між ОСОБА_1 , мешканцем АДРЕСА_5 та ОСОБА_2 , мешканцем АДРЕСА_1 – відмовлено.

Ухвалюючи рішення від 14.03.2018 року, суд також відповідно ст. 82 ч. 6 ЦПК України визначив, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, судом під час розгляду цивільної визнано як доведеним та таким що не підлягає доказуванню той факт, що відповідачу ОСОБА_1 незаконно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,526 га у АДРЕСА_3 , яка незаконно вибула із колективної власності СВК «Бороняво». У свою чергу державний акт серія Р3 №184627 на право приватної власності на вказану земельну ділянку виготовлений з порушенням вимог закону, тому є незаконним і відповідно таким, що не може породжувати на цій підставі законні угоди. У даному рішенні також встановлені обставини для визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,526 га від 06 лютого 2004 року, яка знаходиться у АДРЕСА_3 , що був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Виходячи із вище наведених обставин, які встановлені відповідними судовими рішеннями під час розгляду кримінальної справи та цивільної справи, і стосуються доведених фактів про незаконне та неправомірне визначення права власності на земельну ділянку відповідачу ОСОБА_1 , площею 0,526 га у АДРЕСА_3 , а згодом оформлення такого права на цю землю відповідачу ОСОБА_2 , вказує на правомірність та обґрунтованість позовних вимог, що заявлені у даному позові з боку СВК «Бороняво».

Під час розгляду справи судом також встановлено, що Хустським районним відділом земельних ресурсів виготовлено інший державний акт на право власності на спірну земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 , від 20 квітня 2007 року Підставою оформлення права власності на земельну ділянку площею 0,526 га у АДРЕСА_3 було розпорядження голови Хустської РДА від 07.02.2007 року за №50 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в порядку зміни цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_2 на території Боронявської сільської ради за межами населеного пункту».

При цьому, на вказану земельну ділянку існував державний акт серії РЗ №184627, виданий ОСОБА_1 від 26 червня 2003 року, який був скасований лише рішенням Хустського районного суду від 14 березня 2018 року. Тобто, не існувало правових підстав на видачу нового розпорядження голови РДА із зміною цільового призначення та оформлення права власності на спірну земельну ділянку громадянину ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ст.393 Цивільного кодексу, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту.

Частина друга ст.152 ЗК України передбачає можливість власника земельної ділянки або землекористувача, вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Оцінивши в сукупності встановлені по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про скасування розпорядження голови Хустської РДА від 07 лютого 2007 року №50, та державного акту що був виданий на підставі вказаного розпорядження на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 від 20 квітня 2007 року, слід задовольнити, з підстав та обґрунтування наведеного в мотивувальній частині цього рішення.

Питання про стягнення судових витрат по справі сторонами не ставилося.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. ст.ст.10,12,81,82,223,247,259,263-265 ЦПК України, ст.393 ЦК України, ст.152 ЗК України суд –

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації від 07 лютого 2007 року №50, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в порядку зміни цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_2 на території Боронявської сільської ради за межами населеного пункту.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЗК №027828 від 20 квітня 2007 року, що виданий ОСОБА_2 , мешканцю АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.