Рішення № 88525207, 01.04.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1696/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2020 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі – позивач) до Головного управління Національної поліції у Львівській області код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл.Григоренка, 3 (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність начальника Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області Назара Коминара щодо невиконання та порушення вимог ст. 40 Конституції України, ст. ст. 19, 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації”;

- зобов`язати начальника Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області Назара Коминара розглянути по суті запит ОСОБА_1 від 20.01.2020 та надати вичерпну обґрунтовану відповідь за власним підписом.

Ухвалою від 02.03.2020 позивача звільнено від сплати судового збору.

Ухвалою від 02.03.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач проявив протиправну бездіяльність, оскільки не надав відповіді на його запит від 20.01.2020.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач надіслав на ім`я начальника Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області Назара Коминара запит про надання інформації від 20.01.2020.

Виходячи з того, що відповідач не надав відповіді на запит, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Частина друга статті 34 Конституції України встановлює право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі – Закон України № 2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених вказаним Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

У частинах першій, другій статті 1 Закону України № 2939-VI встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених вказаним Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 3 Закону України № 2939-VI визначає, що право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до статті 4 Закону України № 2939-VI доступ до публічної інформації відповідно до вказаного Закону здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;

3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Доступ до публічної інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 Закону України № 2939-VI).

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (частина 1 статті 19 Закону України № 2939-VI).

Згідно з частинами другою-четвертою статті 19 Закону України № 2939-VI запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Реквізити запиту на інформацію зазначені у частині п`ятій статті 19 Закону України №2939-VI, згідно з якою такий запит повинен містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Суд встановив, що позивач надіслав на ім`я начальника Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області Назара Коминара запит про надання інформації від 20.01.2020.

З трекінгу поштового відправлення за № 7905201373466 на офіційному сайті АТ «Укрпошта» вбачається, що таке вручено особисто 21.01.2020.

Суд зазначає, що стаття 20 Закону України № 2939-VI визначає строк розгляду запитів на інформацію. Згідно з частиною першою вказаної статті розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Проте, у встановлені строки відповідач відповіді на запит позивача або відмови у задоволенні запиту не надав.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, чим порушив право позивача на доступ до публічної інформації.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача розглянути по суті запит ОСОБА_1 від 20.01.2020 та надати вичерпну обґрунтовану відповідь за власним підписом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 вказаного Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 вказаного Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 вказаного Закону.

Таким чином, Закон України №2939-VI передбачає альтернативні форми правомірної поведінки розпорядника інформації, а саме: надання відповіді на запит або відмову у задоволенні запиту.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовна вимога про зобов`язання відповідача розглянути по суті запит ОСОБА_1 від 20.01.2020 та надати вичерпну обґрунтовану відповідь є передчасною, оскільки такий запит не розглянуто, а тому в її задоволенні необхідно відмовити повністю.

Ураховуючи викладене суд, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача розглянути запит ОСОБА_1 від 20.01.2020 та надати відповідь на запит на інформацію або відмову у задоволенні запиту.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо розгляду запиту ОСОБА_1 від 20.01.2020.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області розглянути запит ОСОБА_1 від 20.01.2020 та надати відповідь на запит на інформацію або відмову у задоволенні запиту.

У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання розглянути по суті запит ОСОБА_1 від 20.01.2020 та надати вичерпну обґрунтовану відповідь за власним підписом відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 01 квітня 2020 року.

Суддя А.Г. Гулик