Рішення № 88532038, 28.02.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2547/20

Справа №754/14984/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 лютого 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Гергель В.

у відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України діючи через представника Башинську О.М. звернулось до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. Ціна позову - 4376,28 гривень.

Вимоги позову обґрунтовано наступним.

Між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 в письмовій формі було укладено Договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка у рамках зарплатного проекту №8382081662БС/2015-08 від 18.08.2015.

Згідно з умовами Кредитного договору на підставі заяви Позичальника Банком було відкрито Позичальнику поточний рахунок № НОМЕР_1 та відкрито кредитну лінію для проведення останнім операцій з використанням картки з лімітом у розмірі не більше 5500,00 грн. на строк до 31.07.2017 року (п.п. 2.1,2.3 статті 2 Кредитного договору).

Згідно з п.2.2 статті 2 Кредитного договору кредит надається для оплати будь-яких проведених держателем операцій за картковим рахунком у разі недостатності власних грошових коштів клієнта на картковому рахунку для оплати відповідних операцій.

Відповідно до п. 2.6 статті 2 Кредитного договору Відповідач зобов`язався сплачувати щомісяця Позивачу проценти за користування Кредитом нараховані за фіксованою процентною ставкою у розмірі 30,00% річних

Позичальник не дотримувався умов Кредитного договору щодо погашення кредиту та зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом.

У зв`язку з цим Банк звернувся до Позичальника з письмовою вимогою здійснити погашення наявної заборгованості, яка виникла за Кредитним договором та направив Позичальнику Лист-повідомлення про наявність несплаченої заборгованості за кредитною лінією та процентами від 19.01.2017 року за № 040-29-1/222, яким до Позичальника були доведені суми його заборгованості станом на 19.01.2017 року та висунута вимога в строк до 31.01.2017 року здійснити погашення заборгованості в сумі 1 651,29 гривня 29 копійок (заборгованість за основним боргом та відсотки станом на 19.01.2017 року).

Згідно з підпунктом 6.3.2 п. 6.3 статті 6 Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у разі невиконання останнім будь-яких умов цього Договору. В свою чергу, підпунктом 6.2.4 п.6.2 статті 6 Кредитного договору передбачений обов`язок Позичальника у випадку надіслання Банком вимоги клієнту про дострокове повернення кредиту погасити Банку не пізніше терміну, зазначеного у такій вимозі Банку, усю існуючу на день такого погашення заборгованість за кредитом та за процентами за користування кредитом.

Згідно з підпунктом 6.2.3 п.6.2 статті 6 Кредитного договору Позичальник зобов`язався щомісяця, сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього банківського дня місяця, наступного за місяцем, у якому вони були нараховані, а у разі припинення дії Кредитної лінії - не пізніше першого банківського дня, наступного за днем, у який клієнт зобов`язаний погасити банку усю існуючу заборгованість за кредитом у зв`язку з припиненням кредитної лінії.

Враховуючи наявність порушень умов п. 6.2.3 Кредитного договору, Банк скористався своїм правом вимоги дострокового повернення кредиту в повному обсязі, у зв`язку з чим Банк направив Позичальнику претензію від 01.03.2017 року за №040-29-1/745 з вимогою в строк до 30.03.2017 року здійснити повне погашення усієї заборгованості за кредитом у сумі - 1 619,21 гривень 21 копійка та нарахованими процентами в сумі 111,93 гривень 93 копійки.

Однак, Позичальник, отримавши вищезазначені вимоги Банку, їх не виконав. Д цього часу зобов`язання за Кредитним договором Позичальником не виконані, заборгованість залишається непогашеною.

Станом на 26.09.2019 року, заборгованість Позичальника перед Банком за Кредитним договором, становить 4 376,28 грн. 28 коп. з яких:

?1619,21 грн. - прострочена заборгованість за основним боргом за кредитом;

?1362.92 грн. - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом;

?102,43 - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами;

?572,98 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за основним боргом;

?177,47 грн. - три проценти річних;

?541,27 грн. - інфляційне збільшення суми основного боргу за кредитом.

Посилаючись на викладені обставини справи, представник позивача просить суд: стягнути з Відповідача заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії до карткового рахунку у рамках зарплатного проекту №8382081662БС/2015-08 від 18.08.2015 року в загальній сумі 4373,28 грн. та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.

Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа є малозначною, як справа незначної складності, враховуючи, що ціна позову в цій справі не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2019 року прийнято до розгляду справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Визначено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання. Відповідачу надано право протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надіслати до суду відзив на позовну заяву, письмові докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить позов задовольнити, розглянути справу за його відсутності. Не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач до судового засідання не з`являвся. Відповідачу надіслана судова повістка відповідно до ст.128-130 ЦПК України за місцем реєстрації, рекомендованим поштовим відправленням про час та місце розгляду справи.

Поштова кореспонденція, надіслана Відповідачу в порядку ст. 130 ЦПК України не вручена з відміткою - «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі Відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У відповідності зі ст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки

Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що сторони будучи повідомлені належним чином про день та час судового засідання, не з`являлись в судове засідання, враховуючи тривалість розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов таких висновків.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Судом встановлено, що 31 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до АТ «Укрексімбанк» про відкриття кредитної лінії до поточного (карткового) рахунку № НОМЕР_1 з лімітом заборгованості в сумі 5000 грн. на строк 24 місяці / на строк дії Основної картки, емітованої АТ «Укрексімбанк» на його ім`я

18 серпня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Києві, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , далі - клієнт, з іншої сторони, уклали Договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка у рамках зарплатного проекту № 8382081662 БС/2015-08.

Відповідно до п.2.1. Договору - Укладенням цього Договору Сторони домовились про відкриття Банком Клієнту Кредитної лінії, у межах якої Банк надає Клієнту Кредит з Лімітом у розмірі не більше 5000 гривень, для проведення операцій із застосуванням Картки, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит Банку та сплатити йому проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.2.2. Договору - Кредит надається для оплати будь-яких проведених Держателем операцій за Картковим рахунком понад залишок коштів на Картковому рахунку у разі недостатності власних грошових коштів Клієнта на Картковому рахунку для оплати відповідних операцій. У разі, якщо Кредит буде надано внаслідок здійснення операцій за картковим рахунком, понад залишок коштів на картковому рахунку, ініційованих Довіреною особою, вважається, що Кредит надано безпосередньо Клієнту.

Згідно з п.2.3. Договору - Дія кредитної лінії припиняється 31.07.2017 року.

Згідно з п.2.6. Договору - За користування кредитом Клієнт зобов`язався сплачувати Банку проценти, нараховані за фіксованою процентною ставкою у розмірі 30 % річних.

Відповідно до п.4.1. Договору - Нарахування процентів за користування клієнтом Кредитом здійснюється Банком у валюті Карткового рахунка, щомісяця, в останній Банківський день місяця та в день припинення Кредитної лінії, виходячи з фактичної заборгованості за Кредитом на початок кожного календарного дня поточного місяця, розміру процентної ставки, визначеної цим Договором, фактичної кількості календарних днів у поточному місяці та фактичної кількості календарних днів у поточному році. Нарахування процентів за користування кредитом, Банк здійснює, починаючи з першого календарного дня, наступного за днем видачі Кредиту, по день погашення кредиту.

ОСОБА_1 не дотримувався умов Кредитного договору щодо погашення кредиту та зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом.

У зв`язку з цим Банк звернувся до Позичальника з письмовою вимогою здійснити погашення наявної заборгованості, яка виникла за Кредитним договором та направив Позичальнику Лист-повідомлення про наявність несплаченої заборгованості за кредитною лінією та процентами від 19.01.2017 року за № 040-29-1/222, яким до Позичальника були доведені суми його заборгованості станом на 19.01.2017 року та висунута вимога в строк до 31.01.2017 року здійснити погашення заборгованості в сумі 1 651,29 гривня 29 копійок (заборгованість за основним боргом та відсотки станом на 19.01.2017 року).

Згідно з підпунктом 6.3.2 п. 6.3 Договору - Банк має право вимагати від Клієнта дострокового повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом у разі невиконання останнім будь-яких умов цього Договору, а також у разі, якщо протягом 2 календарних місяців поспіль Організація не проводить зарахування заробітної плати Клієнта на Картковий рахунок.

Згідно підпункту 6.2.4 п.6.2 Договору - Клієнт зобов`язується, у разі надіслання Банком вимоги Клієнту про дострокове повернення Кредиту погасити Банку не пізніше терміну, зазначеного у такій вимозі Банку, усю існуючу на день такого погашення заборгованість за Кредитом та за процентами за користування кредитом.

Згідно з підпунктом 6.2.3 п.6.2 Договору - Клієнт зобов`язується щомісяця, сплачувати проценти за користування Кредитом не пізніше останнього банківського дня місяця, наступного за місяцем, у якому вони були нараховані, а у разі припинення дії Кредитної лінії - не пізніше першого банківського дня, наступного за днем, у який клієнт зобов`язаний погасити банку усю існуючу заборгованість за кредитом у зв`язку з припиненням кредитної лінії.

Враховуючи наявність порушень умов п. 6.2.3 Кредитного договору, Банк скористався своїм правом вимоги дострокового повернення кредиту в повному обсязі, у зв`язку з чим Банк направив Позичальнику претензію від 01.03.2017 року за №040-29-1/745 з вимогою в строк до 30.03.2017 року здійснити повне погашення усієї заборгованості за кредитом у сумі - 1 619,21 гривень 21 копійка та нарахованими процентами в сумі 111,93 гривень 93 копійки.

Однак, Позичальник, отримавши вищезазначені вимоги Банку, їх не виконав. До цього часу зобов`язання за Кредитним договором Позичальником не виконані, заборгованість залишається непогашеною.

Станом на 26.09.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 перед Банком за Кредитним договором, становить 4 376,28 грн. 28 коп. з яких:

?1619,21 грн. - прострочена заборгованість за основним боргом за кредитом;

?1362.92 грн. - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом;

?102,43 - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами;

?572,98 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за основним боргом;

?177,47 грн. - три проценти річних;

?541,27 грн. - інфляційне збільшення суми основного боргу за кредитом.

Відповідно до положень ст.ст.549, 551 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правильність наданих банком розрахунків заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачем в установленому законом порядку.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог не надано.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1069 зазначеного Кодексу унормовано, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор-прийняти виконання зобов`язання.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Як зазначено в ч. 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки належні докази про це відсутні, чим порушив умови договору та норми чинного законодавства, тому у позивача виникло право вимагати виконання зобов`язання за договором. Кредитор відповідне право вимоги реалізував шляхом пред`явлення до позичальника позову про стягнення боргу за кредитним договором і визначив борг на відповідну дату.

Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем, а останній належним чином не виконав умови договору про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка у рамках зарплатного проекту №8382081662БС/2015-08 від 18.08.2015, а тому позовні вимоги позивача є підставними і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з боржника на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати.

Відповідно до ст.ст. 15, 16, 525, 526, 549, 625, 1050, 1054 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка у рамках зарплатного проекту №8382081662БС/2015-08 від 18 серпня 2015 року, у розмірі 4376,28 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: