Рішення № 88525069, 31.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 р. № 520/1686/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в загальному порядку у письмову провадженні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/1686/2020 за позовом ОСОБА_1 до Вовчанської районної державної адміністрації Харківській області про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Вовчанської районної державної адміністрації Харківській області на його користь середню заробітну плату в розмірі 60872,62 грн за час затримки поновлення на роботі, починаючи з 26.04.2019 по 09.10.2019 включно.

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що Вовчанська районна державна адміністрація Харківській області протиправно не виплачує йому середню заробітну плату за час затримки поновлення на роботі з 26.04.2019 по 09.10.2019 включно.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 24.03.2020 через канцелярію суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

З 02.06.2014 року ОСОБА_1 , займав посаду завідувача сектора містобудування та архітектури Вовчанської районної державної адміністрації Харківської

області.

20.04.2018 позивача звільнено із займаної посади завідувача сектора містобудування та архітектури Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області у зв`язку зі скороченням штату та реорганізацією сектору, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", про що 20.04.2018 головою Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області було винесено розпорядження № 65-ОС.

Не погоджуючись із вказаним розпорядженням, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області № 65-ОС від 20.04.2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору містобудування та архітектури Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області з 20.04.2018; стягнути з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на користь ОСОБА_1 середній за час вимушеного прогулу з 21.04.2018 року по день постановлення рішення по справі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 по справі № 820/4228/18 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 по справі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 по справі № 820/4228/18 скасовано та прийнято нове, яким визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області № 65-ОС від 20.04.2018 "Про звільнення ОСОБА_1 " поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору містобудування та архітектури Вовчанської адміністрації Харківської області з 20.04.2018; стягнуто з Вовчанської адміністрації Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток у розмірі 135223,74 грн за час вимушеного прогулу з 21.04.2018 по 25.04.2019 з відрахуванням обов`язкових податків, зборів, платежів. Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць звернута до негайного виконання.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 по справі № 820/4228/18 касаційну скаргу Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області залишено без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 залишено без змін.

В позовній заяві позивач зазначає, що наступного дня після проголошення рішення Другим апеляційним адміністративним судом, а саме, 26.04.2019, прибув о 09 год. 00 хв. до Вовчанської районної державної адміністрації задля продовження виконання своїх трудових обов`язків на посаді завідувача сектора містобудування та архітектури Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області. Також, ОСОБА_1 подав заяву від 26.04.2019 до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області з проханням відповідно до постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 по справі № 820/4228/18 видати наказ по поновлення його на раніше займаній посаді, внести зміни до трудової книжки та видачі йому заробітної плати. Проте, 26.04.2019, до роботи позивача допущено не було.

02.05.2019 ОСОБА_1 знову з`явився до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області з метою приступити до роботи, але його знову не було допущено до роботи. Оскільки 02.05.2019 відповідь на його вищевказану заяву від 26.04.2019 так і не була надана відповідачем, позивач повторно звернувся із заявою, в якій просив поновити його на роботі.

Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області у листах № 01-54/1285 та № 01- 54/1284 від 02.05.2019 надано відповідь на заяви ОСОБА_1 від 26.04.2019 та від 02.05.2019, в яких зазначено про неможливість виконання постанови суду через відсутність складеного повного тексту рішення суду, не подання позивачем скороченого (зі вступної та резолютивної частин) судового рішення або виконавчого листа. Також, відповідачем зазначено, що негайне виконання постанови суду у частині виплати ОСОБА_1 заробітної плати можливе тільки після отримання копії судового рішення та зазначення банківських реквізитів одержувача для перерахування коштів; а негайне виконання постанови в частині поновлення на раніше займаній посаді неможливе через відсутність такої посади у штатному розписі.

03.05.2019 та від 06.05.2019 позивачем подано до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області заяви із зазначенням реквізитів одержувача для перерахування місячної заробітної плати та з проханням поновити на раніше займаній посаді.

Також, із заявами про поновлення на роботі ОСОБА_1 звертався ще неодноразово до відповідача, а саме: 07.05.2019, 08.05.2019, 10.05.2019.

09.10.2019 Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області винесла розпорядження № 80-К "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ", та саме цим же розпорядженням скасовано розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 20.04.2018 № 65-ОС "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поряд з цим, 09.10.2019 позивача також не було допущено до роботи на посаді.

Лише 15.10.2019 Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області винесено розпорядження № 84-К "Про початок роботи ОСОБА_1 ", яким дозволено позивачу, завідувачу сектору містобудування та архітектури Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області , приступити до виконання посадових обов`язків з 16 жовтня 2019 року.

Щодо вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

За приписами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Частинами 1 та 7 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Так, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 стягнуто з Вовчанської адміністрації Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток у розмірі 135223,74 грн за час вимушеного прогулу з 21.04.2018 по 25.04.2019 з відрахуванням обов`язкових податків, зборів, платежів.

При цьому, статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Ця норма передбачає обов`язок власника, а у сфері публічно-правових правовідносинах - суб`єкта владних повноважень, виплатити працівникові середній заробіток або різницю в заробітку за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. В цьому випадку орган, який розглядав спір, виносить ухвалу про виплату вказаного відшкодування.

Зазначена норма не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання поновитися на роботі.

Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Отже, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

Відповідно до КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Разом з тим, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді негайно не виконано.

Частиною четвертою статті 257 КАС України законодавець обумовив питання примусового виконання судових рішень у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Цим підкреслюється винятковість саме примусового виконання рішення адміністративного суду.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 2 ст.65 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження").

У постанові від 23 травня 2015 року у справі № 21-63а15 Верховний Суд України, усуваючи неоднакове застосування положень статті 236 КЗпП у подібних правовідносинах, зазначив, що правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов`язок. Зокрема, зазначений обов`язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

З огляду на те, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 по справі № 820/4228/18 в частині поновлення позивача на посаді негайно не виконана, суд вважає, що згідно ст. 236 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку № 100 передбачено, що для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

В силу положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини щодо розміру середньоденної заробітної плати позивача встановлені в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 по справі № 820/4228/18, в яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 внесено виправлення описки, та відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказування у даній справі.

Так, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 по справі № 820/4228/18 внесено виправлення описки, що міститься в абзаці 5 аркуша 7 мотивувальної частини постанови, а саме: замість "середня заробітна плата для визначення загальної суми заробітку позивача, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу позивача складає 474,11 грн (10.839.6 грн + 8.599,08 грн: 20 +21)" слід читати "середня заробітна плата для визначення загальної суми заробітку позивача, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, складає 538,74 грн (8.189,60 + 13.899, 08 грн): 20+21)".

Таким чином розмір середньоденного заробітку ОСОБА_1 складає 538,74 грн.

Суд встановив, що час затримки у поновленні на роботі становить 112 робочих днів з 26.04.2019 по 08.10.2019, зокрема у квітні 2019 року- 1; у травні 2019 року - 22; в червні 2019 року - 18; в липні 2019 року - 23; в серпні 2019 року - 21; у вересні 2019 року - 21; у вересні 2019 року - 21; в жовтні 2019 року - 6.

Середній заробіток позивача за час затримки у поновленні на роботі складає 60338,88 грн (538,74 грн х 112).

При цьому, суд вважає необґрунтованим посилання щодо включення 09.10.20219 в період розрахунку середнього заробітку, оскільки 09.10.2019 Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області винесла розпорядження № 80-К про поновлення ОСОБА_1 на відповідній посаді.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Вовчанської районної державної адміністрації Харківській області (місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 73, м. Вовчанськ, Харківська область, 62500, ідентифікаційний код - 04059473) про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з Вовчанської районної державної адміністрації Харківській області (ідентифікаційний код - 04059473) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) середній заробіток в розмірі 60872 (шістдесят тисяч вісімсот сімдесят дві) грн 62 коп. за час затримки поновлення на роботі, починаючи з 26.04.2019 по 08.10.2019 включно.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Мороко