Рішення № 88525166, 23.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/351/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання - Полякової В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 13.01.2020 № 0000255004, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Луганській області), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 13.01.2020 № 0000255004, яким Комунальному підприємству “Лисичанськтепломережа” збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 97464,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 48732,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ГУ ДПС у Луганській області за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ КП “Лисичанськтепломережа” за жовтень 2019 року, винесено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 № 0000255004, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 97464,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 48732,00 грн.

Так, позивачем при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року включено до складу податкового кредиту суму ПДВ за податковими накладними за жовтень 2013 року у розмірі 6300,97 грн та за лютий 2014 року в розмірі 91162,82 грн по контрагенту НАК “Нафтогаз України”, на підставі проведеної оплати за спожитий природний газ у розмірі 584785,82 грн. КП “Лисичанськтепломережа” є підприємством теплової комунальної енергетики заснованим на майні територіальної громади м. Лисичанська та займається виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії для підприємств, бюджетних установ та організацій, населення міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля.

Відповідачем в порушення чинного законодавства при перевірці не застосована спеціальна норма п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Крім того, висновки Акта камеральної перевірки про порушення позивачем п. 198,6 ст. 198 ПК України є помилковими, оскільки податкові накладні за жовтень 2013 року та за лютий 2014 року зареєтровані своєчасно та у відповідному звітному періоді (жовтень 2019 року) віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 97464,00 грн.

Також, на думку позивача, є підставою для скасування оскарженого рішення арифметична помилка відповідача в оскарженому повідомленні-рішенні, оскільки при визначенні загальної суми, на яку збільшено позивачу грошове зобов`язання вказано суму 77665,50 грн (сімдесят сім тисяч шістсот шістдесят п`ять гривень 50 копійок), а сума податкового зобов`язання збільшена на 97464,00 грн, та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 48732,00 грн, загальна арифметична сума яких є більшою за визначену в податковому повідомленні-рішенні.

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, що призначене на 25.02.2020 (а.с.30-31).

25.02.2020 відкладено судовий розгляд до 23.03.2020 (а.с.48).

24.02.2020 від відповідача надійшов письмовий відзив (а.с.36-39), в обгрунтування якого зазначено, що на думку відповідача, з дня складання податкових накладних за жовтень 2013 року у розмірі 45970,78 грн та за лютий 2014 року у розмірі 51493,02 грн по контрагенту НАК “Нафтогаз України” вже сплинуло 1095 днів.

Право на податковий кредит КП «Лисичанськтепломережа» має лише після оплати товарів/послуг (у відповідності до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень»), яка підтверджена зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, з урахуванням строків, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ. Таким чином, якщо будь-який платник податку (і який застосовує касовий метод, і який не застосовує касовий метод) не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, такс право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

Відповідач вважає, що суми ПДВ відображені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН, та не включені до складу податкового кредиту протягом 1095 календарних днів з дати складання, платник податку КП "Лисичанськтепломережа" (податковий номер 13401321) вже не може включати до податкового кредиту. Отже, податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 № 0000255004, щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 97 464 грн та застосування штрафних ( фінансових ) санкції в сумі 48 732 грн було винесено відповідно до вимог чинного законодавства.

З таких підстав відповідач вважає, що він діяв в межах норм чинного законодавства, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог КП “Лисичанськтепломережа”.

04.03.2020 від позивача надійшло заперечення на відзив (а.с.53-54), в якому зазначено, що податкові накладні НАК «Нафтогаз України» виписані 21.10.2013 на суму 3 978 171,67грн, та від 28.02.2014 вчасно зареєстровані, у відповідності до Податкового кодексу України, КП «Лисичанськтепломережа» здійснило оплату за спожитий природний газ у сумі 584 782,82 грн на виконання графіків погашення заборгованості за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з опалення та постачання гарячої води, що виникла станом на 1 липня 2016 року та не погашена до 31 грудня 2016 року, які є додатком до договорів від 19.12.2017 № 122/3/1730-РЗ та №122/1/1730-РЗ про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, укладеного між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як кредитором та КП "Лисичанськтепломережа" як боржником і своєчасно, і у відповідному звітному періоді (жовтень 2019 року) віднесло до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 97 464,00грн. Оскільки дата виникнення першої із подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 цього Кодексу - оплата за спожитий природний газ, (тобто дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, у КП «Лисичанськтепломережа» припала на звітний (податковий) період - жовтень 2019 року, тобто до 01 січня 2022 року, тому КП «Лисичанськтепломережа» відповідно до вимог податкового законодавства включено до складу податкового кредиту суму ПДВ за жовтень 2019 року за податковими накладними за жовтень 2013 року у розмірі 6300,97 грн та за лютий 2014 у розмірі 91162,82 грн, а висновки акту камеральної перевірки про порушення КП «Лисичанськтепломережа» п.198.6 ст.198 ПК України є помилковими.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за відсутності учасників справи, які до судового засідання не прибули, просили суд розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.

Комунальне підприємство “Лисичанськтепломережа”, код ЄДРПОУ 13401321, зареєстроване як юридична особа 20.04.1991, 15.06.2005, № запису 1 381 120 0000 000529, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Тепла, буд. 17, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (арк.спр. 63-68).

На виконання вимог пункту 49.18 статті 49, пункту 54.1 статті 54, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України позивачем до Лисичанського управління Головного управління ДПС у Луганській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.11.2019 № 9274812581 за жовтень 2019 року, в якій до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість в загальному розмірі 97464,00 грн на підставі податкової накладної НАК “Нафтогаз України” від 21.10.2013 № 17624 за жовтень 2013 року у розмірі 6300,97грн та податкової накладної НАК “Нафтогаз України” від 28.02.2014 № 6585 за лютий 2014 у розмірі 91162,82грн (арк.спр. 27-28, 44-45).

12.12.2019 головним державним ревізором – інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Лисичанського управління ГУ ДПС у Луганській області Шнітко С.М. на підставі п.п.19-1.1.1 та 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.54.3 ст.54, п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п.76.1 та 76.3 ст. 76 ПКУ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2019 року КП “Лисичанськтепломережа”, податковий номер 13401321.

За наслідками камеральної перевірки складено акт від 12.12.2019 № 422/12-32-50-04/13401321, згідно з висновками якого дані камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2019 року КП “Лисичанськтепломережа” свідчать про порушення пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту і відповідно до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету на 97464,00 грн. Таким чином, збільшується сума ПДВ, яка за результатами декларації за жовтень 2019 року підлягає сплаті платником податку до бюджету у сумі 97464,00 грн, відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 статті 123 глави 11 розділу ІІ ПКУ (арк.спр. 40-41).

23.12.2019 позивач направив на адресу Головного управління ДПС у Луганській області заперечення на акт від 12.12.2019 № 422/12-32-50-04/13401321 (арк.спр. 8-9).

14.01.2020 позивач отримав відповідь Головного управління ДПС у Луганській області від 10.01.2020 №107/10/1232-50-04 щодо розгляду заперечення на акт, згідно з якою висновки акту камеральної перевірки від 12.12.2019 № 422/12-32-50-04/13401321 є обгрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству (арк.спр. 10-11).

На підставі акту від 12.12.2019 № 422/12-32-50-04/13401321 ГУ ДПС у Луганській області винесено податкове повідомлення - рішення від 13.01.2020 № 0000255004, яким комунальному підприємству “Лисичанськтепломережа” збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 14010100 за податковими зобов`язаннями 97464,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 48732,00 грн. (арк.спр. 42).

Суд звертає увагу, що в податковому повідомленні-рішенні загальна сума, на яку збільшено позивачу грошове зобов`язання вказана в розмірі: 77665,50 грн (сімдесят сім тисяч шістсот шістдесят п`ять гривень 50 копійок). Отже відповідач припустився очевидної арифметичної помилки при обчисленні загальної суми податкового зобов`язання та штрафної санкції (97464,00 + 48732,00), зазначивши замість належної суми в розмірі 146196,00 грн (сто сорок шість тисяч сто дев`яносто шість гривень 00 копійок) меншу суму 77665,50 грн (сімдесят сім тисяч шістсот шістдесят п`ять гривень 50 копійок).

Відповідно до розрахунку розміру штрафної санкції, до позивача оскарженим ППР застосовано штрафну санкцію на підставі вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку (перше визначення відбулося згідно з податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2019 року №0002245005 (а.с.43).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), у редакції, що діяла на день подання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2019 року.

Положеннями ст. 21 ПК України визначені обов`язки органів фіскальної служби, серед яких обов`язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Отже, органи фіскальної служби та їх посадові особи при прийнятті рішень, у т.ч. наказів про проведення позапланової перевірки, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 7.3 ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів. регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абз. 1 п. 44.2 ст. 44 ПК України встановлює, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно зі ст.135 цього Кодексу базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України (у редакції на день складання НАК “Нафтогаз України” податкової накладної від 21.10.2013 № 17624 та від 28.02.2014 № 6585) у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Законом України № 643 від 16.07.2015 внесені зміни до п.198.6 ст.198 ПК України, яким доповнено новим абзацом наступного змісту: "Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної".

Законом України №1797 від 21.12.2016 внесені зміни до абз 4 п. 198.6 ст.198 ПК України, та викладено у новій редакції: "У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу".

Тобто з дня виникнення права КП “Лисичанськтепломережа” включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною від 21.10.2013 № 17624 та від 28.02.2014 № 6585 протягом 365 днів, визначених п.198.6 ст.198 ПК України, змінено двічі редакцію цієї норми, але зазначеною нормою визначено право включення до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Законом України № 2198 від 09.11.2017 в абз.4 п.198.6 ст.198 ПК України цифру “ 365” змінено на “ 1095”. Ці зміни набрали чинності 09.12.2017.

З урахуванням останніх змін у п.198.6 ст.198 ПК України, що регулює питання формування податкового кредиту та дати виписаної накладної – останній день включення до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманої накладної є 31.12.2017.

Водночас, пунктом 50.1 ст.50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Стаття 102 ПК України передбачає строк у 1095 днів.

Наведені законодавчі положення розрізняють порядок та строки подання уточнюючих розрахунків та строк формування податкового кредиту за податковою накладною.

Тобто, у випадку зміни платником суми самостійно визначеного податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку коригуються дані податкової звітності минулого періоду і таке коригування є можливим у межах 1095-деного строку.

У разі ж включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної, складеної в минулому звітному періоді, то така податкова накладна має силу підтверджувального документа лише протягом 365 (1095) днів з дати її виписки. При цьому включити суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних платник податку може шляхом відображення вказаної суми в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності в порядку, визначеному статтею 50 ПК України.

Зважаючи на те, що стаття 50 ПК України є загальною нормою, що визначає порядок внесення змін до податкової звітності з будь-якого податку, а стаття 198 ПК України є спеціальною нормою, що регулює саме порядок віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, суд дійшов висновку, що право платника податку щодо включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних обмежене строком, визначеним абзацом третім пункту 198.6 статті 198 ПК України.

Оскільки позивач відповідно до вимог п. 198.6 ст.198 ПК України не сформував податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкової накладної від 21.10.2013 № 17624 та від 28.02.2014 № 6585, складеної НАК “Нафтогаз України”, у відповідача, як контролюючого органу, виникло зобов`язання самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, відповідно до вимог п.54.3 ст.54 ПК України.

Також, згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Позивачу контролюючим органом було визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно з актом від 24.01.2019 року №96/12-32-50-05/13401321, податковим повідомленням-рішенням від 13.02.2019 року №0002245005 в розмірі (а.с.69-72).

Тому до підприємства обгрунтовано оскарженим рішенням (протягом 1095 днів з дня прийняття з повідомлення-рішення від 13.02.2019 року №0002245005) застосовані штрафні санкції в розмірі 50 відсотків від суми заниження податкового зобов`язання в розмірі – 48732,00 грн.

За встановлених судом обставин, правильного і обгрунтованого визначення позивачу податкового зобов`язання в розмірі 97464,00 грн та застосування штрафної санкції в розмірі 50% зазначеної суми в розмірі 48732,00 грн, арифметична помилка відповідача, допущенна в оскарженому рішенні при визначенні загальної суми збільшення податкового зобов`язання позивачу, не є підставою для скасування оскарженого повідомлення-рішення. Крім того, зазначена сума, є нижчою за належну, одже не порушує жодних прав позивача.

Таким чином суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржене повідомлення-рішення є законним, обгрунтованим та не порушує прав, свобод та інтересів позивача.

Питання щодо розподілу судових витрат в силу ст.139 КАС України не вирішується.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2020 № 0000255004 – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 30 березня 2020 року.

Суддя В.С. Шембелян