Рішення № 88530639, 17.03.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/5099/19

Провадження № 2-др/236/3/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

при секретарі Колесник О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман питання про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсацій при звільненні з роботи,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсацій при звільненні з роботи. Позовна заява надійшла до Краснолиманського міського суду Донецької області 18.12.2019 року.

22.01.2020 року судом ухвалено заочне рішення, згідно з яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за час вимушеного простою в розмірі 15605,06 грн., одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 55540,38 грн., компенсацію за невикористані дні відпустки на суму 2878,80 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати 15064,38 грн.. Також суд зобов`язав АТ «Українська залізниця» утримати з вказаної суми податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі. Судом вирішено питання розподілу між сторонами судових витрат, з відповідача на користь держави стягнуто судовий збір судовий збір у розмірі 727,83 грн.

18.02.2020 року представник відповідача Пенькова О.О. подала апеляційну скаргу на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.01.2020 року у справі № 236/5099/19.

Ухвалою судді Донецького апеляційного суду від 27.02.2020 року цивільна справа № 236/5099/19повернута до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення. При цьому зазначено, що суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивача частково, не зазначив в резолютивній частині судового рішення, в якій саме частині позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено. Такі обставини потребують ухвалення додаткового рішення судом першої інстанції, без якого неможливо вирішити питання про відкриття апеляційного провадження.

Позивача ОСОБА_1 було повідомлено про дату, час та місце розгляду судом питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті «Судова влада України» (сторінка Краснолиманського міського суду Донецької області), що відповідає положенням ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції». Позивач для участі в судовому розгляді порушеного процесуального питання не прибула, своєї позиції у справі у будь-яких письмових заявах, адресованих суду, не висловила.

Представника відповідача АТ «Українська залізниця» Пенькову О.О. було належним сином повідомлено про дату, час та місце розгляду судом питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі; представник відповідача для участі в судовому розгляді порушеного процесуального питання не прибула, своєї позиції у справі у будь-яких письмових заявах, адресованих суду, не висловила.

За змістом ч.4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення.

З огляду на це та відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення за відсутності учасників та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу котрої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ст. 265 ЦПК України в резолютивній частині рішення має бути зазначено, з-поміж іншого, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» вбачається, що заявлені вимоги стосуються стягнення з роботодавця частини заробітної плати за березень 2017 року в розмірі 2834,21 грн., оплати праці за час вимушеного простою на суму 16899,20 грн., одноразової грошової допомоги при звільненні з роботи на суму 55540,38 грн., компенсації за невикористані працівником дні відпустки в розмірі 2878,80 грн., компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їхньої виплати (а.с.2-6).

Позивачем були надані суду на підтвердження невиплати заробітної плати відповідачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів за період (код 101- заробітна плата), де зазначено: І квартал 2017 року (код ЄДРПОУ 40150216) 20975,83 грн., ІІ-ІІІ квартал 2017 року - відомості відсутні. Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) від 04.10.2019 року розмір нарахованої заробітної плати позивачу (код 40150216) за березень 2017 року - 6994,05 грн., за період з квітня 2017 року по липень 2017 року - відомості відсутні (а.с. 25-30).

Крім того, ОСОБА_1 надані до суду на підтвердження невиплати заробітної плати розрахункові листи, довідки-розрахунки заробітної плати та розрахункові листи (табулеграми) за період з березня 207 року по липень 2017 року (а.с. 32-36). До розрахунку заробітної плати за березень 2017 року - липень 2017 року входить оплата часу простоїв (код 340). Також позивачем надані копії табелів обліку використання робочого часу, підписані головним бухгалтером, працівником кадрової служби, головним інженером, відповідно до яких позивачем за березень 2017 року відпрацьовано 10 днів, за квітень, за травень, за червень, за липень 2017 року - «0» (а.с.46-50).

В Індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 міститься інформація про суму заробітку для нарахування пенсії за січень 2017 року-березень 2017 року у сумі 20975,83 грн., яка узгоджуються з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків (а.с. 25,30). Отже, відсутні підстави вважати, що нараховані працівнику грошові кошти за оплату праці у березні 2017 року не виплачені. Сама по собі інформація про розмір нарахованої заробітної плати не є належним підтвердженням того, що заробітна плата за березень 2017 року не виплачена та існує заборгованість за березень 2017 року.

Зі змісту Індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5, наданих до суду позивачем, вбачається, що страхові внески за березень 2017 року сплачені в повному обсязі, що свідчить про виплату заробітної плати.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами правових підстав для стягнення з відповідача заробітної плати за березень 2017 року в сумі 2834,21 грн. та заробітної плати за час вимушеного простою за березень 2017 року. Вимоги позивача в цій частині спростовані відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та Індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) від 04.10.2019 року. Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» саме в цій частині.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» в частині стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за березень 2017 року в сумі 2834,21 грн. та заробітної плати за час вимушеного простою за березень 2017 року – відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційних скарг всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя -